вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"26" березня 2026 р. Cправа № 902/42/26
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни, за участю секретаря судового засідання Багулової Є.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Фізичної особи - підприємця Тертичного Івана Володимировича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект-Тор", 21011, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Ватутіна, будинок 18а, ідентифікаційний код юридичної особи 40003033
про стягнення 454 830,02 гривень
за участю представників:
від позивача - адвокат Петруніна В.В. згідно ордеру
від відповідача - не з'явився
До Господарського суду Вінницької області 16.01.2026 року надійшла позовна заява №б/н від 09.01.2026 (вх. № 48/26 від 16.01.2026) Фізичної особи - підприємця Тертичного Івана Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект-Тор" про стягнення грошових коштів у розмірі 454 830,02 гривень за договором поставки № 8 від 19.03.2024 року.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2026 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.
Ухвалою від 20.01.2026 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 902/42/26, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 19.02.2026 року об 11:00 год.
19.02.2026 до суду від представника позивача надійшло клопотання № б/н від 19.02.2026 (вх. № 01-34/1704/26 від 19.02.2026) у якому представник позивача клопотав про проведення судового засідання за відсутності представника позивача/відкладення судового засідання.
На визначену судом дату у судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені ухвалою суду від 20.01.2026, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа.
Ухвалою від 19.02.2026 року судом відкладено підготовче засідання у справі № 902/42/26 на 26 лютого 2026 року о 10:30 год. та запропоновано відповідачу виконати вимоги ухвали суду від 20.01.2026 в частині надання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою від 26.02.2026 року судом закрито підготовче провадження у справі № 902/42/26, призначено справу № 902/42/26 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 26.03.2026 року об 11:00 год.
На визначену судом дату у судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, місце та час судового засідання відповідач повідомлений завчасно та належним чином ухвалою суду від 26.02.2026, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного листа.
Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Приймаючи до уваги, що учасників справи було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу учасникам справи створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач у свою чергу не скористався наданим йому правом участі у розгляді справи і його неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
За наслідком розгляду справи у судовому засіданні 26.03.2026 року суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та повідомив час проголошення вступної та резолютивної частин рішення в межах цього судового засідання.
На оголошення вступної та резолютивної частин рішення сторони не з'явилися, у зв'язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.
Суть спору:
Фізична особа - підприємець Тертичний Іван Володимирович звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект-Тор" про стягнення грошових коштів у розмірі 454 830,02 гривень за договором поставки № 8 від 19.03.2024 року.
На обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 19 березня 2024 року між Фізичною особою - підприємцем Тертичним Іваном Володимировичем як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Респект-Тор" як постачальником було укладено договір поставки № 8.
Позивач зазначив, що за період з березня 2024 по жовтень 2025 ТОВ "Респект-Тор" було виставлено, а ФОП Тертичним І.В. оплачено рахунки-фактури на загальну суму 2 964 032,16 гривень та придбано 65 478,102 л дизельного пального.
Позивач стверджує, що за період дії договору ФОП Тертичним І.В. було отримано від ТОВ "Респект-Тор" 55 552,739 л дизельного пального на загальну суму 2 509 202,14 гривень, а відтак товариство не видало ФОП Тертичному І.В. 9 925,363 л (65 478,102 л - 55 552,739 л) дизельного пального на суму 454 830,02 гривень (2 964 032,16 гривень - 2 509 202,14 гривень).
За твердженням позивача, ним було надіслано відповідачу вимогу № б/н від 25.11.2025 року, а тому на переконання ФОП Тертичного І.В. зобов'язання щодо відшкодування 454 830,02 гривень мало бути виконано ТОВ "Респект-Тор" не пізніше 13.12.2025 року.
Несплата відповідачем вказаних грошових коштів за оплачений але не поставлений товар стала підставою для звернення позивача із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості у примусовому порядку.
Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
19 березня 2024 року між Фізичною особою - підприємцем Тертичним Іваном Володимировичем (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Респект-Тор" (далі - постачальник, відповідач) було укладено договір поставки № 8 (далі - договір) (т. 1 а.с. 12-15).
За умовами пункту 1.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього договору вартість партії товару в асортименті, кількості та по цінах, які зазначено у видаткових накладних, які складаються на кожну відповідну партію товару.
Відповідно до пункту 2.1. договору передача товару покупцю здійснюється постачальником окремими партіями згідно письмового або усного замовлення покупця.
Згідно з пунктом 2.2 договору датою поставки є дата фактичного отримання товару покупцем, що передбачається видатковими накладними на відповідну партію товару.
Пунктом 2.4. договору сторони передбачили, що товар постачається покупцю на умовах - FCA завантажено в автомобільний транспорт покупця з резервуарів автозаправної станції постачальника.
Умови цього договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із характером цього договору.
За змістом пункту 2.6. договору датою переходу до покупця права власності на товар та ризиків його випадкового знищення, втрати та пошкодження є дата поставки.
Згідно з пунктами 3.1., 3.2. договору ціна на товар встановлюється в національній валюті України гривнях (з врахуванням податку на додану вартість) та вказується у рахунку та (або) видатковій накладній. 3агальна сума договору визначатиметься з вартості відповідних партій товару, що буде поставлено згідно видаткових накладних протягом дії договору.
Пунктом 4.1. договору сторони визначили, що покупець здійснює 100% попередню оплату вартості партії товару відповідно до рахунку - фактури постачальника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Відповідно до пункту 4.2. договору датою здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Згідно з пунктом 4.3. договору у випадку поставки товару на умовах відстрочки покупець зобов'язується здійснити оплату вартості партії товару не пізніше 7 (сьомого) робочого дня з дати поставки товару.
За умовами пункту 4.5. договору ціна товару зазначається у рахунку - фактурі і є дійсною у день виставлення такого рахунку - фактури. У випадку, якщо покупець не оплатив суми, яка вказана в рахунку - фактурі у день його отримання, постачальник має право здійснити перерахунок ціни товару за цінами, встановленими на день фактичної оплати такого рахунку - фактури.
Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2023 року, але в будь-якому випадку до фактичного виконання своїх зобов'язань сторонами за договором (пункт 8.2. договору).
Згідно з пунктом 8.6. договору у випадку, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до припинення дійсного договору не повідомить іншу сторону про намір його припинити, договір вважається продовженим на наступний календарний рік) на тих самих умовах.
Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками сторін.
На виконання умов договору за період з 20.03.2024 по 06.10.2025 ТОВ "Респект-Тор" виставлено ФОП Тертичному І.В. рахунки на оплату дизельного палива, які згідно наявних у справі платіжних інструкцій ФОП Тертичним І.В. оплачені на загальну суму 2964032,16 гривень:
- рахунок-фактура № 72 від 20.03.2024 на суму 46 000,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 20.03.2024 згідно платіжної інструкції № 1792);
- рахунок-фактура № 77 від 30.03.2024 на суму 46 500,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 30.03.2024 згідно платіжної інструкції № 1795);
- рахунок-фактура № 85 від 09.04.2024 на суму 23 250,00 гривень на оплату 500 л дизельного пального (сплачено 10.04.2024 згідно платіжної інструкції № 1800);
- рахунок-фактура № 85 від 15.04.2024 на суму 46 800,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 15.04.2024 згідно платіжної інструкції № 1805);
- рахунок-фактура № 90 від 18.04.2024 на суму 23 250,00 гривень на оплату 500 л дизельного пального (сплачено 18.04.2024 згідно платіжної інструкції № 1806);
- рахунок-фактура № 103 від 30.04.2024 на суму 46 000,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 30.04.2024 згідно платіжної інструкції № 1814);
- рахунок-фактура № 108 від 09.05.2024 на суму 45 000,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 09.05.2024 згідно платіжної інструкції № 1819);
- рахунок-фактура № 116 від 15.05.2024 на суму 44 500,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 15.05.2024 згідно платіжної інструкції № 1822);
- рахунок-фактура № 128 від 23.05.2024 на суму 44 500,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 23.05.2024 згідно платіжної інструкції № 1828);
- рахунок-фактура № 131 від 27.05.2024 на суму 22 500,00 гривень на оплату 500 л дизельного пального (сплачено 27.05.2024 згідно платіжної інструкції № 1829);
- рахунок-фактура № 136 від 30.05.2024 на суму 45 000,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 30.05.2024 року згідно платіжної інструкції № 1832);
- рахунок-фактура № 140 від 31.05.2024 на суму 45 000,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 31.05.2024 згідно платіжної інструкції № 1833);
- рахунок-фактура № 155 від 13.06.2024 на суму 45 000,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 13.06.2024 згідно платіжної інструкції № 1838);
- рахунок-фактура № 158 від 18.06.2024 на суму 45 000,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 18.06.2024 згідно платіжної інструкції № 1841);
- рахунок-фактура № 165 від 27.06.2024 на суму 139 500,00 гривень на оплату 3 000 л дизельного пального (сплачено 27.06.2024 згідно платіжної інструкції № 1844);
- рахунок-фактура № 183 від 19.07.2024 на суму 46 500,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 19.07.2024 згідно платіжної інструкції № 1856);
- рахунок-фактура № 195 від 30.07.2024 на суму 91 000,00 гривень на оплату 2 000 л дизельного пального (сплачено 30.07.2024 згідно платіжної інструкції № 1861);
- рахунок-фактура № 208 від 16.08.2024 на суму 45 000,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 16.08.2024 згідно платіжної інструкції № 1868);
- рахунок-фактура № 211 від 19.08.2024 на суму 90 000,00 гривень на оплату 2 000 л дизельного пального (сплачено 20.08.2024 згідно платіжної інструкції № 1871);
- рахунок-фактура № 224 від 30.08.2024 на суму 46 000,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 30.08.2024 згідно платіжної інструкції № 1874);
- рахунок-фактура № 252 від 23.09.2024 на суму 90 000,00 гривень на оплату 2 000 л дизельного пального (сплачено 23.09.2024 згідно платіжної інструкції № 1881);
- рахунок-фактура № 258 від 26.09.2024 на суму 90 000,00 гривень на оплату 2 000 л дизельного пального (сплачено 27.09.2024 згідно платіжної інструкції № 1884);
- рахунок-фактура № 273 від 09.10.2024 на суму 90 000,00 гривень на оплату 2 000 л дизельного пального (сплачено 09.10.2024 згідно платіжної інструкції № 1890);
- рахунок-фактура № 278 від 11.10.2024 на суму 45 000,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 11.10.2024 згідно платіжної інструкції № 1894);
- рахунок-фактура № 282 від 16.10.2024 на суму 88 000,00 гривень на оплату 2 000 л дизельного пального (сплачено 16.10.2024 згідно платіжної інструкції № 1898);
- рахунок-фактура № 293 від 25.10.2024 на суму 44 000,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 25.10.2024 згідно платіжної інструкції № 1901);
- рахунок-фактура № 304 від 07.11.2024 на суму 44 000,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 07.11.2024 згідно платіжної інструкції № 1908);
- рахунок-фактура № 312 від 15.11.2024 на суму 44 000,00 гривень оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 15.11.2024 згідно платіжної інструкції № 1911);
- рахунок-фактура № 323 від 28.11.2024 на суму 45 000,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 28.11.2024 згідно платіжної інструкції № 1920);
- рахунок-фактура № 324 від 28.11.2024 на суму 22 500,00 гривень на оплату 500 л дизельного пального (сплачено 28.11.2024 згідно платіжної інструкції № 1921);
- рахунок-фактура № 252 від 23.12.2024 на суму 133 500,00 гривень на оплату 3 000 л дизельного пального (сплачено 23.12.2024 згідно платіжної інструкції № 1931 та 26.12.2024 згідно платіжної інструкції № 1932);
- рахунок-фактура № 33 від 13.02.2025 на суму 47 000,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 13.02.2025 згідно платіжної інструкції № 1948);
- рахунок-фактура № 47 від 17.02.2025 на суму 47 000,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 17.02.2025 згідно платіжної інструкції № 1957);
- рахунок-фактура № 65 від 17.03.2025 на суму 46 000,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 17.03.2025 згідно платіжної інструкції № 1960);
- рахунок-фактура № 72 від 25.03.2025 на суму 113 750,00 на оплату 2 500 л дизельного пального (сплачено 25.03.2025 згідно платіжної інструкції № 1965 та 27.03.2025 згідно платіжної інструкції № 1967);
- рахунок-фактура № 82 від 03.04.2025 на суму 45 000,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 03.04.2025 згідно платіжної інструкції № 1969);
- рахунок-фактура № 92 від 10.04.2025 на суму 44 500,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 10.04.2025 згідно платіжної інструкції № 1971);
- рахунок-фактура № 92 від 16.04.2025 на суму 43 000,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 16.04.2025 згідно платіжної інструкції № 1974);
- рахунок-фактура № 105 від 25.04.2025 на суму 30 000,00 гривень на оплату 689,655 л дизельного пального (сплачено 25.04.2025 згідно платіжної інструкції № 1980);
- рахунок-фактура № 108 від 29.04.2025 на суму 43 000,00 гривень за 1 000 л дизельного пального (сплачено 29.04.2025 згідно платіжної інструкції № 1982);
- рахунок-фактура № 120 від 13.05.2025 на суму 44 000,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 13.05.2025 згідно платіжної інструкції № 1987);
- рахунок-фактура № 123 від 15.05.2025 на суму 44 000,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 15.05.2025 згідно платіжної інструкції № 1992);
- рахунок-фактура № 127 від 21.05.2025 на суму 43 500,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 21.05.2025 згідно платіжної інструкції № 1994);
- рахунок-фактура № 129 від 26.05.2025 на суму 43 500,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 26.05.2025 згідно платіжної інструкції № 1998);
- рахунок-фактура № 136 від 04.06.2025 на суму 65 250,00 гривень на оплату 1 500 л дизельного пального (сплачено 04.06.2025 згідно платіжної інструкції № 2003);
- рахунок-фактура № 140 від 14.06.2025 на суму 44 000,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 14.06.2025 згідно платіжної інструкції № 2005);
- рахунок-фактура № 142 від 18.06.2025 року на суму 45 000,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 18.06.2025 згідно платіжної інструкції № 2008);
- рахунок-фактура № 147 від 24.06.2025 на суму 45 000,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 24.06.2025 згідно платіжної інструкції № 2010);
- рахунок-фактура № 155 від 03.07.2025 на суму 45 000,00 гривень на оплату 1 000 л дизельного пального (сплачено 03.07.2025 згідно платіжної інструкції № 2018);
- рахунок-фактура № 162 від 04.08.2025 на суму 20 612,00 гривень на оплату 460,10 л дизельного пального (сплачено 05.08.2025 згідно платіжної інструкції № 2036);
- рахунок-фактура № 163 від 08.08.2025 на суму 19 788,00 гривень на оплату 441,69 л дизельного пального (сплачено 08.08.2025 згідно платіжної інструкції № 2038);
- рахунок-фактура № 164 від 08.08.2025 на суму 18 284,50 гривень на оплату 377 л дизельного пального (сплачено 08.08.2025 згідно платіжної інструкції № 2039);
- рахунок-фактура № 165 від 12.08.2025 на суму 14 647,00 гривень на оплату 302 л дизельного пального (сплачено 12.08.2025 згідно платіжної інструкції № 2041);
- рахунок-фактура № 166 від 13.08.2025 на суму 14 484,00 гривень на оплату 300 л дизельного пального (сплачено 13.08.2025 згідно платіжної інструкції № 2042);
- рахунок-фактура № 170 від 15.08.2025 на суму 20 488,43 гривень на оплату 422,45 л дизельного пального (сплачено 15.08.2025 згідно платіжної інструкції № 2044);
- рахунок-фактура № 174 від 19.08.2025 на суму 14 222,63 гривень на оплату 293,25 л дизельного пального (сплачено 19.08.2025 згідно платіжної інструкції № 2046);
- рахунок-фактура № 175 від 20.08.2025 на суму 20 808,96 гривень на оплату 433,52 л дизельного пального (сплачено 20.08.2025 згідно платіжної інструкції № 2047);
- рахунок-фактура № 178 від 21.08.2025 на суму 14 076,00 гривень на оплату 293,58 л дизельного пального (сплачено 21.08.2025 згідно платіжної інструкції № 2049);
- рахунок-фактура № 181 від 25.08.2025 на суму 17 765,00 гривень на оплату 374 л дизельного пального (сплачено 25.08.2025 згідно платіжної інструкції № 2052);
- рахунок-фактура № 191 від 01.09.2025 на суму 29 070,00 гривень на оплату 612 л дизельного пального (сплачено 01.09.2025 згідно платіжної інструкції № 2056);
- рахунок-фактура № 195 від 05.09.2025 на суму 20 016,00 гривень на оплату 417 л дизельного пального (сплачено 06.09.2025 згідно платіжної інструкції № 2061);
- рахунок-фактура № 217 від 15.09.2025 на суму 30 005,14 гривень та рахунок - фактура № 218 від 15.09.2025 на суму 18 564,00 гривень на оплату 1 011,857 л дизельного пального (сплачено 15.09.2025 згідно платіжної інструкції № 2065);
- рахунок-фактура № 224 від 19.09.2025 на суму 18 240,00 гривень на оплату 380 л дизельного пального (сплачено 19.09.2025 згідно платіжної інструкції № 2069 та № 2070);
- рахунок-фактура № 228 від 25.09.2025 на суму 6 240,00 гривень на оплату 130 л дизельного пального (сплачено 25.09.2025 згідно платіжної інструкції № 2073);
- рахунок-фактура № 229 від 06.10.2025 на суму 25 920,00 гривень на оплату 540 л дизельного пального (сплачено 30.09.2025 згідно платіжної інструкції № 2080 та 06.10.2025 згідно платіжної інструкції № 2082) (т. 1 а.с. 16-150).
Згідно наявних у справі видаткових накладних Товариство з обмеженою відповідальністю "Респект-Тор" поставило Фізичній особі - підприємцю Тертичному Івану Володимировичу товар (дизельне паливо) за кількістю та ціною зазначеною у накладних на загальну суму 2 509 202,14 гривень, зокрема: за видатковою накладною № 65 від 31.03.2024 року поставлено 805,46 л дизельного пального на суму 37 051,16 гривень, за видатковою накладною № 87 від 30.04.2024 року 3 124,84 л на суму 145 507,79 гривень, за видатковою накладною № 123 від 31.05.2024 року 4 517,53 л на суму 203 393,40 гривень, за видатковою накладною № 154 від 30.06.2024 року 4 700,05 л на суму 212 474 гривень, за видатковою накладною № 189 від 31.07.2024 року 2 567,17 л на суму 119 373,41 гривень, за видатковою накладною № 225 від 31.08.2024 року 3 682,01 л на суму 167 867,87 гривень, за видатковою накладною № 253 від 30.09.2024 року 3 692,01 л на суму 167 140,45 гривень, за видатковою накладною № 312 від 31.10.2024 року 3 905,40 л на суму 175 743,00 гривень, за видатковою накладною № 348 від 30.11.2024 року 4 713,11 л на суму 209 882,38 гривень, за видатковою накладною № 382 від 31.12.2024 року 2 717,69 л на суму 119 578,36 гривень, за видатковою накладною № 22 від 31.01.2025 року 1 211,28 л на суму 54 432,85 гривень, за видатковою накладною № 51 від 28.02.2025 року 2 969,76 л на суму 132 336,05 гривень, за видатковою накладною № 78 від 31.03.2025 року 4 536,04 л на суму 208 996,14 гривень, за видатковою накладною № 114 від 30.04.2025 року 4 000,53 л на суму 181 057,65 гривень, за видатковою накладною № 133 від 31.05.2025 року 3 165,689 л на суму 145 621,73 гривень, за видатковою накладною № 166 від 30.06.2025 року 2 998,02 л на суму 130 413,87 гривень, за видатковою накладною № 183 від 31.07.2025 року 2 246,15 л на суму 98 331,95 гривень (т. 1 а.с. 151-167).
Доказів передачі відповідачем позивачу 9 925,363 л дизельного пального (65 478,102 л - 55 552,739 л = 9 925,363 л) на суму 454 830,02 гривень (2 964 032,16 гривень - 2 509 202,14 гривень = 454 830,02 гривень) матеріали справи не містять.
25.11.2025 ФОП Тертичним І.В. було надіслано на поштову адресу ТОВ "Респект-Тор" вимогу № б/н від 25 листопада 2025 року у якій позивач вимагав повернути на його користь грошові кошти у розмірі 454830,02 гривень протягом 7 календарних днів із моменту отримання цієї вимоги (т. 1 а.с. 169-174).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Предметом позову у цій справі є матеріально - правова вимога позивача про стягнення з відповідача 454 830,02 гривень за непоставлений відповідачем товар (дизельне паливо) оплачений позивачем за договором поставки № 8 від 19 березня 2024 року.
Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.
Частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Здійснюючи правову кваліфікацію спірних правовідносин та вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог, судом враховано таке.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань).
Приписами статті 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (стаття 632 ЦК України).
Відповідно до статті 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, правовідносини за яким врегульовано положеннями ЦК України та ГК України.
За змістом частини 1 статті 265 ГК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Положеннями статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 ЦК України).
Відповідно до вимог статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Відповідно до частини 1 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19 зазначено, що попередня оплата - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані.
Оплата за товар є попередньою, якщо відповідно до договору вона має бути здійснена до моменту виконання продавцем свого обов'язку з передачі товару саме у власність, тобто до моменту переходу права власності на товар від продавця до покупця. Це випливає з визначення договору купівлі-продажу, наведеного у частині першій статті 655 ЦК України, яка встановлює обов'язок продавця передати товар саме у власність покупця.
Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов'язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов'язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, водночас відповідач взяті на себе зобов'язання виконав частково.
Судом установлено, що залишок непоставленого відповідачем товару становить 9 925,363 л дизельного пального на суму 454 830,02 гривень.
Доказів передачі відповідачем позивачу 9 925,363 л дизельного пального на суму 454 830,02 гривень матеріали справи не містять.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із вимогою щодо повернення сплачених коштів за непоставлений товар.
Відповіді на вимогу, доказів поставки решти пального або повернення позивачу грошових коштів за оплачений та не переданий товар матеріали справи не містять.
Обставини, на які посилається позивач у позові, відповідач під час розгляду справи не спростував.
Приписами статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Положеннями частини 1 статті 670 ЦК України визначено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
За змістом частини 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар.
Згідно з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23, від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22, від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17, умовою застосування частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19.03.2024 року у cправі № 910/3016/23, від 16.07.2024 у справі № 910/3574/23.
Судом установлено, що позивач скористався правом, передбаченим частиною 2 статті 693 ЦК України шляхом звернення до відповідача із вимогою щодо повернення грошових коштів за непоставлений товар (попередньої оплати) у розмірі 454830,02 гривень.
Доказів сплати відповідачем вказаної суми боргу на користь позивача матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором щодо поставки товару на суму 454 830,02 гривень, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору поставки в частині повної та своєчасної поставки оплаченого покупцем товару, а тому позивач обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення з відповідача попередньої оплати за непоставлений товар у сумі 454 830,02 гривень.
Здійснивши перевірку заявленої позивачем до стягнення суми боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача попередньої оплати за договором поставки № 8 від 19.03.2024 у сумі 454 830,02 гривень є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
Під час розгляду справи, судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 454830,02 гривень.
Щодо розподілу судових витрат судом враховано таке.
Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції №2128 від 12.01.2026 сплачено судовий збір у розмірі 6 822,45 гривень.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 6 822,45 гривень покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Респект-Тор" (21011, Вінницька обл., місто Вінниця, вулиця Ватутіна, будинок 18а, ідентифікаційний код юридичної особи 40003033) на користь Фізичної особи - підприємця Тертичного Івана Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 454 830,02 гривень попередньої оплати за договором поставки № 8 від 19 березня 2024 року та 6 822,45 гривень судових витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Повне рішення складено 06 квітня 2026 р.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу, rsk_nez@ukr.net;
3,4 - представнику позивача, відповідачу до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.