про результат розгляду заяви про відвід судді
06.04.2026 м. Дніпро Справа № 904/6198/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі :
головуючого судді: Фещенко Ю.В. (суддя-доповідач),
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл Оіл"
про відвід судді Дарміна М.О. від розгляду справи 904/6198/25
за позовом: Дніпровської міської ради (м. Дніпро)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл Оіл" (м. Дніпро)
про стягнення заборгованості за несплату орендної плати у розмірі 10 283 147 грн 19 коп.,
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл Оіл" за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. № суду 4096/26 від 01.04.2026), в якій заявник просить суд відвести суддю Дарміна М.О. від розгляду справи № 904/6198/25.
В обґрунтування поданої заяви ТОВ "Сілл Оіл" посилається на те, що суддя Дармін М.О. не може об'єктивно розглядати справу, оскільки є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Зокрема, заявник вказує на те, що суддя ОСОБА_2. отримав житло від Дніпровської міської ради, право користування цим житлом виникло внаслідок рішень органу місцевого самоврядування, яким є позивачем у даній справі. Подальша трансформація прав на житло (зміна наймача, приватизаційні ознаки) також відбувалася за участю або з дозволу цього ж органу. Отже, між суддею та позивачем існують тривалі майнові правовідносини, що об'єктивно можуть сприйматись як залежність та наявність обґрунтованих сумнівів у його упередженості. Окрім того, заявник посилається на те, що суддя Дармін М.О. вже неодноразово приймав судові рішення відносно юридичних осіб, в яких засновником виступає ОСОБА_1 , і де однією із сторін виступає Дніпровська міська рада або її структурне утворення. Зокрема це справи: № 904/413/23 (головуючий суддя), № 904/1838/24 (головуючий суддя), № 904/1839/24 (головуючий суддя), №904/2233/23 (головуючий суддя), № 904/4015/23 (учасник колегії).
Наведені обставини, на переконання заявника мають ознаки потенційного конфлікту інтересів у розумінні законодавства. При цьому факт розгляду справи суддею, який перебуває у триваючих майнових правовідносинах із позивачем, не потребує додаткового доведення його суб'єктивної упередженості, оскільки сам по собі створює об'єктивно обґрунтований сумнів у безсторонності суду. За таких обставин участь судді у розгляді справи є несумісною з вимогами статті 6 Конвенції та пункту 5 чатсини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, а відтак, на думку заявника, суддя підлягає відводу.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2026 заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Сілл Оіл" відвід судді Дарміну М.О. у справі №904/6198/25 визнано необґрунтованим; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл Оіл" про відвід судді Дарміна М.О. від розгляду справи № 904/6198/25, для вирішення питання про відвід, передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу і визначається в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2026, справу № 904/6198/25 передано судді Фещенко Ю.В. для вирішення питання про відвід.
Перевіривши доводи, викладені у заяві про відвід судді Дарміна М.О., суд не вбачає підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до частини 13 статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Реалізації цих гарантій слугує запровадження в національному законодавстві процедур, що забезпечують безсторонність судового розгляду. Такими є, зокрема, встановлені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України підстави для відводу (самовідводу) судді та заборона повторної участі судді в розгляді справи (стаття 36 Господарського процесуального кодексу України).
Зокрема, відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
За змістом статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна встановлюватися згідно з:
1) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та
2) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (пункти 28, 30 рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24.02.1993 та рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, пункт 42, ECHR 2000-ХІІ).
Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме: формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Так, згідно з частиною 3 статті 6 Господарського процесуального кодексу України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
За підпунктами 2.3.1, 2.3.2 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39 (у редакції рішення Ради суддів України від 26.03.2025; далі - Положення), розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою, зокрема шляхом автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи.
Слід відзначити, що склад суду по справі № 904/6198/25 був визначений у відповідності до вказаних вимог, що вбачається з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2025 (арк.с. 33).
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів:
- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункти 27, 28, 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фей проти Австрії" від 24.02.1993; пункт 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії", № 33958/96, ЄСПЛ 2000-ХІІ);
- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 64 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України", № 7577/02 від 03.05.2007);
- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України");
- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (пункт 38 рішення Європейського суду з прав людини від 10.06.1996 у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства").
За суб'єктивним критерієм особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункти 49, 50 рішення Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України").
Суд також виходить із того, що між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (пункт 119 рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру" [ВП], заява №73797/01, ECHR 2005-ХІІІ). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (пункт 32 рішення від 10.06.1996 у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства").
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд наголошує, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена за вказаною обставиною саме заявником з огляду на приписи частини 4 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
У даному випадку, заявник посилається на те, що наведені ним обставини мають ознаки потенційного конфлікту інтересів у розумінні законодавства.
Разом з тим, відповідно до Посібника судді "Особливості конфлікту інтересів у діяльності судді та рекомендації щодо його запобігання і врегулювання у типових ситуаціях", розміщеного на веб сторінці https://rsu.gov.ua/uploads/article/posibnikosoblivosti-konfliktu-in-de7be4c810.pdf : "…Законодавством встановлено три категорії осіб, стосунки з якими впливають на наявність конфлікту інтересів у суб'єктів, на яких поширюється дія закону "Про запобігання корупції". Законом України "Про запобігання корупції" у статті 1 визначено поняття членів сім'ї та близьких осіб, а рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 31.10.2016, яким затверджено форму декларацій родинних зв'язків судді та кандидата на посаду судді, встановлює перелік осіб, з якими у судді є родинні зв'язки… Потенційний конфлікт інтересів виникає у сфері службових повноважень судді у зв'язку з наявністю приватного інтересу, який може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій чи бездіяльності під час виконання зазначених повноважень. В суддівській діяльності потенційний конфлікт інтересів найчастіше виникає у суддів на адміністративних посадах і може врегульовуватися шляхом делегування та/або перерозподілу повноважень серед суддів на адміністративних посадах та співробітників апаратів судів, зміни спеціалізації суддів тощо. Ефективним засобом попередження конфлікту інтересів за наявності потенційного конфлікту інтересів є повідомлення суддею про конфлікт інтересів та своєчасне заповнення ним Декларації про приватні інтереси і направлення її до Ради суддів України. Реальний конфлікт інтересів створює суперечність між приватним інтересом та службовими чи представницькими повноваженнями судді, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання службових повноважень. У судді реальний конфлікт інтересів виникає, як правило, при виконанні адміністративних функцій або інших функцій, не пов'язаних із здійсненням правосуддя, а також при отриманні конкретної справи на розгляд… Для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії суддею в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів суддя має встановити наявність обов'язкової сукупності таких обставин, як: 1) наявність у судді факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими повноваженнями судді із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення. Суддям слід розуміти, що конфлікт інтересів, який врегульовується у спосіб, визначений процесуальним законом, може бути тільки реальним конфліктом інтересів, оскільки існує суперечність між приватним інтересом судді та його посадовими (службовими) повноваженнями під час здійснення суддею правосуддя…".
Особою, яка спільно проживає та не перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , і його сином у відповідності до положень Житлового Кодексу України в редакції Закону № 2215-IX від 21.04.2022 та Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" було реалізовано право на приватизацію займаного приміщення.
Проаналізувавши зміст заяви про відвід судді Дарміна М.О., суд констатує, що жодних відомостей про наявність реальних та фактичних дій судді Дарміна М.О. під час розгляду справи № 904/6198/25, які заявник міг би кваліфікувати як прояв упередженості, або внаслідок вчинення яких міг поставити під сумнів безсторонність судді Дарміна М.О., в заяві не наведено. Більше того, аргументи заявника не стосуються дій судді під час розгляду справи № 904/6198/25, а зводяться до висловлення припущення щодо існування ознак потенційного конфлікту інтересів.
Суд констатує, що істинність твердження щодо упередженості та необ'єктивності судді має бути доведена в силу приписів частини 4 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, статей 74, 77 - 80 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, особа, яка подала заяву про відвід судді, має подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У контексті поданої заяви суд звертає увагу на приписи частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Зважаючи на те, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного, приймаючи до уваги, що заявником не надано належних доказів, які б підтверджували, що суддя Дармін М.О. прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи № 904/6198/25 та/або існують переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо безсторонності судді Дарміна М.О., та/або існування наявності фактів, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності його безсторонності, суд дійшов висновку, що наведені ТОВ "Сілл Оіл" доводи не можуть бути підставою для відводу судді Дарміна М.О. від розгляду справи № 904/6198/25 у розумінні норм статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявником не доведено наявність підстав для задоволення заяви ТОВ "Сілл Оіл" про відвід судді Дарміна М.О. від розгляду справи № 904/6198/25, у зв'язку з чим суд відмовляє в її задоволенні.
Відповідно до частини 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 32, 35, 36, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілл Оіл" про відвід судді Дарміна М.О. від розгляду справи № 904/6198/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 06.04.2026 та не підлягає оскарженню.
Суддя Ю.В. Фещенко