справа № 991/9456/25
провадження № 11-сс/991/35/26
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
01 квітня 2026 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
особи, якою подано апеляційну скаргу - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.12.2025 р. про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за її заявою, -
19.12.2025 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного надійшла зазначена апеляційна скарга, яку цього ж дня призначено до розгляду.
1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб САП, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення за її заявою.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеної ухвали та постановлення нової, про задоволення скарги та зобов'язання уповноваженої особи САП внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_6 зазначає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню через невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам провадження та істотне порушення вимог КПК України. Стверджує, що її заява про злочин містила достатні факти для внесення відомостей до ЄРДР, оскільки Прем'єр-міністр України ОСОБА_8 та посадові особи КМУ незаконно збільшили вартість електроенергії для населення під час воєнного стану для відновлення приватних і проросійських обленерго, належних олігархам. При цьому, керівник АТ «НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_9 створив комерційне ТОВ «Газорозподільні мережі України», на користь якого було фіктивно витрачено 250 млн. грн. державних коштів та працевлаштовано майже 40 тис. чоловіків, які раніше працювали в облгазах олігарха ОСОБА_10 . Крім того, КМУ ухвалив рішення про бронювання усіх 100 % працівників ТОВ «Газорозподільні мережі України», а також про передачу до ТОВ «Газорозподільні мережі України» усієї державної газорозподільної мережі України по ціні металобрухту та без проведення конкурсу і оцінки ринкової вартості, єдиною метою чого є отримання корупційних надприбутків. Також, КМУ умисно не включив Житомирщину до переліку місць, де велися бойові дії, щоб українські споживачі газу не мали пільги згідно із постановою КМУ № 206 від 05.03.2022 р. Натомість, фінансування КМУ у 2022-2024 р.р. надвисоких зарплат працівників структур АТ «НАК «Нафтогаз України» призвело до погіршення обороноздатності ЗСУ. Вважає, що слідчий суддя невірно оцінив зміст її скарги, проявив надмірний формалізм на користь корупціонерів, чим ускладнив доступ до правосуддя інвалідам.
3. Узагальнений виклад позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_6 підтримала подану нею апеляційну скаргу та просила її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у скарзі.
Представник НАБУ та прокурор САП, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з'явились, з клопотанням про відкладення судового засідання не звертались.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, явка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не є обов'язковою. Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу розглянуто за їх відсутності.
4. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
Слідчим суддею встановлено, що 25.08.2025 року ОСОБА_6 звернулась до САП із заявою про вчинення Прем'єр-міністром України ОСОБА_8 та іншими посадовими особами Кабінету Міністрів України кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 191, 201, 206-2, 211, 364 КК України. Оскільки відомості за її заявою не були внесені до ЄРДР, вона звернулась до слідчого судді з відповідною скаргою про бездіяльність.
За результатом розгляду скарги слідчий суддя дійшов висновку про відмову у її задоволенні, оскільки обставини, повідомлені заявницею, не містять відомостей щодо ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, натомість, їх можна розцінити як суб'єктивне враження чи домисли, вони є занадто абстрактними та не свідчать про вчинення кримінальних правопорушень, а тому відсутня необхідність у перевірці цих обставин засобами кримінального процесу.
5. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_6 , дослідивши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Частиною 2 цієї статті визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Проте, така спрощена процедура не означає, що критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР взагалі відсутні. Її спрощеність полягає у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, натомість, необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Отже, для внесення відомостей про злочин до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи причетні до його скоєння). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення злочину, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
Зазначене узгоджується із правовою позицією, висловленою у постановах ККС ВС від 16.05.2019 р. у справі № 761/20985/18 та від 30.09.2021 р. у справі № 556/450/18, зокрема про те, що КПК України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
При цьому, положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Особливою частиною КК України, саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення за КК України, мають бути критерієм внесення відомостей до ЄРДР.
Відповідно до п. 1 розділу 2 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 р., відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення злочину.
Виходячи з наведеного, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви, а лише ті, які містять достатні відомості про злочин та можуть об'єктивно свідчити про його вчинення. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу злочину, з одного боку, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування, а з іншого - захищає особу від необґрунтованого кримінального переслідування.
Водночас, якщо заявник таких даних не наводить, його заява не підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРДР. Тобто, навіть якщо заявник стверджує про наявність ознак злочину та певну його кваліфікацію, це не означає, що подія злочину мала місце та що склад злочину наявний, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
Отже, законодавець передбачив необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Колегія суддів зауважує, що саме такий підхід є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Зі змісту заяви ОСОБА_6 про вчинення злочину вбачається, що остання стверджує, що Прем'єр-міністр України ОСОБА_8 та інші посадові особи КМУ: 1) незаконно збільшили вартість електроенергії для населення під час воєнного стану для відновлення приватних і проросійських обленерго олігархів, 2) керівник АТ «НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_9 створив комерційне ТОВ «Газорозподільні мережі України», на користь якого було фіктивно витрачено 250 млн. грн. державних коштів і працевлаштовані майже 40 тис. чоловіків, котрі раніше працювали в облгазах олігарха ОСОБА_10 , 3) КМУ ухвалив рішення про бронювання усіх 100 % працівників ТОВ «Газорозподільні мережі України», 4) КМУ передав до ТОВ «Газорозподільні мережі України» по ціні металобрухту та без проведення конкурсу і оцінки ринкової вартості усю державну газорозподільну мережу України з метою отримання корупційних надприбутків, 5) КМУ умисно не включив Житомирщину до переліку місць, де велися бойові дії, щоб українські споживачі газу не мали пільги згідно із постановою КМУ № 206 від 05.03.2022 р., 6) КМУ фінансував у 2022-2024 р.р. надвисокі зарплати працівників структур АТ «НАК «Нафтогаз України», чим погіршив обороноздатність ЗСУ. Такі дії посадових осіб кваліфіковано заявником за ст. ст. 191, 201, 206-2, 211, 364 КК України.
Надаючи оцінку вказаним доводам в контексті оскаржуваної ухвали, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що посилання скаржниці на вчинення службовими особами кримінальних правопорушень, без наведення жодних інших даних, які б його підтверджували, є лише припущенням, без наведення жодних об'єктивних обставин, які прямо чи опосередковано могли б свідчити про наявність ознак вчинення кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб), ст. 191 КК України (привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало у її віданні).
І хоча у особи, яка подає заяву про злочин, дійсно відсутній обов'язок наводити у ній всі фактичні обставини певного злочину, оскільки забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, зокрема доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладено саме на органи досудового розслідування та є одним із завдань кримінального провадження, до ЄРДР вносяться лише відомості про конкретне кримінальне правопорушення, а не про будь-які дії незалежно від наявності таких ознак.
У цьому контексті колегія суддів наголошує, що саме лише посилання у тексті заяви про вчинення злочину на конкретну статтю Особливої частини КК України, яка за критерієм кваліфікації злочину відповідає умовам предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, автоматично не визначає належність скарги до предметної підсудності вказаного суду, оскільки в цілях перевірки скарги на прийнятність слідчий суддя (суд) аналізує заяву про вчинення злочину на предмет наявності у ній саме відомостей про вчинення злочину, а не формального зазначення певного номеру статті КК України. Натомість, за відсутності у заяві достатніх відомостей про вчинення кримінального правопорушення обов'язок органу досудового розслідування у її реєстрації не виникає.
Викладені у заяві ОСОБА_6 відомості не містять достатніх даних для того, щоб розпочати досудове розслідування, та не свідчать про вчинення колишнім Прем'єр-міністром України ОСОБА_8 та іншими посадовими особами Кабінету Міністрів України кримінальних корупційних правопорушень, наведених у заяві. Натомість, самих лише припущень заявниці та її незгоди з діями та рішеннями вищевказаних посадових осіб недостатньо для початку досудового розслідування щодо них.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що у заяві про вчинення злочину не наведено відомостей, за якими можна визначити наявність обов'язкових елементів складів злочинів - зокрема, за ст. ст. 364, 191 КК України, а тому обов'язок органу досудового розслідування у реєстрації такої заяви не виникає.
Інших обставин, які б дозволяли інакше оцінити зміст та предмет заяви ОСОБА_6 , поданої нею до САП, в апеляційній скарзі не наведено.
З урахуванням висновку колегії суддів про законність та вмотивованість оскаржуваної ухвали колегія суддів не вдається до оцінки доводів апеляційної скарги щодо необхідності постановлення окремої ухвали відносно слідчої судді ОСОБА_11 .
6. Висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи, що підстав для скасування оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 369-372, 404, 407, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.12.2025 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4