Справа № 991/4073/21
Провадження №11-кп/991/10/26
30 березня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9
захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
ОСОБА_17 , ОСОБА_18
прокурорів ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ,
ОСОБА_22 ,
представника потерпілого -
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_23 , ОСОБА_24
представника потерпілого -
Державного підприємства
«
ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_25
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги захисників ОСОБА_12 та ОСОБА_16 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , обвинуваченої ОСОБА_9 та її захисників ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 на вирок Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 52019000000000504 від 18 червня 2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Чернівці, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , освіта вища, тимчасово не працює, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2012 року народження, раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
ОСОБА_9 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Могилів-Подільський Вінницької обл., проживає за адресою: АДРЕСА_2 , освіта вища, працює на посаді начальника Служби орендних відносин Державного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_2 », раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України,
Вироком Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року.
Обвинуваченого ОСОБА_8 визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 364 КК України та призначено йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 (три) роки та зі штрафом у розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
Обвинувачену ОСОБА_9 визнано винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України та призначено їй покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 (три) роки та зі штрафом у розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
Частково задоволено цивільний позов ІНФОРМАЦІЯ_1 про відшкодування матеріальної шкоди та стягнуто солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на їхню користь матеріальну шкоду у розмірі 10 996 758 (десять мільйонів дев'ятсот дев'яносто шість тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн 88 (вісімдесят вісім) коп. У решті вимог відмовлено.
Встановлено, що після набрання вироком законної сили заставу, внесену за ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , слід повернути заставодавцям.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз та складенням звіту з оцінки права власності оренди приміщень.
Вирішено питання про речові докази та щодо майна, на яке накладено арешт.
Заслухавши доводи сторін та показання свідків, дослідивши надані документи та речові докази, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, судом першої інстанції визнано доведеним, що ОСОБА_8 , обіймаючи посаду виконуючого обов'язки генерального директора державного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (далі - ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), будучи службовою особою, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, діючи умисно, за межами своїх повноважень, в інтересах ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », у порушення ч. 1 ст. 5 Закону про оренду держмайна та п.п. 4.2, 4.6 Статуту ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » уклав 28.04.2016, 29.04.2016 та 11.01.2017 попередні договори оренди та додаткові угоди до них, якими передав у користування приміщення площею 315 кв. м та 45 (у подальшому 47) кв. м, без погодження з ІНФОРМАЦІЯ_7 та без проведення конкурсного відбору ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_8 ) за заниженою вартістю, чим спричинив настання тяжких наслідків у загальному розмірі 15 709 655 грн 54 коп, з яких 10 996 758 грн 88 коп - шкода, завдана Державному бюджету України в особі ІНФОРМАЦІЯ_8 , 4 712 896 грн 66 коп. - шкода, завдана ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Крім того, судом також встановлено, що ОСОБА_9 , обіймаючи посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_30 ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 », будучи службовою особою, діючи зі спільним умислом та будучи обізнаною про протиправні наміри ОСОБА_8 , використовувала своє службове становище, усвідомлюючи, що її дії порушують встановлений законом порядок передання державного майна в оренду, активно сприяла укладенню попередніх договорів, шляхом невідкладного включення заяв ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » у порядок денний комісії з врегулювання орендних відносин, підготовки попередніх договорів, попри відсутність погодження технічних відділів та наявність зауважень від юридичного відділу та приховання незаконної діяльності ОСОБА_8 з обрання контрагентів для цих договорів, через використання процедур, які були типові для договорів, шляхом їх візування іншими посадовими особами та створення ілюзії колегіального рішення.
У подальшому з метою створення умов для максимально можливої тривалості отримання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » неправомірної вигоди у виді права користування незаконно отриманими приміщеннями за заниженою вартістю, ОСОБА_8 за пособництва ОСОБА_9 , використовуючи свою поінформованість про неефективність та некомпетентність членів конкурсних комісій на право оренди майна ІНФОРМАЦІЯ_8 , сприяв затягуванню законної процедури проведення конкурсу шляхом ініціювання змін до істотних умов конкурсу, будучи достеменно обізнаним, що ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » таких повноважень не має, та шляхом підготовки листа від 19.10.2016 про зміну фізичних параметрів нерухомих об'єктів, які були предметом конкурсу, без необхідної на те виробничої потреби.
Продовжуючи виконання злочинного плану ОСОБА_8 , розуміючи наслідки своїх дій, а саме припинення проведення конкурсу на право оренди, ОСОБА_9 сприяла у його реалізації шляхом наполягання на засіданні конкурсної комісії ІНФОРМАЦІЯ_8 на необхідності включення до умов конкурсу вимоги про авансовий внесок видаючи його за позицію ІНФОРМАЦІЯ_7 , достеменно знаючи, що це не так та надання листа про скасування конкурсу у зв'язку зі зміною фізичних параметрів об'єктів оренди, усвідомлюючи, що реально такі обставини відсутні.
На переконання суду, такі дії обвинувачених призвели до незаконного використання ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » нерухомого майна державної власності протягом більше двох років.
Зазначені дії ОСОБА_8 суд кваліфікував за ч. 2 ст. 364 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило настання тяжких наслідків для держави, тобто які у більше ніж двісті п'ятдесят разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Дії ОСОБА_9 суд кваліфікував за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, як пособництво, шляхом активного сприяння та усунення перешкод, сприяння вчиненню в.о. генерального директора ОСОБА_8 зловживання службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило настання тяжких наслідків для держави, тобто які у більше ніж двісті п'ятдесят разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Не погодившись з указаним рішенням, захисники ОСОБА_12 та ОСОБА_16 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , обвинувачена ОСОБА_9 та її захисники ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 звернулись до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційними скаргами, у яких, враховуючи подані уточнення та доповнення, просять скасувати вирок ІНФОРМАЦІЯ_9 від 01 березня 2023 року. Після скасування зазначеного вироку захисники ОСОБА_15 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 просять суд зарити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 й ОСОБА_9 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, а захисники ОСОБА_12 та ОСОБА_16 - призначити новий розгляд справи у суді першої інстанції. Крім того, захисники ОСОБА_15 та ОСОБА_13 також просять в повному обсязі відмовити у задоволенні цивільного позову ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди від 01 лютого 2021 року № 52-04.01-533. В судових дебатах сторона захисту ОСОБА_8 за результатами апеляційного розгляду просила: 1) вирок Вищого антикорупційного суду від 01.03.2023 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції; 2) вирок Вищого антикорупційного суду від 01.03.2023 скасувати та закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України; 3) вирок Вищого антикорупційного суду від 01.03.2023 змінити шляхом зміни кваліфікації діяння з ч. 2 ст. 364 КК України на ч. 1 ст. 364 КК України. У разі скасування вироку та закриття провадження чи зміни вироку в частині перекваліфікації на ч. 1 ст. 364 КК України - відмовити у повному обсязі у задоволенні цивільного позову від 01.02.2021 № 52-04.01-533 РВ ФДМУ до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди. Сторона захисту ОСОБА_9 просила оскаржуваний вирок скасувати та ухвалити новий виправдувальний вирок щодо неї.
В обґрунтування своєї позиції сторона захисту зазначає, що вирок Вищого антикорупційного суду є незаконним, необґрунтованим та невмотивованим у зв'язку з чим його слід скасувати з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
На думку захисту, у діянні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Під час підготовки та підпису попередніх договорів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 діяли в межах своїх повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому у їх діях відсутні ознаки зловживання своїм службовим становищем. Дії ОСОБА_8 щодо укладення попередніх договорів вчинені ним виключно в інтересах служби та спрямовані на стратегічний розвиток й економічне зростання ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Метою укладення таких договорів було забезпечення пасажирів та відвідувачів аеропорту якісними сервісами. При цьому ОСОБА_8 не визначав суб'єктів господарювання з якими мали укладатись попередні договори, а ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » не мало будь-яких переваг порівняно з іншими орендарями. ОСОБА_9 також діяла виключно у відповідності до своїх службових обов'язків та інтересів служби, прямого спілкування з ОСОБА_8 не мала, його вказівок не виконувала, що свідчить про відсутність у них спільного умислу та будь-якої форми співучасті. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не перешкоджали проведенню конкурсів в ІНФОРМАЦІЯ_8 . Сам процес проведення конкурсу був повільним і недостатньо продуктивним, що призводило до затримок в укладанні договорів оренди та негативно впливало на ефективне управління ДП МА " ІНФОРМАЦІЯ_2 ". Відповідні обставини й стали підставою для укладення попередніх договорів, підписання яких у жодному випадку не могло спричинити настання тяжких наслідків. Укладення такого роду договорів є сталою практикою ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 », про що було відомо як ІНФОРМАЦІЯ_10 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_7 ) так і ІНФОРМАЦІЯ_8 . Слід також зауважити, що ОСОБА_8 є спеціальним суб'єктом зазначеного кримінального правопорушення лише в частині укладення (підписання) попередніх договорів оренди з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Водночас ОСОБА_9 взагалі не є службовою особою у розумінні примітки 1 до ст. 364 КК України.
Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-ХІІ (далі - Закон № 2269-ХІ) покликаний забезпечити підвищення ефективності використання державного та комунального майна шляхом його передачі в оренду фізичним та юридичним особам. Статтями 9-13 указаного Закону регулюється порядок укладення договору оренди державного майна. Перелічені в цих статтях норми здебільшого мають імперативний характер, а тому обов'язкові до виконання учасниками таких правовідносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ГК України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів. Тобто, державні підприємства не є державними органами, а працівники державних підприємств відповідно не є посадовими особами органів державної влади. (втратив чинність 28.08.2025).
Відповідно до ч. 3 ст. 325 ЦК України управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Згідно положень Статуту в редакції від 23 червня 2011 року ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » є державним комерційним підприємством цивільної авіації, яке засновано на державній власності та входить до сфери управління ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Як суб'єкт підприємницької діяльності, ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » здійснює самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктом господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Той факт, що ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » є комерційним підприємством і займається підприємницькою діяльністю свідчить, що його працівники мають свободу діяти так, як не заборонено законом, оскільки керуючись саме таким принципом державне підприємство, як суб'єкт господарювання, може ефективно здійснювати свою підприємницьку діяльність. Тобто, поза межами дії імперативних норм Закону № 2269-ХІ ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » має повну свободу дій як комерційне підприємство.
Судом першої інстанції встановлено, що своїми умисними діями, які полягали в укладенні попередніх договорів оренди приміщень ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 », ОСОБА_8 порушив діючий порядок передачі державного майна в оренду. Однак такий висновок суду є необґрунтованим, оскільки Закон № 2269-ХІ не містить обмежень та/або заборон на укладення змішаних (попередніх) договорів між державним підприємством як балансоутримувачем та іншою юридичною особою як орендарем, за яким балансоутримувач передає, а орендар приймає в строкове платне коригування об'єкт нерухомого майна на строк до дати укладення договору оренди з відповідним ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Укладення змішаних (попередніх) договорів оренди не підміняло собою процедуру, передбачену статтями 9-13 Закону № 2269-ХІ та не перешкоджало її проведенню. Договори ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » і ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » передбачали подальше звернення таких товариств до ІНФОРМАЦІЯ_8 з метою ініціювання процедури, передбаченої вищезазначеними статтями. А отже, під час укладення відповідних договорів ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не порушувало норм Закону № 2269-ХІ, оскільки зазначені договори, як засіб мінімізації для ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » негативних наслідків тривалих строків проведення конкурсів з оренди, існували в межах, що не охоплювались дією норм указаного Закону. Додатковим підтвердженням викладених обставин є й те, що дія попереднього договору оренди припинялась в момент укладення договору оренди державного майна, відповідно до Закону № 2269-ХІ.
За період з 18 листопада 2010 року по 31 грудня 2019 року ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » укладено 151 попередній договір оренди та тимчасового користування нерухомим майном. Законність укладення таких договорів у повній мірі підтверджується рядом судових рішень, якими надано оцінку попереднім договорам оренди, їх змісту та необхідності підписання. Так, у постанові від 30 жовтня 2013 року (справа № 910/2547/13) ІНФОРМАЦІЯ_11 зазначив, що законодавством, зокрема ч. 2 ст. 628 ЦК України, прямо передбачено можливість укладення змішаних договорів, які породжують два чи декілька зобов'язань на кожній стороні та підпорядковуються різним інститутам (чи іншим групам норм) цивільного права. Вочевидь, що за правовою природою спірний попередній договір оренди нерухомого майна є змішаним, оскільки в ньому містяться елементи різних договорів: не тільки попереднього договору стосовно зобов'язання укладення основного договору з дотриманням вимог ст. 635 ЦК України і ст. 182 ГК України, але і умови договору оренди щодо надання у реальне тимчасове платне користування індивідуально визначеного державного майна згідно положень Закону про оренду державного майна та інших нормативних актів. При цьому ІНФОРМАЦІЯ_11 дійшов висновку про помилковість тверджень суду апеляційної інстанції, що указаний попередній договір суперечить вимогам ЦК України, а також інтересам держави і суспільства, та укладений поза процедурами, передбаченими Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Таким чином, відсутні підстави стверджувати про незаконність укладення попередніх договорів оренди ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Законність таких договорів корелюється з нормами чинного законодавства, які діяли на час їх укладення. Крім того, їх законність підтверджена в судовому порядку та жоден з таких договорів не був визнаний недійсним.
Викладені обставини також спростовують висновок суду першої інстанції, що зміст попередніх договорів оренди, укладених ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », містили в собі елементи іншого договору, зокрема договору оренди, оскільки, як вбачається із зазначеної вище постанови ІНФОРМАЦІЯ_12 , укладені договори відносяться до змішаних договорів.
Необхідність укладення таких договорів була обумовлена об'єктивними обставинами. Зокрема, неефективністю проведення конкурсів та недосконалістю законодавчої процедури укладення договорів оренди, в тому числі затягуванням проведення конкурсів з боку ІНФОРМАЦІЯ_8 . Процеси проведення конкурсів РВ ФДМУ затягувалися з різних причин. Строк від дня надходження звернення щодо оренди приміщень ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » до дня підписання договору оренди нерухомого майна коливався від півроку до року, а в деяких випадках - від 1,5 до 2,5 років. Саме укладання попередніх договорів слугувало одним із механізмів, які в своєму результаті дали можливість вивести ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » із збитків на прибутковий рівень. Метою укладення таких договорів було ефективне використання майна ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 », оскільки невикористання приміщень протягом строку проведення конкурсу призвело б до збитків та ненадходження коштів до Державного бюджету України. Для підвищення конкурентоспроможності ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » критичним також був розвиток сервісів для пасажирів, оскільки такі заходи як забезпечення оптимального розміщення точок громадського харчування (ресторанів, барів, кафе, їдалень, закусочних, буфетів, кафетеріїв), магазинів роздрібної торгівлі, а також розширення інфраструктури сервісних пунктів (платіжних терміналів, банків, представництв, пунктів обміну валют, пунктів прокатів авто тощо), підвищували доходи аеропорту як транзитного хабу. Укладаючи відповідні договори ОСОБА_8 діяв виключно в межах своїх повноважень та в інтересах служби. Саме завдяки ОСОБА_8 ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у 2016 році досягнуло максимальних показників за всю історію свого існування. Останній не лише вивів зазначене підприємство з кризового стану, а і зробив його прибутковим та привабливим для іноземних авіакомпаній. Слід також враховувати, що у результаті укладення попередніх договорів оренди ІНФОРМАЦІЯ_8 отримувало 70% від орендної плати.
За висновком суду першої інстанції, укладення попередніх договорів відбулося без погодження з ІНФОРМАЦІЯ_7 , яке не тільки заперечувало проти їх укладання, а й наполягало на розірванні цих договорів. Однак такий висновок суду є хибним та не ґрунтується на матеріалах провадження. Стороною захисту надано ряд доказів, які підтверджують, що ІНФОРМАЦІЯ_7 не заперечувало проти укладання договорів оренди, отримувало від ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » реєстри попередніх договорів і жодного разу не наполягало на розірванні таких договорів з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
ІНФОРМАЦІЯ_7 протягом тривалого часу систематично отримувало від ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » повідомлення про укладення численних попередніх договорів оренди державного нерухомого майна, серед яких, у тому числі, й повідомлення ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про укладення попередніх договорів оренди з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » і ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Направлення ІНФОРМАЦІЯ_7 до ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » окремих доручень з вимогою повідомляти про укладенні попередні договори оренди додатково свідчить про їх обізнаність з відповідною практикою підприємства. При цьому ІНФОРМАЦІЯ_7 не зверталося до суду з метою визнання попередніх договорів оренди недійсними та не надавало ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » доручень щодо розірвання укладених попередніх договорів.
На переконання сторони захисту, відповідна бездіяльність органу, що здійснює контроль за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності, у ситуації що склалася, необхідно вважати погодженням таких договорів. Проте судом першої інстанції не враховано принципи «позитивного адміністративного мовчання» та «мовчазної згоди», які мале місце у цьому випадку.
Відсутні у матеріалах провадження й належні, допустимі та переконливі докази щодо здійснення ОСОБА_8 діяльності з обрання контрагентів для подальшого укладення з ними попередніх договорів оренди. На переконання суду першої інстанції, ОСОБА_9 була поінформованою про дійсні наміри ОСОБА_8 укласти попередні договори оренди саме з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » і ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та нібито сприяла йому у цьому шляхом швидкого просування їх заяв на комісії з врегулювання орендних відносин, підготовки та передачі на візування проєктів таких договорів, ігнорування зауважень юридичного відділу та забезпечення наявності погоджень від супутніх відділів.
Проте судом не враховано, що ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » є великим державним підприємством та має складну управлінську структуру, характерною особливістю якої є розподіл компетенцій, а, відповідно, і відповідальності. ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » має окремі структурні підрозділи (відділи та служби), кожен з яких наділений своїми повноваженнями. Існування процедури багатоконтрольності щодо тих чи інших рішень є гарантією дотримання принципу законності на підприємстві.
Усі процедури заключення попередніх договорів в ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » були прозорі, багаторівневі та вимагали рішення комісії і погодження керівників за напрямками, без підпису яких такий договір не був би заключений. Так, з 24 листопада 2014 року в ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » діяло Положення «Про роботу комісії з врегулювання орендних відносин щодо нерухомого та рухомого майна, яке знаходиться на балансі аеропорту» № 01-07-1159 (далі - Положення). Роль комісії з орендних відносин полягала в тому, щоб колегіально оцінити потенційного контрагента з точки зору різних структурних підрозділів і зрозуміти, чи потрібне ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » укладення договору оренди державного майна з певним контрагентом. Такому контрагенту надавали схему приміщення та довідку про балансову вартість нерухомого майна для подальшого звернення до ІНФОРМАЦІЯ_8 і ініціювання конкурсу з оренди. З цим же контрагентом міг бути укладений попередній договір оренди у випадку, якщо потрібно було забезпечити функціонування будь-якого сервісу раніше, ніж закінчиться конкурс. Відповідне рішення приймалось директором за напрямком на підставі інформації про пріоритети і плани стратегічного розвитку ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 », які обговорювалися на директоратах (щотижневих зборах керівників підприємства).
ОСОБА_9 не впливала та не могла вплинути на формування порядку денного комісії з врегулювання орендних відносин, оскільки те чи інше питання на їх голосування виносив лише секретар або голова комісії. Наказом № 01-07/1-152 від 06 квітня 2016 року до зазначеного Положення внесено доповнення, за якими обов'язок забезпечувати передачу на розгляд комісії заяв орендарів покладено на ОСОБА_9 . Цим наказом на начальника служби орендних відносин ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (далі - ІНФОРМАЦІЯ_30) покладено додаткові обов'язки з подання на засідання комісії повного пакету документів щодо результатів опрацювання листа-пропозиції потенційного орендаря та надання голові комісії з питань оренди достатньої інформації для визначення та формування порядку денного засідання. Проте відповідні зміни почали діяти лише з 07 квітня 2016 року. А отже, ОСОБА_9 не була уповноважена формувати порядок денний засідання комісії чи надавати вказівки щодо включення в її порядок денний звернення ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » про надання в оренду майна підприємства від 28 березня 2016 року та винести на голосування комісії рішення про доцільність укладання договору оренди з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », яке відбулось 31 березня 2016 року, тим більше надавати вказівки голові комісії та іншим членам колегіального органу напряму їй не підпорядкованим. Також очевидним є те, що розглянуті 08 квітня 2016 року матеріали за зверненням ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 04 квітня 2016 року теж готувались не ОСОБА_9 , оскільки такі матеріали мали бути підготовлені раніше.
Водночас жоден з допитаних в суді першої інстанції свідків, які приймали участь у погодженні попередніх договорів, не підтвердив, що отримував від ОСОБА_8 чи ОСОБА_9 вказівки щодо прийняття рішення про укладення попередніх договорів з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». Вони діяли самостійно, в межах своїх службових повноважень та відповідно до інструкцій, технічних регламентів й порядків, затверджених на підприємстві. Проходження заявок на оренду в ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відбувалося з дотриманням процедури та в межах повноважень відповідальних осіб. А отже, висновки суду щодо формальності візування та ілюзії колегіальності рішення з укладення попередніх договорів не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються дослідженими під час судового розгляду доказами.
При отриманні від потенційних орендарів листів-пропозицій щодо укладення договору оренди, ІНФОРМАЦІЯ_30 запитує у відділі з питань запобігання та виявлення корупції інформацію стосовно діяльності потенційного орендаря та можливих ризиків у випадку укладання з ним договору оренди. Отримані результати службової перевірки, разом з іншою інформацією надавалися комісії при розгляді листів-пропозицій потенційних орендарів.
Відповідна перевірка застосовувалась не лише до потенційних орендарів, які звернулися до ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з листом-пропозицією про укладання договору оренди після 06 квітня 2016 року, а й тих, листи-пропозиції яких перебували на опрацюванні ІНФОРМАЦІЯ_30 та ще не були розглянуті комісією.
На підставі висновків відділу з питань запобігання та виявлення корупції про негативні результати перевірки комісія з питань оренди відхилила листи-пропозиції ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_14 ». При цьому ні ОСОБА_8 , ні ОСОБА_9 жодного відношення до цього не мали. А тому, висновок суду щодо безпідставного відхилення листів-пропозицій потенційних орендарів та надання переваги саме ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » є необґрунтованими та спростовуються вищенаведеними доводами захисту.
За версією суду, комісія з орендних відносин була механізмом обмеження доступу до оренди державного майна і її діяльність була фіктивною. Однак сторона захисту не може погодитися з такою оцінкою, адже зазначена комісія існувала в ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з 2009 року та розглядала сотні інших звернень, крім тих, що аналізуються у судовому рішенні. А тому, немає підстав стверджувати, що діяльність комісії була фіктивною та спрямованою на обмеження доступу інших контрагентів до оренди майна ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Стосовно ж висновку суду про умисне ігнорування ОСОБА_9 зауважень юридичного відділу слід зазначити, що під час укладення попередніх договорів ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » також керувалось Технологією погодження, підписання та реєстрації договорів на надання неавіаційних послуг, договорів оренди державного нерухомого та окремого індивідуального рухомого майна, затвердженою 13 лютого 2015 року наказом № 01-07/1-45 (далі - Технологія). Ця Технологія регламентує випадки, коли договір вважається погодженим або не погодженим та містить вимоги, встановлені у ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » до зауважень і заперечень по договору. Так, зауваження мали б містити конкретні пропозиції щодо документу з редакціями змін конкретних пунктів або пояснення чому договір не має бути підписаним. Під час прийняття рішення щодо укладення попередніх договорів з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » дійсно була наявна службова записка юридичного відділу із зауваженнями з приводу їх укладення, однак зміст такої записки не свідчить про заперечення юридичною службою проти укладення відповідних договорів, а зауваження юридичної служби не відповідали вимогам Технології, оскільки містили критику договору, але не зазначали як виправити встановлені недоліки. Підставою для припинення візування договору, а відтак і його погодження іншими відділами, є саме службова записка із запереченнями щодо його укладення. А тому, ОСОБА_9 , як керівник ІНФОРМАЦІЯ_30, не мала правових підстав для перешкоджання підписанню попередніх договорів з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Слід окремо звернути увагу, що значна кількість службових записок з цього питання були адресовані не ОСОБА_9 , а її керівникам. Відтак не було підстав очікувати, що ОСОБА_9 реагуватиме на службові записки адресовані не їй.
Відсутні у матеріалах провадження й відомості стосовно надання ОСОБА_8 вказівок ОСОБА_9 про підготовку проєктів попередніх договорів чи інших документів, пов'язаних зі справою. Згідно організаційної структури ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_9 , як керівник ІНФОРМАЦІЯ_30, ніколи ОСОБА_8 напряму не підпорядковувалась. Саме тому більшість пов'язаних зі справою документів розподіллено ОСОБА_8 на адміністративних директорів. При цьому ОСОБА_8 лише підписував резолюційні вказівки на таких документах і вони не містили рішення про результат їх опрацювання. Не можна ототожнювати проставлення резолюції на вхідному листі з робочим спілкуванням.
Не отримувала ОСОБА_9 й усних вказівок від ОСОБА_8 , оскільки, як вже зазначалось, вона співпрацювала зі своїми безпосередніми керівниками, директорами за напрямком, адміністративним або директором із дохідності та маркетингу. У матеріалах провадження відсутні докази особистого спілкування обвинувачених, зміст якого б вказував на кримінально-правові ознаки співучасті. Більше того, стороною обвинувачення не встановлено навіть непрямих ознак співучасті у вигляді будь-яких контактів телефоном чи за допомогою електронного зв'язку. Надані до суду стороною обвинувачення протоколи НСРД не містять доказів протилежного. Водночас жоден з допитаних в суді першої інстанції свідків не підтвердив, що ОСОБА_9 комунікувала з ОСОБА_8 . Фактично, їхня взаємодія зводилась до резолюційних вказівок на документах та участі в спільних нарадах. Проєкти договорів з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та « ІНФОРМАЦІЯ_5 » були завізовані всіма відповідальними посадовими особами ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». А тому, їх укладення не можна розглядати як результат змови ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Слід також зауважити, що ціна за попередніми договорами не тільки не була заниженою, а і була вищою ніж ціни, за якими ІНФОРМАЦІЯ_8 передавав в оренду площі в ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». На підтвердження зазначених обставин стороною захисту було надано до суду першої інстанції перелік всіх договорів, які укладались ІНФОРМАЦІЯ_8 за період з 2014 по 2018 рік, де балансоутримувачем було ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». З указаних договорів вбачається, що ціни, за якими ІНФОРМАЦІЯ_8 передавав приміщення в оренду були значно нижчими, ніж ціни, за якими в оренду отримали приміщення ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Так, з-поміж 99 договорів, укладених ІНФОРМАЦІЯ_8 в період з 2014 по 2016 рік, 7 укладено за вищими цінами, 29 за рівнозначними, а 63 за цінами, що були нижчими ніж ті, що в договорах з TОB « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
Суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що ціна була б вищою у разі передавання такого майна в оренду на підставі конкурсу. Відповідний висновок ґрунтується на переконанні, що на комерційні площі існував попит та завжди проводився конкурс, під час якого ціна лише зростала. Однак згідно з Законом № 2269-ХІ не будь-яке звернення до ІНФОРМАЦІЯ_8 із заявою про намір взяти приміщення в оренду закінчується конкурсом, іноді договір укладається з одним претендентом за ціною, яка визначена в звіті оцінки майна. Відповідно до наданої ІНФОРМАЦІЯ_8 інформації, за період 2016 року ними укладено 49 договорів оренди нерухомого майна, балансоутримувачем яких є ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». З них 38 договорів укладено з одним заявником після етапу вивчення попиту на об'єкт оренди та без проведення конкурсу. Тобто, конкурс проводився не в більшості випадків, а навпаки в 64 % випадків РВ ФДМУ приміщення передавались замовнику без проведення конкурсу. Водночас орендна плата за попередніми договорами розраховувалась на підставі тієї ж методики, що і у випадку проведення процедури за конкурсом відповідно до Закону № 2269-ХІ.
Таким чином, у цій справі відсутня будь-яка майнова шкода Державному бюджету України в особі ІНФОРМАЦІЯ_8 та ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в результаті укладення попередніх договорів, у тому числі нібито у вигляді упущеної вигоди. Про відсутність документально підтвердженого розміру шкоди заявляло й ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Крім того, ознакою складу злочину, за статтею 364 KK України не можна визнавати неодержаний дохід. Однак в оскаржуваному вироку суд першої інстанції прямо вказує, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнані винуватими в заподіянні шкоди у вигляді «недоотриманого доходу», який взагалі не може оцінюватися та враховуватися як злочинний наслідок.
Існування у вакуумі упущеної вигоди без наявності делікта та прямої дійсної шкоди від такого делікта суперечить базовим основам цивільного права. Поняття шкоди ще в римському праві складалося з двох елементів: позитивна шкода та упущена вигода. Позитивна шкода - це будь-яке зменшення наявного майна. Упущена вигода - це дохід, який міг би одержати власник від використання речі (втрата можливого прибутку). А отже, якщо не завдано прямої дійсної шкоди самій речі (пошкоджено або знищено), то неможливо говорити про те, що має місце будь-яке недоотримання можливого прибутку від використання такої речі, оскільки цьому використанню нічого не перешкоджає.
Згідно матеріалів провадження, приміщенням ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не була завдана пряма дійсна шкода, вони не були пошкоджені або знищені, а отже ніщо не заважало отримувати прибуток від їх використання як до проведення конкурсу, так і після. Більше того, з матеріалів справи стає очевидним, що якщо б зазначені приміщення до проведення конкурсу просто стояли пустими, то ІНФОРМАЦІЯ_8 та ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » взагалі б не отримували будь-якого доходу від передання їх в оренду. Суд першої інстанції проігнорував, що основу правової кваліфікації за КК України складає тільки матеріальна шкода, яка має бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Звітом ТДВ « ІНФОРМАЦІЯ_15 » з оцінки вартості права оренди приміщень від 27 серпня 2019 року встановлено, що ринкова вартість оренди приміщень, які передавались ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_16 », у 4 рази вища від фактичної. Проте такий звіт за своєю суттю є висновком спеціаліста, а тому, виходячи з положень ст. 84 КПК України, не може визнаватися допустимим доказом. Спеціаліст не наділений правом давати висновки, які можуть бути визнані самостійним джерелом доказів, а уповноважений лише надавати допомогу при застосуванні технічних та інших засобів. Питання щодо визначення вартості оренди нерухомого майна потребує спеціальних знань у сфері економіки, а тому має бути вирішено шляхом проведення судової експертизи. Таким чином, вдавшись до вирішення питань віднесених до компетенції експерта спеціаліст ОСОБА_26 вийшов за межі наданих йому законом повноважень. Не дивлячись на викладені обставини суд першої інстанції, всупереч вимогам ст. 84 КПК України та практиці Верховного Суду, визнав відповідний висновок спеціаліста допустимим доказом.
Ринкова вартість оренди зазначених приміщень розрахована оцінювачем виключно на основі договорів за результатами конкурсів. Відповідний звіт складений на підставі обмеженого обсягу вихідних даних, а з моменту визначення ринкової вартості права оренди до дати проведення дослідження пройшло багато часу. Оцінювачем не враховано економічні характеристики ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 », які відрізняють його від державного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_17 » (далі - ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_17 ») та роблять порівняння принципів зростання цін між ними неприйнятними. Зокрема, істотно більший пасажиропотік ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 », порівняно з ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_17 »; істотно швидше зростання пасажиропотоку в ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_17 » порівняно з ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » єдиний аеропорт України, який приймає міжконтинентальні рейси. Відтак висновки оцінювача є хибними, оскільки зроблені ним на підставі нерелевантних вихідних даних. Крім того, 27 липня 2021 року сертифікат оцінювача ОСОБА_26 був анульований, що ставить під сумнів його кваліфікацію.
Стверджуючи про недопустимість висновків експерта ОСОБА_27 від 17 грудня 2019 року № 19/13/2-116/СЕ/19 та від 06 серпня 2020 року № СЕ-19-20/19028-ЕК сторона захисту зазначає, що до компетенції експертів економістів не входить встановлення збитків. У рамках своєї експертної діяльності вони можуть лише перевірити чи документально підтверджується розмір збитків, раніше встановлений контролюючим органом. А отже, готуючи зазначені висновки судовий експерт ОСОБА_27 не була наділена повноваженнями встановлювати розмір завданих у цьому кримінальному провадженні збитків, а могла лише перевірити їх документальне підтвердження.
Сторона захисту також переконана, що відповідні висновки експерта не ґрунтуються на фактичних даних, оскільки на дослідження експерту не надавались будь-які документи контролюючих органів, які б свідчили про розмір таких збитків. Під час підготовки зазначених висновків експерт не мала права керуватись Порядком взаємодії між органами державної контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженим наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури № 346/1025/685/53 від 19 жовтня 2006 року, так як цей Порядок має міжвідомчий характер та поширюється лише на визначене у ньому коло осіб. Під час допиту в судовому засіданні експерт ОСОБА_27 пояснила, що не перевіряла дані та підрахунки наведені у звіті ОСОБА_26 , які покладені нею в основу висновку. Крім того, експерт не врахувала, що у 2016 році індексація орендної плати не здійснювалась, оскільки на 2016 рік було призупинено дію ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в частині індексації орендної плати, а також здійснила невірний розподіл збитків щодо оренди приміщень площею 45 кв. м та 47 кв. м.
Суд першої інстанції погодився, що експерт допустила ряд помилок у розрахунках, та здійснила неправильний розподіл завданих збитків між ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » і Державним бюджетом України. Однак, на переконання суду, всі вони можуть бути усунуті шляхом проведення власних нескладних математичних розрахунків. Відповідно наявність тяжких наслідків у цьому провадженні суд обґрунтував припущенням, яке до того ж базується на його самостійних підрахунках. При цьому суд не тільки сам обрахував збитки, а й здійснив їх перерозподіл. Таким чином, суд першої інстанції перебрав на себе роль сторони обвинувачення та самостійно розрахував суму збитків у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Згідно п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України визначення розміру матеріальних збитків у кримінальному провадженні має бути підтверджений призначеною слідчим чи прокурором експертизою.
Тобто, доводити вид і розмір збитків повинен не суд, а виключно сторона обвинувачення.
Судом першої інстанції не взято до уваги, що надані стороною захисту висновки експертів № 5821/5822-19 від 10.04.2020, № 187/20 від 14.12.2020, № 242/20 від 18.06.2021, № 5270/5271/5272/5273-20 від 06.08.2021 спростовують висновки експерта ОСОБА_27 . Суд не надав належної оцінки таким висновкам експертів чим допустив неповноту судового розгляду.
На переконання захисту, рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення цивільного позову ІНФОРМАЦІЯ_8 про відшкодування матеріальної шкоди є необґрунтованим та не відповідає вимогам закону, оскільки поданий позов не містить будь-яких обґрунтувань з приводу завдання ІНФОРМАЦІЯ_8 збитків чи посилань на докази, якими вони б підтверджувалися. Більше того, до цивільного позову не додано жодного доказу на підтвердження збитків у заявленому розмірі. Однак не дивлячись на викладені обставини, суд частково задовольнив позов ІНФОРМАЦІЯ_8 , вийшовши при цьому за межі своїх повноважень та встановивши обставини, які цивільним позивачем не заявлялися.
Крім того, суд першої інстанції абсолютно проігнорував питання щодо іншого цивільного позову. Зокрема, у цьому кримінальному провадженні було подано два цивільні позови, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_8 на суму 11 600 475,44 грн (том 1, а.с. 103-106) та ІНФОРМАЦІЯ_18 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_8 ) на суму 20 130 234,16 грн (том 10, а.с. 217-224). Проте суд надав оцінку лише позову ІНФОРМАЦІЯ_8 , а позов ІНФОРМАЦІЯ_19 розглянутий не був. При цьому представник цивільного позивача ФДМУ жодного разу не викликався до суду для з'ясування його думки щодо поданого ним цивільного позову.
Захист також переконаний, що судом першої інстанції безпідставно відхилено їхнє клопотання про допит свідків та експертів, показання яких могли мати важливе значення для встановлення фактичних обставин цього кримінального провадження. У той же час судом допитано всіх свідків сторони обвинувачення, чим порушено принцип рівності сторін.
Допитавши свідків, показання яких мали ключове значення для встановлення фактичних обставин справи, суд взагалі не зазначив про допит таких свідків у вироку та не надав жодної оцінки їх показанням. Не взято судом до уваги й показання представника ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - ОСОБА_28 , а також письмову позицію ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 29 червня 2021 року. Показання свідків, відображені у рішенні суду, викладені однобоко та лише в тій частині, що підтверджувала версію сторони обвинувачення. Судом перераховано доводи захисту та докази, надані на підтвердження цих доводів, однак не вказано з яких причин суд відкидає ці докази. За наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші. Крім того, суд порушив принцип змагальності сторін, оскільки відступив від змісту обвинувального акту та замість прокурора обґрунтував позицію сторони обвинувачення.
Під час судового розгляду від захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_16 до суду надійшло клопотання про закриття цього кримінального провадження з підстав, передбачених п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України. Зазначене клопотання захисник обґрунтовував існуванням нескасованої постанови слідчого Бориспільського ВП ГУНП в Київській області від 20 серпня 2020 року про закриття кримінального провадження № 42016111100000324, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 жовтня 2016 року, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Однак не дивлячись на наявність відповідних обставин кримінальне провадження в частині укладення попереднього договору оренди № 02.5-14-41 від 29 квітня 2016 року судом першої інстанції закрите не було.
Крім того, незважаючи на неявку сторони захисту, судом першої інстанції було розглянуто подане прокурором клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів від 25 листопада 2021 року, з яким захист та обвинувачені обізнані не були. Ухвалою суду від 26 листопада 2021 року зазначене клопотання було задоволено та надано доступ до оригіналів документів кримінального провадження № 42016111100000324, з можливістю отримання завірених належним чином копій таких документів. На переконання сторони захисту, розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів за відсутності обвинувачених порушило основні засади їх права на захист та відстоювання своєї позиції.
Захист також стверджує, що під час досудового розслідування стороною обвинувачення було порушено порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та безпідставно змінено групу прокурорів у цьому кримінальному провадженні.
Під час ухвалення оскаржуваного вироку судом першої інстанції допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону в частині вимог до форми судового рішення. Зокрема, судом не зазначено слів «Вирок іменем України» у тексті вказаного рішення. Відсутність у зазначеному рішенні слів «Вирок іменем України» не може вважатися технічною помилкою чи опискою, а є саме істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки відповідне порушення не дозволяє встановити правовий статус відповідного документа та наслідки його прийняття.
26 квітня 2023 року до суду надійшло заперечення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 на подані стороною захисту апеляційні скарги, у якому останній вказує про необґрунтованість зазначених апеляційних скарг в частині тверджень щодо неефективності конкурсних комісій з проведення конкурсів на право оренди державного майна.
На його думку, у процесі укладання так званих попередніх договорів ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не враховано положення спеціальних нормативно-правових актів, що регламентують засади з надання в орендне користування державного майна, чим порушено вимоги Закону № 2269-ХІ. У РВ ФДМУ відсутні повноваження на перевірку порядку використання ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » наявного у нього на балансі державного майна. Контроль за ефективним використанням та збереженням такого майна здійснюється ІНФОРМАЦІЯ_10 , а РВ ФДМУ лише здійснює контроль за надходженням до державного бюджету коштів за договорами про оренду державного майна, які були укладені безпосередньо Регіональним відділенням. Проте, оскільки укладання попередніх договорів не передбачено Законом № 2269-ХІ, ІНФОРМАЦІЯ_8 не може бути стороною за такими договорами та не має правових підстав реєструвати відповідні договори в Інформаційно-пошуковій системі «ЕТАП-ОРЕНДА», а отже, позбавлена технічної можливості ідентифікувати платежі по таких договорах. Тобто, платежі, що надходять до державного бюджету поза відповідними договорами, не ідентифікуються.
Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_8 також зазначає, що розгляд заяв ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » про укладення договорів оренди здійснювався у повній відповідності до чинного законодавства, а стороною захисту не наведено жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт затягування конкурсною комісією процесу з проведення конкурсу. Загалом, передача в оренду державного майна дійсно передбачала тривалу процедуру, однак виконання членами конкурсної комісії під час реалізації процедури передачі в оренду майна норм чинного законодавства не є затягуванням такої процедури та не пов'язано з неефективністю діяльності чи некомпетентністю окремих посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_8 , а лише відображає необхідність взаємодії широкого кола учасників процесу з метою укладення відповідного договору.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_29 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які підтримали подані апеляційні скарги та просили задовольнити їх у повному обсязі, пояснення прокурора ОСОБА_22 , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг і просив залишити вирок ІНФОРМАЦІЯ_9 без змін, представника потерпілого - ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_24 , яка просила задовольнити цивільний позов, представника ДП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_25 , який відніс вирішення питання апеляційних скарг - на розсуд суду, перевіривши доводи апеляційних скарг, частково дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
За вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання. За змістом положень ст. 92 КПК України, обов'язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.
Обвинувальний вирок може бути постановлено судом лише у випадку, якщо винуватість обвинуваченої особи доведено поза розумним сумнівом. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, що є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин було вчинено, і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Тобто, дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
У той же час суди повинні ретельно перевіряти доводи сторони захисту, які обґрунтовано ставлять під сумнів версію сторони обвинувачення. У випадку, якщо суд після такої перевірки відхиляє доводи сторони захисту, він має навести переконливі мотиви такого висновку, які не залишають розумного сумніву у винуватості обвинуваченого.
Розглянувши справу в межах пред'явленого обвинувачення та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, а також проаналізувавши ці докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд першої інстанції дійшов висновку про їхню допустимість, належність, достовірність та достатність для визнання ОСОБА_8 винуватим в інкримінованому йому злочині та кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 364 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило настання тяжких наслідків для держави, тобто які у більше ніж двісті п'ятдесят разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
ОСОБА_9 суд визнав винуватою у інкримінованому їй злочині та кваліфікував її дії за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, як пособництво шляхом активного сприяння та усунення перешкод, сприяння вчиненню в.о. генерального директора ОСОБА_8 зловживання ним службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанню службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило настання тяжких наслідків для держави, тобто які у більше ніж двісті п'ятдесят разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Щодо історії апеляційного розгляду.
06.04.2023 ухвалою відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_12 та ОСОБА_16 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , обвинуваченої ОСОБА_9 та її захисників ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 на вирок Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 52019000000000504 від 18 червня 2019 року.
07.04.2023 закінчено підготовку та призначено апеляційний розгляд за вказаними апеляційними скаргами на 18.05.2023 о 10:00 годині.
В судому засіданні 18.05.2023 захисник ОСОБА_14 заявив відвід колегії суддів у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від розгляду зазначених апеляційних скарг. Указана заява була обґрунтована тим, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду не є самостійним, незалежним та безстороннім судом, оскільки фактично є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_9 , який здійснює судочинство як суд першої інстанції. Таким чином, наявні достатні підстави стверджувати про упередженість та залежність колегії суддів під час здійснення перегляду вироку Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року. Крім того, захисник також переконаний, що Закон України «Про Вищий антикорупційний суд» не відповідає Конституції України, що свідчить про відсутність у колегії суддів повноважень на розгляд поданих апеляційних скарг. За результатом розгляду колегією суддів постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви про відвід колегії суддів.
Також, в судовому засіданні 18.05.2023 захисник ОСОБА_14 заявив відвід прокурору ОСОБА_22 , яка обґрунтована тим, що прокурор допустив позапроцесуальну поведінку та дії, які вказують на його упередженість, а також мають ознаки зловживання службовим становищем. Зокрема, захисник стверджував, що прокурор виходячи за межі своїх повноважень у позапроцесуальний спосіб здійснив незаконне втручання в роботу слідчого та надав правову оцінку його процесуальному рішенню щодо закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, яке здійснювалось щодо того самого діяння з дотриманням вимог щодо підслідності. Оцінюючи мотиви такої позапроцесуальної, незаконної поведінки прокурора ОСОБА_22 слід дійти висновку, що він мав намір підтримувати державне обвинувачення щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 будь-якими способами, незважаючи на встановлений процесуальний порядок, порушуючи конституційний принцип доведення вини в законному порядку (ст. 62 Конституції України), нехтуючи засадою законності кримінального судочинства (п. 2 ч. 1 ст. 7, ст. 9 КПК України) та порушуючи інші норми кримінального процесуального закону. За результатом розгляду колегією суддів постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви про відвід прокурора.
В судовому засіданні 07.06.2023 захисник ОСОБА_14 заявив відвід судді ОСОБА_2 . Указана заява обґрунтована тим, що справа розподілена щодо судді з порушенням вимог ч. 3 ст. 35 КПК України та пункту 1.1. Глави 1 Розділу ІІ Засад використання автоматизованої системи документообігу в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, затвердженого рішенням зборів суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.09.2019 № 5, а також п. 58 Положення Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21. Зокрема, після авторозподілу цієї справи суддя ОСОБА_2 перебував у щорічній відпустці, а саме: 01 день 13.04.2023 та 15 днів з 19 квітня 2023 року по 03 травня 2023 року включно. У відповідні проміжки часу сплинуло менше 14 днів з дня автоматичного розподілу справи. При цьому 13 квітня 2023 року під час обчислення відповідного строку не враховується, оскільки у цей день суддя перебував у щорічній відпустці, а тому цей день включається до строку щорічної відпустки та не може бути включений до 14-денного терміну протягом якого до початку відпустки справи не розподіляються щодо конкретного судді. За результатами розгляду вказаної заяви у відводі судді ОСОБА_2 було відмовлено.
Також, в судовому засіданні 07.06.2023 захисник ОСОБА_14 , в інтересах ОСОБА_9 заявив клопотання про закриття апеляційного провадження та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції для розгляду зі стадії виходу суддів до нарадчої кімнати. Захисник наголосив, що від своєї апеляційної скарги не відмовляється, однак просить задовольнити вказане клопотання. Захисники ОСОБА_13 , ОСОБА_30 , ОСОБА_15 , обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , представники потерпілих ОСОБА_31 та ОСОБА_25 висловили позицію - на розсуд суду, прокурор ОСОБА_22 заперечував проти задоволення клопотання. За результатами розгляду колегією суддів постановлено ухвалу про відмову у задоволенні вказаного клопотання захисника ОСОБА_14 , у зв'язку із його необґрунтованістю та відсутністю підстав для його задоволення.
Також, в судовому засіданні 07.06.2023 захисник ОСОБА_12 заявила клопотання про відкладення судового засідання, у зв'язку з тим, що вона 05.06.2023 звернулась до суду із заявою про роз'яснення судового рішення. Також, захисник ОСОБА_13 заявила клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з тим, що вона та захисник ОСОБА_15 звернулись до суду із апеляційною скаргою на ухвалу про виправлення описки в судовому рішенні. За результатами розгляду вказаних клопотань колегією суддів відмовлено у задоволенні, оскільки дані обставини не є підставою для відкладення та не перешкоджають подальшому розгляду справи, а саме розгляду апеляційних скарг.
В цьому ж судовому засіданні 07.06.2023, захисник ОСОБА_15 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 , заявив клопотання про долучення до матеріалів провадження його доповнень до апеляційної скарги. В свою чергу, захисник ОСОБА_14 , який діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 , заявив клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з подачею захисником ОСОБА_15 доповнень до апеляційної скарги. Зважаючи на позицію учасників, які підтримали клопотання про відкладення апеляційного розгляду, представники потерпілих та прокурор висловили позицію - на розсуд суду, колегія суддів задовольнила клопотання, розгляд справи відклала до 27.06.2023 та наголосила учасникам на необхідності завчасно надсилати доповнення/зміни до апеляційних скарг до суду.
В судому засіданні, яке було призначено на 27.06.2023, колегія суддів постановила ухвалу про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_10 , в інтересах ОСОБА_9 на вирок Вищого антикорупційного суду від 31.03.2023 та повернення апеляційної скарги з доданими до неї додатками. Після оголошення доповіді головуючого судді щодо оскаржуваного вироку та поданих апеляційних скарг, свої пояснення по поданих апеляційних скаргах в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 надали захисники ОСОБА_16 та ОСОБА_12 .
В судовому засіданні, яке мало місце 11.08.2023, надала пояснення по поданим апеляційним скаргам в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9 захисник ОСОБА_13 та розпочав надавати пояснення захисник ОСОБА_14 .
Судове засідання, призначене на 12.10.2023, було відкладено за клопотаннями сторони захисту та визнано причини неявки захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_16 неповажними.
В судовому засіданні, призначеному на 25.10.2023 захисник ОСОБА_14 продовжив надавати пояснення по своїй апеляційній скарзі, поданій в інтересах обвинуваченої ОСОБА_9
01.11.2023 захисник ОСОБА_14 в судовому засіданні продовжив свій виступ по апеляційній скарзі.
В судовому засіданні 31.01.2024 судом прийнято відмову обвинуваченого ОСОБА_8 від захисника ОСОБА_12 .
01.03.2024 прокурор ОСОБА_22 та представники потерпілих висловили свою позицію стосовно поданих апеляційних скарг сторони захисту. У цьому ж судовому засіданні захисники ОСОБА_15 та ОСОБА_13 заявили відвід прокурору ОСОБА_22 . За результатами розгляду колегією суддів постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви про відвід.
22.03.2024 колегією суддів було відмовлено у задоволенні клопотання захисту про винесення окремої ухвали та встановлення порушення детективом НАБУ ОСОБА_32 презумпції невинуватості ОСОБА_8 та ОСОБА_9
29.05.2024 сторона захисту виступала із обґрунтуванням клопотань про дослідження доказів.
13.08.2024 колегією суддів відмовлено у задоволенні заяви захисника ОСОБА_15 про відвід суддям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Також, в цьому ж засіданні колегією судів прийнято відмову обвинуваченої ОСОБА_9 від захисника ОСОБА_13
23.09.2024 в судове засідання з'явилась захисник ОСОБА_13 та повідомила, що буде надалі здійснювати захист обвинуваченої ОСОБА_9 , що остання підтвердила. В цьому ж засіданні захисником ОСОБА_29 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 заявлено відвід прокурору (всій групі прокурорів в даному провадженні). За результатами розгляду вказаної заяви колегією суддів постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви про відвід.
24.09.2024 в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 повідомив суду, що відмовляється від захисника ОСОБА_29 та що його інтереси буде представляти захисник ОСОБА_18 . В свою чергу, захисник ОСОБА_18 заявила клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв'язку з необхідністю ознайомитись з матеріалами справи, у зв'язку з чим, судове засідання було відкладено на 25.09.2024.
25.09.2024 прийнято відмову обвинуваченого ОСОБА_8 від захисника ОСОБА_29 , зважаючи на висловлену позицію та наявність захисника ОСОБА_18 . Стороною захисту було подано узагальнене клопотання про дослідження доказів, за результатами розгляду його було задоволено частково та розпочато дослідження доказів.
05.11.2024 захисники ОСОБА_18 та ОСОБА_14 заявили клопотання про усунення порушення права на захист, яке було порушено судом першої інстанції. За результатами розгляду клопотання колегія суддів постановила відмовила у його задоволенні. Крім того, судом було наголошено на те, що в разі необхідності, захист може клопотати про розширення обсягу дослідження, а суд також може повертатись до цього питання, зважаючи на відповідні наслідки дослідження того обсягу, що було визначено судом. В судовому засіданні продовжено дослідження доказів.
В судових засіданнях 20.11.2024, 20.01.2025, 17.02.2025 було продовжено дослідження доказів.
В судовому засіданні 17.02.2025 колегією суддів відмовлено у задоволенні заяви захисника ОСОБА_14 про відвід прокурору ОСОБА_20 .
17.03.2025 колегією суддів розглянуто письмову заяву обвинуваченої ОСОБА_9 про відмову від захисника ОСОБА_14 , зважаючи на позицію ОСОБА_9 та інформацію про конфіденційне спілкування між ними, наявністю у обвинуваченої інших професійних захисників, така відмова була прийнята судом.
Судове засідання 28.04.2025 було відкладено за клопотанням захисника ОСОБА_18 , у зв'язку з її перебуванням на лікарняному.
В судових засіданнях 08.05.2025, 22.05.2025, 02.07.2025 колегія суддів продовжила досліджувати докази.
В судовому засіданні 29.08.2025 обвинувачена ОСОБА_9 просила прийняти її відмову від захисника ОСОБА_10 , зважаючи на її позицію та забезпеченням іншими професійними захисниками, така відмова була прийнята колегією суддів.
Після завершення дослідження визначеного обсягу доказів, колегією суддів встановлено, що в матеріалах провадження наявні наступні висновки:
-висновок судово-економічної експертизи ІНФОРМАЦІЯ_20 № 19/13/2-116/СЕ/19 від 17.12.2019 (т. 10, а.с. 162-192);
-висновок додаткової судово-економічної експертизи ІНФОРМАЦІЯ_20 № СЕ-19-20/19028-ЕК від 06.08.2020 (т. 10, а.с. 200-216).
Судом першої інстанції встановлено, що з висновків експерта від 17.12.2019 і від 06.08.2020 убачається, що обраховуючи розмір збитків як різницю між вартістю орендної плати, що сплачувалась за попередніми договорами, і вартістю права оренди, визначеною у Звіті з оцінки вартості права оренди від 27.08.2019, експерт індексувала суми орендної плати за 2016 рік, що не відповідає вимогам закону.
Попри те, що таке порушення призвело до помилок у розрахунках, на переконання колегії суддів першої інстанції, вони могли бути усунуті судом шляхом проведення власних нескладних математичних розрахунків.
Із урахуванням зазначеного суд першої інстанції вважав доведеним розмір збитків у вигляді втраченої вигоди в результаті недоотримання/недонарахування орендної плати внаслідок передачі в оренду/користування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » приміщення площею 315 кв. м за попереднім договором № 02.5-14-41 від 29.04.2016 за період з 29.04.2016 по 29.04.2017 у розмірі 13 028 396 грн 02 коп., з яких: 9 119 877 грн 21 коп. - збитки Державного бюджету України, 3 908 518 грн 81 коп. - збитки ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Колегія суддів першої інстанції оцінивши досліджені докази, висновки експерта у їх сукупності та взаємозв'язку та дійшла до переконання, що загальна сума недоотриманої державою орендної плати за користування на підставі попередніх договорів ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » приміщень в Аеропорту, поза проведенням конкурсу, становила 15 709 655 грн 54 коп. (13 028 396 грн 02 коп. + 1 493 400 грн 31 коп + 1 187 859 грн 21 коп.).
Також у ході судового розгляду у суді першої інстанції сторона захисту надала низку висновків експертиз, проведених за її заявами, які, на їх думку, спростовують як висновки експертиз, які надавала сторона обвинувачення, так і факт завдання шкоди у цьому кримінальному провадженні в цілому, а саме:
1) висновок № 5821/5822-19 від 10.04.2020, складений експертом ІНФОРМАЦІЯ_21 ОСОБА_33 (т. 24, а.с. 190-204);
2) висновок № 187/20 від 14.12.2020, складений експертом ІНФОРМАЦІЯ_22 ОСОБА_34 (т. 32, а.с. 39-103);
3) висновок судового експерта ОСОБА_35 № 05/12-20 від 30.12.2020 (т. 32, а.с 105-129);
4) висновок № 242/20 від 18.06.2021, складений експертом ІНФОРМАЦІЯ_22 ОСОБА_34 (т. 32, а.с. 130-171);
5) висновок експертів № 5270/5271/5272/5273-20 від 06.08.2021, складений експертами ІНФОРМАЦІЯ_21 ОСОБА_36 , ОСОБА_37 (т. 27, а.с. 183-227).
24.09.2024 від захисника ОСОБА_18 надійшло клопотання про призначення комплексної судової оціночно-будівельної та економічної експертизи в порядку ст. 332 КПК України.18.08.2025 від захисників ОСОБА_15 , ОСОБА_38 та ОСОБА_18 надійшло уточнене клопотання про призначення комплексної судової оціночно-будівельної та економічної експертизи.
В судовому засіданні 29.08.2025, під час розгляду вказаних клопотань, сторона захисту та обвинувачені підтримали подані клопотання про призначення вказаної експертизи. Прокурор ОСОБА_22 просив відмовити в задоволенні клопотання сторони захисту, а у разі, якщо суд дійде переконання щодо необхідності призначити у кримінальному провадженні № 52019000000000504 (судова справа № 991/4073/21) комплексну судову оціночно-будівельну та економічну експертизу, то доручити її проведення ІНФОРМАЦІЯ_23 . Зважаючи на заперечення прокурора, сторона захисту підтримала позицію щодо установи, в яку слід направити матеріали провадження для проведення експертизи. Представники потерпілих покладались у вирішенні цього питання - на розсуд суду.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 серпня 2025 року постановлено клопотання сторони захисту про призначення комплексної судової оціночно-будівельної та економічної експертизи задоволено частково.
Призначено комплексну судову оціночно-будівельну та економічну експертизу, то доручено її проведення ІНФОРМАЦІЯ_23 , поставивши на вирішення такі питання:
1.1.1.Яка ринкова орендна плата за приміщення № № 175, 176 та частини приміщення № 226 загальною площею 45,0 кв.м., переданих ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за попереднім договором від 28.04.2016 № 02.5-14-40 станом на 28.04.2016?
1.1.2.Яка ринкова орендна плата за приміщення № № 175, 176 та частини приміщення № 226 загальною площею 47,0 кв.м., переданих ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за попереднім договором від 11.01.2017 № 02.5-14-65 станом на 11.01.2017?
1.1.3.Яка ринкова орендна плата за приміщення № 172 та частини приміщення № 226, загальною площею 315 кв.м. переданих ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за попереднім договором від 29.04.2016 № 02.5-14-41, станом на 29.04.2016?
1.1.4.З урахування відповіді на питання 1, 2, 3, який розмір збитків (в їх економічній складовій) було спричинено державі та ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » внаслідок укладання договорів попередньої оренди, зокрема:
1.1.5.приміщень № № 175, 176 та частини приміщення № 226, загальною площею 45 кв. м., переданих ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за попереднім договором від 28.04.2016 № 02.5-14-40, в період з 30.05.2016 по 10.01.2017?
1.1.6.приміщень № № 175,176 та частини приміщення № 226, загальною площею 47 кв. м. переданих ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за попереднім договором від 11.01.2017 № 02.5-14-65, в період з 11.01.2017 по 29.06.2017?
1.1.7.приміщення № 172 та частини приміщення № 226, загальною площею 315 кв. м. переданих ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » у відповідності до попереднього договору від 29.04.2016 № 02.5-14-41, в період з 29.04.2016 по 29.04.2017?
У розпорядження експертів було надано копію ухвали та матеріали кримінального провадження (справа № 991/4073/21, провадження № 11-кп/991/13/25).
23.12.2025 Апеляційна палата ІНФОРМАЦІЯ_9 отримала висновок експерта від 10.12.2025 № СЕ25-151/7-183/5, складений за результатами проведення комплексної комісійної оціночно-будівельної та економічної експертизи, призначеної ухвалою від 29.08.2025 у кримінальному провадженні № 52019000000000504 з матеріалами, які були надані на дослідження.
В судовому засіданні 06.02.2026 колегією суддів було досліджено висновок експерта від 10.12.2025 № СЕ25-151/7-183/5 (том 69 а.с. ) згідно якого вбачається що:
1)Ринкова оренда за приміщення №№ 175, 176 та частини приміщення № 226 загальною площею 45.0 кв.м., переданих Товариству з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за попереднім договором від 28.04.2016 № 02.5-14-40, станом на 28.04.2016 складала не менше ніж 148 947.60 грн з урахуванням ПДВ за 1 місяць.
2)Ринкова орендна плата за приміщення №№ 175, 176 та частини приміщення № 226 загальною площею 47.0 кв.м., переданих Товариству з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за попереднім договором від 11.01.2017 № 02.5-14-65, станом на 11.01.2017 складала не менше ніж 188 968.80 грн з урахуванням ПДВ за 1 місяць.
3)Ринкова орендна плата за приміщення № 172 та частини приміщення № НОМЕР_1 , загальною площею 315 кв.м., переданих Товариству з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за попереднім договором від 29.04.2016 № 02.5-14-41, станом на 29.04.2016 складала не менше ніж 475 168.80 грн з урахуванням ПДВ за 1 місяць.
4)З урахуванням ринкової орендної плати, визначеної за результатами оціночно-будівельної експертизи (питання 1), розмір матеріальної шкоди (збитків) в її економічній складовій, спричиненої Державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_18 та Державному підприємству « ІНФОРМАЦІЯ_2 » внаслідок укладання договору від 28.04.2016 № 02.5-14-40 попередньої оренди приміщень №№ 175, 176 та частини приміщення № 226 загальною площею 45.0 кв.м., переданих Товариству з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на період з 30.05.2016 по 10.01.2017, становить 506 952.22 гривень (п'ятсот шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві гривні 22 коп.), зокрема:
Державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_18 в сумі 354 866.56 гривень (триста п'ятдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят шість гривень 56 коп.);
Державному підприємству « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в сумі 152 085.67 гривень (сто п'ятдесят дві тисячі вісімдесят п'ять гривень 67 коп.).
5) З урахуванням ринкової орендної плати, визначеної за результатами оціночно-будівельної експертизи (питання 2), розмір матеріальної шкоди (збитків) в її економічній складовій, спричиненої Державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_18 та Державному підприємству « ІНФОРМАЦІЯ_2 » внаслідок укладання договору від 11.01.2017 № 02.5-14-65 попередньої оренди приміщень №№ 175, 176 та частини приміщення № 226 загальною площею 47.0 кв.м., переданих Товариству з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на період з 11.01.2017 по 29.06.2017, становить 582 145.44 (п'ятсот вісімдесят дві тисячі сто сорок п'ять гривень 44 коп.), зокрема:
Державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_18 в сумі 407 501.81 гривень (чотириста сім тисяч п'ятсот одна гривня 81 коп.);
Державному підприємству « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в сумі 174 643.63 гривень (сто сімдесят чотири тисячі шістсот сорок три гривні 63 коп.).
6) З урахуванням ринкової орендної плати, визначеної за результатами оціночно-будівельної експертизи (питання 3), розмір матеріальної шкоди (збитків) в її економічній складовій, спричиненої Державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_18 та Державному 29.04.2016 № 02.5-14-41 попередньої оренди приміщень № 172 та частини приміщення № 226 загальною площею 315 кв.м., переданих Товариству з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_5 » на період з 29.04.2016 по 29.04.2017, становить 816 841,92 гривень (вісімсот шістнадцять вісімсот сорок одна гривня 92 копійки), зокрема:
Державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_18 в сумі 571 789,34 гривень (п'ятсот сімдесят одна тисяча сімсот вісімдесят дев'ять гривень 34 коп.);
Державному підприємству « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в сумі 245 052,58 гривень (двісті сорок п'ять тисяч п'ятдесят дві гривні 58 коп.).
Після дослідження вказаного висновку експерта сторона захисту наполягала на детальному розгляді у судовому засіданні 06.02.2026 спільних заперечень захисту щодо комплексної судової оціночно-будівельної та економічної експертизи (на 238 аркушах) та виклику експерта для надання останнім показань щодо дослідженого висновку. Колегією суддів у задоволені відповідних клопотань, зокрема про виклик експертів, відмовлено, у зв'язку із тим, що не було аргументовано підстав, які могли би слугувати відповідними умовами для виклику судових експертів. Також відмовлено у задоволенні клопотань про передослідження доказів, з наведених стороною захисту підстав. Вкотре колегія суддів наголосила стороні захисту, що пі час апеляційного розгляду досліджуються в першу чергу докази та матеріали. Додані пояснення і додатки можуть бути оцінені колегією суддів, в тому числі в нарадчій кімнаті. Колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила: закінчити з'ясування обставин та перевірку їх доказами та перейти до стадії судових дебатів. Сторона захисту заявила клопотання про надання їм необхідного часу для підготовки для виступу у судових дебатах, тому просили відкласти розгляд на іншу дату. Судове засідання було відкладено на 10.02.2026.
10.02.2026 виступала в судових дебатах захисник ОСОБА_18 . На запитання колегії суддів щодо необхідності зорієнтувати, скільки сторонам ще необхідно часу, повідповіла, що не може сказати скільки часу ще планує виступати у судових дебатах. Судове засідання було відкладено до 20.02.2026, однак захисник ОСОБА_18 клопотала перед судом про відкладення, у зв'язку з перебуванням у щорічній відпустці. Сторона захисту вважала за неможливе проводити судове засідання за відсутності захисника ОСОБА_18 та просили задовольнити клопотання про відкладення на іншу дату, у зв'язку з чим, таке клопотання було задоволено та відкладено до 26.02.2026.
В судове засідання 26.02.2026 захисники ОСОБА_39 та ОСОБА_15 не з'явились, подали клопотання про проведення судового засідання без їх участі. В даному судовому засіданні захисник ОСОБА_18 продовжила свій виступ у судових дебатах. Колегією суддів погоджено з учасниками дати наступних судових засідань та відкладено апеляційний розгляд на 03.03.2026 та 09.03.2026.
Судове засідання, призначене на 03.03.2026 було знято з розгляду, у зв'язку із перебуванням судді, який входить до складу колегії на лікарняному.
В судове засідання, призначене на 09.03.2026 прибула захисник ОСОБА_29 та повідомила, про намір приймати участь, як захисник ОСОБА_8 , подала клопотання про ознайомлення з матеріалами провадження, не змогла озвучити час, який їй необхідний для виступу у судових дебатах. Від захисника ОСОБА_15 надійшло клопотання про продовження апеляційного розгляду за його відсутності. Захисник ОСОБА_18 продовжила виступ у дебатах. Під час виступу їй неодноразово зверталась судом увага на наявність повторень та необхідність виступу в межах апеляційних скарг та кримінального провадження.
В судове засідання, призначене на 10.03.2026 не з'явились захисники ОСОБА_15 та ОСОБА_13 . Від захисника ОСОБА_15 надійшло клопотання про проведення судового засідання за його відсутності. Учасники провадження не заперечували проти проведення судового засідання за наявного складу учасників.
Колегією суддів вкотре ставилось питання сторонам про обсяг часу, який їм необхідний для виступу в судових дебатах. Однак, сторона захисту знову не змогла визначитись стосовно того, який їм необхідний час для висловлення позиції в дебатах.
Зважаючи на зазначені обставини, а також те, що виступ в дебатах сторони захисту, а саме лише захисника ОСОБА_18 , тривав протягом засідань: 10.02.2026, 20.02.2026, 26.02.2026 та 09.03.2026, колегією суддів, з метою вжиття судом заходів щодо забезпечення реалізації засад кримінального провадження, належної організації процесу, зокрема - розгляду його в розумні строки, постановлено встановити відповідний регламент для виступу в дебатах, а саме: стороні захисту ОСОБА_8 ще годину для того, щоб завершити виступ у дебатах, стороні захисту ОСОБА_40 - три години для виступу в дебатах, відповідно решта учасників визначились із часовим проміжком: прокурор - одна година, представник ОСОБА_25 до 5 хвилин, представник ОСОБА_24 до 15 хвилин для виступу в дебатах.
Не погоджуючись із рішенням суду, захисники ОСОБА_18 та ОСОБА_17 заявили відвід колегії суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від розгляду справи № 991/4073/21. Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та захисник ОСОБА_29 підтримали заяви про відвід. В свою чергу, прокурор ОСОБА_22 заперечував проти задоволення заявлених відводів колегії суддів, представники потерпілих ОСОБА_25 та ОСОБА_24 покладались на розсуд суду.
На уточнююче запитання суду яким чином, на думку захисту, було обмежено, буде обмежено тривалість їх виступів у дебатах, зважаючи, що вони не змогли повідомити суду таку тривалість, обґрунтованої відповіді не було отримано.
Колегією суддів постановлено ухвалу про встановлення регламенту учасникам провадження під час виступу в судових дебатах, виходячи із мотивів, зазначених в ухвалі, занесенні у журнал судового засідання, зокрема, зважаючи на невизначеність сторони захисту у обсязі часу для виступу в судових дебатах. Судом неодноразово наголошувалось на суті змісту виступу у дебатах, що не співвідносне із цитуванням нормативно-правових актів, тощо. Заява про відвід не є безумовною підставою для відсторонення складу суду від участі у кримінальному провадженні. Позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, а тому, колегія суддів постановила ухвалу про відмову у задоволенні заяв захисників ОСОБА_18 та ОСОБА_17 про відвід колегії суддів від розгляду справи №991/4073/21.
Після постановлення вказаної ухвали, захисник продовжила свій виступ у судових дебатах. Таким чином, виступ захисника ОСОБА_18 тривав протягом 4 судових засідань (майже 4 години).
В судовому засіданні, призначеному на 11.03.2026, обвинувачений ОСОБА_8 виступив з промовою в судових дебатах, яка зайняла 45 хвилин, під час якого останнього не обмежували у часі виступу. ОСОБА_9 повідомила суду, що не готувалась до виступу, просила відкласти судове засідання на іншу дату та надати їй можливість виступити після її захисників. Як наслідок, судове засідання було відкладено на 12.03.2026.
12.03.2026 від захисника ОСОБА_15 надійшло клопотання про продовження часу для виступу у дебатах сторони захисту ОСОБА_9 до шести годин. Від захисника ОСОБА_17 надійшло клопотання про проведення судового засідання за його відсутності, учасники не заперечували щодо продовження апеляційного розгляду за наявного складу учасиків. В судовому засіданні розпочав свій виступ у дебатах захисник ОСОБА_15
19.03.2026 від захисника ОСОБА_18 надійшло клопотання про відновлення апеляційного розгляду у справі № 991/4073/21 стосовно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , - а саме - повернутися зі стадії дебатів на стадію з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, зокрема для долучення та дослідження висновку експертів № 1041/94701 від 16.03.2026 за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної та економічної експертизи у кримінальному провадженні № 52019000000000504 від 18.06.2019, в частині дослідження (оголошення судом) вступної та резолютивної/висновкової (висновки) частини.
19.03.2026 від обвинуваченого ОСОБА_8 надійшло клопотання про часткову зміну вироку в частині кваліфікації, змінивши вирок суду першої інстанції шляхом зміни кваліфікації діяння на ч. 1 ст. 364 КК України, і не вважати це погіршенням правового становища обвинуваченого, у порівнянні із закриттям провадження та/або направлення справи на повторний розгляд до суду першої інстанції. Звернути заставу у розмірі 5 255 000 грн з депозитного рахунку ІНФОРМАЦІЯ_24 в якості благодійної допомоги в Благодійну організацію «Повернись живим» та стягнути витрати на покриття завданих збитків, а також проведених судово-економічних, судово-почеркознавчої, комплексної оціночно-будівельної та економічної експертизи за рахунок належного йому майна, а саме: 1) будинок, реєстраційний номер майна 3529089 за адресою: АДРЕСА_3 ; 2) квартиру, реєстраційний номер майна 8093548, загальною площею 43 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 .
19.03.2026 від захисника ОСОБА_17 , в інтересах ОСОБА_9 , надійшла заява про розгляд справи за його відсутності у зв'язку із перебуванням у відпустці. Зазначив, що враховуючи виділений судом час для виступу у дебатах, для сторони захисту ОСОБА_9 , виступи були поділені між захисниками ОСОБА_41 та ОСОБА_13 , а також ОСОБА_9 . У зв'язку з цим додаткового часу для виступу він не потребує. Вказав, що це спільна позиція сторони захисту ОСОБА_9 , а тому просить вважати, що він підтримує всі позиції, які будуть висловленні іншими захисниками ОСОБА_9
19.03.2026 від захисника ОСОБА_15 надійшло клопотання про відновлення стадії з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірками їх доказами (в порядку ч. 5 ст. 364 КПК України).
20.03.2026 від обвинуваченого ОСОБА_8 надійшло клопотання про долучення документів в частині звернення застави з депозитного рахунку ІНФОРМАЦІЯ_24 в якості благодійної допомоги в Благодійну організацію « ІНФОРМАЦІЯ_25 » з додатками.
В судове засідання, призначене на 20.03.2026 не з'явились захисники ОСОБА_17 та ОСОБА_29 . Захисник ОСОБА_29 про причини поважності неявки в судове засідання суд не повідомила. Заперечень щодо продовження за наявного складу учасників висловлено не було. Колегією суддів задоволено клопотання сторони захисту про припинення YouTube - трансляції судового засідання та клопотання сторони захисту про долучення до матеріалів провадження висновку експерта № 1041/94701 від 16.03.2026 та дослідження його вступної та висновкової частини. Таким чином, колегія повернулась до стадії дослідження доказів та дослідила висновок експерта № 1041/94701 від 16.03.2026, що міститься в томі 74 на а.с. 6-108. Учасники провадження після дослідження вказаного висновку висловили свою позицію щодо нього. Зокрема сторона захисту погодилась із ним у повній мірі, зокрема - щодо наявності збитків.
За наслідком дослідження, зокрема висновкової частини експертного висновку № 1041/94701 від 16.03.2026 встановлено:
1)ринкова орендна плата за приміщення № № 175, 176 та частини приміщення № 226 загальною площею 45,0 кв.м., переданих ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за попереднім договором від 28.04.2016 № 02.5-14-40 станом на 28.04.2016 становить 74 012 грн без ПДВ;
2)ринкова орендна плата за приміщення № № 175, 176 та частини приміщення № 226 загальною площею 47,0 кв.м., переданих ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за попереднім договором від 11.01.2017 № 02.5-14-65 станом на 11.01.2017 становить 78 722,65 грн без ПДВ;
3)ринкова орендна плата за приміщення № 172 та частини приміщення № НОМЕР_1 , загальною площею 315 кв.м. переданих ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » за попереднім договором від 29.04.2016 № 02.5-14-41, станом на 29.04.2016 становить 327 901 грн без ПДВ;
4)З урахування відповіді на питання 1, 2, 3, який розмір збитків (в їх економічній складовій) було спричинено державі та ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » внаслідок укладання договорів попередньої оренди становить 145 789,10 грн без ПДВ;
5)приміщень № № 175, 176 та частини приміщення № 226, загальною площею 45 кв. м., переданих ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за попереднім договором від 28.04.2016 № 02.5-14-40, в період з 30.05.2016 по 10.01.2017 становить: Державі (державному бюджету України 39 016,63 грн без ПДВ та ДП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - 16 721,41 грн без ПДВ;
6)приміщень № № 175,176 та частини приміщення № 226, загальною площею 47 кв. м. переданих ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за попереднім договором від 11.01.2017 № 02.5-14-65, в період з 11.01.2017 по 29.06.2017 становить: Державі (державному бюджету України) - 63 035,74 грн без ПДВ ДП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - 27 015,32 грн без ПДВ;
7)приміщення № 172 та частини приміщення № НОМЕР_1 , загальною площею 315 кв. м. переданих ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » у відповідності до попереднього договору від 29.04.2016 № 02.5-14-41, в період з 29.04.2016 по 29.04.2017 - документально не підтверджується спричинення державі та ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » збитків в їх економічній складовій, а саме у розмірі недоотриманого доходу.
На розгляді будь-яких інших клопотань сторона захисту не наполягала, доповнень до апеляційного розгляду не висловила. Учасники додатково виступили у дебатах з приводу дослідженого висновку експерта № 1041/94701 від 16.03.2026. Колегія суддів постановила закінчити дослідження доказів та перейти до продовження стадії судових дебатів. В судових дебатах висловила свою позицію захисник ОСОБА_18 , просила за результатом апеляційного розгляду перекваліфікувати діяння ОСОБА_8 з ч. 2 ст. 364 КК України на ч. 1 ст. 364 КК України, та звернути заставу внесену ІНФОРМАЦІЯ_26 ( ІНФОРМАЦІЯ_27 ) на благодійну допомогу на благодійний фонд "Повернись живим", стягнути витрати на покриття завданих збитків, а також проведених експертиз майно яке належить ОСОБА_8 , згідно поданого його клопотання від 19.03.2026. Також, виступили в судових дебатах захисники ОСОБА_15 та ОСОБА_13 та обвинувачена ОСОБА_9 та просили скасувати оскаржуваний висновок та постановити новий виправдувальний вирок щодо ОСОБА_9 .
Таким чином, виступ у судових дебатах сторони захисту ОСОБА_8 сумарно становив майже шість годин. Незважаючи на клопотання захисника ОСОБА_15 про надання додаткового часу для виступу сторони захисту ОСОБА_9 в судових дебатах до шести годин, їх виступ тривав понад 3 години. Зважаючи на викладене, колегія суддів не вбачає будь-яких обмежень процесуальних прав сторони захисту.
Колегія суддів погоджується, що наявні в матеріалах провадження докази у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_8 за пособництва ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Висновок суду в цій частині відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними і перевіреними в судовому засіданні доказами. Переконливих доводів, які б ставили під сумнів законність і умотивованість такого висновку суду першої інстанції, апеляційні скарги сторони захисту не містять.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З метою надання повної та всебічної оцінки, викладеним у поданих апеляційних скаргах обставинам, колегією суддів було частково задоволено клопотання сторони захисту та безпосередньо досліджено:
-постанову про залучення спеціаліста від 05.07.2019 із супровідним листом (т. 10, а.с. 107-109);
-звіт з оцінки вартості права оренди Приміщень інв. № 47578 площею 45 м2 та 47 м2, Приміщення площею 315 м2, що розташовані на третьому поверсі пасажирського терміналу «D» аеропорту « ІНФОРМАЦІЯ_2 », від 27.08.2019, проведеної оцінювачем ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_15 » ОСОБА_26 (т. 10, а.с. 113-147);
-рецензію від 25.09.2019 на звіт з оцінки вартості права оренди приміщень від 27.08.2019 (т. 10, а.с. 149-153);
-аудиторський звіт ІНФОРМАЦІЯ_28 № 05-21/2 від 17.10.2019 за результатами державного фінансового аудиту діяльності ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за період з 01.01.2017 по 30.06.2019, проведений відповідно до Плану проведення заходів державного фінансового контролю ІНФОРМАЦІЯ_29 , на ІІ квартал 2019 року (т. 11, а.с. 21-227) та додатки до нього (т. 11, а.с. 229-250; т. 12, а.с. 1-237);
-постанову про призначення судово-економічної експертизи від 30.10.2019 із супровідним листом (т. 10, а.с. 155-159);
-висновок судово-економічної експертизи ІНФОРМАЦІЯ_20 № 19/13/2-116/СЕ/19 від 17.12.2019 (т. 10, а.с. 162-192); постанову про призначення додаткової судово-економічної експертизи від 25.06.2020 (т. 10, а.с. 194-197);
-висновок додаткової судово-економічної експертизи ІНФОРМАЦІЯ_20 № СЕ-19-20/19028-ЕК від 06.08.2020 (т. 10, а.с. 200-216);
-висновок № 187/20 від 14.12.2020, складений експертом ІНФОРМАЦІЯ_22 ОСОБА_34 (т. 32, а.с. 39-103);
-висновок експертів № 5270/5271/5272/5273-20 від 06.08.2021, складений експертами ІНФОРМАЦІЯ_21 ОСОБА_36 , ОСОБА_37 (т. 27, а.с. 183-227);
-висновок експерта за результатами проведення комплексної оціночно-будівельної експертизи № СЕ25-151/7-183/5 від 10.12.2025 (том 69 а.с. 80-139);
-висновок експертів № 1041/94701 від 16.03.2026 за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної та економічної експертизи у кримінальному провадженні № 52019000000000504 від 18.06.2019 (том 74 а.с. 6-168).
Колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що для проведення комплексної оціночно-будівельної експертизи (висновок від 10.12.2025 № СЕ25-151/7-183/5) судом було направлено всі матеріали провадження.
У поданих апеляційних скаргах захисники стверджують, що суд першої інстанції на власний розсуд визначив які аргументи є вирішальними, а які другорядними, що призвело до вибіркового, неповного і необ'єктивного дослідження доказів у цій справі та свідчить про упереджене ставлення суду до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . На їхню думку, суд умисно ухилився від надання відповідей на всі заявлені стороною захисту аргументи, які були ключовими та вирішальними для здійснення справедливого судового розгляду, оскільки неупереджене дослідження таких аргументів спростовує узгоджену позицію сторони обвинувачення та суду щодо винуватості ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Оцінюючи відповідні доводи захисту слід зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях вже неодноразово наголошував на необхідності відображення у рішеннях національного суду достатніх мотивів, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін. Указане зобов'язує суд обґрунтовувати свої міркування об'єктивними аргументами. Однак, обсяг обов'язку мотивування може змінюватися залежно від характеру рішення і має аналізуватись у світлі обставин конкретної справи.
Зокрема, у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) ЄСПЛ зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення ЄСПЛ від 1 липня 2003 року, заява № 37801/97, п. 36).
Водночас незважаючи на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Слід також зауважити, що принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, дозволяє судам вищих інстанцій, відхиляючи апеляцію, просто підтримати мотиви наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення ЄСПЛ у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27 вересня 2001 року, заява № 49684/99, п. 30).
Отже, суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене у справі питання, однак з рішення має бути чітко зрозуміло, що судом взято до уваги основні доводи сторін та на них надано обґрунтовану відповідь. Ступінь необхідності детально мотивувати аргументи сторін кримінального провадження визначається судом з урахуванням обставин справи. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Оцінюючи твердження захисту щодо відсутності в матеріалах провадження належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом свідчили про вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень має суворо додержуватись принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачаться на її користь.
Зазначені права і свободи отримали своє відображення й у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ст. 17 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватості особи поза розумним сумнівом; підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Як передбачає ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно з вимогами ст. 91 КПК України, доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. За змістом положень ст. 92 КПК України, обов'язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого. Саме сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів винуватість особи поза розумним сумнівом.
Отже, суд може постановити обвинувальний вирок лише в тому випадку, коли винуватість обвинуваченої особи доведено поза розумним сумнівом. Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням (постанови Касаційного кримінального суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, 08 жовтня 2019 року у справі № 195/1563/16-к, 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, 16 вересня 2020 року у справі № 760/23459/17).
Таким чином, суди повинні ретельно перевіряти доводи сторони захисту, які обґрунтовано ставлять під сумнів версію сторони обвинувачення. У випадку, якщо суд після такої перевірки відхиляє доводи сторони захисту, він має навести переконливі мотиви такого висновку, які не залишають розумного сумніву у винуватості обвинуваченого.
У процесі перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення. Розгляд кримінального провадження здійснювався з дотриманням положень кримінального процесуального закону, з наданням сторонам кримінального провадження необхідних умов для реалізації їхніх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків.
Судом першої інстанції повно й усебічно розглянуто обставини цього кримінального провадження, належним чином перевірено доводи сторін та надано на них вичерпну відповідь. У оскаржуваному вироку не відображено лише ті доводи, які не потребували детального аналізу та не мали будь-якого вирішального значення для розгляду справи. Водночас захисниками у поданій апеляційній скарзі не обґрунтовано, які доводи захисту не були взяті до уваги судом, однак могли істотно вплинути на прийняте рішення.
З огляду на викладене колегія суддів не вбачає обставин, які б свідчили про упереджене ставлення суду першої інстанції до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а доводи захисту в цій частині вважає безпідставними та надуманими.
Абсолютно безпідставними є й твердження захисту про те, що укладення попередніх договорів не заборонено законом, вони є змішаними, а їх укладення є сталою практикою ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 », зважаючи на наступне.
Відповідно до п.п. 4.2, 4.6 Статуту майно ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » є державною власністю. Здійснювати право господарського відання (віддавати у заставу, спільну діяльність, концесію, управління, оренду майнові об'єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів) підприємство може лише за попередньою згодою Уповноваженого органу управління і, як правило, на конкурентних засадах.
Відповідно до загальних положень Статуту в редакції від 23.06.2011 ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » є державним комерційним підприємством цивільної авіації, яке засноване на державній власності та входить до сфери управління ІНФОРМАЦІЯ_7 (т. 38, а.с. 122).
Згідно з п. 6.1 Статуту в редакції від 23.06.2011 керівництво ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » здійснює генеральний директор, який призначається шляхом укладення з ним контракту та є підзвітним ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Після внесення 28.09.2016 змін до Статуту ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » положення п. 6.1 були викладені у п. 7.1 і доповнені тим, що генеральний директор не лише підзвітний, але й підконтрольний ІНФОРМАЦІЯ_7
. П. 2.1 Статуту в обох редакціях визначає, що ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » створене для здійснення господарської діяльності з метою: 1) отримання прибутку (доходу) від здійснення господарської діяльності; 2) наземного і технічного обслуговування повітряних суден авіакомпаній, що використовуються на внутрішніх, міждержавних і міжнародних повітряних лініях; 3) своєчасного задоволення попиту економіки та суспільних потреб в наданні першочергових послуг для здійснення авіаційних перевезень пасажирів та вантажу, пошти; 4) забезпечення авіаційної безпеки та безпеки польотів.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 265-р від 21.03.2011 у редакції від 21.10.2015 до сфери управління ІНФОРМАЦІЯ_7 включене ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Згідно з Положенням «Про ІНФОРМАЦІЯ_10 », затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 460 від 30.06.2015, до повноважень міністерства щодо підприємств, які включені до сфери його управління, належить, зокрема, здійснення відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності (пп. 63 п. 4).
Таким чином, держава, як власник державного підприємства, здійснює його управління через ІНФОРМАЦІЯ_7 , якому підзвітний та підконтрольний генеральний директор, який хоча і має широкий спектр самостійних повноважень, однак не має права виходити за їх межі без попереднього узгодження з власником.
19.09.2014 ОСОБА_8 приступив до виконання обов'язків виконуючого обов'язки генерального директора ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на підставі наказу ІНФОРМАЦІЯ_7 № 180-О від 18.09.2014 (т. 4, а.с. 76).
23.03.2017 на виконання наказу ІНФОРМАЦІЯ_7 № 29-О від 23.03.2017 ОСОБА_8 було звільнено з займаної посади виконуючого обов'язки генерального директора, та призначено виконуючим обов'язки першого заступника генерального директора ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (т. 4, а.с. 77-78).
П. 6.3 Статуту (п. 7.3 в редакції від 28.09.2016) визначав широке коло повноважень генерального директора ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 », які він реалізовував самостійно, за винятком тих, що віднесені Статутом та чинним законодавством України до компетенції ІНФОРМАЦІЯ_7 , серед яких:
- самостійно визначати структуру управління та штатний розпис, призначати на посади/звільняти з посад працівників підприємства з урахуванням умов і фонду оплати праці, а також вимог чинного законодавства (згідно з редакцією Статуту від 28.09.2016 штатний розпис в частині керівництва мав погоджуватися Уповноваженим органом управління);
- розпоряджатися коштами та, за погодженням з Уповноваженим органом управління, майном відповідно до вимог чинного законодавства та положень Статуту;
- укладати договори, видавати довіреності, відкривати в установах банків розрахункові та інші рахунки;
- у межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов'язкові для всіх підрозділів та працівників ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Примітка 1 до ст. 364 КК України визначає, що службовою особою, зокрема, є особа, яка обіймає постійно чи тимчасово на державних підприємствах посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.
З огляду на визначене коло повноважень, ОСОБА_8 здійснював керівництво підприємством та трудовим колективом, мав обов'язки з розпорядження майном державного підприємства, тобто виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки на державному підприємстві, а отже був суб'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Одним із підрозділів в організаційній структурі ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » була ІНФОРМАЦІЯ_30, положення про яку затверджене наказом ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 29-05-74 від 01.04.2015 (т. 4, а.с. 40-44).
22.04.2014 начальником ІНФОРМАЦІЯ_30 шляхом переведення з посади заступника комерційного директора з неавіаційної діяльності-начальника відділу розвитку комерційних територій призначена ОСОБА_9 (наказ ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 11-07/1-358/п § 1 від 22.04.2014) (т. 4, а.с. 45).
Відповідно до посадової інструкції № 11.3-05/2-125 від 18.08.2014 начальник ІНФОРМАЦІЯ_30 відносився до категорії персоналу «керівник» (п. 1.2) і йому підпорядковувалися всі працівники служби (п. 1.3).
До посадових обов'язків ОСОБА_9 , як начальника ІНФОРМАЦІЯ_30, належали, серед інших:
- контроль та координація здійснення переддоговірної та договірної роботи у службі;
- участь у переговорах або проведення зустрічей з потенційними орендарями самостійно за дорученням керівництва;
- участь у засіданнях конкурсних комісій, об'єктів, які створюються ІНФОРМАЦІЯ_8 , з метою передачі в оренду об'єктів нерухомого майна, які знаходяться на балансі ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (т. 4, а.с. 46-51).
Відповідно до ч. 5 ст. 27 КК України пособником визнається особа, яка сприяла вчиненню кримінального правопорушення.
Характерним для кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, є те, що його виконавцем може бути лише спеціальний суб'єкт, проте співучасником, зокрема пособником, може визнаватись як службова, так і не службова особа.
З огляду на те, що ОСОБА_9 за посадою є керівником структурного підрозділу ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та у її підпорядкуванні перебувають два відділи: орендний та інженерний, є всі підстави стверджувати, що вона мала організаційно-розпорядчі обов'язки, а тому була службовою особою у розумінні примітки 1 до ст. 364 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону про оренду держмайна орендодавцем державного та комунального нерухомого майна, поміж інших, могли бути:
- ІНФОРМАЦІЯ_18 , його регіональні відділення;
- підприємства - лише щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 кв. м на одне підприємство.
Згідно з ч. 6 ст. 9 Закону про оренду держмайна порядок проведення конкурсу для об'єктів, що перебувають у державній власності, визначався Порядком проведення конкурсу оренди держмайна.
Таким чином, орендодавцями нерухомого майна, яке належало ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 », могло бути саме підприємство за погодженням з ІНФОРМАЦІЯ_7 та відповідно ІНФОРМАЦІЯ_8 з огляду на місцезнаходження майна у Київській області, а саме у місті Борисполі.
Судом першої інстанції встановлено, що ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » уже реалізувало своє право на оренду нерухомого майна площею 152,5 кв. м у 2015 році, а тому відповідно орендодавцем майна аеропорту станом на 2016- 2017 роки міг виступати лише ФДМУ в особі ІНФОРМАЦІЯ_8 . Дану обставину підтвердила обвинувачена ОСОБА_9 та свідок ОСОБА_43 , яка у 2016 році працювала на посаді начальника відділу договорів оренди ІНФОРМАЦІЯ_30.
Зазначені пояснення підтверджуються інформацією, викладеною в листі ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 01-22/1-44 від 13.01.2017 (т. 39, а.с. 127).
Зважаючи на викладене, ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді виконуючого обов'язки генерального директора, відповідно до вимог п. 6.3 Статуту ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » мав повноваження з розпорядження майном підприємства виключно за погодженням з Уповноваженим органом управління, яким є ІНФОРМАЦІЯ_7 , та в силу займаної посади був обізнаний, що право на укладення договорів оренди має винятково РВ ФДМУ, оскільки ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » уже реалізувало своє право на самостійне передання нерухомого майна в оренду.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами провадження, ОСОБА_9 діяла спільно з ОСОБА_8 , була поінформована про його злочинні наміри і шляхом активного сприяння та усунення перешкод для реалізації його злочинного умислу виступала в якості пособника.
У ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » була прийнята низка локальних нормативно-правових актів, які регулювали діяльність різних структурних підрозділів в частині організації орендної діяльності підприємства.
На підставі наказу ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 01.04.2015 було затверджене Положення про ІНФОРМАЦІЯ_30, завданнями якого була: (1) підготовка вихідних даних, у межах компетенції служби, та оформлення необхідних документів для передачі їх потенційним орендарям, з метою укладання ними договорів оренди нерухомого майна; (2) вивчення предмету, узгодження умов та забезпечення укладання договорів оренди (п. 2.1-2.2 Положення).
Для виконання зазначених завдань ІНФОРМАЦІЯ_30 наділялась, серед іншого, повноваженнями: (1) супроводу договірної роботи на підприємстві, пов'язаної з договорами оренди нерухомого майна, в яких орендодавцем був ІНФОРМАЦІЯ_8 ; (2) підготовки та супроводження договорів оренди нерухомого та рухомого майна, в яких орендодавцем виступало ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; (3) підготовки доповнень до договорів, протоколів узгодження та інших документів, що змінюють умови основного договору (п. 3.5); (4) погодження актів передачі-приймання орендного нерухомого майна відповідно до укладених договорів оренди (п. 3.6); (5) участі у переговорах з клієнтами, партнерами та іншими юридичними особами під час укладання договорів, збору документів, необхідних для укладання договорів (п. 3.7); (6) узгодження з юридичною службою договорів, а також спірних питань, що виникають при виконанні умов договорів та їх розірванні (п. 3.10); (7) здійснення листування з представниками клієнтів та партнерів аеропорту щодо передачі в оренду майна та договірних відносин у рамках компетенції служби (п. 3.16); (8) опрацювання запитів (п. 3.16); (9) вивчення діючого законодавства України, що стосується передачі в оренду майна та ведення договірної діяльності (п. 3.19); (10) участі у засіданнях Комісії з розгляду питань стосовно розпорядження майном Уповноваженого органу управління (п. 3.20); (11) участі у засіданнях конкурсних комісій орендодавця ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) з метою передачі в оренду нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (п. 3.21).
Структурними підрозділами ІНФОРМАЦІЯ_30 були відділ договорів оренди та інженерний відділ (п. 1.5 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_30) (т. 4, а.с. 40-44).
Зі змісту п. 3.4 Положення про ІНФОРМАЦІЯ_30 слідує, що служба орендних відносин у межах покладених на неї функцій, здійснювала підготовку договорів лише щодо оренди нерухомого майна, у яких орендодавцем виступало ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Щодо договорів, у яких орендодавцем виступало ІНФОРМАЦІЯ_31 лише супроводжувала договірну діяльність і підготовку проектів договорів не здійснювала.
З наявних у матеріалах справи копій наказів ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » вбачається, що з 19.10.2015 по 22.06.2016 ІНФОРМАЦІЯ_30 у своїй діяльності підпорядковувалась адміністративному директору, який у свою чергу підпорядковувався генеральному директору.
З 23.06.2016 по 04.04.2017 роботою ІНФОРМАЦІЯ_30 керував директор із забезпечення дохідності і маркетингу, який підпорядковувався заступнику гендиректора з економіки та фінансів, а 08.09.2017 по 04.04.2017 - першому заступнику генерального директора.
04.04.2017 до штатного розпису була введена посада директора із забезпечення дохідності від неавіаційної діяльності, якому почала підпорядковуватися ІНФОРМАЦІЯ_30 (т. 4, а.с. 99 - 109; т. 39, а.с. 30).
В суді першої інстанції свідок ОСОБА_44 показав, що з березня 2016 року працював у ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на посаді адміністративного директора, повідомив суду, що ІНФОРМАЦІЯ_30 постійно перебувала в управлінні різних керівників ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - спочатку заступника гендиректора з економіки та фінансів - ОСОБА_45 , потім - заступника генерального директора із забезпечення дохідності і маркетингу - ОСОБА_46 .
Стосовно взаємодії адміністративного директора та ІНФОРМАЦІЯ_30 свідок повідомив, що фактично він відповідав лише за дотримання трудової дисципліни, та у безпосередню діяльність відділу він не втручався. Зауважив, що йому надавалися листи потенційних орендарів для ознайомлення, однак рішення по них приймалися керівництвом. Ким саме з керівництва: ОСОБА_47 , ОСОБА_48 чи ОСОБА_8 , - залежало від предмету порушеного у листі питання.
Свідок повідомив про випадки, коли начальник ІНФОРМАЦІЯ_30 ОСОБА_9 не брала участі у нарадах адміністративного директора з посиланням на виклик керівництва та досить часто доводила йому до відома уже прийняті керівництвом рішення з орендних питань.
Свідок ОСОБА_49 , який у 2016 році обіймав посаду директора з забезпечення маркетингу і дохідності ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у своїх показаннях зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_30, очолювана ОСОБА_9 , перебувала в його адміністративному управлінні, проте встановлення керівництва було суто формальним і стосувалося лише підписання заяв про відпустки, премій тощо. Питаннями оренди опікувалася виключно ОСОБА_9 , а свідок отримував вже узгоджені з керівництвом, а саме, з ОСОБА_8 , договори на візування. Його віза на договорі свідчила лише про те, що він був ознайомлений з договором. Він був уповноважений на перевірку договору на дохідність і його комерційну складову, проте питання відповідності договору вимогам законодавства ним не вирішувалися. Такий порядок роботи був визначений ОСОБА_8 під час призначення свідка на посаду.
На підтвердження обставин щодо надання у період 2016-2017 років прямих резолюцій ОСОБА_8 ОСОБА_9 у матеріалах провадження наявне листування (т. 18, а.с. 66-249; т. 19, а.с. 1-32) та довіреність № 01-22/6-192 від 28.05.2015, якою ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в особі в.о. генерального директора ОСОБА_8 уповноважувало ОСОБА_9 підписувати в межах компетенції служби орендних відносин та від імені керівника підприємства листи щодо направлення для підписання договорів та додаткові угоди (стосовно договорів оренди індивідуально визначеного нерухомого та рухомого майна, що належить до державної власності та знаходиться на балансі ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 », договорів про надання неавіаційних послуг, які укладаються та супроводжуються ІНФОРМАЦІЯ_30) (т. 16, а.с. 95-96).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що викладені обставини підтверджують, існування робочого спілкування між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . ОСОБА_8 як в.о. генерального директора міг напряму давати їй вказівки, зокрема і шляхом резолюцій, вимагати звітування по робочим питанням, що, на думку суду, є ординарними подіями у взаємовідносинах між керівником та підлеглим. Однак сторона захисту та обвинувачені наполягали на повній відсутності особистого спілкування між ними, але такі доводи спростовуються дослідженими доказами та показаннями свідків.
Наказом ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 01-07-1159 від 24.11.2014 на підприємстві були створені три комісії: (1) з стандартизованої оцінки, (2) з проведення конкурсу на право оренди державного нерухомого (до 200 кв.м.) та рухомого майна, та (3) з врегулювання орендних відносин щодо нерухомого та рухомого майна, яке знаходиться на балансі аеропорту (т. 4, а.с. 110-112).
Комісія з врегулювання орендних відносин щодо нерухомого та рухомого майна, яке знаходиться на балансі аеропорту, була створена для забезпечення процедури передачі в оренду або повернення державного нерухомого та рухомого майна, яке обліковується на балансі ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та діяла на підставі Положення про комісію з врегулювання орендних відносин (т. 4, а.с. 121-124).
До повноважень комісії з врегулювання орендних відносин належало: (1) визначення потенційних орендарів, пропозиції яких найбільше відповідають вимогам підприємства; (2) визначення пропозицій щодо умов конкурсу на право оренди нерухомого майна, які подаються в техніко-економічному обґрунтуванні уповноваженому органу управління; (3) визначення доцільності продовження терміну дії договорів оренди; (4) розгляд та вирішення проблемних питань в сфері орендних відносин (п. 1.2 Положення про комісію з врегулювання орендних відносин).
06.04.2016 на підставі наказу в.о. генерального директора ОСОБА_8 до Положення про комісію з врегулювання орендних відносин були внесені зміни, якими було доповнено:
- пункт 4.10 «Начальник ІНФОРМАЦІЯ_30 з моменту отримання листа-заявки потенційного орендаря з резолюцією генерального/адміністративного директора в термін не більше десяти робочих днів забезпечує надання голові комісії з врегулювання орендних відносин довідки в письмовій формі про хід його опрацювання, а саме направлених запитів відповідним структурним підрозділам ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та отриманих відповідей»;
- пункт 5.4 «Начальник ІНФОРМАЦІЯ_30 несе відповідальність:
а) за своєчасне подання на засідання комісії з врегулювання орендних відносин повного пакету документів з висновками відділу з питань запобігання та виявлення корупції, відповідних керівників структурних підрозділів, за якими обліковується майно та, за необхідністю, висновків начальників структурних підрозділів, підпорядкованих головному інженеру з питань можливості підключення до інженерних мереж аеропорту;
б) за надання голові комісії з врегулювання орендних відносин щодо нерухомого та рухомого майна, яке знаходиться на балансі аеропорту, достатньої інформації для визначення та формування порядку денного засідання комісії» (т. 4, а.с. 130-131).
Однак ці зміни були скасовані 20.04.2016 наказом в.о. генерального директора ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_8 у зв'язку з виробничою необхідністю (т. 17, а.с. 217).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_50 і ОСОБА_43 , які у 2016 році входили до складу комісії з врегулювання орендних відносин, повідомили суду, що на комісії розглядалася фактична можливість ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » передати потенційному орендарю певне приміщення в оренду. Питання про укладення попередніх договорів на засіданні комісії не вирішувалося.
Свідок ОСОБА_51 , який у 2016 році працював на посаді директора з забезпечення дохідності та маркетингу і також за своєю посадою був членом комісії з врегулювання орендних відносин, вказав, що комісія з врегулювання орендних відносин не займалася вибором орендаря, а вирішувала доцільність передання в оренду об'єкта нерухомості за необхідним цільовим призначенням.
Свідок ОСОБА_52 , який з січня-лютого 2016 року був головою комісії з врегулювання орендних відносин, зауважив, що була відсутня документально закріплена процедура передачі заяв потенційних орендарів на розгляд комісії. Не було визначено, чи потрібно до передачі заяви на розгляд комісії отримувати дозволи від супутніх структурних підрозділів ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та у який строк після її надходження вона має бути розглянута. Наголосив, що відсутність попередніх висновків інших служб унеможливлювало розгляд заяв в одному засіданні, що призводило до відкладення засідань комісії та порушення строків розгляду.
Свідки ОСОБА_43 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 повідомили суду, що комісія з врегулювання орендних відносин могла відмовити у задоволенні заяви потенційного орендаря через: (1) задоволення потреб аеропорту у певній сфері діяльності за іншими вже укладеними договорами, (2) відсутність технічної можливості надати приміщення в оренду під заявлені цілі, (3) складнощі із забезпеченням авіаційної безпеки, (4) виявлення у потенційного орендаря податкового боргу, судових або кримінальних проваджень. За вказаних обставин лист-відмову готував інженерний відділ ІНФОРМАЦІЯ_30. У випадку задоволення заяви відділ договорів оренди мав направити суб'єкту господарювання лист про необхідність звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_8 з заявою про намір отримати приміщення ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в оренду.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що саме на засіданні комісії з врегулювання орендних відносин розглядалися заяви від потенційних орендарів, які надходили до підприємства, та приймалося рішення про погодження чи непогодження можливості передачі в оренду приміщень аеропорту.
У період 06.04 по 20.04.2016 заяви від потенційних орендарів мали подаватися на розгляд комісії разом з висновками інженерного, антикорупційного відділів та інших (за потреби) структурних підрозділів ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Питання, пов'язані з укладенням попередніх договорів комісія не вирішувала.
Колегія суддів погоджується, що викладені обставини свідчать про те, що рішення з приводу обрання суб'єкта господарювання, з яким потенційно міг бути укладений попередній договір оренди, приймалося особисто в.о. генерального директора ОСОБА_8 . Комісія з врегулювання орендних відносин таких повноважень не мала, що спростовує твердження ОСОБА_8 , що питання обрання потенційного орендаря було колегіальним рішенням. Черговість передання заяв від потенційних орендарів на розгляд комісії з врегулювання орендних відносин, швидкість їх розгляду та кінцеве рішення визначалося саме ОСОБА_9 , яка діяла за вказівкою ОСОБА_8 .
Відмови комісії з врегулювання орендних відносин, які надавались суб'єктам господарювання, що зверталися із заявами про оренду нерухомого майна, вчинялись комісією поза межами її повноважень, оскільки ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не мало права самостійно передавати в оренду майно, а отже не мало права і відмовляти у такому праві. На відповідні заяви мало надаватися роз'яснення щодо необхідності звернення до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Як встановлено судом першої інстанції, з чим і погоджується колегія суддів, твердження ОСОБА_9 , що для звернення до ІНФОРМАЦІЯ_8 заявнику необхідно було надавати схему та довідку про балансову вартість нерухомого майна, не відповідає вимогам чинного законодавства, яке діяло станом на 2016-2017. Навпаки, відповідні дані технічної інвентаризації РВ ФДМУ самостійно витребуває у балансоутримувача після надходження заяви від потенційного орендаря на підставі сформованого та оприлюдненого переліку нерухомого майна, яке може бути передане в оренду. Такий перелік мав надаватись ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » щоквартально.
ОСОБА_9 в силу займаної посади не могла не знати про такі вимоги закону, однак свідомо нехтувала ними, з метою вплинути на кількість заяв, які надходили в подальшому на розгляд ІНФОРМАЦІЯ_8 , та приховати процедури обрання потенційних орендарів, з якими у подальшому були укладені попередні договори.
Як вбачається з матеріалів провадження, 28.03.2016 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » звернулося до ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з листом у якому прохало надати на умовах оренди частину приміщення на третьому поверсі пасажирського терміналу «D» ІНФОРМАЦІЯ_2 » орієнтовною площею 250-300 кв. м, з метою організації повноцінного якісного харчування пасажирів в зоні аеропорту з облаштуванням зони кафе-бару з продажу товарів підакцизної групи.
Цього ж дня в.о. генерального директора ОСОБА_8 направив його для розгляду керівнику ІНФОРМАЦІЯ_30 ОСОБА_9 (т. 4, а.с. 160-161).
Цей лист був включений до порядку денного засідання комісії з врегулювання орендних відносин, яке відбулося 31.03.2016, на якому вирішено: підготувати необхідні документи для укладення договору оренди через ІНФОРМАЦІЯ_8 за умови надання письмових висновків від головного інженера та заступника генерального директора з операційної діяльності щодо доцільності та технічної можливості (підключення до всіх необхідних інженерних мереж) розміщення такого закладу до моменту документального оформлення орендних відносин. Відповідальною за виконання такого рішення призначена ІНФОРМАЦІЯ_30 (п. 10 протоколу) (т. 4, а.с. 162-166).
01.04.2016 ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » направило ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » лист, у якому повідомило про можливість надання в оренду частини приміщення № 226 на третьому поверсі пасажирського терміналу «D» (інв. № 47578) загальною площею 272 кв. м та прохало провести незалежну експертну оцінку з метою визначення розміру орендної плати (т. 4, а.с. 167).
04.04.2016 начальник ІНФОРМАЦІЯ_30 ОСОБА_9 скерувала заступнику генерального директора з операційної діяльності ОСОБА_55 та головному інженеру ОСОБА_56 дві службові записки з проханням терміново надати висновки про технічну можливість підключення закладу до всіх необхідних інженерних мереж і повідомити про доцільність розміщення закладу харчування, організованого ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », на третьому поверсі пасажирського терміналу «D» (т. 4, а.с. 168-170).
08.04.2016 головний інженер ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_57 повідомив ІНФОРМАЦІЯ_30, що на об'єкті, зазначеному у п. 10 протоколу комісії від 31.03.2016, є технічна можливість підключення до електромереж, мереж водопостачання та водовідведення (т. 25, а.с. 7).
Від заступника генерального директора з операційної діяльності ОСОБА_58 відповіді на службову записку від 04.04.2016 ОСОБА_9 не отримала, тому 14.04.2016 повторно направила йому службову записку з проханням у стислі терміни надати письмові висновки стосовно доцільності розміщення на третьому поверсі пасажирського терміналу «D» закладу громадського харчування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » площею 250-300 кв. м.
У відповідь на це ОСОБА_59 електронним листом від 19.04.2016 прохав надати йому оновлену схему розміщення кафе ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (т. 25, а.с. 9 - 10).
20.04.2016 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » звернулося з листом до ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 », отриманим 25.04.2016, у якому зазначило, що після ретельного обговорення з працівниками аеропорту місця можливого розташування об'єкта оренди, від них надійшла пропозиція змінити параметри розташування об'єкта оренди із незначним збільшенням площі за рахунок низько функціонального невеликого приміщення вздовж віконних фасадів, з метою більш ефективного використання державного майна.
Зауважило, що пристали на цю пропозицію, але не отримали від ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » погодження нового розташування, тому прохали прискорити його надання (т. 4, а.с. 186-187).
20.04.2016 в.о. генерального директора ОСОБА_8 була затверджена нова схема розташування приміщення № 172 та частини приміщення № 226 на третьому поверсі пасажирського терміналу «D» (інв. № 47578), площею 315 кв. м (т. 4, а.с. 188).
25.04.2016 ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » повідомило ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », що відкликає попередній лист від 01.04.2016 на оренду приміщення площею 272,0 кв. м та пропонує розглянути іншу площу для розміщення закладу громадського харчування, а саме приміщення площею 315 кв. м, і у разі згоди провести його експертну оцінку. З цією метою надано нову схему приміщення та довідку про балансову вартість (т. 4, а.с. 194-195).
26.04.2016 начальник ІНФОРМАЦІЯ_30 ОСОБА_9 надіслала заступнику генерального директора з операційної діяльності ОСОБА_55 проект оновленої схеми надання в оренду ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » частини приміщення площею 315 кв. м та прохала у стислі терміни надати письмові висновки стосовно технологічної можливості розміщення закладу громадського харчування.
На це 27.04.2016 електронною поштою вона отримала лист, в якому повідомлялось, що в аспекті операційної діяльності ОСОБА_59 не заперечує проти надання в оренду ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » частини приміщення площею 315 кв. м (т. 4, а.с. 196; т. 25, а.с. 11-13).
27.04.2016 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » звернулося з листом, в якому прохало погодити встановлення захисних банерів на період монтажних робіт по периметру технологічної зони кафе-бару та зауважило дату встановлення 05.05.2016, надавши фрагмент візуалізації з надписом «Elephant # незабаром відкриття». Також, як свідчить службова переписка, ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » прохало погодити дизайн проект на розміщення кафе-бару.
05.05.2016 ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » погодило обидва запити (т. 25, а.с. 26-35).
29.04.2016 ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в особі в.о. генерального директора ОСОБА_8 (Балансоутримувач), та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », в особі генерального директора ОСОБА_60 (Орендар), уклали попередній договір оренди № 02.5-14-41 про передання у строкове платне користування приміщення площею 315 кв. м (п. 1.1 договору) зі строком дії до 31.10.2016 (далі - попередній договір від 29.04.2016).
Сторони погодили, що вартість переданого в оренду майна за Звітом про незалежну оцінку майна станом на 31.03.2016 становить 27 152 495 грн без ПДВ, а розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку - березень 2016 року без врахування ПДВ становить 339 406 грн 19 коп.
За умовами договору ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » зобов'язалося протягом десяти днів з дати його укладення надати копії підтверджуючих документів щодо звернення з ініціативою до ІНФОРМАЦІЯ_8 з метою укладення договору оренди майна.
Цього ж дня, 29.04.2016, між сторонами було підписано акт №1 приймання-передачі орендованого майна, за яким Балансоутримувач передав, а Орендар прийняв приміщення площею 315 кв. м для розміщення бару з правом продажу товарів підакцизної групи (т. 4, а.с. 197-210).
Варто зауважити, що попередній договір від 29.04.2016 на останньому аркуші містить візи заступника генерального директора з економіки та фінансів ОСОБА_61 від 29.04.2016, адміністративного директора (примітка від руки: з зауваженнями юридичної служби) ОСОБА_62 від 29.04.2016, в.о. головного бухгалтера ОСОБА_63 від 14.04.2016 та начальника юридичної служби (примітка від руки: із СЗ №35.2-10-59 від 14.04.2016) ОСОБА_64 від 14.04.2014 (т. 9, а.с. 150).
У матеріалах справи наявна службова записка № 35-2-10-59 від 14.04.2016 начальника відділу договірно-правової роботи ОСОБА_65 , погодженої з в.о. начальника юридичної служби ОСОБА_66 . Зі змісту записки слідує, що юридичною службою розглянуто проект попереднього договору оренди нерухомого майна, укладеного між ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » щодо передачі приміщення площею 217 кв. м (т. 4, а.с. 183-184).
Зауваження, викладені у цій службовій записці зводяться до того, що попередній договір укладений не тим орендодавцем, оскільки таке право має лише ФДМУ та його регіональні відділення. Також зауважено, що укладанню договору оренди має передувати оцінка об'єкта оренди.
Колегія суддів зауважує, що доказів про надання на погодження юридичній службі попереднього договору, предметом якого було приміщення площею 315 кв. м, матеріали кримінального провадження не містять. Пояснень, яким чином попередній договір від 29.04.2016 не було завізовано 14.04.2016, позаяк схема на приміщення площею 315 кв. м була виготовлена лише 20.04.2016, надано не було. З чого суд робить обґрунтований висновок, що на погодження було надано терміново виготовлений проект попереднього договору на оренду приміщення площею 272 кв. м.
Як повідомив адміністративний директор ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_44 , рішення про укладення попереднього договору з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » приймалося керівництвом, та, як зазначила начальник відділу договорів оренди ІНФОРМАЦІЯ_30 ОСОБА_43 , проект попереднього договору з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » був нею підготовлений на підставі усної вказівки ОСОБА_9 .
Попередній договір від 29.04.2016 було пролонговано сторонами на підставі додаткових угод № 1 від 28.10.2016 та № 2 від 31.01.2017 (т. 4, а.с. 228, 231), № 3 від 30.04.2017, № 4 від 31.07.2017. Остання додаткова угода вносила зміни до п. 12.1 попереднього договору від 29.04.2016, встановлюючи строк його дії до 31.10.2017 (т. 11, а.с. 177).
До змісту додаткових угод юридична служба ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » висловила зауваження, ідентичні тим, що були зазначені до попереднього договору оренди від 29.04.2016 (т. 4, а.с. 229-230).
Таким чином, загальний строк користування ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » приміщенням площею 315 кв. м на підставі попереднього договору від 29.04.2016 становив півтора роки з 29.04.2016 по 31.10.2017, та майже п'ять місяців у період з 31.10.2017 по 15.03.2018 без договору взагалі.
На підставі довідок про чистий дохід ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » можливо зробити висновок, що підприємство фактично працювало та отримувало дохід на підставі попереднього договору оренди від 29.04.2016 у період з червня 2016 року по 18.03.2018, тобто 22 місяці (т. 30, а.с. 64, 119).
04.04.2016 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » звернулося з листом до ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яким прохало надати в оренду приміщення, розміщені на третьому поверсі пасажирського терміналу «D» ІНФОРМАЦІЯ_2 »: у зоні вильоту - загальною площею 30,7 кв. м з можливістю розширення до 45 кв. м; у режимній зоні - площею 35 і 30 кв. м кожне, для розміщення у них торгових точок з продажу преси, періодичних видань та товарів широкого вжитку. Цього ж дня лист був зареєстрований за № 01-16-1899 та завізований ОСОБА_8 : «Волошину по стандартной процедуре» (т. 5, а.с. 208-209).
07.04.2016 начальник ІНФОРМАЦІЯ_30 ОСОБА_9 на виконання змін, внесених 06.04.2016 до Положення про комісію з врегулювання орендних відносин (про які йшлося у п.10 розділу 3.2.2.2 цього вироку), направила службові записки заступнику генерального директора з операційної діяльності ОСОБА_55 , головному інженеру ОСОБА_56 , начальнику відділу з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_67 , в яких прохала терміново надати письмові висновки стосовно доцільності розміщення та технічної можливості підключення торгових точок до усіх необхідних інженерних мереж щодо діяльності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (т. 25, а.с. 20-22; т. 26, а.с. 211-212).
08.04.2016 головний інженер та начальник відділу з питань запобігання та виявлення корупції погодили задоволення заяви товариства (т. 25, а.с. 24; т. 26, а.с. 213-214).
Службова записка ОСОБА_58 , а відтак і підтвердження доцільності розміщення торгових точок у пасажирському терміналі «D», надійшла лише 11.04.2016 (т. 25, а.с. 23).
Попри це, 08.04.2016 начальник ІНФОРМАЦІЯ_30 ОСОБА_9 винесла лист ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » на розгляд комісії з врегулювання орендних відносин, яка його розглянула та вирішила підготувати необхідні документи для укладення договору оренди через ІНФОРМАЦІЯ_8 . Відповідальною була визначена ІНФОРМАЦІЯ_30 (протокол засідання комісії № 02.5-29-9 від 08.04.2016) (т. 4, а.с. 173-179; т. 5, а.с. 222-228).
Листом № 01-22-1176 від 12.04.2016, підписаним в.о. генерального директора ОСОБА_8 , ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » повідомило ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », що має можливість надати в оренду для розміщення торгових точок з продажу преси, періодичних видань та товарів широкого вжитку на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D»:
(1) приміщення № 93 та № 94 (інв. № 47578), загальною площею 29,1 кв. м;
(2) приміщення № 175, № 176 та частину приміщення № 226 (інв. № 47578), загальною площею 45 кв. м;
(3) приміщення № 6 та № 7 (інв. № 47578), загальною площею 32,6 кв. м.
Прохали протягом 20 календарних днів з дати отримання листа надати копію звернення до ІНФОРМАЦІЯ_8 . Надано схеми приміщень та довідку про його балансову вартість (т. 5, а.с. 232).
Після цього ІНФОРМАЦІЯ_30 було складено проекти попередніх договорів оренди приміщення площею 45 , 32,6 та 29,1 кв. м і передано їх на візування службам підприємства.
Проекти були завізовані, але із зауваженнями від юридичної служби. У службових записках № 35.2-10-73, № 35.2-10-72, № 35.2-10-74 від 27.04.2016 юридичний відділ висунув до наданих проектів попередніх договорів ті ж зауваження, що і до попереднього договору, укладеного з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », які зводяться до того, що договір укладений не тим орендодавцем, оскільки таке право має лише ФДМУ та його регіональні відділення (т. 6, а.с. 65-70).
28.04.2016 в.о. генерального директора ОСОБА_8 від імені ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (Балансоутримувач) уклав з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (Орендар) три попередні договори №02.5.-14-38, №02.5.-14-39, № 02.5-14-40 оренди приміщень площею 45, 32,6 і 29,1 кв. м.
За їх змістом Балансоутримувач передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно для здійснення діяльності відповідно до додатку № 1.
Об'єктом оренди за попереднім договором № 02.5-14-38 було приміщення площею 29,1 кв. м вартістю 2 755 179 грн з орендною платою 41 327 грн 69 коп, за попереднім договором № 02.5-14-39 - було приміщення площею 32,6 кв. м, вартість якого погоджена сторонами на рівні 3 086 558 грн, а орендна плата за користування - 46 294 грн 37 коп., за попереднім договором № 02.5-14-40 - приміщення площею 45 кв. м, вартість якого погоджена сторонами на рівні 4 462 271 грн з орендною платою - 66 934 грн 07 коп. (п.п. 1.1, 3.2 попереднього договору).
Оплата вартості оренди здійснюється орендарем з дати підписання сторонами акта передачі-приймання орендованого майна і припиняється з дати фактичного звільнення орендарем майна, що мало підтверджуватися підписанням сторонами акта передачі-приймання орендованого майна (п. 3.1).
П. 5.22 договору закріплював, що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » як орендар зобов'язане протягом десяти днів з дати укладення договору надати копії підтверджуючих документів щодо звернення з ініціативою до ІНФОРМАЦІЯ_8 з метою укладення договору оренди майна.
Відповідно до п. 12.1 попередній договір набував чинності з дати підписання його сторонами та був чинним до дати укладення основного договору оренди з ІНФОРМАЦІЯ_8 , але в будь-якому випадку до 30.06.2017 включно, в залежності від того, яка дата наступить раніше.
Додатками до попереднього договору були: додаток № 1 «Асортиментний перелік товарів для розміщення (реалізації) в орендованому майні», розрахунок плати за базовий місяць оренди, схема № 02.5-20-15 від 12.04.2016 розташування приміщень (т. 6, а.с. 72-82, 85-95, 97-107).
10.05.2016 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » звернулося до ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з проханням погодити дизайн-проект на розміщення магазину з продажу товарів широкого вжитку у приміщенні площею 45 кв.м. та 25.05.2016 з проханням надати дозвіл на облаштування захисних банерів. За наслідками погодження із відповідними службами ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » листами від 27.05.2016 та 31.05.2016 погодило проект магазину та схему встановлення банеру на термін проведення ремонтно-будівельних робіт (т. 25, а.с. 38-66).
Однак акт передачі-приймання орендованого майна був підписаний 30.05.2016, тобто через місяць після укладеного договору і лише щодо одного приміщення площею 45 кв. м, переданого на підставі попереднього договору № 02.5-14-40 від 28.04.2016 (т. 6, а.с. 83). За попередніми договорами № 02.5-14-39 і № 02.5-14-38 акти передачі-приймання майна сторонами не підписувалися (т. 40, а.с. 29-32).
22.09.2016 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » звернулася з листом до ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яким, наголосивши на виключній інформативності листа, просило розглянути можливість збільшення площі, визначеної попереднім договором № 02.5-14-40 від 28.04.2016, з 45 до 47 кв. м. з метою встановлення додаткових стійок для розміщення товарів (т. 6, а.с. 108-109).
За резолюцією в.о. генерального директора ОСОБА_8 лист був переданий ОСОБА_9 до опрацювання, ОСОБА_68 - до відома (т. 6, а.с. 120).
Листом від 13.10.2016 ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за підписом ОСОБА_8 повідомило ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » про те, що їх прохання про отримання додаткової площі знаходиться на розгляді та детальному вивченні для можливості прийняття обґрунтованого рішення. Також прохали дотримуватися визначеної площі, що передана на підставі договору оренди № 02.5-14-40 від 28.04.2016 (т. 26, а.с. 236).
Однак 19.10.2016 в.о. генерального директора ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_8 затвердив нові схеми на усі приміщення, щодо яких ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » було укладено попередні договори, а саме:
а) схему № 02.5-20-75, в якій приміщення загальною площею 45 кв. м збільшив до 47 кв. м (т. 6, а.с. 196);
б) схему № 02.5-20-73, в якій колишнє приміщення площею 29,1 кв. м зменшив до 25,0 кв. м (т. 6, а.с. 200);
в) схему № 02.5-20-74, якою колишнє приміщення площею 32,6 кв. м зменшив до 26,4 кв. м (т. 6, а.с. 201).
19.10.2016 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » направило ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » лист про продовження терміну дії попередніх договорів оренди нерухомого майна від 28.04.2016 всіх трьох приміщень, який був отриманий підприємством 24.10.2016 (т. 18, а.с. 145, 170).
28.10.2016 ОСОБА_8 підписав з новим директором ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_69 додаткові угоди № 1 до трьох попередніх договорів оренди від 28.04.2016, за змістом яких їх дія була пролонгована до 31.12.2016 (т. 6, а.с. 96, 117, 118). Площу приміщень додаткові угоди не змінювали, оскільки не було виготовлено звіту про оцінку нової площі.
Підписанню додаткових угод з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » передувало надання юридичною службою ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » службових записок № 35.2-10-206, № 35.2-10-207, № 35.2-10-205 від 28.10.2016 із зауваженнями, тотожними до попередніх (т. 6, а.с. 114-116).
У подальшому ІНФОРМАЦІЯ_30 було підготовано проекти нових попередніх договорів щодо приміщень, схеми яких було затверджено 19.10.2016.
Ці проекти були завізовані 26-27.12.2016 заступником генерального директора з економіки та фінансів ОСОБА_48 , директором із забезпечення дохідності та маркетингу ОСОБА_70 , головним бухгалтером ОСОБА_71 та т.в.о. начальника юридичної служби ОСОБА_65 , із зауваженнями юридичної служби, які викладені у службовій записці № 35-10-1131 від 26.12.2016 на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_30 ОСОБА_9 (т. 6, а.с. 121-126).
10.01.2017 між ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » було підписано акт передачі-приймання орендованого майна до попереднього договору оренди № 02.5-14-40 від 28.04.2016, згідно з яким Орендар повернув Балансоутримувачу приміщення площею 45,0 кв.м. (т. 6, а.с. 119).
11.01.2017 ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » уклали попередні договори оренди на три нові приміщення зі строком дії до 30.06.2017, та цього ж дня було підписано акт передачі-приймання лише щодо приміщення площею 47 кв. м за договором № 02.5-14-65 (т. 6, а.с. 128-149, 150-161).
Вартість приміщення площею 47 кв. м за звітом про оцінку майна станом на 02.12.2016 була погоджена сторонами на рівні 4 420 773 грн, відповідно, орендна плата становила 66 311 грн 60 коп.
Варто зауважити, що строк дії додаткової угоди від 28.10.2016 завершувався 31.12.2016, а акт передачі-приймання орендованого майна був підписаний сторонами лише 10.01.2017. Тобто з 01.01.2017 по 09.01.2017 включно ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » користувалося приміщенням ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » безпідставно.
30.06.2017 ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » уклали додаткову угоду до попереднього договору оренди від 11.01.2017, якою пролонгували його дію до 30.12.2017 (т. 34, а.с. 241).
У матеріалах провадження відсутні докази продовження дії цього договору після 30.12.2017.
Однак, з довідок про чистий дохід ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » слідує, що підприємство фактично використовувало лише приміщення площею 45 (47) кв. м та отримувало дохід на підставі попереднього договору оренди від 28.04.2016, 11.01.2017 та без жодних правових підстав у період з 01.01.2017 по 10.01.2017 та з 30.12.2017 по 31.08.2018, тобто загалом 26 місяців (т.30, а.с. 3, 50).
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами провадження, у період надходження та розгляду ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » заяв від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », з такими ж пропозиціями зверталися й інші суб'єкти.
Зокрема, із пропозиціями організувати точки громадського харчування з повноцінним асортиментом страв в аеропорту Бориспіль зверталися ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » (мережа АЗС « ІНФОРМАЦІЯ_32 ») (лист № 283/19-01 від 04.03.2016) і ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_33 » (лист № 395 від 05.04.2016). З цією метою вони прохали розглянути можливість надання їм в оренду приміщень площею до 300 кв. м (т. 4, а.с. 157-158, 171-172).
У період з 06.04.2016 по 20.04.2016 на розгляд комісії з врегулювання орендних відносин начальник ІНФОРМАЦІЯ_30 мала подавати заяви разом із висновками відділу з питань запобігання та виявлення корупції, відповідних керівників структурних підрозділів, за якими обліковується майно. На виконання цього обов'язку 07.04.2016 ІНФОРМАЦІЯ_30 направила до відділу з питань запобігання та виявлення корупції службову записку, яка містила прохання надати висновки стосовно діяльності підприємств, поміж інших: ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_13 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та запитом від 11.04.2016 щодо ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_33 » (т. 26, а.с. 211-212, 215).
З відповідей від 08.04.2016 та 11.04.2016 слідує, що ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » станом на 05.04.2016 мало податковий борг, багаторазово було учасником процесів різних форм судочинства, в основному, кримінального, а ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_33 » зауважень не було (т. 26, а.с. 213-214, 219).
На засіданні комісії з врегулювання орендних відносин, яке відбулось 08.04.2016, ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » було відмолено у зв'язку з достатньою кількістю працюючих ресторанів та кафе в пасажирському терміналі «D» (т. 4, а.с. 173-179). А на засіданні комісії від 20.04.2016 відмову отримала ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_33 » у зв'язку з відсутністю вільних зон на третьому поверсі пасажирського терміналу «D» (т. 4, а.с. 189-193).
Щодо ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », яке звернулося із заявою 28.03.2016, жодних перевірок ІНФОРМАЦІЯ_30 не проводилося, а невідкладно було винесено їх заяву на розгляд комісії з врегулювання орендних відносин, засідання якої відбулося 31.03.2016. У той же час на розгляді ІНФОРМАЦІЯ_30 уже була заява ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » від 04.03.2016, однак на розгляд комісії вона винесена не була, і лише 07.04.2016 щодо цієї заяви ІНФОРМАЦІЯ_30 звернулася до відділу з питань запобігання та виявлення корупції. Однак, обов'язок звертатися із таким запитом у начальника ІНФОРМАЦІЯ_30 з'явився лише після 06.04.2016.
Допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_53 і ОСОБА_43 показали, що за встановленою процедурою заяви потенційних орендарів мали розглядатися комісією з регулювання орендних відносин в порядку їх хронологічного надходження, а погодження заяви отримував той, хто звертався до ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » першим.
Також, до ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » зверталися ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_34 » (лист № 09/12 від 09.12.2015), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_14 » (лист № 15-03/2016 від 15.03.2016), ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_35 » (лист № 16/04/16 від 16.05.2016) і ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_36 » (лист № 96/04-16 від 30.06.2016), із запитами на отримання в оренду приміщень площею до 100 кв. м для надання послуг з харчування пасажирів в залах очікування аеропорту (т. 4, а.с. 159; т. 5, а.с. 207, 210, 211).
Суб'єктам господарювання було відмовлено у наданні запитуваних площ з огляду на достатню кількість працюючих ресторанів та кафе в пасажирському терміналі «D» (т. 5, а.с. 214-228, 236-249).
У той же час, відповідно до Переліку об'єктів державного нерухомого майна, які перебувають на балансі ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та пропонуються для надання в оренду, у ІІ-му кварталі 2016 року загальна кількість таких об'єктів становила 75, з яких:
- 2 частини приміщення № 1.4.43, кожна з яких площею 30,9 кв. м, розташовані на 1-му поверсі Пасажирського терміналу «D» ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для розміщення кафе (продаж товарів підакцизної групи);
- 2 частини приміщення № 3.2.60, кожна з яких площею 63 кв. м, розташовані на 3-му поверсі Пасажирського терміналу «D» ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для розміщення кафе-бару;
- 8 частин приміщення № 3.2.60, кожна з яких площею 88 кв. м, розташовані на 3-му поверсі Пасажирського терміналу «D» ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для розміщення кафе (продаж товарів підакцизної групи);
- 2 частини приміщення № 3.2.60, кожна з яких площею 62 кв. м, розташовані на 3-му поверсі Пасажирського терміналу «D» ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для розміщення кафе-бару;
- 2 частини приміщення № 3.2.60, кожна з яких площею 20 кв. м, розташовані на 3-му поверсі Пасажирського терміналу «D» ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для розміщення кафе (продаж товарів підакцизної групи) (т. 30, а.с. 171-180).
Колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції, що за змістом попередніх договорів оренди, укладених ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », було визначено реальні умови передання в оренду нерухомого майна, порядок і строки оплати та інші істотні умови договору. Щодо майбутніх намірів було передбачено лише обов'язок орендарів у майбутньому звернутися до РВ ФДМУ.
За цими попередніми договорами було підписано акти передачі - приймання орендованого майна, за яким Балансоутримувач передав, а Орендар прийняв приміщення в користування, фактично почавши використовувати це майно, а ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » почало отримувати кошти та навіть перераховувати їх на рахунок ФДМУ.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про спрямованість умислу ОСОБА_8 на реальне передання приміщень конкретним заздалегідь визначеним орендарям площею 315 та 45 (у подальшому 47) кв. м. свідчать ті обставини, що початкові ремонтні роботи (узгодження встановлення захисних банерів, завезення будівельних матеріалів) ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » розпочало ще до підписання договору, а ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » - до підписання акта передачі - приймання. Наведене вочевидь свідчить про узгодженість дій представників підприємств та ОСОБА_8 , а також про впевненість цих товариств, що за будь-яких обставин вони отримають майно у користування.
З огляду на такі обставини очевидним є той факт, що попередні договори оренди, укладені між ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за своєю суттю не були попередніми договорами, а були завуальованими реальними договорами оренди нерухомого майна, яке належить до державної власності.
Отже, ОСОБА_8 , уклавши попередні договори з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », фактично уклав договори з розпорядження нерухомими майном шляхом передання їх в платне користування без погодження уповноваженого органу та виконав повноваження РВ ФДМУ, а тому порушив визначену законом процедуру.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає помилковою позицію сторони захисту про те, що укладення таких «попередніх» договорів не заборонені законом, оскільки ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не є тим суб'єктом, який має право на укладення такого роду договорів, а таким правом наділено винятково ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Спростовується наступними доказами провадження і позиція сторони захисту про принципи «позитивного адміністративного мовчання» та «мовчазної згоди» щодо укладення попередніх договорів уповноваженого органу управління ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від ІНФОРМАЦІЯ_7 :
- відповідно до листа від 20.11.2020 ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не направляло до ІНФОРМАЦІЯ_7 запити щодо погодження попередніх договорів №02.5-14-40 від 28.04.2016 (щодо приміщення площею 315 кв. м), №02.5-14-41 від 29.04.2016 та №02.5-14-65 від 11.01.2017 (щодо приміщень площею 45 (47) кв. м) (т. 22, а.с. 47);
- згідно з п. 6 окремого доручення ІНФОРМАЦІЯ_7 від 10.07.2015 №620/16/11-15 підприємствам, що належать до сфери управління Міністерства, необхідно проводити моніторинг та повідомляти Департамент держвласності про факти укладення попередніх договорів оренди державного нерухомого майна протягом 10 днів з дати укладення чи виявлення (т. 24, а.с. 28-29).
Як повідомило ІНФОРМАЦІЯ_7 , на виконання цього доручення, ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » надавало їм інформацію про укладені попередні договори оренди державного нерухомого майна листами: № 01-22/1-66 від 22.01.2016, № 01-22/1-900 від 16.11.2016, № 01-22/1-993 від 28.12.2016, № 01-22/1-64 від 23.01.2017, № 01-22/1-137 від 24.02.2017, № 01-22/5-15 від 15.03.2017, № 01-22/1-199 від 22.03.2017, № 01-22/1-755 від 26.10.2017.
ІНФОРМАЦІЯ_7 не надавало доручення ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » щодо розірвання укладених попередніх договорів оренди державного нерухомого майна. Разом з тим, листом № 16/7591-17 від 22.06.2017 ІНФОРМАЦІЯ_7 рекомендував ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » укладати договори оренди державного нерухомого майна виключно відповідно до Закону про оренду держмайна (т. 24, а.с. 27).
А саме Департамент управління об'єктами державної власності ІНФОРМАЦІЯ_7 22.06.2017 направив ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » лист, яким за наслідками опрацювання надісланих їм матеріалів повідомив підприємство, що організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду нерухомого майна державних підприємств, регулюються Законом про оренду держмайна. Цим законом не передбачене укладення попередніх договорів оренди державного нерухомого майна. Юридичні особи, які бажають укласти договір оренди державного нерухомого майна, мають звертатися з відповідними заявами до ФДМУ.
Враховуючи вищевикладене, ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » рекомендовано укладати договори оренди такого майна виключно згідно із Законом про оренду держмайна (т. 24, а.с. 30-31).
Зі змісту цих документів слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_7 не лише не погоджувало укладення попередніх договорів з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », а навпаки звертало увагу ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що такі договори суперечать чинному законодавству та вимагають приведення цих правовідносин у відповідність до чинного законодавства України.
Отже, ОСОБА_8 свідомо діяв всупереч п. 4.6, 6.3 Статуту та положень Закону про оренду майна щодо обов'язку погоджувати питання розпорядження майном з ІНФОРМАЦІЯ_7 , тобто зловживаючи своїм службовим становищем.
З копій листів ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (№ 01-22/1-809 від 18.09.2015, № 01-22/1-66 від 22.01.2016, № 01-22/1-197 від 12.03.2016, № 01-22/1-900 від 16.11.2016, № 01-22/1-993 від 28.12.2016, № 01-22/1-64 від 23.01.2017, № 01-22/1-157 від 24.02.2017, № 01-22/5-15 від 15.03.2017, № 01-22/1-199 від 22.03.2017, № 01-22/1-755 від 26.10.2017), направлених на адресу ІНФОРМАЦІЯ_7 , вбачається, що переважна більшість укладених у 2015-2017 роках попередніх договорів оренди стосувалася оренди площ некомерційного призначення (офіси, каси, виробничі приміщення авіакомпаній, хендлінгових операторів та організацій, що надавали певні послуги аеропорту). ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » і ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » були єдиними контрагентами, які отримали за попередніми договорами в оренду площі комерційного призначення (т. 24, а.с. 133-144).
ІНФОРМАЦІЯ_7 висловлювало своє категоричне заперечення з приводу можливості передання в оренду приміщень саме з комерційною метою.
А саме, у 2014 році ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » повідомило ІНФОРМАЦІЯ_7 про укладення попередніх договорів, серед яких був попередній договір з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_37 » на два приміщення площею 30 та 70 кв. м для розміщення кафе (лист від 14.01.2014). На що ІНФОРМАЦІЯ_7 відреагувало через сім днів, направивши 23.01.2014 листа ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у якому повідомило, що відповідно до подання Генеральної прокуратури України від 13.05.2011 у разі, якщо державне нерухоме майно, передане за договором зберігання, схову, резервування тощо, використовується суб'єктами господарювання для здійснення господарської діяльності, зазначені договори є удаваними угодами, укладеними всупереч орендному законодавству.
При цьому ІНФОРМАЦІЯ_7 зобов'язували ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » терміново вжити заходів щодо приведення у відповідність до вимог орендного законодавства попередніх договорів оренди державного нерухомого майна (т. 22, а.с. 154-155, 158).
Вказані листи у 2014 році від ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » готувала фахівець відділу договорів оренди служби орендних відносин ОСОБА_72 , яка перебула у підпорядкуванні ОСОБА_9 (т. 16, а.с. 160-170). Відтак очевидно, що ОСОБА_9 була поінформованою про зміст цих листів та усвідомлювала позицію ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо укладення попередніх договорів оренди комерційних приміщень, однак свідомо її ігнорувала.
Таким чином, хибною та необґрунтованою є позиція захисту, що практика укладення попередніх договорів існувала в ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » і до призначення ОСОБА_8 на посаду виконуючого обов'язки генерального директора, а тому він вважав таку діяльність законною.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що звичаї на підприємстві не можуть замінювати собою нормативне регулювання і після призначення на посаду ОСОБА_8 мав розуміти, що він зобов'язаний діяти лише в межах свої повноважень та у спосіб, передбачений законом.
Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_8 зловживав своїм службовим становищем, бо діяв не у спосіб передбачений законом, оскільки нормативно-правове регулювання не передбачало можливості для балансоутримувача передавати в оренду майно на підставі попередніх договорів; з перевищенням меж наданих йому повноважень, адже розпорядження майном було можливе лише після надання згоди уповноваженим органом управління; використовуючи авторитет займаної посади та своє службове становище, оскільки фактично привласнив повноваження, які належать іншому органу - РВ ФДМУ.
Вірним є й висновок суду першої інстанції про доведеність пред'явленого ОСОБА_9 обвинувачення та наявність у неї спільного злочинного умислу з ОСОБА_8 , а також сприяння в його реалізації шляхом допомоги в укладенні попередніх договорів, створення видимості їх законності з використанням можливостей її посади.
Спілкування між співучасниками корупційних злочинів, у переважній більшості, не буває відкритим, сторони намагаються його приховати або завуалювати, надаючи йому видимість стандартних процедур, тому про факт злочинної змови часто свідчать обставини, які вказують на нетиповість ситуації, її відмінність від решти подібних подій.
Непоодинокі факти безпосереднього спілкування ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що їх категорично заперечували обидва обвинувачені, підтвердили керівники ОСОБА_9 - ОСОБА_44 , ОСОБА_49 та ОСОБА_51 , як і ту обставину, що рішення про укладення попередніх договорів з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » і ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » приймали не свідки, а узгоджену позицію в.о. генерального директора щодо цих підприємств до їх відома доводила саме ОСОБА_9 .
Свідок ОСОБА_73 повідомив суд, що саме ОСОБА_8 , як в.о. генерального директора приймав рішення щодо укладення попередніх договорів з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » і ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Зокрема з керівником ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_74 його познайомив ОСОБА_8 , з вказівкою, що він буде займатися пресою.,
У ситуації з попередніми договорами з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » і ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » звертає на себе увагу нетипова динамічність процесу укладення з ними попередніх договорів та поведінка ОСОБА_9 , яка всіляко сприяла цьому процесу.
Зокрема, заява ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 28.03.2016 була включена ОСОБА_9 до порядку денного засідання комісії з врегулювання орендних відносин два дні потому з моменту її надходження, а саме 30.03.2016. На цьому засіданні одразу було прийняте позитивне рішення. У той же час ОСОБА_9 було достеменно відомо, що з 04.03.2016 з того ж питання на розгляду у ІНФОРМАЦІЯ_30 перебуває заява ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_13 » ( ІНФОРМАЦІЯ_32 ), яку вона проігнорувала.
Свідки ОСОБА_44 , ОСОБА_75 , та ОСОБА_50 повідомили суду, що включення заяв у порядок денний зазвичай відбувалось у порядку черговості їх надходження секретарем комісії, однак ОСОБА_9 могла впливати на цей процес, мотивуючи це відсутністю додаткової інформації по якійсь із заяв.
Свідки ОСОБА_50 , ОСОБА_43 , ОСОБА_54 , ОСОБА_52 , ОСОБА_51 дали узгоджені показання, що рішення про укладення попередніх договорів комісією не приймалося, а питання доцільності передання нерухомого майна в оренду вирішувалося на підставі висновків технічних відділів, результатом чого мала бути виключно рекомендація щодо звернення до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Однак, у ситуації з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » і ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » поведінка ОСОБА_9 була протилежною. Рішення щодо можливості передання в оренду приміщення ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » було прийнято без жодного узгодження, запити щодо технічної можливості ОСОБА_9 зробила згодом, та, незважаючи на це, не отримавши відповіді щодо доцільності розміщення закладу харчування, невідкладно підготувала попередній договір на приміщення площею 272 кв. м, проект якого був узгоджений головним бухгалтером та юридичним відділом 14.04.2016. Згодом, а саме 20.04.2016, ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » узгодило використання більшої площі, а саме 315 кв. м., та невідкладно 29.04.2016 сторони підписали, так званий, попередній договір оренди та акт передачі-приймання.
Ще до підписання цього договору та акту передачі-приймання, а саме 27.04.2016 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » звернулося до ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з проханням погодити дизайн проект та дозвіл на встановлення захисного банеру для початку ремонтних робіт.
Колегія суддів погоджується, що ці всі обставини свідчать про узгодження між ОСОБА_8 та представником ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » питання щодо передачі останньому нерухомого майна у користування, а всі процедури мали лише формальний характер та були спрямовані на створення видимості законності, чим безпосередньо і займалася ОСОБА_9 .
Як встановлено судом першої інстанції, схожа ситуація була і під час розгляду заяви ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », а саме заява від них надійшла 04.04.2016 і була винесена на розгляд комісії з врегулювання орендних відносин 08.04.2016, попри те, що відповідь про доцільність розміщення торгових точок надійшла лише 11.04.2016. У той же час відповідно до змін у Положенні про комісію з врегулювання орендних відносин, запроваджених з 06.04.2016, на засідання комісії мали подаватися заяви з уже наявними висновками відповідних відділів.
З ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » було підписано три попередні договори, однак акт передачі-приймання підписано лише щодо одного приміщення. Ця обставина вочевидь суперечить твердженню сторони захисту, що укладення попередніх договорів було спрямоване на усунення випадків ухиляння контрагентів, з якими ІНФОРМАЦІЯ_8 уклали договори оренди, від підписання актів передачі - приймання, оплати орендної плати та здійснення діяльності, як наведено приклад з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_38 ».
Рішення комісії з врегулювання орендних відносин та візи на попередньому договорі мали формальний характер і були організовані ОСОБА_9 з метою приховування дійсного умислу ОСОБА_8 , а також створення ілюзії колективного рішення, щоб уникнути можливої відповідальності.
Також ОСОБА_9 свідомо ігнорувала заперечення юридичного відділу, викладені у численних службових записках, однак мала б їх враховувати. Зокрема, як пояснив свідок ОСОБА_76 , у звичайній практиці, у разі наявності зауважень від юридичного відділу, ІНФОРМАЦІЯ_30 вносила відповідні правки та направляла договір на повторне погодження до відділу.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_9 була поінформованою про дійсні наміри ОСОБА_8 укласти попередні договори оренди саме з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » і ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та сприяла йому у цьому шляхом (1) швидкого просування їх заяв на комісії з врегулювання орендних відносин, (2) підготовки та передачі на візування проектів таких договорів, (3) ігнорування зауважень юридичного відділу та забезпечення наявності погоджень від супутніх відділів.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що укладення попередніх договорів, як спосіб розв'язання проблеми забезпечення пасажирів харчуванням та пресою, було незаконним.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Стратегічного плану розвитку ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на 2015-2019 роки фінансові показники підприємства визначаються щорічними фінансовими планами та повинні забезпечувати: збільшення кількості пасажирів, зростання доходів підприємства, розвиток інфраструктури аеропорту тощо. (т. 22, а.с. 1-36).
За результатами виконання фінансових планів ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в частині прибутків від оренди майна, що знаходиться на балансі ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за період 2014-2019 років, у 2014 році підприємство було збитковим, а з 2015 - прибутковим. Збільшення доходів від послуг авіаційної діяльності було обумовлено збільшенням пасажиропотоку, а також зростанням у 2015 році курсу валюти відносно гривні. При цьому в умовах падіння платоспроможного попиту, зростання пасажиропотоку досягнуто за рахунок трансферних (транзитних) пасажирів, а також пасажирів внутрішньоукраїнських рейсів (т. 23, а.с. 3-186).
Як встановлено судом першої інстанції, починаючи з 2015 року, прибутковість ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » зросла, однак частка доходів від оренди майна у ній була незначною, у цьому контексті важливішим є забезпечення сервісами пасажирів, що робить аеропорт привабливим для транзитних пасажирів.
Однак, у цьому контексті поведінка ОСОБА_8 не була послідовною, оскільки, маючи значний перелік вільних приміщень різної площі для розміщення кафе (продаж товарів підакцизної групи) та торгових точок, які перебували на балансі ДП МА « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та пропонувалися для надання в оренду (т. 30, а.с. 171-180) підприємствам, які зверталися із заявами про можливість отримати їх в оренду, їм відмовляли із посиланням на відсутність вільних площ та забезпеченням сервісами із харчування та ін.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що така позиція повністю спростовує твердження захисту про те, що ОСОБА_8 діяв в інтересах служби, укладаючи попередні договори з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Навпаки, діючи у такий спосіб, не було забезпечено прозору процедуру з отримання права оренди, адже підприємства, яким було відмовлено з наведених підстав, попри наявність вільних приміщень, які могли б ефективно використовуватися, до ФДМУ вже не зверталися.
Зазначені обставини свідчать, що ОСОБА_8 , за пособництва ОСОБА_9 , діяв не в інтересах служби, яка передбачала їх обов'язок повідомити підприємства, які зверталися з заявами про оренду, про необхідність звернення з такими заявами до ІНФОРМАЦІЯ_8 , а не відмовляти їм з неіснуючих підстав та на власний розсуд обирати підприємства, з якими у подальшому укладати удавані попередні договори в обхід законним конкурсним процедурам.
Сукупність установлених колегією суддів ІНФОРМАЦІЯ_9 обставин є такою, що виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які стали предметом судового розгляду, окрім вчинення інкримінованих злочинів саме обвинуваченими. Відтак суд дійшов висновку про доведеність їхньої винуватості у вчиненні відповідних кримінальних правопорушень, з чим і погоджується колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Під час судового розгляду у суді першої інстанції колегією суддів здійснено ретельну перевірку та оцінку доказів, у результаті чого не встановлено жодних обставин, які б свідчили про їх недостовірність або викликали обґрунтовані сумніви щодо їх фактичного змісту чи джерел походження. Крім того, в ході апеляційного перегляду стороною захисту не наведено жодних переконливих доводів, не подано відомостей або доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо належності, допустимості та достовірності доказів, а також не доведено наявності підстав для іншої оцінки доказів у цьому кримінальному провадженні.
З цих же підстав колегія суддів відхиляє доводи апеляційних скарг про закриття провадження, зокрема, з підстав відсутності в діях обвинувачених складу злочину, для перекваліфікації вчиненого злочину на ч. 1 ст. 364 КК України, відсутні й підстави для винесення виправдувального вироку.
Зважаючи на суттєве зменшення встановлених завданих збитків в кримінальному провадженні, колегія суддів вважає за можливе пом'якшити основне покарання обвинуваченим. На переконання колегії суддів, достатнім та необхідним для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів буде призначення покарання: ОСОБА_8 основне покарання за ч. 2 ст. 364 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, а ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.
Доводи апеляційних скарг про неприйняття судом жодного рішення щодо цивільного позову ІНФОРМАЦІЯ_8 спростовується матеріалами провадження. Так, до матеріалів провадження прокурором додано два цивільні позови, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_8 на суму 11 600 475,44 грн (том 1 а.с. 103-106) та ФДМУ на суму 20 130 234,16 грн. (том 10 а.с. 217-224). Саме позов ІНФОРМАЦІЯ_39 на суму 11 600 475,44 грн (том 1 а.с. 103-106) поданий 15.06.2021 у порядку ч. 4 ст. 291 КПК України до суду разом з обвинувальним актом та реєстром досудового розслідування, а тому підлягав розгляду. Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування в пункті 260 містяться відомості про відкликання цивільного позову ІНФОРМАЦІЯ_8 від 05.05.2021. Останній не був предметом розгляду в суді першої інстанції, а тому доводи сторони захисту про його не вирішення є безпідставними. Зважаючи на викладене, довід сторони захисту в цій частині колегія суддів вважає помилковим та таким, що спростовується матеріалами провадження.
Надаючи оцінку завданим збиткам в кримінальному провадженні, колегія суддів дослідила значний обсяг доказів та документів, зокрема, висновки експертів № СЕ25-151/7-183/5 від 10.12.2025 та № 1041/94701 від 16.03.2026. Досліджуючи наданий стороною захисту висновок експерта № 1041/94701 від 16.03.2026, колегія суддів встановила, що предметом експертного дослідження були надані стороою захисту матеріали кримінального провадження, які містяться в електронному вигляді на гугл-диску. В той час коли на експертне дослідження на підставі ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в розпорядження експертів були надані описані матеріали кримінального провадження (справа № 991/4073/21, провадження № 11-кп/991/13/25).
Відсутність реєстру матеріалів, що передавались на експертизу від 16.03.2026, тоді як на експертизу від 10.12.2025 передавалися всі матеріали згідно опису, може ставити під сумнів повноту дослідження та об'єктивність висновків експертизи від 16.03.2026, зокрема - в частині визначення розміру спричинених збитків. Викликають сумніви у достовірності висновків й використання експертами (16.03.2026) «презентацій сторони захисту» стосовно цін у договорах, таблиця ЕХEL щодо договорів, укладених за період 2014-2019 рр., оскільки вони не є джерелами, які містять первинну інформацію. Також не відповідає вимогам законодавства використання як матеріалів дослідження (оцінки) іншого експертного висновку, оскільки експертний висновок може бути предметом дослідження шляхом призначення його рецензування або повторної додаткової експертизи. Експертний висновок № 1041/94701 від 16.03.2026 не визначає конкретний об'єкт дослідження, який би відповідав питанням, що ставилося: відсутня вказівка на пов'язаність приміщень, які досліджувались експертами, із досліджуваними документами, зокрема попередніми договорами оренди, а також не визначено чітко предмет дослідження. Це ставить під сумнів формування об'єктивного висновку щодо визначення як розміру ринкової орендної плати щодо приміщень, які мали підлягати дослідженню, станом на дати укладення попередніх договорів оренди, так і розмір встановлених збитків.
Третя судова палата ККС ВС у постанові від 27.04.2020 (справа № 335/2108/17) виснувала, що посилання прокурора на безпідставне визнання висновку експерта від 26 січня 2017 року № 26/11.2 як недопустимого доказу, не є обґрунтованими з огляду на те, що суди оцінили його допустимість на підставі положень ст. 86 КПК та обґрунтовано послались на те, що він повинен відповідати критеріям, визначеним ст. 101 КПК, а саме висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи; висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження, а відповідно до ст. 102 КПК у висновку має також бути зазначено опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом. У зв'язку з цим висновки судів про недопустимість як доказу висновку експерта зроблені відповідно до КПК.
Відповідно до укладених договорів, які були предметом дослідження, експертами у висновку № СЕ25-151/7-183/5 від 10.12.2025 встановлено, що вони містять норму договору про те, що нарахування ПДВ здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України.
На офіційному інтернет-сайті ІНФОРМАЦІЯ_40 ( ІНФОРМАЦІЯ_41 ) міститься роз'яснення щодо порядку оподаткування операцій з надання в оренду державного майна.
Зокрема у роз'ясненні зазначено, що операція з надання послуг з оренди нерухомого майна, яке знаходиться на митній території України, у тому числі що належить до державної власності, відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПКУ є операцією з постачання послуг, яка є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ за ставкою 20 відс. незалежно від того, в якому співвідношенні буде здійснюватися розподіл орендної плати (крім операцій, визначених п.п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).
Крім цього, слід зазначити, що розрахунки за договорами, укладеними з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » здійснювалися з урахуванням ПДВ.
Розмір орендної плати за договорами, укладеними з ІНФОРМАЦІЯ_8 , також розраховувались з урахуванням ПДВ.
Таким чином, розрахунки судових експертів у висновку № СЕ25-151/7-183/5 від 10.12.2025 з врахуванням ПДВ є вірними та такими, що відповідають як вимогам діючого законодавства України, так і обставинам кримінального провадження, встановлених судом.
Відповідно до висновку е № СЕ25-151/7-183/5 від 10.12.2025 за результатами проведення комплексної комісійної оціночно-будівельної та економічної експертизи, сума завданих збитків складає 1 905 939, 58 грн, з яких 1 334 157,71 грн - шкода завдана ІНФОРМАЦІЯ_8 , 571 781,21 - шкода завдана ДП « ІНФОРМАЦІЯ_42 ». ДП « ІНФОРМАЦІЯ_42 » не зверталося до суду із цивільним позовом.
Оскільки ДП « ІНФОРМАЦІЯ_42 » не зверталося до суду із цивільним позовом, колегія суддів вважає, що частковому задоволенню підлягає цивільний позов РВ ФДМУ, а саме стягненню збитків, в розмірі встановлених експертним висновком № СЕ25-151/7-183/5 від 10.12.2025, тобто - 1 334 157,71 грн солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Як наслідок вирок в цій частині підлягає зміні.
Колегія суддів відхиляє довід апеляційних скарг про допущення судом першої інстанції істотного порушення вимог кримінального процесуального закону в частині вимог до форми судового рішення, зокрема, судом не зазначено слів «Вирок іменем Україна». Як вбачається з матеріалів провадження, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2023 року виправлено описку, допущену у вироку ІНФОРМАЦІЯ_9 від 01 березня 2023 року у справі № 991/4073/21, провадження 1-кп/991/29/21, а саме: після державного символу «Герб України» та слів «Вищий антикорупційний суд» зазначено слова «вирок іменем України».
Під час апеляційного розгляду колегія суддів має вирішити питання щодо арешту, накладеного на майно в кримінальному провадженні.
02.03.2026 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання за Вх. № 706/26 в адвоката ОСОБА_77 в інтересах ОСОБА_78 ( ОСОБА_79 ) про скасування арешту, накладеного ухвалою Вищого антикорупційного суду від 11.09.2020 у справі № 99/7540/20 (кримінальне провадження № 52019000000000504 від 18.09.2019) на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186800:04:004:0020 за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 533074732231, реєстраційний номер обтяження номер запису про обтяження: 38475798; дата, час державної реєстрації: 14.09.2020 12:12:13) - як такий, що накладено помилково та потреба в якому вже не існує. До вказаного клопотання адвокатом долучено наступні додатки: 1) витяги з ДРРП щодо з/д 3223186800:04:004:0020; 2) інформаційна довідка на нерухоме майно; 3) копія рішення ІНФОРМАЦІЯ_43 від 10.10.2025 у справі № 372/5731/24; 4) копія паспорту ОСОБА_78 ; 5) копія РНОКПП ОСОБА_78 ; 6) ордер адвоката; 7) копія свідоцтва про права на зайняття адвокатською діяльністю.
Під час виступу у судових дебатах учасники провадження, зокрема й сам обвинувачений ОСОБА_8 , заперечували проти задоволення клопотання адвоката ОСОБА_80 в інтересах ОСОБА_78 про скасування арешту з земельної ділянки. Прокурор ІНФОРМАЦІЯ_44 ОСОБА_22 повідомив, що відносно факту відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:04:004:0020 за адресою: АДРЕСА_5 всненено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026000050000010 від 18.03.2026 за ч. 1 ст. 365-2 КК України (копія витягу з ЄРДР долучена до матеріалів провадження - том 76 а.с.59).
Зважаючи на позицію учасників провадження, доданий до матеріалів провадження витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 420260000050000010 від 18.03.2026 колегія суддів не вбачає підстав для скасування арешту з вказаного майна.
Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції в частині солідарного розподілу процесуальних витрат. Оскільки, відповідно до положень ч. 2 ст. 124 та п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК, коли у вчиненні злочину визнано винними декількох осіб, судові витрати підлягають стягненню у дольовій частці з кожного із обвинувачених. Це узгоджується із висновком, викладеним, зокрема, у постанові ККС ВС від 03.12.2019 у справі № 476/614/17, провадження № 51-272 км 19).
Згідно матеріалів провадження, підлягають стягненню на користь держави процесуальні витрати за проведення:
- судової економічної експертизи від 17.12.2019 у розмірі 20 411,30 гривень;
- судової економічної експертизи від 06.08.2020 у розмірі 9 643,55 гривень;
- судово-почеркознавчої експертизи від 25.06.2020 у розмірі 4 740,05 гривень;
- звіту з оцінки права власності оренди приміщень від 27.08.2019 у розмірі 19 939,00 гривень;
- комплексної комісійної оціночно-будівельної та економічної експертизи від 10.12.2025 у розмірі 99 836,80 гривень,
а всього - 154570,70 грн: з ОСОБА_8 - 77285 (сімдесят сім тисяч двісті вісімдесят п'ять) грн 35 (тридцять п'ять) коп. та з ОСОБА_9 - 77285 (сімдесят сім тисяч двісті вісімдесят п'ять) грн 35 (тридцять п'ять) коп.
Як наслідок, апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а вирок у цій частині - зміні.
Водночас, як вбачається з вироку ІНФОРМАЦІЯ_9 від 01.03.2023 року, судом першої інстанції залишено без змін запобіжний захід ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вигляді застави, до набрання вироком законної сили.
Згідно ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 від 20.03.2026 про звернення застави з депозитного рахунку ІНФОРМАЦІЯ_9 в якості благодійної допомоги в Благодійну організацію « ІНФОРМАЦІЯ_45 » із доданими листами Президента ІНФОРМАЦІЯ_27 ОСОБА_81 від 17.01.2023 № 01-19-10/1 та копією Витягу зі Статуту ПрАТ ІНФОРМАЦІЯ_27 від 2019, копією наказу про призначення ОСОБА_61 від 16.09.2022 № 926/п. Надані копії документів датуються 2023 роком, відповідно, колегія суддів позбавлена можливості перевірити актуальність інформації, зазначеної в них. Відтак колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку в частині повернення застави заставодавцю.
Відповідно до ч. 2 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Згідно зі ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження чи істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваного вироку вцілому, колегією суддів не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись статтями 404, 405, 407, 408, 409, 412, 418, 419, 426, 532 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги задовольнити частково.
Вирок Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 52019000000000504 від 18.06.2019 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України - змінити в частині призначеного покарання, цивільного позову та процесуальних витрат.
Пом'якшити призначене ОСОБА_8 основне покарання за ч. 2 ст. 364 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, а ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.
Стягнути солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріальну шкоду у розмірі 1 334 157,71 грн (один мільйон триста тридцять чотири тисячі сто п'ятдесят сім) грн 71 (сімдесят одна) коп. У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з обвинувачених на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із проведенням:
- судової економічної експертизи від 17.12.2019 у розмірі 20 411,30 гривень;
- судової економічної експертизи від 06.08.2020 у розмірі 9 643,55 гривень;
- судово-почеркознавчої експертизи від 25.06.2020 у розмірі 4 740,05 гривень;
- звіту з оцінки права власності оренди приміщень від 27.08.2019 у розмірі 19 939,00 гривень;
- комплексної комісійної оціночно-будівельної та економічної експертизи від 10.12.2025 у розмірі 99 836,80 гривень,
а всього - 154570,70 грн: з ОСОБА_8 - 77285 (сімдесят сім тисяч двісті вісімдесят п'ять) грн 35 (тридцять п'ять) коп. та з ОСОБА_9 - 77285 (сімдесят сім тисяч двісті вісімдесят п'ять) грн 35 (тридцять п'ять) коп.
В решті апеляційні скарги залишити без задоволення, а вирок Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та протягом трьох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3