Справа № 991/1040/26
Провадження № 11-сс/991/199/26
Слідчий суддя ОСОБА_1
01 квітня 2026 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , подану в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.03.2026 про накладення арешту на майно в межах кримінального провадження № 42024000050000027 від 05.09.2024,
за участю:
особи, яка подала апеляційну скаргу, адвоката ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_9 ,
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини
Детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000050000027 від 05.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5, ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України), зокрема, щодо фактів можливого незаконного збагачення заступником голови Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_10 на понад 21 мільйонів гривень, а також ймовірне внесення ним завідомо недостовірних відомостей до своєї декларації, як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
За версією слідства, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (батьки ОСОБА_10 ) можуть бути обізнаними із майновим станом та фінансовими можливостями ОСОБА_10 , а також інших членів його родини, джерел походження коштів, у тому числі й тих, що були використані для придбання об'єктів рухомого та нерухомого майна, обставини набуття якого є предметом доказування у цьому кримінальному провадженні.
04.02.2026 детективи провели обшук за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.01.2026 по справі № 991/387/26 (провадження № 1-кс/991/391/26).
06.02.2026 прокурор ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду в якому, з метою збереження речових доказів, просив накласти арешт на мобільні телефони ОСОБА_8 марки Apple Iphone 12 Pro Max IMEI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , та ОСОБА_7 марки Apple Iphone 13 Pro Max IMEI1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , які були вилучені в ході проведеного обшуку.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя ухвалою від 05.03.2026 задовольнив клопотання прокурора та наклав арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) на мобільні телефони вилучені за місцем проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Слідчий суддя, зокрема виходив з того, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР, та вилучені мобільні телефони ймовірно, вміщують відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Представник ОСОБА_7 та ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_6 не погодилася з ухвалою слідчого судді від 05.03.2026, а тому подала до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу. Просить за результатами розгляду скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову - про відмову в задоволенні клопотання.
На думку адвоката, слідчий суддя допустив неповноту судового розгляду, адже безпідставно відмовив у задоволенні клопотань про дослідження інформації, яка міститься на вилучених мобільних телефонах, а також про витребування та дослідження оригіналу запису обшуку. Такі клопотання були заявлені в порядку ст. 23 КПК України, яка закріплює обов'язок слідчого судді дослідити докази. Отже, оскільки докази не досліджувалися, то висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри, які зроблені за результатами дослідження протоколів огляду, є необґрунтованими. Протоколи огляду жодним чином не вказують на протиправність дій ОСОБА_10 . В оскаржуваній ухвалі взагалі не зазначено жодних фактичних даних які вказували, що ОСОБА_10 був з будь-якою особою в змові чи його дії були узгодженими, а також, що він, при здійсненні своєї службової діяльності, та ОСОБА_8 та/чи ОСОБА_7 , при здійсненні своєї підприємницької діяльності, порушили норми законодавства. Також, адвокат вважає, що орган досудового розслідування не довів, а слідчий суддя не встановив фактичних даних, які б відповідали ознакам ст. 84 та 98 КПК України. Сторона обвинувачення не довела необхідність проведення експертизи.
Окремо адвокат акцентує на, тому що, її клієнти добровільно видали детективу свої телефони та повідомили до них паролі. Водночас детектив мав реальну можливість зробити копію вмісту пристроїв, однак того не зробив. Щобільше, на думку адвоката, детектив оглядом мобільних телефонів втрутився у приватне спілкування. Вважає, що на таку дію, сторона обвинувачення мала отримати дозвіл у слідчого судді (ст. 258 КПК України).
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні особа, яка подала апеляційну скаргу, в повному обсязі підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, просила задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Уважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування - відсутні.
Інші учасники судового провадження, які повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, у судове засідання не прибули. Свої позиції щодо вимог та доводів апеляційної скарги суду не надали. Згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України їхнє неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.
Мотиви суду
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухала доводи та заперечення учасників судового провадження, перевірила доводи апеляційної скарги, дослідила матеріали, які надійшли від слідчого судді, та дійшла таких висновків.
Одним із методів державної реакції на порушення, що мають кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України. Вони виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження під час розслідування злочинів.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення його дієвості. Арешт майна є одним із таких заходів.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя зобов'язаний діяти у межах повноважень, визначених КПК України, та гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, зокрема у спосіб, який не допускає необґрунтованих процесуальних обмежень.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до його скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують підстави або розумні підозри вважати, що воно є доказом у кримінальному провадженні, підлягає спеціальній конфіскації, підлягає конфіскації у юридичної особи, може бути використане для забезпечення цивільного позову або стягнення неправомірної вигоди.
Завданням арешту майна є недопущення його приховування, пошкодження, знищення, втрати, зміни, передачі чи іншого відчуження.
Пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається, зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь?якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього ж Кодексу (абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України).
У силу ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених п. 2-4 ч. 2 ст. 170 КПК України, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Адвокат у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що слідчий суддя безпідставно наклав арешт на мобільні телефони ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Отже, у межах доводів апеляційної скарги із метою правильного їх вирішення колегія суддів має визначити чи є правова підстава для арешту мобільних телефонів.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегія суддів встановила, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5, ч. 4 ст. 191 КК України. Зокрема, щодо фактів можливого незаконного збагачення суддею та заступником голови Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_10 , на понад 21 мільйон гривень, а також ймовірне внесення ним завідомо недостовірних відомостей до декларації.
Колегія суддів дослідила описану у клопотанні фабулу кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами кримінального провадження та дійшла висновку, що могло бути вчинене кримінальне правопорушення, відомості про яке внесені до ЄРДР. Отже, висновки слідчого судді в цій частині є правильними.
При цьому, варто відзначити, що на цьому етапі досудового розслідування як слідчий суддя, так і колегія суддів не вирішують питання про наявність усіх елементів складу кримінального правопорушення, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні й не визначає ступінь вини таких осіб, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей встановлюють, що існують об'єктивні дані про вчинення вказаного у клопотанні кримінального правопорушення, у зв'язку з розслідуванням якого подається відповідне клопотання. Водночас доводи сторони захисту у цій частині за своїм змістом зводяться як раз до заперечення обставин, що встановлюються органом досудового розслідування, та фактично стосуються оцінки доказів, їх належності, допустимості, достовірності й достатності для встановлення винуватості особи. Вирішення цих питань виходить за межі повноважень слідчого судді та суду апеляційної інстанції на стадії розгляду клопотання та належить до компетенції суду першої інстанції під час розгляду кримінального провадження по суті.
15.01.2026 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду надав дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з метою відшукання та вилучення, зокрема мобільних телефонів, які перебувають у користуванні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в яких міститься листування між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , щодо нарахування фіктивних доходів від підприємницької діяльності, набуття активів.
04.02.2026 детективи НАБУ провели обшук, та за його результатами відшукали та вилучили, зокрема два мобільні телефони, які належать ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Згідно з протоколом обшуку від 04.02.2026 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 добровільно надали свої мобільні телефони для огляду.
У ході огляду мобільного телефону ОСОБА_8 , детективи установили, що у ньому встановлені месенджери, зокрема «WhatsApp», який містить листування з абонентом « ОСОБА_20 » ( НОМЕР_5 ). У чаті встановлений таймер автоматичного видалення повідомлень, зміст листування відсутній. Також в месенджері наявне листування з абонентом « ОСОБА_21 » ( НОМЕР_6 ) 23.05.2025 з наступним змістом «Добрий день ОСОБА_22 можна їхати ОСОБА_23 сказала нада приїхати».
Під час огляду телефону ОСОБА_7 детективи виявили листування з абонентом « ОСОБА_20 » ( НОМЕР_5 ) у месенджері «WhatApp». У чаті встановлений таймер автоматичного видалення повідомлень, зміст листування відсутній.
З долучених до клопотання матеріалів, колегія суддів встановила, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є батьками ОСОБА_10 , які у період фактичного набуття спірних активів, щодо яких наявні обґрунтовані сумніви у законності походження коштів, за рахунок яких вони були придбані, здійснювали підприємницьку діяльність, як ФОП, основний вид господарської діяльності «загальне прибирання будинків». Однак, у ході досудового розслідування встановлені відомості, які свідчать, що підприємницька діяльність останніх має ознаки фіктивності, оскільки здійснювалась без попереднього досвіду, відповідних знарядь та найманих працівників, а задекларовані доходи насправді не є коштами отриманими за реально надані послуги. За версією слідства, діяльність ФОП ОСОБА_7 та ОСОБА_8 використовувалась для приховування факту набуття ОСОБА_10 та членами його сім'ї активів, вартість яких істотно перевищує розмір їхніх законних доходів, шляхом створення враження про наявність в них достатніх фінансових ресурсів для їх придбання. З урахуванням наведеного, а також з огляду на необхідність виявлення, детального дослідження й аналізу відомостей, які містяться на мобільних телефонах, у тому числі їх копіювання, колегія доходить висновку про обґрунтованість прийнятого рішення щодо вилучення пристроїв.
Дії детектива повністю узгоджуються із вимогами ч. 2 ст. 168 КПК України, відповідно до якої тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, дозволяється у випадках, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Необхідно зазначити, що детективом НАБУ зі залученням спеціаліста за допомогою системи Cellebrite UFED не вдалось скопіювати всі дані, які містяться на вилучених телефонах, зокрема дані застосунків «Telegram», електронну пошту тощо.
Отже, беручи до уваги обставини кримінальних правопорушень, що розслідуються, умови відшукання та вилучення мобільних телефонів, відсутність технічної можливості скопіювати в повному обсязі вміст пристроїв без безпосереднього вилучення та проведення експертного дослідження, колегія суддів вважає обґрунтованим та правильним висновок слідчого суддів про необхідність утримання таких телефонів у розпорядженні органу досудового розслідування з метою подальшого копіювання наявної на них інформації, адже така може мати значення для досудового розслідування.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що наразі у контексті потреб досудового розслідування існує необхідність у проведенні детального огляду вмісту вилучених мобільних телефонів, зокрема шляхом проведення експертного дослідження, яке дозволить у повному обсязі скопіювати наявні на них файли та перевірити на предмет наявності видалених. Тому, враховуючи обставини вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень, механізму їх вчинення та дії ймовірно причетних осіб, колегія суддів доходить висновку, що відомості, які можуть бути виявлені на вилучених технічних пристроях, можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Відповідно мобільні телефони, як матеріальні носії цих відомостей, також мають ознаки речових доказів і можуть бути використані сторонами кримінального провадження як таке процесуальне джерело доказів. Висновки слідчого судді в цій частині є правильними та обґрунтованими. Доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів уважає, що рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим, таким що ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими слідчим суддею, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. 309, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.03.2026 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4