Справа № 991/5105/24
Провадження № 1?кп/991/61/24
31 березня 2026 рокумісто Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_8 , захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020
клопотання прокурора ОСОБА_5 про накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_9 ,
Вищий антикорупційний суд розглядає обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52020000000000138 від 24.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявила клопотання про накладення на обвинуваченого ОСОБА_9 грошового стягнення у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб за невиконання ним процесуального обов'язку повідомити про причини неприбуття у судове засідання.
Позиції учасників судового провадження
Представник потерпілого ОСОБА_6 клопотання прокурора підтримав та прохав його задовольнити.
Захисник ОСОБА_10 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , проти задоволення клопотання прокурора заперечив. Уважав, що неприбуття обвинуваченого у судові засідання обумовлено поважними причинами, а саме проходженням військової служби, про що суд було завчасно повідомлено. Тому захисник не вбачав підстав для накладення на обвинуваченого грошового стягнення за клопотанням прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 також заперечили проти застосування до обвинуваченого ОСОБА_9 грошового стягнення, вказавши на безпідставність клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_9 , завчасно належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, втім у черговий раз участі в ньому не взяв. Суд уважав за можливе розглянути клопотання прокурора у відсутність обвинуваченого.
Мотиви суду
Заслухавши думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з огляду на таке.
Релевантні джерела права
Згідно з ч. 1 ст. 323 КПК України якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про накладення на обвинуваченого грошового стягнення в порядку, передбаченому главою 12 цього Кодексу (ст. 144?147 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 144 КПК України грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов'язків.
У силу ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 131 КПК України накладення грошового стягнення є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, метою застосування яких є досягнення дієвості конкретного провадження.
Пунктом 21 ч. 1 ст. 7 КПК України розумність строків віднесено до основних засад кримінального провадження. Право особи на розгляд справи упродовж розумного строку закріплено також у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч. 2 ст. 146 КПК України під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання.
Щодо виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків
Пунктами 1?3 ч. 7 ст. 42 КПК України визначено, що обвинувачений зобов'язаний:
- прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це;
- виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- підкорятися законним вимогам та розпорядженням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КПК України якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин на виклик суду або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальних обов'язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення (ч. 3 ст. 146 КПК України).
Обставини справи
З матеріалів справи слідує, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_9 надійшов до суду ще 12.06.2024.
У цей же день у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, яке завершено лише 09.05.2025.
Упродовж підготовчого провадження обвинувачений ОСОБА_9 систематично не з'являвся у судові засідання та не повідомляв суд про поважні причини свого неприбуття. Внаслідок невиконання обвинуваченим процесуальних обов'язків ухвалою суду від 22.11.2024 на нього накладено грошове стягнення у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що становить 3 028,00 грн).
Окрім того, з метою забезпечення участі обвинуваченого ОСОБА_9 у судовому засіданні суд вживав, зокрема такі заходи:
- скерував на адреси військових частин, де обвинувачений проходив службу (а саме НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 )) повістки про виклики до суду та забезпечення його участі у судових засіданнях, зокрема дистанційно;
- 22.11.2024 постановив ухвалу про привід ОСОБА_9 , який на той час проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , до суду, найбільш територіально наближеного до місця проходження служби;
- 16.12.2024 постановив ухвалу про привід обвинуваченого ОСОБА_11 , який на той час проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .
Також, з приводу неприбуття обвинуваченого ОСОБА_9 у судові засідання суд неодноразово ініціював перед Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України проведення службових перевірок з проханням перевірити причини невиконання вимог суду про забезпечення участі ОСОБА_9 .
Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_1 № 306/18463 від 15.10.2024 під час перевірки, проведеної у військовій частині НОМЕР_1 , встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_9 ігнорував судові повістки з причин особистої недисциплінованості та нехтування вимогами нормативно-правових актів та інших керівних документів посадовими особами військової частини НОМЕР_1 , в умовах відсутності дієвого контролю з боку командування військової частини НОМЕР_1 . За результатами перевірки, проведеної у військовій частині НОМЕР_2 , встановлені аналогічні порушення, що у підсумку стало підставою для переведення ОСОБА_9 до військової частини НОМЕР_3 .
Загалом за час судового провадження ОСОБА_9 вчетверте змінив місце проходження військової служби: (1) до 03.10.2024 він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ); (2) до 21.11.2024 - у військовій частині НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ); (3) до 10.06.2025 - у військовій частині НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ); (4) з 10.06.2025 - у військовій частині НОМЕР_4 ( АДРЕСА_4 ).
Ухвалою суду від 09.05.2025 у кримінальному провадженні призначено судовий розгляд. Під час судового розгляду судові засідання призначалися неодноразово, зокрема на 03.06.2025, 20.08.2025, 16.12.2025, 03.03.2026, 31.03.2026.
Про кожне судове засідання обвинувачений ОСОБА_9 особисто повідомлений усіма можливими процесуальними способами (шляхом надіслання судової повітки поштою, на електронну адресу), а також через командування військових частин, у яких він проходив та проходить військову службу, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Втім, у судові засідання 16.12.2025, 03.03.2025 та 31.03.2026 обвинувачений ОСОБА_9 не прибув, про причини свого неприбуття суд не повідомив.
Листом від 15.01.2026 суд ініціював перед ІНФОРМАЦІЯ_2 проведення службового розслідування щодо поважності причин неприбуття у судове засідання 16.12.2025 ОСОБА_9 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_4 , та щодо можливості його подальшої участі у судовому засіданні.
06.03.2026 суду надійшов лист за підписом тимчасово виконуючого обов'язки начальника управління запобігання вчиненню, виявлення і припинення правопорушень - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_12 (далі ? Військова служба правопорядку). Цим листом повідомлено, що з метою усунення порушень вимог ст. 11, 16, 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, виявлених в діях командування військової частини НОМЕР_4 , а також з метою прийняття відповідного правового рішення у частині забезпечення явки (взяття участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції) старшого лейтенанта ОСОБА_9 командиру військової частини НОМЕР_5 внесене подання.
Розпискою від 27.12.2025 підтверджується, що ОСОБА_9 отримав повістку про виклик у наступні судові засідання, призначені на 03.03.2025 та 31.03.2026.
Однак, 02.03.2026 командир військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_13 (далі - командир військової частини) повідомив суд про неможливість участі ОСОБА_9 у судовому засіданні, обмежившись загальними фразами про його залучений до виконання бойового завдання, пов'язаного із захистом Батьківщини. Втім жодних документів, які б це підтверджували до листа не додано.
Водночас, зі змісту п. 2010 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України слідує, що обставини, які свідчать про неможливість участі у судовому провадженні обвинуваченого у вчиненні тяжкого та / або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, який проходить військову службу, встановлюються судом на підставі документів та інших відомостей, що свідчать про безпосередню участь такої особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.
Зі змісту наданих суду матеріалів убачається відсутність об'єктивних перешкод для участі обвинуваченого у судових засіданнях. Навпаки, компетентним органом внесено подання про необхідність забезпечення такої участі.
Сам по собі факт проходження військової служби не є поважною причиною неприбуття до суду у розумінні ст. 138 КПК України та не звільняє обвинуваченого від обов'язку повідомляти суд про причини неявки.
Обвинувачений, будучи належним чином повідомленим про судові засідання та маючи процесуальний обов'язок з'являтися за викликом суду, повинен був діяти добросовісно та вживати заходів для виконання такого обов'язку, зокрема ініціювати перед командуванням вирішення питання щодо забезпечення своєї участі у судовому засіданні. Натомість матеріали справи не містять відомостей про вчинення ним таких дій.
Суд звертає увагу, що добросовісне виконання процесуальних обов'язків є складовою принципу справедливого судового розгляду. Учасники кримінального провадження зобов'язані користуватися своїми процесуальними правами відповідно до їх призначення та утримуватися від їх зловживання. Поведінка, спрямована на безпідставне затягування розгляду справи або невиконання процесуальних обов'язків, розцінюється як зловживання процесуальними правами та може тягнути відповідні процесуальні наслідки.
Додатково суд зазначає, що обвинувачений ОСОБА_9 не повідомляє суд про актуальний номер свого мобільного телефону, що унеможливлює його належне інформування засобами телефонного зв'язку. Водночас він не реагує на листи суду, надіслані на відому суду адресу електронної пошти.
Така поведінка свідчить про відсутність належної комунікації з судом та невиконання обов'язку сприяти суду у здійсненні судового провадження.
За сукупності наведених обставин (систематична неявка у судові засідання без повідомлення причин, відсутність належного інформування суду про засоби зв'язку, ігнорування електронного листування) такі дії обвинуваченого можуть свідчити про намагання ухилитися від участі у судовому розгляді.
Крім того, у судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_10 , без надання внятних пояснень, відмовився повідомити суду актуальні контактні дані свого підзахисного. Така позиція захисника не сприяє забезпеченню належної процесуальної поведінки сторони захисту та ефективному здійсненню судового провадження.
Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про недобросовісну процесуальну поведінку сторони захисту та можуть бути підставою для застосування передбачених КПК України процесуальних заходів реагування.
Ураховуючи викладене, суд констатує, що обвинувачений ОСОБА_9 продовжує не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, передбачені п. 1, 3 ч. 7 ст. 42 КПК України, що виражається у неприбутті за викликами суду, не повідомленні суд про причини свого неприбуття та у непідкоренні законним вимогам та розпорядженням суду. У силу ч. 1 ст. 139 та ч. 3 ст. 146 КПК України зазначене є підставою для накладення на нього грошового стягнення.
Ураховуючи систематичність невиконання обвинуваченим свого процесуального обов'язку повідомляти про причини неприбуття, суд уважає за необхідне застосувати до ОСОБА_9 грошове стягнення у розмірі 2 (двох) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 144?146 КПК України,
Клопотання прокурора ОСОБА_5 - задовольнити.
Накласти на обвинуваченого ОСОБА_9 грошове стягнення у розмірі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6656,00 гривень, за його неявку на виклик суду.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Чернівці Чернівецької обл., РНОКПП НОМЕР_6 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_6 , проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_4 ) грошове стягнення за неявку до суду у розмірі 6656,00 (шість тисяч шістсот п'ятдесят шість) гривень.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Роз'яснити обвинуваченому право звернення до суду із клопотанням про скасування ухвали про накладення грошового стягнення у порядку, передбаченому ст. 147 КПК України.
ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17