Провадження № 11-кп/821/314/26 Справа № 711/3022/22 Категорія: ч.2 ст. 286 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
01 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
потерпілої ОСОБА_9
представника потерпілої ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси клопотання захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про призначення повторної комісійної судової інженерно-технічної (автотехнічної) експертизи у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 листопада 2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого електрозварювальником в ТОВ «Технокраїна», не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , не судимого,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили - не обирався.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 прийнято рахувати з дня його фактичного затримання після набрання вироком законної сили.
Цивільний позов ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН в матеріалах справи відсутній, мешканця АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_2 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 522 000 (п'ятсот двадцять дві тисячі) грн.
Стягнуто із ОСОБА_7 процесуальні витрати на залучення експерта: за проведення судової експертизи технічного стану № СЕ-19/124-22/5856-ІТ від 23.06.2022 в розмірі 1 510 грн. 24 коп., за проведення судової експертизи технічного стану № СЕ-19/124-22/5855-ІТ від 22.06.2022 в розмірі 1 510 грн. 24 коп., за проведення судової транспортоно-трасологічної експертизи № СЕ-19/124-22/5861-ІТ від 28.06.2022 в розмірі 3 020 грн. 48 коп., за проведення судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/124-25/9295-ІТ від 18.09.2025 в розмірі 10696 грн. 80 коп., що всього становить 16 737 (шістнадцять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 60 (шістдесят) коп.
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.05.2022 року, на автомобіль марки «Renault Logan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , належить ТОВ «УЛФ-ФІНАНС», м. Київ, просп. Оболонський, 35А, оф. 300.
Вирішена доля речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України.
Не погоджуючись з вказаним вироком захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.
Крім того, захисник ОСОБА_8 також подав до суду апеляційної інстанції клопотання про проведення повторної комісійної судової інженерно-технічної експертизи.
На обгрунтування необхідності проведення повторної комісійної судової інженерно-технічної (автотехнічної) експертизи захисник посилається на те, що висновки судової інженерно-транспортної експертизи СЕ-19/124-25/9295-ІТ від 18.09.2025, є неповними, необгрунтованими та такими, що суперечать вимогам ст.102 КПК України, оскільки в ній не зазначено: докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка, обгрунтовані відповіді на кожне поставлене питання.
Зауважив, що з дослідницької частини експертизи випливає, що експерти знайшли різницю між гальмівним шляхом -13-14 м та відстанню, яку вказав свідок при слідчому експерименті -8,7 і на підставі цього зробили висновок, що покази свідка «технічно неспроможні». Вважає, що це груба помилка експертів бо 8,7 м це не гальмівний шлях, а відстань від моменту виходу пішохода до фронту автомобіля, зафіксована свідком ОСОБА_11 при відтворенні. Це інша величина і вона не повинна дорівнювати гальмівному шляху. Гальмівний шлях не включає шлях реакції водія, а це лише відстань від моменту натискання на гальма, а дистанція, яку авто проходить за реакцією водія, також додається. Тому різниця між 8.7 та 13-14 м є природною й очікуваною. Зауважує, що відтворення проведено через 3 роки, а тому свідок міг помилитися у метрах.
Автор клопотання зазначив, що експерти, які проводили дану експертизу допустили упередженість та вихід за межі компетенції, оскільки не дослідили питання, чи мав водій технічну можливість уникнути наїзду на пішохода, мотивуючи це недостовірністю показів свідка ОСОБА_12 в даному випадку «технічною неспроможністю». На думку захисника, висновок про «технічну неспроможність» є припущенням що суперечить вимогам ст.101 КПК України.
При цьому, захисник зауважив, що ставить під сумнів технічну спроможність показів свідка ОСОБА_13 , які експерти вважають технічно спроможними, хоча вони, на його думку, мають суперечливий характер.
Так, свідок ОСОБА_13 пояснив, що знаходився на відстані близько 15-20 метрів від місця події з його слів (фактично ця відстань складає 25 м), спостерігав пішохода «зі спини» і зазначив, що той на його думку, пройшов близько 2,6 метра за 2,3 секунди. При цьому сам момент наїзду він не бачив. А лише помітив, як пішохід уже повалився на капот автомобіля та «сповз» з нього після майже повної зупинки транспортного засобу. Тобто, його покази мають оціночний характер і не мають об'єктивно вимірюваних параметрів часу та відстані. Вважає, що покази цього свідка щодо часу руху пішохода (2,3 с) і відстані (2,6 м) технічно не перевіряються. Вони не збігаються з об'єктивними параметрами, тому ці свідчення не можуть бути покладені в основу висновків суду як достовірні докази фактичних параметрів події ДТП. Експерти ОСОБА_14 та ОСОБА_15 не перевірили технічну спроможність показів свідка, вони не перевірили, чи міг автомобіль за певний час подолати певну відстань зробити ті дії, які описує водій та свідки.
Заслухавши пояснення захисника та обвинуваченого, щодо наявності підстав для проведення повторної комісійної судової інженерно-технічної (автотехнічної) експертизи, та задоволення цього клопотання, думки прокурора, потерпілої та її представника, які заперечили проти заявленого клопотання захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що воно не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст.242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Частиною 1 ст.242 КПК України передбачено, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Натомість, відповідно до матеріалів судового провадження вбачається, що під час досудового розслідування зазначеного кримінального провадження були проведені судова автотехнічна експертиза № 1057/22-23 від 25.05.2022 щодо швидкості руху автомобіля «Renault Logan», р.н. НОМЕР_2 на момент початку утворення слідів гальмування (Т.3 а.с.17-19); судово-медична експертиза трупа ОСОБА_16 №03-01/502, яка була проведена 25.05.2022 (Т.3 а.с. 23-26); судова експертиза технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/124-22/5197-ІТ від 21.06.2022 (Т.3 а.с. 34-40,41); судова автотехнічна експертиза №СЕ-19/124-22/6405-ІТ від 28.06.2022 (Т.3 а.с. 44-47, 48).
Окрім того, захисник ОСОБА_8 в суді першої інстанції заявив клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи, яке ухвалою суду від 16.06.2025 було задоволено та призначено комісійну судову автотехнічну експертизу (Т.4 а.с.219-221).
В даному випадку колегія суддів наголошує на тому, що всі питання, які просить поставити захисник на вирішення експертів у поданому клопотанні про призначення повторної комісійної судової інженерно-технічної (автотехнічної) експертизи вже були предметом експертних досліджень та на них були надані відповіді в межах проведення в даному кримінальному провадженні зазначених вище висновків, як судової автотехнічної експертизи № 1057/22-23 від 25.05.2022 (Т.3 а.с.17-19); судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_16 №03-01/502, яка була проведена 25.05.2022 (Т.3 а.с. 23-26); судової експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/124-22/5197-ІТ від 21.06.2022 (Т.3 а.с. 34-40,41); судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/124-22/6405-ІТ від 28.06.2022 (Т.3 а.с. 44-47, 48) та комісійної судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи СЕ-19/124-25/9295-ІТ від 18.09.2025 (Т.5 а.с.2-8).
Колегія суддів зауважує, що відповідно пп. 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5. повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.
Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Питання призначення у справах повторних експертних досліджень завжди пов'язане із питанням доцільності проведення таких експертних досліджень і неможливістю прийняття законного та обґрунтованого судового рішення без їх проведення.
Отже, колегією суддів не встановлено жодних даних, які б свідчили про необхідність проведення повторної комісійної судової інженерно-технічної (автотехнічної) експертизи, та які викликали б сумніви у правильності вже проведеної експертизи. Висновок проведеної експертизи є достатньо обґрунтованим, наданий в межах компетенції експерта, порушень процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи не встановлено.
По суті та за змістом питання, що просить сторона захисту поставити на вирішення повторної комісійної судової автотехнічної експертизи не відрізняється від питань, що були предметом дослідження у попередній експертизі, а відтак, клопотання зводиться лише до отримання ще одного висновку експертизи, на вирішення якої не ставиться питання про усунення конкретних розбіжностей у попередньому висновку. Сама незгода з висновками експертиз не є та не може бути підставою для призначення повторної експертизи.
На думку колегії суддів, підстави для призначення у провадженні повторної комісійної судової автотехнічної експертизи відсутні, оскільки оцінка доказів, у тому числі наданих, як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, відноситься лише до дискреційних повноважень суду, який самостійно встановлює обставини, перевіряє їх наявними доказами дослідженими під час судового розгляду, та надає їм оцінку у нарадчій кімнаті.
У клопотанні захисника про призначення повторної комісійної судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи відсутнє належне обгрунтування для її призначення.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що в судовому засіданні суду першої інстанції, за участі учасників кримінального провадження, в тому числі обвинуваченого, захисника, суд дослідив висновок експерта СЕ-19/124-25/9295-ІТ від 18.09.2025, а також заслухав пояснення експертів ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , які проводили дану експертизу. Під час дослідження цього доказу не було встановлено його неповноти. Експерти повністю дослідили матеріали кримінального провадження, зокрема, всі експертизи, протоколи проведення слідчих експериментів та надали чіткі та вичерпні відповіді на порушені перед ними питання.
Захисник і обвинувачений не навели суду підстав за ч.2 ст.242 та ч.2 ст.332 КПК України для необхідності проведення повторної комісійної судової інженерно-технічної (автотехнічної) експертизи, тому клопотання захисника є безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.
Крім того, колегія суддів враховує, що аналогічне клопотання розглядалося судом першої інстанції та з цього приводу ухвалено мотивоване рішення про відмову в задоволенні клопотання (т.5 а.с.44-46).
Керуючись ст.ст. 242, 332, 405, 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про призначення повторної комісійної судової інженерно-технічної (автотехнічної) експертизи у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді