Справа № 530/1716/23 Номер провадження 33/814/31/26Головуючий у 1-й інстанції Должко С. Р. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.
26 березня 2026 року м. Полтава
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., за участю секретаря судового засідання Пархоменко Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою з доповненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2023 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.
Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору.
За постановою місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, будучи військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 , виконував обов'язки військової служби в стані алкогольного сп'яніння в умовах особливого періоду.
20 жовтня 2023 року о 14 годині 00 хвилин на території тимчасового місця розташування Військової частини НОМЕР_1 , а саме біля АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 було виявлено з ознаками алкогольного сп'яніння та проведено його огляд на стан сп'яніння в КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради».
В апеляційній скарзі з доповненнями особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить скасувати постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2023 року та закрити провадження у справі щодо нього за ч.3 ст.172-20 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував те, що: матеріали справи не містять належних і допустимих доказів учинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, за наведених у протоколі обставин; протокол про адміністративне правопорушення та медичний висновок складені з порушенням положень законодавства; до матеріалів справи не приєднано наказ чи інший нормативно-правовий документ командира Військової частини НОМЕР_1 про те, що заступник командира військової частини з МПЗ - майор ОСОБА_2 , яким складено протокол щодо нього ( ОСОБА_1 ), був уповноважений на складання протоколу про військове адміністративне правопорушення щодо військовослужбовців; пояснення від його імені внесене в протокол друкованим способом за допомогою комп'ютерної техніки, що вказує на внесення в протокол пояснень від його імені заздалегідь особою, яка його склала, що не відповідає вимогам об'єктивності; в протоколі відсутній розділ додатків і до нього не було долучено жодних доказів його ( ОСОБА_1 ) винуватості, з якими він міг ознайомитися під час ознайомлення з протоколом та в ході підписання протоколу. Посилаючись на викладене вище, ОСОБА_1 вважає протокол про адміністративне правопорушення таким, що не відповідає вимогам законодавства, а також зазначає про те, що його не було повідомлено про місце, дату й час розгляду в суді першої інстанції та безпідставно розглянуто справу без його участі.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його представнику - адвокату Тимохіній Л.С., було належним чином повідомлено про місце, дату, час апеляційного розгляду та в судове засідання апеляційного суду вони не з'явились. Водночас адвокат Тимохіна Л.С. та ОСОБА_1 у направлених клопотаннях просили здійснювати розгляд апеляційної скарги з доповненнями без їх участі.
Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Суд апеляційної інстанції вивчив матеріали справи, проаналізував доводи апеляційної скарги з доповненнями та дійшов висновку про таке.
Статтею 294 КУпАП регламентовано, що судове рішення суду першої інстанції переглядається в межах доводів апеляційної скарги.
Виходячи з положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Диспозицією ч.3 ст.172-20 КУпАП передбачено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №64/2022 з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан в Україні, який наразі продовжено та на підставі Указу Президента України №65/2022 від 24 лютого 2022 року оголошено загальну мобілізацію. Відповідно до положень нормативно-правових актів, які регламентують порядок проходження військової служби, військовослужбовці виконують обов'язки військової служби цілодобово, окрім випадків, відповідно до яких військовослужбовці тимчасово звільняються від виконання обов'язків військової служби (відпустка тощо).
Згідно з п.4 Закону України «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України» військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП - виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв'язаними доказами, і є правильним.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є і на момент вчинення адміністративного правопорушення був військовослужбовцем.
На час вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується, зокрема, даними Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №3 від 23 травня 2023 року (а.с.6).
20 жовтня 2023 року т.в.о. командира роти Військової частини НОМЕР_1 у розташуванні даної військової частини в АДРЕСА_2 під час огляду особового складу було виявлено в молодшого сержанта ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння і доставлено ОСОБА_1 для здійснення його медичного огляду до КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» (а.п.10).
При цьому, інших доказів щодо перебування ОСОБА_1 20 жовтня 2023 року в іншому місці, аніж за місцем проходження військової служби на території Військової частини НОМЕР_1 , чи щодо увільнення його від виконання обов'язків військової служби, матеріали справи не містять та стороною особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не надано.
Даними ж медичного висновку №1979 від 20 жовтня 2023 року, виданого КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради», підтверджено те, що 20 жовтня 2023 року ОСОБА_1 у передбаченому для військовослужбовців порядку пройшов огляд на стан сп'яніння, за результатами якого встановлено перебування ОСОБА_1 , в тому числі станом на 20 жовтня 2023 року о 16 годині 30 хвилин у стані алкогольного сп'яніння (а.с.7).
Цей медичний висновок наданий уповноваженою особою - лікарем, у передбаченому законодавством порядку і будь-яких підстав ставити під сумнів його зміст не встановлено.
Відповідно до змісту встановлених фактичних обставин у протоколі про військове адміністративне правопорушення серії А7097 №72 20 жовтня 2023 року о 14 годині військовослужбовець Військової частини НОМЕР_1 - молодший сержант ОСОБА_1 , під час проходження військової служби в зазначеній військовій частині був виявлений із ознаками алкогольного сп'яніння внаслідок вживання спритних напоїв на території Військової частини НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 в умовах особливого періоду. 20 жовтня 2023 року ОСОБА_1 доставлено до КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради», де 20 жовтня 2023 року о 16 годині 30 хвилин за результатами медичного огляду підтверджено його перебування в стані алкогольного сп'яніння.
У вказаному вище протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 виклав свою позицію, в якій підтвердив наведені вище обставини, встановлені в протоколі, й те, що він 20 жовтня 2023 року під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 вживав алкогольні напої на території військової частини НОМЕР_1 , що засвідчив і підтвердив своїм особистим підписом без будь-яких доповнень чи зауважень щодо змісту викладеної його позиції, чому передувало повне роз'яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП (а.с.1-3).
За таких обставин, доводи апеляційної скарги про необ'єктивність викладу вказаної вище позиції ОСОБА_1 позбавлені підстав. Наведені ОСОБА_1 обставини були проявом його власної позиції щодо обставин, які ставились йому у вину в протоколі, що він підтвердив своїм підписом у протоколі без будь-яких доповнень чи зауважень і за повного роз'яснення йому прав як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому, за таких обставин, сам по собі спосіб викладу (відображення) цієї позиції в протоколі не впливає на її дійсність (а.с.3). Окрім того, будь-яких доказів щодо підроблення змісту протоколу про адміністративне правопорушення матеріали справи не містять та стороною особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не надано.
Долучені ж представником дані щодо проходження ОСОБА_1 лікування з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, в інші дати, аніж 20 жовтня 2023 року, не спростовують факт вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Посилання ж апелянта на те, що до матеріалів справи не приєднано наказ чи інший нормативно-правовий документ командира Військової частини НОМЕР_1 про те, що заступник командира військової частини з МПЗ - майор ОСОБА_2 , яким складено протокол щодо нього ( ОСОБА_1 ), був уповноважений на складання протоколу про військове адміністративне правопорушення щодо військовослужбовця, є неспроможними.
Відповідно до ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст.218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів) (статті 172-10 - 172-20, крім правопорушень, вчинених поліцейськими поліції особливого призначення Національної поліції України під час дії воєнного стану).
У п.1 розділу ІІ Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України №329 від 23 жовтня 2021 року (далі - Інструкція), також визначено, що протокол про правопорушення, передбачені ст.ст.172-10-172-20 КУпАП, може складатися, зокрема: командиром (начальником) військової частини або уповноваженим ним командиром підрозділу (далі - уповноважена посадова особа військової частини) у разі виявлення ним безпосередньо факту вчинення підлеглим військовослужбовцем (військовозобов'язаним) військового адміністративного правопорушення або отримання інформації про вчинення такого правопорушення від інших осіб.
У цій справі протокол про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП щодо ОСОБА_1 складено заступником командира військової частини з МПЗ - майором ОСОБА_2 (а.с.1).
При направленні до суду матеріалів провадження до них було долучено Наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 17 березня 2022 року №13-А, відповідно до якого заступника командира цієї військової частини - майора ОСОБА_2 , уповноважено складати протоколи про адміністративні правопорушення за ст.ст.172-10-172-20 КУпАП (а.с.8-9).
Тому суд апеляційної інстанції не мав підстав уважати, що протокол щодо ОСОБА_1 було складено неуповноваженою особою.
Відсутність же в протоколі про адміністративне правопорушення зазначення додатків не є тим істотним порушенням вимог процесуального закону, яке би само по собі свідчило про недопустимість чи неналежність протоколу, а також не впливає на обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП. Під час судового провадження в судах першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 особисто чи через свого представника мав можливість ознайомитись із наявними в матеріалах справи даними, отримати їх копії та навести свої доводи щодо них. При цьому, при складанні протоколу ОСОБА_1 було роз'яснено те, що відповідно до ст.268 КУпАП він має право, зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватись юридичною допомогою під час розгляду справи, факт роз'яснення чого він підтвердив своїм підписом у відповідній графі протоколу (а.с.2).
Отже, наведені вище докази безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та об'єктивних обставин не довіряти їм немає. Мотивованих і достатніх підстав для висновку про недопустимість, недостовірність чи неналежність цих доказів не встановлено.
Що стосується доводів ОСОБА_1 , які зводяться до здійснення місцевим судом розгляду справи без його участі, то можливість реалізації прав, передбачених законодавством України, в тому числі й тих, про які йдеться в апеляційній скарзі з доповненнями, ОСОБА_1 і його представнику було надано під час провадження в суді апеляційної інстанції, якими вони й скористались у повному обсязі в спосіб, який уважали за необхідне. У ході апеляційного провадження вони, зокрема, мали можливість навести аргументи, з яких вважали безпідставним і помилковим притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП. Разом з тим, доводи апеляційної скарги з доповненнями не знайшли свого підтвердження.
Окрім того, в матеріалах справи наявна довідка про успішне доставлення судового повідомлення про місце, дату й час розгляду справи в місцевому суді за належним ОСОБА_1 номером мобільного телефону (а.с.14). Відповідно до матеріалів провадження клопотань, заяв про відкладення судового засідання першої інстанції судової інстанції до суду не надходило.
Таким чином, доводи апеляційної скарги з доповненнями, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови й закриття провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, не знайшли свого підтвердження.
Накладене на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу, яке, при цьому, відповідно до санкції ч.3 ст.172-20 КУпАП є найменш суворим за видом і мінімальним за розміром, відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП, із урахуванням принципів співмірності, індивідуалізації за своїм видом і розміром законне, справедливе та сприяє меті адміністративного стягнення, тобто є необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Отже, апеляційна скарга з доповненнями не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу з доповненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2023 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду О.М. Корсун