Справа № 159/5312/23 Головуючий у 1 інстанції: Денисюк Т. В.
Провадження № 22-ц/802/519/26 Доповідач: Здрилюк О. І.
06 квітня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Здрилюк О. І.,
суддів - Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,
секретар судового засідання Власюк О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2026 року,
Заочним рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 листопада 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 36 905,46 грн заборгованості за кредитним договором та 2 684 грн судового збору.
19 лютого 2026 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із заявою про перегляд цього заочного рішення.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2026 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв'язку із пропуском процесуального строку звернення до суду із такою заявою та відсутністю підстав для його поновлення.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду її заяви про перегляд заочного рішення суду.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», від імені якого діє представник Миколаєнко В. М., посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, учасники справи у судове засідання не з'явилися і їх неявка відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін з таких підстав.
Згідно з матеріалами справи встановлено, що 20 листопада 2023 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області ухвалено у цій справі заочне рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 8665802264 від 23.12.2021 у розмірі 36 905,46 грн та 2 684,00 грн судових витрат (а. с. 39-40).
Відповідно до вимог статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Згідно зі ст. 283 ЦПК України відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. ч. 5, 11 ст. 272 цього Кодексу учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно відомостей підрозділу УДМС України у Волинській області від 25.09.2023 відповідач ОСОБА_1 з 15 лютого 2000 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 35).
За адресою реєстрації їй судом було надіслано копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 10.10.2023 разом із копією позовної заяви з додатками, які згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вручено відповідачу ОСОБА_1 21 жовтня 2023 року (а. с. 37, 38).
Заочне рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області ухвалено 20 листопада 2023 року і цього ж числа надіслано відповідачу в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації, оскільки жодної іншої адреси відповідач ОСОБА_1 суду не повідомляла (а. с. 39-40, 41).
Разом із тим, цей рекомендований лист повернувся до суду з проставленням 14.12.2023 у поштовому повідомленні відмітки про відсутність адресата ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 42).
Таким чином, з урахуванням вимог п.5 ч. 6 ст. 272, ст. 283 ЦПК України днем вручення заочного рішення суду відповідачу ОСОБА_1 є 14 грудня 2023 року - день проставлення відмітки про її відсутність за адресою реєстрації.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 284 ЦПК України строк на подання заяви про перегляд заочного рішення сплив 20 грудня 2023 року, а з урахуванням ч. 3 ст. 284 ЦПК України цей строк сплив 03 січня 2024 року.
Відповідач ОСОБА_1 заяву про перегляд заочного рішення подала 19 лютого 2026 року, тобто із значним пропуском строку на її подання.
Підставами для поновлення строку на подання заяви відповідач зазначила не отримання нею копії рішення, судових повісток, неповідомлення судом про розгляд справи, що позбавило її подати відзив та відповідні докази.
Однак, зазначені підстави спростовано вище наведеними та встановленими судом обставинами справи.
З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20, оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції суду першої інстанції. Наслідком пропуску такого строку за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України.
Суд першої інстанції правильно оцінив відсутність підстав для поновлення строку та обґрунтовано залишив заяву відповідача без розгляду.
Судовий захист не може використовуватися як засіб для ревізії остаточних рішень за межами розумних строків без вагомих і непереборних обставин, яких у цій справі не встановлено
За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов'язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Такими наслідками є залишення документів без розгляду, під якими треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу.
Саме Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення по справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року). Навіть у разі неповідомлення сторін про прийняті рішення у їхній справі, можливість поновлення строку на оскарження не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
За таких обставин при вирішенні питання про поважність причин, які зумовили порушення строку, необхідно виходити з того, наскільки зазначені заявником причини є об'єктивними та дійсно перешкоджали або значно ускладнювали дотримання передбаченого законом строку, адже поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальної дії.
Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Оцінюючи обставини звернення відповідача 19 лютого 2026 року з клопотанням про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду від 20 листопада 2023 року з урахуванням наведених вище висновків ЄСПЛ, а також положень статей 126-127, 272, 284 ЦПК України, апеляційний суд враховує, що вказаними нормами встановлюються строки звернення до суду першої інстанції в порядку перегляду ухваленого судом заочного рішення, які не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету якнайскорішого перегляду судового рішення, зокрема поновлення порушених прав відповідачки, яка повинна діяти добросовісно. При цьому судом не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду протягом встановленого строку) та метою звернення до суду.
Наведене узгоджується з принципом римського права «знання закону презюмується», згідно з яким закон поширюється на кожного, навіть якщо особа і не знає про нього.
Згідно зі статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням наведеного, а також встановлених законом строків на вчинення такої процесуальної дії, як подання заяви про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залишення поданої заяви без розгляду.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали, постановленої з додержанням норм процесуального права.
У разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 268 ч. ч. 4, 5, 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя
Судді