Справа № 761/12238/26
Провадження № 1-кс/761/8467/2026
06 квітня 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025100000000695 від 30.05.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про арешт майна,
До слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025100000000695 від 30.05.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про арешт майна, яке вилучене 26.03.2026 під час проведення обшуку за місцем фактичного проживанням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, на: грошові кошти, 2 купюри номіналом 100 доларів США на загальну суму 200 доларів США з наступними серійними номерами: РІ 59777050 А, РІ59777009 А; грошові кошти на загальну сума 5800 доларів США; мобільний телефон XIAOMI з сім картою НОМЕР_1 .
Клопотання мотивоване тим, що СУ ГУ НП у м. Києві за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100000000695 від 30.05.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за фактом одержання службовими особами одного з оборонних підприємств міста Києва, за попередньою змовою групою осіб, неправомірної вигоди у розмірі 2000 доларів США, за виготовлення документів щодо працевлаштування військовозобов'язаних осіб на такому підприємстві, що сприяє їх ухиленню від мобілізації.
Так, під час досудового розслідування встановлено, що приблизно у червні-липні 2025 року, ОСОБА_4 , за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 та невстановленими особами одного з оборонних підприємств міста Києва, діючи умисно, з корисливих мотивів, знаючи, що ОСОБА_6 перебуває у розшуку як військовозобов'язаний, виказали останньому прохання у наданні 2000 доларів США за надання посвідчення та довідки про працевлаштування його на оборонному підприємстві, після чого 03.09.2025 приблизно о 15 год. 51 хв. ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_6 , знаходячись за адресою: вул. Віскозна, біля будинку №32 у Деснянському районі м. Києва, 2000 доларів США, а 17.10.2025 приблизно о 18 год. 32 хв., ОСОБА_5 , знаходячись поряд з будинком №13 по вул. Олександри Екстер у Дніпровському районі м. Києва, під час зустрічі з ОСОБА_4 , передав останньому посвідчення та довідку на ОСОБА_6 про нібито обіймання останнім посади охоронника швидкого реагування та супроводу вантажів у АТ «Компанія авіаційного та ракетно-технічного машинобудування», які того ж дня ОСОБА_4 передав ОСОБА_6 .
В подальшому, 26.03.2026 у період часу з 06 год. 04 хв. до 06 год. 48 хв. на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва, за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшук, під час якого було виявлено та вилучено: грошові кошти, 2 купюри номіналом 100 доларів США на загальну суму 200 доларів США з наступними серійними номерами: РІ 59777050 А, РІ59777009 А, використані під час контролю за вчиненням злочину, які поміщено до спец. пакету RIC2021522; грошові кошти на загальну сума 5800 доларів США, які поміщено до спец. пакету RIC2021521; мобільний телефон XIAOMI з сім картою НОМЕР_1 , який поміщено до спец. пакету KIV1109328.
26.03.2026 постановою слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 зазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відтак, з метою збереження речових доказів, а також з метою запобігання можливості приховування, розтрати майна, слідчий просить накласти на вищезазначене майно арешт.
Прокурор Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, водночас подав до суду заяву про розгляд клопотапння за його відсутності.
Власник тимчасово вилученого майна в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, у провадженні СУ ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №12025100000000695 від 30.05.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Звернення прокурора з клопотанням про арешт на вказане тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки вилучені предмети мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Постановою слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 від 26.03.2026 зазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, що залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 26.03.2026, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025100000000695 від 30.05.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене 26.03.2026 під час проведення обшуку за місцем фактичного проживанням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, на:
-грошові кошти, 2 купюри номіналом 100 доларів США на загальну суму 200 доларів США з наступними серійними номерами: РІ 59777050 А, РІ59777009 А;
-грошові кошти на загальну сума 5800 доларів США;
-мобільний телефон XIAOMI з сім картою НОМЕР_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1