Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/5775/25
номер провадження 2/695/1225/26
31 березня 2026 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Ушакової К.М.,
за участю секретаря судового засідання - Демченко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду позовну заяву представника ОСОБА_1 адвоката Дяченко Дарини Сергіївни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
представник ОСОБА_1 адвокат Дяченко Д.С. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 17.08.2024 між сторонами було укладено шлюб, який зареєстровано Золотоніським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Від даного шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя у позивача з відповідачем не склалося у зв'язку з різними поглядами на сімейне життя та виконання сімейних обов'язків. Між сторонами відбулося поступове погіршення відносин, що зрештою призвело до припинення шлюбних відносин. Фактично сім'я припинила своє існування, а шлюб має формальний характер. Спільна донька ОСОБА_3 виховується позивачем та потребує матеріального забезпечення. Відповідач належної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, а згоди щодо розміру аліментів сторони не досягли. Представник позивача зазначила, що відповідач є працездатною особою, не є особою з інвалідностю, інших утриманців чи аліментних зобов'язань не має, у зв'язку з чим має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.
Враховуючи викладене вище, представник позивача просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17.08.2024 Золотоніським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини усіх доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.01.2026 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Дяченко Д.С. у судове засідання не з'явилися. У позовній заяві просили проводити розгляд справи без їх участі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
У зв'язку з тим, що належним чином повідомлений відповідач не з'явився в судове засідання, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об'єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що 17.08.2024 сторони зареєстрували шлюб, що підтверджується даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 17.08.2024.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 17.10.2019 сторони мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як передбачено ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За приписами ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року, «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З'ясувавши обставини справи, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, сімейних відносин сторони не підтримують протягом тривалого часу, вони не пов'язані спільним побутом та бюджетом, взаємні почуття між ними втрачені і примирення між сторонами неможливе, а тому, на думку суду, подальше перебування їх у шлюбі буде шкодити їхнім інтересам.
Частиною третьою статті 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч. 1ст. 110 СК України). Частиною 2 ст. 112 СК України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Отже, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають до задоволення.
Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частина 3 ст.181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При визначенні розміру аліментів, суд враховуєте, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком матері і батька. Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» встановлений прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років 2817,00 грн., віком від 6 до 18 років 3512,00 грн., а тому суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини необхідно стягнути аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 968,96 грн., сплачений позивачем за подання позовної вимоги про розірвання шлюбу, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Тому з відповідача слід стягнути судовий збір в сумі 968,96 грн. на користь держави.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280, 354, 355 ЦПК України, суд
позов представника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) ОСОБА_4 до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17.08.2024 Золотоніським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (актовий запис №206) розірвати.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх доходів відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину, починаючи з 25.12.2025 та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 968,96 грн.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 968,96 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення буде виготовлено 03.04.2026
Суддя: К.М. Ушакова