Справа № 570/1560/26
Номер провадження 2-о/570/115/2026
03 квітня 2026 року Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гнатущенко Ю.В., перевіривши виконання вимог ст.310 ЦПК України у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Рівненської районної державної адміністрації, про усиновлення,
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Рівненського районного суду Рівненської області із заявою, в якій просить суд ухвалити рішення про усиновлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно із ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Статтею 310 ЦПК України встановлено, що заява про усиновлення дитини або повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування, подається до суду за місцем їх проживання.
Відповідно до ч.8 ст.187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Судом було зроблено запит щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_4 до Єдиного державного демографічного реєстру, на що отримано відповідь №2551398 від 02.04.2026 р., з якої вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Як убачається із долученої заявником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , копії його 11-ї сторінки паспорта громадянина України серія НОМЕР_2 , його місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
Положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Отже, в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 червня 2024 року у справі №554/7669/21 зазначено, що положення ч. 1 ст. 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - позивача. Тому позови, наведені в ч. 1 ст. 28 ЦПК, не можуть пред'являтися за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого.
У постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року по справі № 449/1352/15-ц щодо розгляду справи в порядку окремого провадження зазначена правова позиція, що за положеннями статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання. Водночас має значення зареєстроване місце проживання.
Звертаючись із заявою до Рівненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 вказує, що він, його дружина ОСОБА_2 та їхні діти - ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , а також ОСОБА_4 , який є сином ОСОБА_2 від першого шлюбу, проживають однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_3 .
Заявником подано разом із заявою Довідку про склад зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , видану Департаментом ЦТ та ЗНАП Рівненської міської ради від 15.07.2025 р. вих.№15389, у якій відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_4 відсутні.
Також заявником додано до заяви довідку Квасилівського колективного підприємства "Житловик-І" від 17.07.2025 року №37, у якій зазначено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_3 без реєстрації, разом з ним проживають ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 .
ОСОБА_4 та ОСОБА_1 проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , про що заявником також долучено до заяви Довідку про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні будинку осіб №608 від 26.03.2019, виданої Квасилівською селищною радою.
Однак, вказані докумети не є належним доказом на підтвердження правового статусу вказаного житла за адресою: АДРЕСА_3 , як такого, що у розумінні чинного законодавства підтверджує місце проживання дитини, про усиновлення якої подано заяву, оскільки в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
Як вказується у ч.9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч.1 ст.31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду;
Таким чином, враховуючи вказані правила підсудності, справа підлягає передачі на розгляд до Рівненського міського суду Рівненської області.
Керуючись ст.ст. 187, 310 ЦПК України, суд,
Передати цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Рівненської районної державної адміністрації про усиновлення, - за підсудністю на розгляд до Рівненського міського суду Рівненської області.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Справу надіслати за підсудністю до Рівненського міського суду Рівненської області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гнатущенко Ю.В.