Справа № 569/7734/26
1-кс/569/2840/26
01 квітня 2026 року м. Рівне
Слідча суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в м.Рівне, клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_4 (далі - слідчий), яке погоджене прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 (далі - прокурор), в рамках кримінального провадження №12026180000000145 від 30 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та встановивши наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення відповідно до ст.ст.40, 42, 276, 277, 278 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , -
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 30 березня 2026 року, приблизно о 08 годині 40 хвилин, у світлу пору доби, водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справним легковим автомобілем «BMW G4C/71AW/OA/C50000», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в порушення вимог підпункту б) пункту 2.3, та пункту 10.1 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, рухаючись автомобільною дорогою Т-18-12 сполучення «Немовичі - Березне - Великі Межирічі - Федорівка» зі сторони села Моквин в напрямку міста Березне Рівненського району Рівненської області, перебуваючи в ділянці вказаної автодороги поблизу села Лукавець цього ж району та області, проявив неуважність до дорожньої обстановки, неправильно її оцінив, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди чи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, з метою виконання маневру обгону колони попутних транспортних засобів, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, де допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка рухалася вказаною автомобільною дорогою в зустрічному напрямку.
В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці події.
Порушення ОСОБА_5 вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, згідно якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху - знаходиться у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і суспільно небезпечними наслідками, що настали.
31.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України.
Прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили обрати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. А у разі обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, визначити розмір застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, слідча суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Вище наведені у клопотанні докази в сукупності вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованого кримінального правопорушення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків.
Так, санкцією статті злочину в якому підозрюється ОСОБА_5 передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, що відповідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Спосіб та характер вчинення даного злочину являють підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії», Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Усвідомлюючи наявність беззаперечних доказів його вини у вчиненні тяжких злочинів, невідворотності настання покарання, маючи батьків котрі проживають за кордоном, документи для виїзду за межі території України, а також матеріальні можливості для залишення її території, сторона обвинувачення обґрунтовано припускає що підозрюваний в подальшому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а тому існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду.
Також, беручи до уваги той факт, що потерпіла сторона та свідки автопригоди є жителями села Хотин Рівненського району Рівненської області, які проживають в одному населеному пункті з підозрюваним, та покази яких органом досудового розслідування будуть прийняті до уваги, однак не дослідженні експертами у кримінальному провадженні та судом не допитані, а тому існує обґрунтована необхідність в недопущенні спілкування підозрюваного зі свідками та потерпілою стороною з метою недопущення будь-якого впливу або погроз відносно них, що в подальшому може негативно відобразитися на встановленні об'єктивної істини у кримінальному провадженні. При цьому, відповідно до положень кримінального процесуального законодавства суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від них та дослідження їх судом, а зважаючи що ОСОБА_5 після вручення клопотання та додатків до нього, відомо коло осіб, які володіють відомостями, що мають значення для розслідування злочину, не виключено, що підозрюваним у разі не застосування до нього запобіжного заходу будуть вчинятися дії щодо уникнення кримінальної відповідальності шляхом вмовлянь, підкупу чи залякування свідків, з метою відмовитися від раніше наданих показань чи уникати явки до органу досудового розслідування та суду з метою проведення їх допиту безпосередньо під час судового розгляду. Беручи до уваги викладене, існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризик незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження.
Підозрюваний ОСОБА_5 може протиправно перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, може негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду, перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради із урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході судового розгляду, з метою уникнення покарання, виїжджати за межі державного кордону України, не з'являтися до органу досудового розслідування та суду тим самим перешкоджати кримінальному провадженню, відтак існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Приймаючи до уваги існування ризиків передбачені п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , обставини його вчинення, та дані про особу підозрюваного є необхідним застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід - тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень та їх тяжкість відповідно до ст.12 КК України, підозрюваному слід обрати розмір застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі внесення застави за підозрюваного, з урахуванням тяжкості злочину та обставин злочину, слід покласти обов'язки передбачені статтею 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання в УДМСУ в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 176,177,184,186,193 КПК України, слідча суддя -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, не одруженого, уродженця села Хотин Березнівського району Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого - запобіжний захід тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, але не більше ніж на 60 діб, тобто до 29.05.2026 року включно.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
Одночасно визначити розмір застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 99 840 (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного у разі внесення застави обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання в УДМСУ в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними, їх адвокатами у даному кримінальному провадженні. .
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії ухвали та покладених обов'язків, у разі внесення застави - до 29.05.2026 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_8