Справа № 553/4571/25
Провадження № 3/553/46/2026
Іменем України
03.04.2026м. Полтава
Суддя Подільського районного суду міста Полтави Подмаркова Ю.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП (постанова від 26.10.2025 серії ЕНА № 6018127),
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
26.10.2025, о 09 год. 20 хв., в м. Полтаві, по площі Слави, 2, ОСОБА_2 керувала транспортним засобом FIAT DOBLO PANORAMA д.н.з НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря нарколога відмовилася. Відмова від проходження огляду фіксувалася із застосуванням технічних засобів відеозв'язку, а саме: бодікамери 467810, згідно постанови КМУ №1103 від 17.12.2008 зі змінами від 20.01.2023 внесеними постановою КМУ №57 та згідно ст. 266 КУпАП без залучення свідків.
Будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання ОСОБА_1 до суду не з'явилася, про причини неявки не повідомила.
Суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності виходячи з наступного.
Так, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Слід також відзначити, що і Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Стосовно справи про адміністративне правопорушення розумність таких інтервалів обумовлюється положеннями статей 38, 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не перешкоджає судовому розгляду справи за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про таке.
За частиною 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постанова судді має ґрунтуватися на обставинах установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах (стаття 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як передбачено пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з пунктом 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за вказаних обставин підтверджується наступними доказами, дослідженими під час судового розгляду:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 494395 від 26.10.2025 (а. с. 1);
- карткою обліку адміністративного правопорушення від 26.10.2025 (а.с. 2);
- направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 26.10.2025 о 09 год. 30 хв. (а. с. 3);
- довідкою ВАП УПП в Полтавській області від 27.10.2025 з якої вбачається, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом року не притягувалася (а. с. 5);
- довідкою ВАП УПП в Полтавській області від 27.10.2025 з якої вбачається, що ОСОБА_1 отримувала посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 25.08.2023, категорії В,С (а. с. 6);
- відеозаписами події з нагрудної камери поліцейського (а. с. 7);
- свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с. 11).
Оцінивши надані докази, суд, кваліфікує дії ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи вищевикладене, суд, вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню нею нових правопорушень накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк один рік, а також, відповідно до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", стягнути з неї судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір (стягувач: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 к.
Строк сплати штрафу не пізніш як через 15 днів з дня отримання копії постанови.
У разі несплати штрафу у вказаний строк особою, яку притягнуто до відповідальності, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Полтави. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя Ю.М. Подмаркова