"06" квітня 2026 р. Справа № 363/1669/26
06 квітня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Свєтушкіна Д.А. розглянувши заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя,-
16 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Вишгородського районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя.
Ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області від 18.03.2026 року заяву залишено без руху, та надано строк десять днів, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків зазначених в ухвалі, а саме подати заяву у новій редакції, з відомостями про обох заявників (подружжя), їх підписами та з письмовим договором подружжя про те, з ким буде проживати дитина, яку участь у забезпеченні умов її життя братимуть заявники, з зазначенням умов здійснення права на особисте виховання дитини.
Як вбачається із заяви та доданих до неї матеріалів, заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК.
У відповідності до ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
У пункті 8 постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей, провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Окремо необхідно звернути увагу на те, що на відміну від позову про розірвання шлюбу, який може бути пред'явленим одним із подружжя, спільна заява подружжя про розірвання шлюбу подається до суду за підписами сторін (подружжя), а не одним з подружжя. Дана заява подана через систему «Електронний суд» від імені одного заявника, за змістом якої є вимоги про розірвання шлюбу за заявою подружжя у порядку окремого провадження, що не може вважатись спільною заявою подружжя на розірвання шлюбу, тому заява має містити підпис (електронний підпис) обох заявників.
Також, у заяві взагалі не вказано відомості за другого заявника - чоловіка, його ПІБ, адресу місця проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номери засобів зв'язку та всіх інших відомостей, передбачених ст. 175 ЦПК України.
Крім того, відповідно до ст. 109 СК України, подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Отже, спільна заява про розірвання шлюбу подається до суду разом з письмовим договором про те, з ким будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їх життя братимуть заявники, з зазначенням умов здійснення права на особисте виховання дітей.
Тобто, договір повинен бути поданий до суду одночасно з спільною заявою про розірвання шлюбу.
Враховуючи вищевикладене, заявнику необхідно усунути вказані недоліки, шляхом подання до суду заяви у новій редакції з відомостями про обох заявників (подружжя), їх підписами та з письмовим договором подружжя про те, з ким буде проживати дитина, яку участь у забезпеченні умов її життя братимуть заявники, з зазначенням умов здійснення права на особисте виховання дитини.
Відповідно до вищезазначеної ухвали позивачу було надано строк у десять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Як вбачається з довідки про доставку документу в електронному вигляді ухвалу від 18.03.2026 року по справі №363/1669/26 було надіслано одержувачу заявнику ОСОБА_1 в її електронний кабінет та доставлено до електронного кабінету 19.03.2026 року.
Станом на 06.04.2026 року заявником не усунуто недоліки вказані в ухвалі суду від 18.03.2026 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки, у визначений ухвалою строк, заявником недоліки заяви не були усунуті, згідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України заява вважається неподаною та повертається заявнику.
Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Д.А. Свєтушкіна