Справа 362/8116/25
Провадження 3/362/69/26
26.03.2026 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Сухарева О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України (посвідчення водія НОМЕР_1 від 10.02.2001), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
24.09.2025 о 21.13 год. в Київській області смт Марьянівка по вул. Незалежності водій ОСОБА_1 керував автомобілем «форд» д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, але в порушення п. 2.5 ПДР від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, повідомлений належним чином за адресою проживання та номером телефону, вказаними у матеріалах справи ним особисто.
Захисник - адвокат Вовчук М.В. пояснив, що його підзахисний, повідомлений про судове засідання, але просить розглянути справу за його відсутності, оскільки приймає участь адвокат, позиція захисту узгоджена Захисник заявив клопотання про закриття провадження, вказавши, що працівники поліції пропонували пройти огляд не у найближчому медичному закладі, і водій фактично не відмовлявся від огляду.
За правилами ст. 268 КУпАП не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, враховуючи наведене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. При розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності.
Судом досліджено наявні в справі письмові докази, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення від 24.09.2025, який складено відповідно до вимог КУпАП, в якому викладено фактичні обставини скоєного правопорушення, порушені норми закону, кваліфікацію дій особи, який підписано водієм без зауважень та заперечень;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, в якому зафіксовано ознаки сп'яніння, виявлені у водія, з якого вбачається, що водій відмовився від проходження огляду і огляд не проводився, який підписано водієм з позначкою «З результатами згоден»;
- направлення водія на огляд до медичного закладу - КНП Сквирська ЦМЛ, який не проводився через відмову водія, з яким водій ознайомився і підписав без зауважень та заперечень;
- акт відсторонення водія від керуванням транспортним засобом (розписка - зобов'язання водія);
- рапорт працівників поліції щодо обставин несення служби 24.09.2025, а також вказано причину зупинки автомобіля - непрацююча підсвітка номерного знаку;
- відеозапис, що міститься на диску як додатку до протоколу, з якого вбачається вся процедура розгляду справи стосовно водія, суть якого відповідає іншим матеріалам справи.
Заслухавши захисника, дослідивши наявні в справі письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, сама відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції складає об'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення. Для її наявності підтвердження алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не потрібно.
Згідно пунктів 2,4,6 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп'яніння проводиться як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров'я.
Таким чином, оцінивши всі наявні докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 як водій керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, якому працівники поліції запропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці та/або в медичному закладі, однак водій відмовився попри неодноразове попередження про відповідальність за таку відмову.
У матеріалах справи, у тому числі на відеозапису не зафіксовано жодної погрози, тиску або інших незаконних дій з боку працівників поліції в бік водія, водій був вільний у висловлюванні своєї позиції, ніхто не примушував давати або не давати пояснення, проходити або не проходити огляд, таким чином це була усвідомлена добровільна позиція водія відмовитися від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння.
Як встановлено судом, поліцейській у спосіб та порядок, встановлений законом, висунув водію вимогу пройти огляд на стан сп'яніння, яка працює цілодобово і проводить безоплатні огляди водіїв, але водій відмовився пройти огляд.
При цьому, жоден законодавчий акт не наділяють правом водія вільно обирати заклад охорони здоров'я, в якому проходити або не проходити огляд на стан сп'яніння, керуючись своїми бажаннями, оскільки це є дискреційними повноваженнями поліцейських на місці розгляду справи, які враховуючи службову інформацію (наявність можливості проведення безоплатних оглядів у конкретній лікарні, режим їх роботи, територію обслуговування даного екіпажу поліції, трафік дорожнього руху та т.і.) пропонують конкретну лікарню. Різниця у відстані між лікарнями на території обслуговування цього екіпажу поліції не може послугувати єдиною підставою для визнання дій поліцейських незаконними;
Разом з тим, окремі неточності чи технічні помилки в процесуальних документах, не можуть бути безумовними підставами для визнання таких документів (доказів) недопустимими, якщо при цьому не порушуються фундаментальні права і свободи особи (відповідно до правових висновків Верховного суду).
Суд також виходить з того, що у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Так, будь-яка особа, яка отримала посвідчення водія на право керування транспортним засобом, зобов'язана знати ПДР, а відповідно до до п. 2.5 ПДР повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, суд вважає, що в діях водія вбачається порушення п. 2.5 ПДР, оскільки пройти огляд є обов'язком водія, тому наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і його дії необхідно кваліфікувати як відмову від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір сплачується особою, на яку накладено стягнення.
Керуючись ст.ст. 27, 33, 34, 40-1, 221, 282, 283, 284 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винуватим за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. в дохід держави (Отримувач: Київська обл../м. Київ/21081300. Рахунок №UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Згідно ст.ст. 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. У разі несплати штрафу, постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Строк пред'явлення постанови, яку не оскаржено, до виконання - три місяці з дня ухвалення постанови.
Суддя Сухарева О.В.