Справа № 296/4039/26
1-кс/296/1597/26
Іменем України
про арешт майна
03 квітня 2026 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Корольовського районного суду м. Житомира клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 12024060000000456 від 06.06.2024, за ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368 КК України,-
03.04.2026 до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні № 12024060000000456 від 06.06.2024, за ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368 КК України, а саме:
- гаража загальною площею 18,5 кв.м., який розташовний в ГК «ОРІОН», м. Житомир, вул. Космонавтів, 11а, гараж № 39 (реєстраційний номер - 1640528618101);
- квартири загальною площею 51,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер - 36490010);
- транспортного зассобу Toyota RAV4 з VIN: НОМЕР_1 з державним номерним знаком НОМЕР_2 .
яке на праві власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024060000000456 від 06.06.2024, за ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що приватне підприємство «Світ-11» (ЄДРПОУ 37976218) створене на підставі рішення ОСОБА_6 від 07.10.2011 та зареєстроване 01.11.2011. У подальшому частки у статутному капіталі передавались між учасниками, внаслідок чого з 16.06.2014 єдиним власником та директором підприємства стала ОСОБА_7 , однак фактичне управління здійснював ОСОБА_8 .
З 01.11.2021 ОСОБА_8 обіймав посаду начальника відділу правової та кадрової роботи Коростишівської міської ради, будучи посадовою особою місцевого самоврядування з відповідними повноваженнями, у тому числі щодо погодження договорів та запобігання корупції.
28.02.2023 рішенням виконавчого комітету міської ради №40 дозволено видалення аварійних дерев (загалом понад 1000 одиниць). ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, вирішив заволодіти деревиною, ініціювавши укладення договору з підконтрольним йому ПП «Світ-11».
З метою приховання конфлікту інтересів він забезпечив зміну керівництва підприємства: директором призначено ОСОБА_5 , а власниками - ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , хоча фактичний контроль залишився за ним.
18.07.2023 між ПП «Світ-11» та міською радою укладено договір №187 на видалення 1006 дерев. Умовами передбачено передачу 70% деревини виконавцю та 30% - громаді, з правом виконавця самостійно розпоряджатися деревиною.
Оскільки підприємство не мало необхідних ресурсів, ОСОБА_8 організував фактичне виконання робіт сторонніми особами та ініціював реєстрацію ОСОБА_5 як ФОП для проведення фінансових операцій.
У період з 18.07.2023 по 16.04.2024 зрізано 710 дерев (1683 м? деревини на суму 1 347 527,61 грн). При цьому 30% деревини (504,90 м? на суму 404 285,29 грн), що підлягали передачі громаді, фактично не передано, а незаконно привласнено та реалізовано.
ФОП ОСОБА_5 , діючи за вказівками ОСОБА_8 , реалізувала деревину суб'єктам господарювання (ПП «Аватар-А», ТОВ «ВТК», ТОВ «Форест-Кмк»), отримавши понад 1,9 млн грн, у тому числі за рахунок незаконно одержаної деревини.
Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 заволоділи майном територіальної громади у великих розмірах та вчинили його легалізацію шляхом реалізації.
Крім того, 31.05.2024 ОСОБА_5 підписала завідомо неправдивий акт виконаних робіт про нібито повне виконання договору та передачу деревини громаді, а також підписала низку фіктивних актів приймання-передачі деревини третім особам з метою створення видимості законності.
27.02.2026 у відповідності до ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 209 ч. 1 ст. 366 КК України.
03.04.2026 слідчий, подав до суду клопотання про накладення арешту на вищевказане майно на підставі п.3 ч.2 ст.170 КПК України з метою конфіскації майна як виду покарання та з метою забезпечення цивільного позову.
Слідчий надав заяву про розгляд клопотання без його участі, вказавши, що повністю його підтримує та просить задовільнити.
За приписами ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Враховуючи викладене слідчий суддя вважає за необхідне розглянути клопотання без повідомлення власника майна, що відповідає приписам ч.2 ст.172 КПК України та без участі сторони обвинувачення.
Слідчий суддя розглянувши клопотання, прийшов наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов)
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Зокрема, матеріали клопортання містять докази, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 366 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 191 та ч. 2 ст. 206 КК України, належить до категорії тяжких злочинів та передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Крім того, санкція ч. 2 ст. 209 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Також вказано, що своїми діями ОСОБА_10 з корисливих мотивів в умовах воєнного стану діючи за вказівкою ОСОБА_8 , заволоділа шляхом зловживання службовим становищенм майном територіальної громади в особі Коростишівської міської ради, а саме деревиною на суму 404285,29 грн, що є великим розміром.
Для арешту з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання (п.3 ч.2 ст.170 КПК України) так і відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) (п.4 ч.1 ст.170 КПК України) необхідно, крім іншого, встановити зокрема і обґрунтованість підозри особи, що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.
Підозра за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 366 КК України вручена ОСОБА_5 27 лютого 2026 року
Враховуючи стадію досудового розслідування, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду даного клопотання, з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) вважає, що підозра ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 366 КК України є обґрунтованою це підтверджується в своїй сукупності такими доказами:
-довідкою спеціалістів Поліського національного університету 27-5/01-17 від 25.11.2024;
-висновком експерта за результатами проведеної судової товарознавчої експертизи № 798/25-25 від 25.09.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 18.09.2024;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 07.05.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 20.05.2025;
-протоколом допит свідка ОСОБА_14 від 21.05.2025;
-протоколом допит свідка ОСОБА_15 від 21.05.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 22.12.2025;
-протоколом НСРД аудіо- відео контроль від 08.05.2024;
-протоколом НСРД аудіо- відео контроль від 08.05.2024;
-протоколом НСРД аудіо- відео контроль від 31.05.2024;
-
Слідчим суддею встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.04.2025 (інформаційна довідка 470902526) ОСОБА_5 є власником:
- гаражу загальною площею 18,5 кв.м., який розташовний в ГК «ОРІОН», м. Житомир, вул. Космонавтів, 11а, гараж № 39 (реєстраційний номер - 1640528618101);
- квартири загальною площею 51,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер - 36490010).
Відповідно до реєстраційної картки на транспортний засіб Toyota RAV4 з VIN: НОМЕР_1 з державним номерним знаком НОМЕР_2 , його власником є ОСОБА_17 .
Отже, слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, вважаю за необхідне накласти арешт на нерухоме майно підозрюваної ОСОБА_5 , яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 366 КК України, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання у кримінальному провадженні № 12024060000000456 від 06.06.2024, із забороною відчуження та розпорядження нерухомим майном (найменш обтяжливий вид арешту, що дозволяє користування нерухомістю(
Щодо транспортного засобу марки Toyota RAV4, VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , то арешт слід накласти із забороною користування, відчуження та розпорядження вказаним майном, оскільки користування рухомим майном може призвести до пошкодження майна чи його втрати (наприклад ДТП).
Щодо арешту майна з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (цивільний позов) (п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Житомирською обласною прокуратурою заявлено цивільний позов до підозрюваних у кримінальному провадженні № 12024060000000456 від 06.06.2024- ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 на суму 404285,29 грн
Разом з цим, слідчий суддя встановив, що слідчим не надано відомостей про вартість майна, на яке проситься накладення арешту, яка була б актуальною на даний момент, чи найбільш наблежений.
Так відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.04.2025 (інформаційна довідка 470902526) зазначено, що станом на 2012 рік вартість квартири загальною площею 51,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер - 36490010) - 73426 гривень, явно неактуальна ціна станом на 2026 рік.
Вартість гаражу загальною площею 18,5 кв.м., який розташовний в ГК «ОРІОН», м. Житомир, вул. Космонавтів, 11а, гараж № 39 (реєстраційний номер - 1640528618101) взагалі невідома, як і автомобіля Toyota RAV4, VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .
Вказане унеможливлює перевірку слідчим суддею співмірності обраного заходу забезпечення кримінального провадження завданій шкоді, що є обов'язком слідчого судді під час розгляду питання арешту майна з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (цивільний позов).
У зв'язку з цим у частині задоволення клопотання про арешт майна з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (цивільний позов), слід відмовити.
Також, слідчий суддя зазначає, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого - задовільнити частково.
Накласти арешт на майно, власником яког є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме :
- транспортний засіб Toyota RAV4 з VIN: НОМЕР_1 з державним номерним знаком НОМЕР_2 з забороною користування, розпорядження та відчуження цим майном;
- гараж загальною площею 18,5 кв.м., який розташовний в ГК «ОРІОН», м. Житомир, вул. Космонавтів, 11а, гараж № 39 (реєстраційний номер - 1640528618101) та квартиру загальною площею 51,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер - 36490010) з забороною відчуження та розпорядження щодо вказаного майна.
В задоволенні клопотання в частині арешту майна з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (цивільний позов) - відмовити.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1