Справа № 405/1270/26
провадження № 1-кс/405/751/26
30.03.2026 м. Кропивницький
cлідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
ОСОБА_3 звернувся з вказаною вище скаргою до Подільського районного суду міста Кропивницького, відповідно до якої та у судовому засіданні зазначив, що ним була подана до Кіровоградської обласної прокуратури заява, у якій він просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно начальника санчастини СІЗО ОСОБА_5 , при цьому повідомив суд, що 04.12.2025 року стосовно ОСОБА_5 Кропивницьким апеляційним судом внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, ст. 140 КК України.
Заявник у судове засідання з'явився, надав пояснення, згідно з якими скаргу підтримав та просив задовольнити.
Прокурор у судове засідання з'явився, надав пояснення, відповідно до яких вказав про недостатність інформації для визнання поданої заявником заяви такою, що є заявою про кримінальне правопорушення. В задоволенні скарги просив відмовити.
Заслухавши заявника та прокурора, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов думки про відсутність правових підстав для задоволення скарги виходячи з такого.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).
Тобто, одним із завдань кримінального провадження є забезпечення, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно з Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 року № 139, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 2016 року, за № 680/28810, до Реєстру вносяться відомості, зокрема про: повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.2 Порядку).
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема щодо бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Системний аналіз положень статей 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
З урахуванням зазначеного вище слідчим суддею зроблено висновок про те, що такі словосполучення, як: «заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення» та «обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення» зводяться не до звичайних заяв або повідомлень чи обставин, а виключно до тих, що стосуються кримінальних правопорушень.
Крім того, за приписами ст. 25 КПК України (яка регламентує засаду публічності у кримінальному судочинстві) прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Зміст ст. ст. 25, 214 КПК України перебуває у взаємозв'язку із змістом ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як зазначено вище кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Тобто, кримінальне правопорушення, як соціальне явище, характеризується сукупністю таких обов'язкових ознак: 1) суспільна небезпечність діяння; 2)кримінальна протиправність; 3) караність; 4) винність. При цьому, як вказано в частині 2 ст. 11 КК України не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Виходячи з вищевикладеного слідчим суддею підкреслюється, що будь-яке діяння вважається кримінальним правопорушенням тільки тоді, коли йому притаманна сукупність всіх чотирьох обов'язкових ознак, відсутність хоча б однієї з них, не відносить діяння до кримінальних правопорушень.
Також законодавцем передбачена необхідність попередньої оцінки слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Тобто прокурор зобов'язаний проаналізувати викладені в повідомленні про злочин фактичні обставини діяння та визначити попередньо, під ознаки якого злочину, передбаченого статтею Особливої частини КК України, таке діяння підпадає.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом (ч.1 ст. 2 КК України).
Згідно з ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі (ч. 2 ст. 11 КК України).
Отже слідчий суддя враховує, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність.
Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших), і виступає індикатором початку застосування процесуальної норми - ч. 1 ст. 214 КПК України.
Таким чином, якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Викладена позиція узгоджується з практикою Верховного Суду. Зокрема в постанові від 20.04.2023 № 373/18/23 Верховний Суд вказав, що системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення саме кримінального правопорушення.
Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Крім того, слідчим суддею відзначається, що у постанові Верховного Суду від 16.05.2019 (справа № 761/20985/18) наголошується на тому, що якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Також у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 (справа № 556/450/18) сформовано висновки, що підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним.
Разом з тим, як встановлено у судовому засіданні, заява ОСОБА_3 , з якою він звернувся до прокурора містить виключно прохання заявника про відкриття кримінального провадження стосовно начальника санчастини СІЗО ОСОБА_5 за статтями КК України та не містить фактичних даних, які б підтверджували факт вчинення саме кримінального правопорушення.
Крім того, за повідомленням самого заявника у скарзі до суду встановлено, що 04.12.2025 року стосовно ОСОБА_5 Кропивницьким апеляційним судом внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, ст. 140 КК України.
За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу (ч. 1 ст. 307 КПК України).
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути зокрема про відмову у задоволенні скарги. (п.4 ч. 2 ст. 307 КПК України).
Таким чином, оскільки заява, з якою заявник звернувся до прокурора не є заявою про кримінальне правопорушення, в розумінні положення ст. 214 КПК України, скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 214, 303- 309, 376 КПК України,
в задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6