Єдиний унікальний №335/8039/25 Головуючий в 1 інст. Мінаєв М.М.
Провадження №33/807/266/26 Доповідач в 2 інст. Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
02 лютого 2026 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Єренка Д.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Єренка Д.В. на постанову Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 03 листопада 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України, про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять грн. 60 коп.).
Згідно з постановою суду, 13 серпня 2025 року до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла справа про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 №411718 від 04 серпня 2025 року, щодо громадянина ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вказаним протоколом встановлено, що 04 серпня 2025 року о 00 год. 51 хв. в м. Запоріжжя, вул. Рекордна, біля буд. 31-А, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 керував автомобілем Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився під час відеозапису на персональний нагрудний відеореєстратор Моторолла Солюшн 474047, 471266 під час безперервної відеофіксації, чим порушив п.2.5. ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування відсторонений, про повторність попереджений.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат Єренко Д.В. просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Вказує, що суд взагалі не звернув уваги на те, що з матеріалів справи не убачається, що ОСОБА_1 взагалі керував транспортним засобом, у зв'язку з чим, всі наступні вимоги працівників поліції ОСОБА_1 не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи щодо нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Захисник зазначає, що об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає в тому, що порушник має перебувати в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та обов'язково має керувати транспортним засобом.
Відсутність будь якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Вважає, що об'єктивною стороною в даному правопорушенні є саме керування транспортним засобом.
Крім того, посилається на те, що у поліцейського були сумніви з приводу складання протоколу, однак він все одно склав його.
Окрім того, суд не оцінив відеозапис належним чином та зробив хибні висновки з приводу, начебто, винуватості ОСОБА_1 .
Захисник вважає, що відсутні будь-які належні беззаперечні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Апелянт звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а знаходився біля нього, автомобіль був не заведений, без увімкнених ходових ліхтарів, а тому відсутня об'єктивна сторона вказаного правопорушення, а також суб'єкт правопорушення.
Також, зазначає, що ОСОБА_1 оскаржив постанову поліцейських за ст.126 КУпАП, та 17 вересня 2025 року Вознесенівський районний суд м.Запоріжжя по справі №335/7892/25 встановив, що відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а тому вважає, що відсутні факти підтверджуючі винуватість за ст.130 КУпАП.
Окрім того, ОСОБА_1 подав скаргу на дії інспектора з приводу складання протоколу.
В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) не з'явився, захисник останнього - адвокат Єренко Д.В. зазначив про обізнаність ОСОБА_1 про день, час та місце судового засідання, вказав про можливість розгляду справи апеляційним судом за відсутності ОСОБА_1 , зазначив про узгодженість вказаного питання та правової позиції між ним та ОСОБА_1 .
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснювати апеляційний розгляд без участі ОСОБА_1 .
Заслухавши аргументи захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Єренка Д.В., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Зі змісту ст.283 КУпАП убачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався не в повній мірі, оскільки не з'ясував повно і всебічно всіх обставин справи та не перевірив належним чином наявні в справі докази.
Так, щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №411718 від 04 серпня 2025 року, згідно з яким, 04 серпня 2025 року о 00 год. 51 хв. в м. Запоріжжя, вул. Рекордна, біля буд. 31-А, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився під час відеозапису на персональний нагрудний відеореєстратор Моторолла Солюшн 474047, 471266 під час безперервної відео фіксації. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений, чим порушив п.2.5 ПДР України - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських засобів, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
До вказаного протоколу додано: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03 серпня 2025 року; рапорт інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №1 УПП в Запорізькій області ДПП; довідку щодо відсутності повторності правопорушення за ст.130 КУпАП та про те, що ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 24 травня 2006 року; відеозапис події.
Як зазначено в постанові суду, 27 серпня 2025 року від представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Єренка Д.В. надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та клопотання про виклик та допит свідка - інспектора 1 взводу 1 роти 4 батальйону УПП в Запорізькій області - ОСОБА_2 .
В обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі адвокат Єренко Д.В. послався на те, що матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, тобто був водієм і, відповідно, суб'єктом даного правопорушення. Зокрема, на доданому до протоколі відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 знаходився лише поруч з автомобілем, факт керування заперечував і саме тому відмовився від проходження огляду. Більше того, відеозапис зафіксував діалоги між патрульними поліцейськими, в ході яких один з них, ОСОБА_2 , двічі висловлював сумніви у достатності підстав для складання протоколу саме з огляду на відсутність чітких доказів керування автомобілем саме ОСОБА_1 , однак врешті-решт склав протокол.
В судовому засіданні адвокат Єренко Д.В. вказане клопотання підтримав, пославшись на викладені у ньому факти і норми права.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, за наданими захисником відомостями, - він є військовослужбовцем і перебуває в зоні активних бойових дій, через що не зміг бути присутнім.
В ході апеляційного розгляду справи захисник-адвокат Єренко Д.В. підтримав апеляційну скаргу та навів доводи, які є аналогічними тим, що містяться в цій скарзі.
Перевіряючи доводи сторони захисту, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №411718 від 04 серпня 2025 року, водію ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.5 ПДР, а саме: відмова водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею протиправної, винної дії чи бездіяльності (адміністративного правопорушення), яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, серед іншого, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Сторона захисту категорично заперечує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 у день та час, вказані у протоколі.
З відеозапису, який міститься в матеріалах справи, та був переглянутий при апеляційному розгляді, убачається, що працівниками поліції відбувається переслідування певного транспортного засобу, марку та номерний знак якого встановити неможливо. Деякий час автомобіль не фіксується. Зупинка транспортного засобу також не зафіксована. Разом з цим, відеозаписом зафіксовано, як поліцейські під'їхали до автомобіля Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_2 , який перебував в нерухомому стані, та біля нього перебував ОСОБА_1 , а також ще один чоловік. Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 заперечував факт керування автомобілем, стверджував, що лише прийшов до автомобіля забрати певні речі, а власник автомобіля пішов спати. На вимогу поліцейських ОСОБА_1 надав документи. На що працівник поліції зазначив, що зараз покаже йому відео факту керування транспортним засобом, однак після огляду відео ОСОБА_1 просив надати доказ факту керування транспортним засобом саме ним.
Надалі, безперервним відеозаписом зафіксовано розмову двох поліцейських між собою, в ході якої один поліцейський запитує у іншого, чи складати йому матеріали за те, чого не відбувалось, чи вказувати про ознаки сп'яніння. Потім працівник поліції зазначає про те, що у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп'яніння та пропонує останньому пройти огляд на стан сп'яніння, на що ОСОБА_1 зазначив, що підстав для огляду немає, оскільки він не керував транспортним засобом. В свою чергу, поліцейський зазначив, що на підставі наявних в нього доказів він зробив висновок про протилежне. В подальшому на неодноразові пропозиції поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 зазначав про те, що підстав для цього немає, оскільки він не керував транспортним засобом. Працівником поліції зазначена поведінка ОСОБА_1 була сприйнята як відмова від проходження огляду, роз'яснені ОСОБА_1 його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, та роз'яснено, що буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП - за порушення п.2.5 ПДР України.
Після складання адміністративного матеріалу та ознайомлення з його змістом ОСОБА_1 , зафіксовано розмову поліцейських між собою, за змістом якої один з поліцейських вказував на відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом і про те, що він у зв'язку з цим до суду йти не буде аби себе на ганьбити.
При розгляді справи судом першої інстанції працівник поліції ОСОБА_2 , яким складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , підтвердив, що у нього були сумніви у можливості довести факт керування ОСОБА_1 автомобілем, однак він все одно склав протокол.
На викладене звертає увагу сторона захисту в апеляційній скарзі та при апеляційному розгляді.
Отже, обставини, викладені в протоколі, та в рапорті працівника поліції, а в подальшому - в оскаржуваній постанові суду, про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, та транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, не узгоджується з відеозаписом, доданим до протоколу.
Висновки суду про те, що вказаним відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 рухався на вказаному автомобілі, а при зупинці транспортного засобу на ньому ще були ввімкнені задні габаритні фари, суперечать фактичним обставинам.
Незацікавлені свідки в справі відсутні.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Матеріали цієї справи свідчать про те, що в цьому випадку особами, уповноваженими на складання протоколу, не були здійсненні усі необхідні дії щодо збирання доказів з метою встановлення всіх обставин, що мають значення.
Протокол щодо ОСОБА_1 був складений за наявності сумнівів у самих працівників поліції щодо можливості доведення вчинення ОСОБА_1 вищевказаного правопорушення, що не узгоджується з положеннями ч.1 ст.62 Конституції України, згідно з якими, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Крім того, сторона захисту слушно посилається на рішення Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 17 вересня 2025 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Депаратмернту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №5388463 від 04 серпня 2025 року.
В цьому рішенні зазначено, що з наданого відповідачем відеозапису неможливо чітко й однозначно констатувати, що за кермом перебував саме позивач.
Обставини вказаної справи пов'язані з цією справою про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 та стосуються оскарження останнім постанови адміністративного органу щодо нього за ч.1 ст.126 КУпАП, яка винесена за те, що 04 серпня 2025 року об 00 годин 51 хвилину в м.Запоріжжі по вул. Рекордна ОСОБА_1 керував транспортним засобом без чинного полісу ОСЦВП, чим порушив п.2.1 г ПДР.
Суд апеляційної інстанції вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містять доказів, які б можна було визнати достатніми, на підтвердження факту керування останнім 04 серпня 2025 року о 00 год. 51 хв. в м. Запоріжжя, вул. Рекордна, біля буд. 31-А автомобілем Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2
Відповідно, з огляду на викладене, протокол та інші докази, що містяться в матеріалах справи, не можуть слугувати достатніми доказами для доведення винуватості ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні.
В свою чергу, суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи не спростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі презумпції невинуватості. При цьому, як зазначено вище, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Тягар доведення в діях особи складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган.
На думку апеляційного суду, зібрані в справі докази не відповідають критерію «поза розумним сумнівом».
Проте, суд першої інстанції повно і всебічно не з'ясував всіх обставин справи та не перевірив їх доказами, у зв'язку з чим висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вищевказаному правопорушенні є передчасними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи.
З урахуванням викладеного, оскаржувана постанова суду не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому підлягає безумовному скасуванню із закриттям провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу адвоката Єренка Д.В. задовольнити.
Постанову Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 03 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю складу та події правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 335/8039/25