06.04.2026 Справа №607/1630/25 Провадження №1-кп/607/458/2026
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернопіль кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР № 12025211040000025 від 02 січня 2025 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Іванівка, Херсонської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, за участі сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
До Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Згідно обвинувального акту: у обвинуваченого ОСОБА_3 після введення воєнного стану в Україні, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, виник кримінально-протиправний умисел на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Зокрема встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний.
Згідно довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.03.2024 № 1732/14 обвинувачений ОСОБА_3 визнаний придатним до військової служби у частинах (підрозділах) забезпечення, ТЦК та СП, установах, організаціях, навчальних закладах, та не мав відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» права на відстрочку від привозу на військову службу за мобілізацією.
Обвинувачений ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, переслідуючи мету ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в умовах особливого періоду, в порушення вимог вищевказаних нормативно-правових актів, будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про наслідки неявки за викликом, 12.03.2024 відмовився отримувати бойову повістку для відправки в складі команди до навчального центру військової частини НОМЕР_1 о 06 годині 00 хвилин 18.03.2024 для проходження військової служби у Збройних силах України за призовом під час мобілізації, на особливий період в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ).
Надалі, 18.03.2024 обвинувачений ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для відправки у складі команди до навчального центру військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби у Збройних силах України за призовом під час мобілізації, на особливий період, будучи придатним до військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, без поважних на те причин, не прибув у визначений у повістці день та час.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ст.336 КК України, тобто ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період
Захисник ОСОБА_5 подав до суду клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ст.336 КК України на підставі ст.48 КК України та закриття кримінального провадження. В обґрунтування клопотання покликається на те, що згідно військово-облікового документа на ім'я ОСОБА_3 та довідки за результатами проходження ВЛК від 21.10.2025 останній визнаний непридатним до військової служби, не є військовозобов'язаним, виключений з військового обліку.
До клопотання стороною захисту долучено витяг з ОСОБА_6 , з якого вбачається, що ОСОБА_3 не є військовозобов'язаним, є непридатним до військової служби. Також долучено довідку для отримання пільг інвалідами, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу №41 від 05.06.2025, з якої вбачається, що ОСОБА_3 є особою з інвалідністю третьої групи загального захворювання. Відповідно до висновку лікаря від 13.08.2025 про придатність до військової служби, ОСОБА_3 є непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за ст.336 КК України на підставі ст.48 КК України у зв'язку із зміною обстановки, просить кримінальне провадження № 12025211040000025 від 02.01.2025 закрити.
Прокурор не заперечив щодо задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ст.336 КК України на підставі ст. 48 КК України у зв'язку із зміною обстановки та закриття кримінального провадження.
Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, доходить наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України про звільнення особи від кримінальної відповідальності» судам слід мати на увазі, що в зазначеній статті передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності - втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила. При цьому треба розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто об'єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності. Для застосування ст. 48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2021 року у справі № 161/1390/19 (провадження № 51-5089км19) особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв'язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом, тощо.
У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.
Збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст.48 КК України у разі, коли у зв'язку із зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.
Разом з вирішенням питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, за якої особа перестала бути суспільно небезпечною, суд повинен навести у судовому рішенні дані, які би свідчили про таку зміну обстановки та втрату суспільної небезпечності особою. Висновок про те, що особа перестала бути суспільно небезпечною, суд повинен зробити на підставі комплексного вивчення обстановки життєдіяльності суб'єкта та її впливу на його поведінку (Постанова ВС від 20 липня 2020 року в справі №613/1202/17).
Як встановлено судом, вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, раніше не судимий.
Згідно з поданих стороною захисту документів ОСОБА_3 є особою з інвалідністю третьої групи загального захворювання, відповідно до висновку лікаря від 13.08.2025 про придатність до військової служби є непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до військово-облікового документу «Резерв+» від 30.01.2026 ОСОБА_3 не є військовозобов'язаним, є непридатним до військової служби.
Таким чином, після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України й на момент розгляду матеріалів кримінального провадження в суді, змінилася обстановка, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 перестав бути суспільно небезпечною особою так як його визнано непридатним до військової служби, оскільки він є інвалідом третьої групи, а тому обстановка навколо обвинуваченого зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення ним нового подібного злочину.
На переконання суду зазначені обставини дають підстави звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 336 КК України на підставі статті 48 КК України.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частинами 1, 4 ст. 286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025211040000025 від 02.01.2025 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України підлягає закриттю у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Керуючись ст.ст.284 - 286, 288, 369-372, 376, 392 КПК України, суд,-
Клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 336 КК України, на підставі ст. 48 КК України, у зв'язку із зміною обстановки.
Кримінальне провадження №12025211040000025, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.01.2025, про обвинувачення ОСОБА_3 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляції через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області до Тернопільського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1