Справа № 307/303/26
Провадження № 2-а/307/6/26
26 березня 2026 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М. М., з участю секретаря с/з Ваш Е.О., позивача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Кустря М. М., представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 - Фекете Й. Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів Закарпатської області Україна в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання незаконною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2003 від 24 травня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та закриття провадження по справі,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тячівського районного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2003 від 24 травня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 26 січня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання незаконною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2003 від 24 травня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та судове засідання призначено на 14 год. 20 хв. 03 лютого 2026 року.
В обгрунтування вимог позову позивач посилається на ті обставини, що 20 січня 2026 року в с-щі Солотвино він їхав за кермом автомобіля свого сусіда і був зупинений працівниками поліції. При перевірці його особистих даних працівник поліції повідомив його про те, що зареєстрований на його ім'я автомобіль, який на даний час перебуває в ремонті, перебуває у розшуку, і якби він перебував за кермом свого автомобіля, то автомобіль був би поміщений на арештмайданчик, оскільки він оголошений у розшук державною виконавчою службою. Тоді він звернувся до державної виконавчої служби, де дізнався, що відносно нього ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративний штраф у розмірі 17 000, 00 гривень, який у добровільному порядку він не сплатив, тому до державної виконавчої служби скеровано постанову на примусове виконання цієї постанови і стягнення з нього штрафу у подвійному розмірі, тобто вже 34 000, 00 гривень, де також йому було вручено копію цієї постанови та супровідного листа т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про примусове стягнення з нього штрафу у подвійному розмірі, і за таких обставин він вперше дізнався про таку постанову. Зазначає, що він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , являється інвалідом 3-ої групи загального захворювання та по 03 лютого 2026 року має відстрочку від призову на військову службу по мобілізації на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Пре мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У застосунку «Резерв+» значиться, що датою останнього уточнення даних у нього є 01 серпня 2024 року, і з того часу по сьогоднішній день він не отримував жодних викликів до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зі змісту оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності вбачається, що він, будучи військовозобов'язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України «Про оголошення мобілізації» не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування, а саме: актуальні дані про місце свого проживання або знаходження, чим порушив вимоги абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 1 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та п. 22 Постанови КМУ № 560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», абз. 3 п.п. 10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 і цим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Датою вчинення правопорушення зазначено 17 липня 2024 року, датою виявлення правопорушення 24 травня 2025 року. Зазначив, що такої постанови у його присутності ніколи не виносилося, а також йому не відомо коли і ким складався протокол, який мав передувати винесенню постанови, і за результатами розгляду якого винесено оскаржувану постанову. Про складання протоколу чи винесення постанови йому нічого не було відомо, через що він не міг скористатися своїми правами. У наявній у нього копії постанови відсутні підписи, які б свідчили про ознайомлення з постановою чи отримання копії такої. У оскаржуваній постанові вказано, що протягом 60 з дня набрання чинності Указом Президента України «Про оголошення мобілізації», затвердженим Верховною Радою України, не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування, а саме: актуальні дані про місце свого проживання або знаходження, чим допустив порушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КупАП, і що датою вчинення адміністративного правопорушення є 17 липня 2024 року, а датою виявлення правопорушення є 24 травня 2025 року, але якраз на протязі цього періоду він уточнював свої облікові дані у ІНФОРМАЦІЯ_3 , у його застосунку «Резерв+» є відмітка про те, що датою останнього уточнення даних є 01 серпня 2024 року, коли йому і було надано відстрочку на строк до 03 лютого 2026 року. Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 при винесенні оскаржуваної постанови порушені принципи всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, порушено його право на правову допомогу, оскільки у його присутності розгляду справи не було, не мало місця роз'яснення йому його прав, про складання протоколу йому не було відомо, жодних пояснень у нього не відбиралося, своєї згоди на те, щоб справа була розглянута без його участі він не давав, на розгляд справи жодним чином не викликався.
Представник відповідача - ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому, посилаючись на нормативні акти, що зазначені у постанові № 2003 від 24 травня 2025 року, зазначив, що 24 травня 2025 року офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 2003 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Підставою таких дій було те, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування, а саме: актуальні дані про місце свого проживання або знаходження, чим порушив абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 1 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», та п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», абз. 3 п.п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. (Додаток 2) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року за № 1487. 24 травня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення № 2003 від 24 червня 2025 року за ч. 3 ст. 210 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , якою накладено штраф у розмірі 17 000, 00 гривень. Відповідно до частини 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно- телекомунікаційні системи. Вказаний обов'язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядку №1487). Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних. Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку № 1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом. Статтею ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Частиною третьою цієї статті КУпАП встановлено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період. Приміткою у статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Однак, примітка до статті 210 КУпАП не може бути застосовано в даному випадку, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, стати на військовий облік і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок стати на військовий облік та уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач. Більше того, вказана норма не звільняє ОСОБА_1 від виконання обов'язку повідомити відповідний ІНФОРМАЦІЯ_1 про зміну своїх персональних даних згідно вищевказаних норм законодавства. Таким чином, позивач, проігнорувавши виконання обов'язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, не уточнив вчасно свої персональні дані, а тому ОСОБА_1 порушив правила військового обліку, а відтак підлягав притягненню до адміністративної відповідальності. Просить у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кустрьо М. М. подав суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що за направленням ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 проходив ВЛК, результати медичних обстежень здав до комісії, копій у себе не залишив, мав оформлену відстрочку від мобілізації як інвалід 3-ої групи та про відвідування ним ІНФОРМАЦІЯ_1 ще у 2024 році свідчать відмітки у його закордонних паспортах про перетин державного кордону з України до Румунії у пункті пропуску «Солотвино» у квітні, жовтні та грудні 2024 року, а також у січні 2025 року. Якби порушення правил військового обліку з його боку мало місце 17 липня 2024 року, як про це зазначено у оскаржуваній постанові, то ІНФОРМАЦІЯ_3 про це стало би відомо раніше, в тому числі і на початку серпня 2024 року, коли його було взято на облік, а не 24 травня 2025 року, як зазначено у оскаржуваній постанові. Окрім того, надані відповідачем копії документів не містять жодної відмітки про те, що ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 та що у його присутності складалися такі документи як протокол та постанова і він відмовився від дачі пояснень, отримання копій чи від підписів у них, хоч згідно п. 10 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Головнокомандувача ЗСУ № 3 від 01 січня 2024 року, зареєстрованої в МЮ України 05 січня 2024 року за № 36/41381, із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства оборони України № 22 від 12 січня 2024 року, № 814 від 05 грудня 2024 року, № 514 від 28 липня 2025 року, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про дату, місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кустрьо М. М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених у позові та просять позов задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 - Фекете Й. Й. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та в задоволенні позову просить відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Допитаний у судовому засіданні старший офіцер адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 показав, що під час складання ним протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , останній був присутній на початку його складання, а в подальшому вийшов на двір і більше не повернувся у приміщення ЦНАПу, і тому протокол ОСОБА_1 не був підписаний та його не було повідомлено про час та місце розгляду адміністративної справи.
Заслухавши учасників розгляду справи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 за № 2003 від 24 травня 2005 року постановлено накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000, 00 гривень за те, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування, а саме: актуальні дані про місце свого проживання або знаходження, чим порушив абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 1 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», та п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», абз. 3 п.п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року за № 1487. Дата вчинення адміністративного правопорушення: 17 липня 2024 року, дата виявлення порушення: 24 травня 2025 року. У даній постанові відсутній підпис позивача ОСОБА_1 про отримання її копії.
Підставою для винесення оскаржуваної постанови став протокол про адміністративне правопорушення № 2003 від 24 травня 2025 року, складений старшим офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 лейтенантом ОСОБА_3 , за змістом якого: « ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним, протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не виконав свої зобов'язання та не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування, а саме: актуальні дані про місце свого проживання або знаходження, чим порушив абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абз. 1 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», та п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», абз. 3 п.п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2) до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року за № 1487. Дата вчинення адміністративного правопорушення: 17 липня 2024 року, дата виявлення порушення: 24 травня 2025 року». У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення відсутній підпис позивача ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 1-3 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно зі ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією № 3.
Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.
Згідно з п. 3 розд. ІІ Інструкції № 3 у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п. 6 розд. ІІ Інструкції № 3 до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Відповідно до вимог ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Позивач наполягає на порушенні відповідачем його прав, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначає, що відповідачем не було дотримано законодавства та не повідомлено про розгляд справи.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-1 КУпАП).
За результатом аналізу наведених вище правових положень Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 685/1153/17 дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. У процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
При цьому обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі № 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що в них відсутні докази повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про ознайомлення з датою, часом та місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Однак, ні з оскаржуваної постанови, ні з матеріалів справи неможливо встановити дотримання відповідачем Інструкції № 3 та ст. 254 КУпАП, зокрема, щодо вимоги складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Доказів того, що позивач був належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності відповідачем не надані.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладається на відповідача.
Суд при оцінці доказів, долучених сторонами до матеріалів справи, дійшов висновку про неналежне повідомлення позивача про розгляд справи щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення внаслідок неналежного повідомлення позивача є самостійною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 8, 9, 77, 90, 139, 159, 229, 241-246, 255, 268, 269, 286, 288, 293, 294, 297 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання незаконною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2003 від 24 травня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та закриття провадження по справі задовольнити.
Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2003 від 24 травня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000, 00 гривень скасувати.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 665,60 (Шістсот шістдесят п"ять гривень шістдесят копійок) гривень.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 10-денний строк з дня його проголошення (складання).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації та місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , юридична адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено та проголошено 30 березня 2026 року.
Головуюча: Сойма М.М.