Справа № 991/2344/26
Провадження №11-сс/991/234/26
01 квітня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 березня 2026 року, якою накладено арешт на майно у кримінальному провадженні №52025000000000074 від 14 лютого 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 березня 2026 року задоволено клопотання детектива, з метою забезпечення збереження речових доказів накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення 11 березня 2026 року обшуку автомобіля LAND ROVER, номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , що перебуває у власності ОСОБА_8 та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_7 , а саме: мобільний телефон iPhone 17 Pro, ІMEІ1: НОМЕР_3 , ІMEІ2: НОМЕР_4 ; мобільний телефон iPhone 17 Pro Мах з кришкою білого кольору; мобільний телефон iPhone 16 з кришкою синього кольору; мобільний телефон iPhone 15 Pro синього кольору.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, представником ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу, в який остання зазначала, Аданщо оскаржувана ухвала постановлена з істотним порушенням норм кримінального процесуального закону, є необґрунтованою, невмотивованою та не відповідає вимогам статті 370 КПК України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів зазначала, що ані ОСОБА_7 ані ОСОБА_9 про підозру не повідомлено. Саме клопотання про арешт майна не містить даних, які б вказували на те, що телефони марки iPhone 17 pro max, iPhone 16, iPhone 15 pro належать вищезазначеним третім особам. Наголошує на відсутності належного обґрунтування того, що вилучений телефон відповідає критеріям речового доказу, а сам арешт не відповідає меті накладення арешту та є неспівмірним із завданнями кримінального провадження.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі, надавши пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просила її задовольнити.
Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив суд залишити ухвалу слідчого судді без змін.
Належним чином повідомлений про час та місце судового засідання власник майна ОСОБА_7 до суду не з'явився, що відповідно до ст. 405 КПК України не перешкоджає апеляційному розгляду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання детектива про накладення арешту на майно в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52025000000000074 від 14 лютого 2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.
В органу досудового розслідування наявні обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_10 у період орієнтовно з травня 2022 року по березень 2024 року організував та здійснив низку фінансових операцій і правочинів з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, а саме легалізував щонайменше 5 млн 800 тис дол США у вигляді фінансових вкладень у підприємницьку діяльність з експорту зернових культур.
На підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 20 лютого 2026 року у справі №991/1567/26 проведено обшук автомобіля LAND ROVER, номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , що перебуває у фактичному володінні ОСОБА_7 .
В ході проведення обшуку в автомобілі виявлено, зокрема, мобільні телефони: iPhone 17 Pro, ІMEІ1: НОМЕР_3 , ІMEІ2: НОМЕР_4 ; iPhone 17 Pro Мах з кришкою білого кольору; iPhone 16 з кришкою синього кольору; iPhone 15 Pro синього кольору, що мали систему логічного захисту. На прохання детективів ОСОБА_7 добровільно надано пароль для розблокування мобільного телефону iPhone 17 Pro, ІMEІ1: НОМЕР_3 , ІMEІ2: НОМЕР_4 . Оглядом вказаного пристрою виявлено листування, яке стосується предмету доказування у цьому кримінальному провадженні, оскільки пов?язане із здійсненням закупівлі, зберігання та подальшого експорту зернових культур. Щодо мобільних телефонів iPhone 17 Pro Мах з кришкою білого кольору та iPhone 16 з кришкою синього кольору ОСОБА_7 відмовився повідомити код-паролі для їх розблокування. Крім того, під час обшуку в автомобілі знайдений телефон iPhone 15 Pro синього кольору, який належить засновнику компанії ТОВ «Гранова Україна» ОСОБА_9 , котрий також відмовився від розблокування телефону для огляду на наявність в ньому інформації, що може становити інтерес для слідства. Відтак, детективи НАБУ дійшли висновку про необхідність вилучення вказаних мобільних пристроїв, з метою проведення їх огляду із залученням спеціаліста та застосуванням спеціального програмного забезпечення й комп?ютерного обладнання, а також здійснення їх експертного дослідження для подолання систем логічного захисту та відновлення видаленої інформації.
Постановою детектива від 12 березня 2026 року вилучені мобільні телефони визнані речовими доказами.
Ухвалюючи рішення про задоволення клопотання детектива та накладаючи арешт на телефони слідчий суддя виходив з того, що вилучені у під час обшуку пристрої ймовірно містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Крім того, доступ до інформації, що міститься на вказаних носіях обмежений та потребує подолання логічного захисту, а самі пристрої визнано речовими доказами.
Оцінюючи відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України доводи апеляційної скарги стосовно того, що слідчим суддею безпідставно накладено арешт на вищевказане майно, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 статті 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Враховуючи відмову ОСОБА_7 від розблокування частини носіїв інформації для їх огляду на предмет наявності на них інформації, яка може становити інтерес для слідства, а також необхідність здійснення їх експертного дослідження для подолання систем логічного захисту та відновлення видаленої інформації, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про необхідність арешту таких носіїв, з чим погоджується і колегія суддів. Доводи апеляційної скарги в цій частині вищевикладеного не спростовують, адже не ґрунтуються на вимогах ст.ст.168, 170 КПК України щодо підстав вилучення технічних пристроїв та їх арешту. Крім того, рішення слідчого судді про арешт мобільного телефону iPhone 15 Pro синього кольору, який належить ОСОБА_9 , жодним чином не порушує прав ОСОБА_7 , як власника майна, у зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 в частині необхідності скасування накладення арешту на вказаний телефон як такий, що належить особі, представництво інтересів якої вона не здійснює, не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги представника власника майна щодо пропуску слідчим суддею встановленого ч.6 ст. 173 КПК України строку розгляду клопотання також не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду. Матеріалами справи підтверджується, що клопотання про арешт вилученого під час обшуку майна подано до суду детективом 13 березня 2026 року та розглянуто слідчим суддею 16 березня 2026 року, тобто в межах строку, визначного Законом.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею належним чином перевірено та оцінено доводи клопотання детектива, які дають підстави вважати, що вилучені під час обшуку згідно ст.168 КПК України телефони відповідають критеріям, визначеним у ст.ст.98, 170 КПК України, наявні на них відомості потребують перевірки, оскільки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Істотних порушень вимог КПК України, які б могли вплинути на правильність прийнятого слідчим суддею рішення та бути підставами для його скасування, колегією суддів не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 березня 2026 року про арешт майна залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3