Номер провадження 22-ц/821/1077/26 Справа № 694/3397/24
про залишення без руху апеляційної скарги
06 квітня 2026 року м. Черкаси
Суддя судової палати у цивільних справах Черкаського апеляційного суду Фетісова Т. Л., розглянувши апеляційну скаргу відповідача на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 25.02.2026 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
предметом позову у даній справі є позовні вимоги майнового характеру, які рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 25.02.2026 задоволено частково.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подала апеляційну скаргу, в якій рішення просить скасувати.
Апеляційна скарга не може бути прийнята до провадження апеляційної інстанції і підлягає залишенню без руху, оскільки при її подачі не дотримано вимоги закону, а саме не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги скаржником не заявлено.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до п.1 1 ч.1 першої ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить
від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (див. постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.07.2019 року (справа № 821/1896/15-а).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniatv. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Скаржником не наведені обставини та не надані на їх підтвердження докази, які б дали достатні підстави для звільнення відповідачки від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу, оскільки не відображають майновий стан заявника в повній мірі.
Належних доказів, що в своїй сукупності підтверджують наявність (відсутність) доходів, їх розмір, наявність чи відсутність у власності майна, коштів на банківських рахунках (довідка про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо), тобто, достатніх доказів на підтвердження скрутного матеріального становища відповідача чи наявності інших обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, скаржник суду не надав.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Наявність у скаржника дитини з певним захворюванням, про що до апеляційної скарги додано консультаційний висновок спеціаліста КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» не є автоматичною підставою для звільнення від сплати судового збору у цивільних справах. Доказів того, що скаржник являється законним представником дитини з інвалідністю скаржником не надано.
Порядок оплати та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п.6 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до п.п 1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі- застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи вищевикладене, сума судового збору, яку скаржник повинен сплатити за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 3633,60 грн (3028х150%х0,8 = 3633,60).
З актуальними реквізитами для сплати вказаної суми судового збору скаржник може ознайомитися на офіційному веб-сайті Черкаського апеляційного суду за посиланням https://ack.court.gov.ua/sud4821/.
Частиною 2 ст. 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також в разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу, тобто апеляційна скарга повинна бути залишена без руху і апелянту надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
На підставі викладеного апеляційну скаргу відповідача на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 25.02.2026 слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України,
апеляційну скаргу відповідача на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 25.02.2026 у цій цивільній справі залишити без руху та надати скаржнику строк для сплати судового збору в розмірі 3633,60, або надання достатніх доказів на підтвердження скрутного матеріального становища відповідача чи наявності інших обставин, що унеможливлюють сплату судового збору.
Вказаний строк не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Черкаського
апеляційного суду Т.Л. Фетісова