Справа № 610/2676/25 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження апел.суду №11-кп/818/617/26 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.1 ст.263, ч.4 ст.296 КК України
01 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 на вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 21 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025221080000256 від 24.05.2025 за частиною 1 статті 263, частиною 4 статті 296 КК України,
Вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 21 листопада 2025 року ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Біле Куп'янського району Харківської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, розлученого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , командира 3 відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів розвідувальної роти, сержанта, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 1 статті 263, частиною 4 статті 296 КК України, та призначено йому покарання:
за частиною 1 статті 263 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
за частиною 4 статті 296 КК України - у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести ) місяців позбавлення волі.
На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначених покарань призначено остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до статті 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки. Покладено на ОСОБА_8 обов'язки, передбачені частиною 1 статті 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Початок іспитового строку обчислюється з моменту проголошення вироку, зарахувавши в строк відбування покарання строк перебування під вартою з 24.05.2025 по 12.06.2025.
Згідно вироку, наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 154 від 01.08.2024 сержант ОСОБА_8 зарахований до списків особового складу та призначений на посаду командира 3 відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 .
ОСОБА_8 у невстановлені дату та час, але не раніше 27.09.2022, під час виконання службових обов'язків та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації на території України, захопив автоматичну вогнепальну зброю «АК 74», з серійним номером на корпусі №2749608 з двома магазинами «у зчіпці» спорядженими 57 патронами калібру 5,45 мм., яку противник залишив на полі бою під час бойових дій, після чого діючи незаконно, умисно та протиправно, не маючи спеціального дозволу, передбаченого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 та «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових речовин», затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України №622 від 21.08.1998, вищевказані предмети переніс до місця своєї реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де почав їх незаконно зберігати без передбаченого законом дозволу.
Так, 24.05.2025 у період часу з 14:52 по 16:20 год під час проведення огляду місця події за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Андріївка, вул. Незалежності поблизу буд. 121 працівниками поліції було виявлено та вилучено: автоматичну вогнепальну зброю «АК 74», з серійним номером на корпусі № НОМЕР_2 , яка є бойовим автоматом промислового виробництва (СРСР), який відноситься до бойової нарізної вогнепальної зброї системи Калашникова моделі «АК-74» калібру 5,45 мм., 52 патрона калібру 5,45 мм., які є боєприпасами - бойовими проміжними патронами калібру 5,45*39 АК, які ОСОБА_8 незаконно придбав, переніс та зберігав за місцем своєї реєстрації та проживання без передбаченого законом дозволу. Крім того, 24 травня 2025 року приблизно о 11 годині 20 хвилин (більш точного часу не встановлено), ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в громадському місці, а саме: поблизу двоповерхового багатоквартирного житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, грубо порушуючи громадській порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилась у зневажливому ставленні до існуючих норм суспільних відносин, які забезпечують нормальні умови життя людей у різних сферах суспільно корисної діяльності, спокійний відпочинок і дотримання правил поведінки в суспільному житті і побуті, демонструючи свою зверхність та явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки в суспільстві, протиставляючи себе загальновизнаним у суспільстві правилам поведінки та нормам моралі, усвідомлюючи, що за його діями спостерігають сторонні особи та незважаючи на їх присутність, маючи при собі вогнепальну зброю, а саме: автоматичну вогнепальну зброю «АК 74», з серійним номером на корпусі № НОМЕР_2 , яка є бойовим автоматом промислового виробництва (СРСР), який відноситься до бойової нарізної вогнепальної зброї системи Калашникова моделі «АК-74» калібру 5,45 мм. з двома магазинами «у зчіпці», спорядженими патронами калібру 5,45 мм., тримаючи його в руках, в хаотичному порядку здійснив п'ять пострілів: два постріли в напрямку та безпосередній близькості від малолітнього ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які перебували поблизу дитячого майданчика навпроти під'їзду №1 двоповерхового багатоквартирного житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; два постріли в землю в напрямку від під'їзду №1 до №3 двоповерхового багатоквартирного житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; один постріл в підлогу на вході до квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 . Не погоджуючись із вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати, ухвалити новий вирок, яким за частиною 1 статті 263 КК України ОСОБА_8 призначити покарання 4 роки позбавлення волі; за частиною 4 статті 296 КК України - 4 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі частини 1 статті 70 КК України призначити остаточно 5 років позбавлення волі. В решті вирок залишити без змін. В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про застосування статті 75 КК України, встановив одну обставину, що пом'якшує покарання, а саме - щире каяття. Зазначає, що факт щирого каяття має знайти відображення в матеріалах справи. Суд не приділив належної уваги необхідності превентивних заходів, залишив поза увагою вимоги частини 2 статті 70 КК України. Вважає застосування статті 75 КК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Потерпілий ОСОБА_11 був повідомлений про день та час апеляційного розгляду шляхом надіслання смс-повідомлення за номером телефону, вказаного в матеріалах провадження, однак до суду апеляційної інстанції потерпілий не прибув, причин не прибуття не повідомляв, клопотань про відкладення апеляційного розгляду від нього не надходило, у зв'язку із чим колегія суддів вважає можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_11 . Заслухавши суддю - доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, думку законного представника потерпілого ОСОБА_10 - ОСОБА_7 , яка просила залишити вирок суду без змін, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши оскаржуваний вирок, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне. Висновки суду відносно фактичних обставин справи та кваліфікації дій обвинуваченого апелянтом не заперечуються, у зв'язку із чим суд апеляційної інстанції на підставі частини 1 статті 404 КПК України переглядає вирок суду в межах апеляційної скарги. Суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_8 покарання відповідно до вимог статті 65 КК України, врахував дані про особу обвинуваченого, який раніше не був судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується в цілому позитивно, на обліку в органах пробації, у лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває, є військовослужбовцем: в 2015 року був призваний до лав Збройних Сил України за мобілізацією, в 2018 році призивався до ЗСУ за контрактом. З вересня 2022 року проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 , має посвідчення Учасника бойових дій, видане 30.01.2016 року, за час проходження служби був нагороджений 5 медалями, має на утриманні доньку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до статті 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд першої інстанції визнав його щире каяття у вчиненому. Обставинами, що обтяжують покарання згідно зі статтею 67 КК України, суд визнав вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, щодо малолітньої дитини та у присутності дитини.
Вирішуючи питання щодо можливості застосування статті 75 КК України при призначенні ОСОБА_8 покарання суд першої врахував наявність щирого каяття обвинуваченого, розуміння ним своїх кримінально-караних дій, про що свідчить його поведінка після вчиненого, звернення до потерпілих з вибаченнями, позицію представника малолітнього потерпілого, яка просила не застосовувати до нього покарання у виді позбавлення волі; та бажання ОСОБА_8 продовжити військову службу. На підставі встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, в умовах контролю за його поведінкою. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції щодо можливості у даному випадку застосування положень статті 75 КК України при призначенні обвинуваченому покарання, виходячи з наступного. Відповідно до частини 1 статті 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Аналізуючи доводи апеляційної скарги прокурора, який ставить під сумнів наявність щирого каяття обвинуваченого та вважає, що судом першої інстанції обвинуваченому призначене покарання, яке не відповідає його особі та тяжкості вчиненого, внаслідок м'якості, суд апеляційної інстанції зауважує, що щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні кримінального правопорушення повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Отже, щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти кримінальних правопорушень, і це об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю кримінального правопорушення або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди. У даному випадку судом апеляційної інстанції встановлено, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 судом першої інстанції розглянуто у порядку частини 3 статті 349 КПК України, обвинувачений повністю визнав вину у вчиненому, обставин, що встановлені органом досудового розслідування, не спотворював, просив вибачення у потерпілих, що підтвердила суду апеляційної інстанції мати потерпілого ОСОБА_10 - ОСОБА_7 . Законний представник потерпілого пояснила, що обвинувачений приходив до них та просив вибачення ще до ухвалення вироку судом першої інстанції, у зв'язку із чим вона у суді першої інстанції просила не позбавляти обвинуваченого волі. Під час апеляційного розгляду обвинувачений щиро каявся, вибачився перед батьками малолітнього потерпілого. З урахуванням пояснень ОСОБА_8 , наданих у суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що обвинувачений повністю усвідомив суспільну небезпечність вчинених ним діянь, їх можливі наслідки, критично оцінює свою протиправну діяльність та висловлює щирий жаль з приводу вчиненого, що обгрунтовано свідчить про відповідність його дій критеріям щирого каяття, яке у даному випадку є не формальним, а цілком реальним проявом поведінки обвинуваченого. Надаючи оцінку даним про особу обвинуваченого, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що ОСОБА_8 раніше не був судимий, з 23.07.2015 по 23.07.2017 брав участь у складі сил та засобів, що залучаються та беруть участь в АТО, з 2018 перебував на військовій службі за контрактом. Суду апеляційної інстанції обвинувачений пояснив, що до 2022 року перебував у Польщі, потім повернувся до України та мобілізувався, що підтверджується довідкою, відповідно до якої ОСОБА_8 перебуває на військовій службі з 27.09.2022, брав участь у звільненні м. Балаклія Харківської області, надалі бажає продовжувати військову службу, оскільки принесе більше користі. З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 має ряд нагород за час проходження військової служби, має на утриманні доньку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до долученої під час апеляційного розгляду характеристики від 30.03.2026, складеної головним сержантом взводу безпілотних авіаційних комплексів розвідувальної роти ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_13 , ОСОБА_8 за час проходження служби на посаді командира 3 відділення безпілотних систем авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів розвідувального взводу розвідувальної роти зарекомендував себе з позитивного боку, до виконання службових обов'язків ставиться відповідально, брав безпосередню участь у бойових діях. Вирішуючи питання щодо можливості застосування у даному випадку положень статті 75 КК України, колегія суддів не відхиляє доводи прокурора щодо тяжкості та суспільної небезпечності вчинених ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, та наявність обтяжуючих покарання обставин, які зазначені у вироку, поряд з цим, така обставина не виключає можливості звільнення обвинуваченого від призначеного покарання із випробуванням, враховуючи дані, що характеризують особу обвинуваченого та його посткримінальну поведінку. Суд апеляційної інстанції враховує, що обвинувачений вибачився за вчинене, критично оцінює свою поведінку, продовжує службу у Збройних Силах України, має необхідні якості військовослужбовця та набутий бойовий досвід, який є необхідним в умовах забезпечення здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. На переконання колегії суддів, продовження обвинуваченим служби демонструє його бажання стати на шлях виправлення та перевиховання. При цьому, військова служба для обвинуваченого не є приводом для ухилення від кримінальної відповідальності, враховуючи, що останній проходив військову службу з 2015 року, та у 2022 повернувся до України з закордону та був мобілізований. З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що у даному випадку обмеження порядку реалізації кримінальної відповідальності наглядовими та соціально-виховними заходами, при застосуванні положень статей 75, 76 КК України з визначенням обвинуваченому максимального іспитового строку, буде достатнім для досягнення мети покарання та апеляційні доводи прокурора не спростовують цих висновків.
Вимоги прокурора щодо необхідності призначення обвинуваченому покарання, без застосування статті 75 КК України, не ґрунтується на принципі індивідуалізації, що передбачає диференційований підхід, як обов'язкову умову справедливості кримінальної відповідальності.
Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про можливість досягнення мети покарання без його реального відбування, з покладенням на обвинуваченого процесуальних обов'язків протягом встановленого строку, під загрозою направлення засудженого для відбування призначеного покарання, у випадку недотримання покладених на нього обов'язків.
Вирок суду першої інстанції відповідає вимогам статті 370 КПК України, а призначене обвинуваченому покарання із застосуванням статті 75 КК України, є достатнім для досягнення мети покарання. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування оскаржуваного судового рішення колегією суддів не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 404, 407, 409, 413, 414, 418, 420, 421 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.
Вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 21 листопада 2025 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: