Ухвала від 20.03.2026 по справі 752/6890/26

Справа № 752/6890/26

Провадження № 2/752/9090/26

УХВАЛА

Іменем України

20 березня 2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Слободянюк А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенерго», Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Міністерства юстиції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «СБ ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрміськбуд Холдинг», Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Київська міська державна адміністрація, про стягнення збитків, визнання протиправною бездіяльність,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» з вищевказаною позовною заявою.

Справа 17 березня 2026 року передана у провадження судді Слободянюк А.В., у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Вивчивши подані матеріали, вважаю за необхідне подану заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, відповідно до ст.185 ЦПК України з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги щодо змісту та форми позовної заяви. Частиною першою статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Частиною сьомою статті 43 ЦПК України встановлено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

До позовної заяви, поданої через підсистему «Електронний суд», позивачем ОСОБА_1 , не долучено довідку про доставку до електронного кабінету відповідача Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру копії поданої до суду позовної заяви з додатками.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що ним у позовній заяві зазначено невірний код ЄДРПОУ відповідача Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, а саме в позові зазначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру має код ЄДРПОУ: 39921126, у той же час вірним кодом ЄДРПОУ є - 39411771.

Отже, позивачу слід вказати вірний код ЄДРПОУ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та надати докази направлення позовної заяви з додатками вказаному відповідачу.

Варто зазначити, що наведена у п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України вимога щодо надання доказів надсилання копії позовної заяви та документів, що додаються до неї, іншій стороні у справі, в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.

Суд приймає до уваги, що дотримання принципу процесуальної рівності сторін, закріпленого статтею 6 Конвенції, полягає серед іншого й в належному інформування сторін про провадження у їхніх справах.

Неповідомлення інших учасників справи про звернення з позовною заявою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 ЦПК України, адже не надсилання позивачем копії позову іншим учасникам судового процесу, позбавляє останніх, за відсутності тексту позовної заяви та всіх доданих до неї доказів, можливості надати свої заперечення та відзив на позов.

Також, як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить стягнути солідарно з ТОВ «Техенерго», Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Міністерства юстиції України на користь позивача збитки у розмірі 326 232,00 грн; за неможливості стягнення солідарно - стягнути вказану суму з ТОВ «Техенерго» як першочергового деліквента.

Відповідно до частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом з тим, суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права позивача, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов'язком визначення способу захисту.

У позовному провадженні діє принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених вказаним кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Отже, зазначення альтернативних способів захисту, а саме: стягнути солідарно з ТОВ «Техенерго», Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 збитки у розмірі 326 232,00 грн, а за неможливості стягнення солідарно - стягнути вказану суму з ТОВ «Техенерго» як першочергового деліквента, призвело до порушення вимог до чіткості позовних вимог.

Таким чином позивачу необхідно подати уточнений позов, де чітко зазначити безальтернативні способи захисту щодо кожного з відповідачів.

Також, ч. 4 ст. 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з поданої позовної заяви, остання містить вимоги майнового та немайнового характеру.

Відповідно до п. п.12-13 ч.1 ст.5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків; учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.

У постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

ВП ВС зазначила, що звернення до суду з позовом приводу оскарження нормативного акта, який не зачіпає порядку, обсягу їх соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту ветеранів війни не є підставою для звільнення від сплати судового збору. В таких випадках, судовий збір сплачується на загальних засадах.

ВП ВС в ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23 зазначила, що прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону № 3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості, а тому, Велика Палата Верховного Суду не встановила об'єктивних причин відступу від правового висновку.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення збитків, визнання протиправною бездіяльність, що не зачіпає порядку, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту військовослужбовців, учасників бойових дій, ветеранів війни, а також не стосується справ, пов'язаних із військовим обліком та проходженням військової служби, суд доходить до висновку, що судовий збір ним підлягає сплаті на загальних засадах, визначених законом.

Сама по собі наявність статусу військовослужбовця (учасника бойових дій) не є підставою для звільнення заявника від сплати судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом, таким законом є Закон України «Про судовий збір».

Законом України «Про Державний бюджет на 2026 рік» з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову визначена позивачем у позові у розмірі 2 220 000,00 грн, отже розмір судового збору, який підлягає сплаті складає за вимогу майнового характеру становить 13 312, 00 грн (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу).

Також у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, застосовується ставка судового збору, яка становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судовий збір який підлягає сплаті складає 1 064, 96 грн.

Позивач звернувся до суду також з чотирьома вимогами немайнового характеру, за подання яких позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4 259,84 грн (1 064,96 грн х 4), а всього сума судового збору позивача за подання до суду позовної заяви про стягнення збитків та визнання протиправною бездіяльність становить 17 571,84 грн.

Судовий збір у розмірі 17 571,84 грн повинен бути сплачений за наступними реквізитами:

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Голосіїв.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО)899998

Рахунок отримувача UA488999980313131206000026002

Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті).

Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Голосіївський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, оскільки позивачем не дотримані вищенаведені положення ЦПК України, позовна заява має бути залишена без руху відповідно з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175,176,177,185 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенерго», Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Міністерства юстиції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «СБ ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрміськбуд Холдинг», Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Київська міська державна адміністрація, про стягнення збитків, визнання протиправною бездіяльність, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали та попередити, що у разі невиконання ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Роз'яснити позивачу, що згідно п. 2 ч. 1ст. 177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Слободянюк

Попередній документ
135463153
Наступний документ
135463155
Інформація про рішення:
№ рішення: 135463154
№ справи: 752/6890/26
Дата рішення: 20.03.2026
Дата публікації: 08.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (17.03.2026)
Дата надходження: 17.03.2026
Предмет позову: про стягнення збитків, завданих організацією незаконного будівництва житлового комплексу в санітарно-захисній зоні ядерного реактора , визнання протиправною бездіяльності органів реєстрації, стягнення інфляційних втрат, процентів та моральної шкоди