Справа № 712/4067/26
Провадження №1-кс/712/1722/26
30 березня 2026 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 про арешт майна, подане у рамках кримінального провадження № 12024250310001153 від 06.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Зміст поданого клопотання та його обґрунтування
Старший слідчий СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 , звернулася до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 12024250310001153 від 06.04.2024, розпочатому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що в ході досудового розслідування встановлено обставини крадіжки особистих речей потерпілої ОСОБА_7 , а саме крісла-гойдалки (кокона) та автоматичних металевих воріт, які вона залишила на зберігання за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Сагунівка, вул. Шкільна, 20. За твердженням потерпілої, після того як вона виявила намір забрати своє майно, ОСОБА_4 відмовився його повернути.
У ході розслідування, зокрема на підставі отриманої інформації від ТОВ «ЕМАРКЕТ УКРАЇНА» щодо розміщених оголошень, а також за результатами допиту свідків та проведення оперативно-розшукових заходів, органом досудового розслідування встановлено причетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
19.03.2026 слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , а 24.03.2026 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено: мобільний телефон марки Xiaomi Mi A2 Lite, мобільний телефон марки Nokia чорного кольору з пошкодженою кришкою корпусу із сім-картками та смартфон марки Real Mi C 71 моделі RMX 5303 із сім-карткою. Указані предмети постановою слідчого від 24.03.2026 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Крім того, 24.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Посилаючись на положення ст. 98, ч. 1, 2, 3 ст. 170, ч. 5 ст. 171 КПК України, слідчий зазначає, що вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, а накладення на нього арешту є необхідним з метою забезпечення його збереження, недопущення приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, передачі чи використання, а також для забезпечення подальшого проведення слідчих дій та судових експертиз.
У зв'язку з цим слідчий просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме на вищевказані мобільні пристрої, шляхом заборони користування та розпорядження ними.
Позиції сторін кримінального провадження
Слідча ОСОБА_3 підтримала клопотання, просила його задовольнити в повному обсязі з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 просили відмовити в задоволенні клопотання в частині накладення арешту на телефон Real Mi C 71 моделі RMX 5303 із сім-карткою, мотивуючи тим, що він придбаний пізніше ніж були вчинені інкриміновані йому діяння.
Нормативне регулювання арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені ст. 131, 132 КПК України.
Так, згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора, а також, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування в установленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 цієї статті визначено, що арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, згідно якої, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони, зокрема, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (4 наслідки арешту майна для третіх осіб.
Мотиви та оцінка слідчого судді
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення сторін та перевіривши наведені доводи, слідчий суддя виходить із такого.
Із наданих матеріалів убачається, що у провадженні слідчого перебуває кримінальне провадження № 12024250310001153 від 06.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а 24.03.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання підозрюваного було вилучено, зокрема, мобільний телефон марки Xiaomi Mi A2 Lite, мобільний телефон марки Nokia та мобільний пристрій марки Real Mi C 71 моделі RMX 5303. Постановою слідчого від 24.03.2026 зазначені предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Разом із тим саме по собі визнання майна речовим доказом постановою слідчого не є безумовною та достатньою підставою для накладення на нього арешту. При вирішенні цього питання слідчий суддя має перевірити, чи доведено стороною обвинувачення наявність правової підстави для арешту, можливість використання конкретного майна як доказу у кримінальному провадженні, а також розумність і співрозмірність такого обмеження права власності завданням кримінального провадження. Такий підхід узгоджується зі змістом ст. 132, 170, 173 КПК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що інкриміновані ОСОБА_4 дії, за версією сторони обвинувачення, мали місце у період з грудня 2023 року до 16.03.2024. Водночас під час судового розгляду стороною захисту надано коробку від телефону Real Mi C 71 моделі RMX 5303, з якої вбачається, що цей телефон виготовлений у травні 2025 року, тобто вже після періоду вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у цьому кримінальному провадженні.
За таких обставин слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи сторони захисту про те, що наявні матеріали не дають достатніх підстав вважати, що телефон Real Mi C 71 моделі RMX 5303 із сім-карткою був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить відомості, які самі по собі можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 98 КПК України.
При цьому слідчий в судовому засіданні не навела конкретних даних, які б свідчили про зв'язок указаного телефону з подією кримінального правопорушення, не обґрунтувала, які саме відомості, що мають доказове значення, може містити цей пристрій.
З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку, що в частині накладення арешту на телефон Real Mi C 71 моделі RMX 5303 із сім-карткою клопотання задоволенню не підлягає, оскільки стороною обвинувачення не доведено необхідності такого арешту та не підтверджено наявності достатніх підстав вважати, що це майно відповідає критеріям речового доказу саме у цьому кримінальному провадженні.
Водночас щодо мобільного телефону марки Xiaomi Mi A2 Lite та мобільного телефону марки Nokia чорного кольору з пошкодженою кришкою корпусу, вилучених під час обшуку за місцем проживання підозрюваного, слідчий суддя враховує обставини кримінального провадження, характер інкримінованого діяння, дані про використання засобів зв'язку під час відчуження викраденого майна, а також необхідність забезпечення збереження зазначених предметів до проведення відповідних слідчих дій. За таких обставин клопотання в цій частині є обґрунтованим, а накладення арешту на вказане майно є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.
З урахуванням наведеного, клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 170-173, 175, 286, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт шляхом заборони користування мобільним пристроєм марки Xiaomi моделі Mi A2 Lite imei: НОМЕР_1 imei2: НОМЕР_2 с/н: НОМЕР_3 ; мобільним пристроєм марки Nokia чорного кольору із пошкодженою кришкою корпусу imei1: НОМЕР_4 , imei2: НОМЕР_5 із сім картками НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали проголошено о 08 год 20 хв 03.04.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1