Суддя Шевченко С. В.
Справа № 644/4075/25
Провадження № 2/644/1326/26
06.04.2026
іменем України
06 квітня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова в складі судді Шевченка С.В., за участі: представника позивача адвоката Плугатирьова В.В., секретаря с/з Рибалка В.О., розглянув в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Четвертий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про виключення запису про батьківство з актового запису про народження дитини, припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам,
У позові ОСОБА_1 просить: виключити відомості про нього як батька з актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 12.02.2020 року за № 362; припинити стягнення з нього аліментів на утримання дитини, що стягуються на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27.01.2021 року по справі № 644/5913/20; звільнити від сплати заборгованості по аліментам.
В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 його дружина ОСОБА_4 народила дитину. Він був зазначений батьком дитини лише через те, що на момент її народження він перебував з ОСОБА_4 в зареєстрованому шлюбі, хоча фактично шлюбно-сімейні відносини між ними були припинені ще з березня 2018 року і він проживав з іншою жінкою.
На підставі ухвали суду від 21.05.2025 року позовна заява була залишена без руху.
Ухвалою суду від 29.05.2025 року, після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
За клопотанням позивача 24.09.2025 року судом була призначена судово-медична молекулярно-генетична експертиза.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі.
Представник Департаменту служб у справах дітей ХМР подав до суду письмові пояснення, в яких просив проводити судовий розгляд у його відсутність та з врахуванням якнайкращих інтересів дитини.
Відповідачка правом подання відзиву не скористалася, заяв, клопотань, суду не подавала, про розгляд справи повідомлялася своєчасно, належним чином і неодноразово. Через неотримання судових викликів за місцем реєстрації, суд повідомляв ОСОБА_2 про час та місце судового розгляду шляхомнаправлення повідомлення «Судова повістка про виклик до суду» у додатку «Viber», причини неявки суду не повідомляла.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлено, що 16.06.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено шлюб. Рішенням Орджонікідзевського районного суду від 21.12.2021 року, за позовом ОСОБА_1 , шлюб було розірвано. При цьому, у поданій письмовій заяві ОСОБА_4 зазначала, що шлюбно-сімейні відносини з ОСОБА_1 припинені з 2018 року, мешкають окремо та спільне господарство не ведуть.
Як встановлено з наданих суду копій листів КНП «Харківський міський перинатальний центр» та Служби у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей, ОСОБА_4 після народження дитину покинула в пологовому будинку. Після проведеної перевірки, Службою у справах дітей було встановлено, що на момент народження ОСОБА_4 дитини, вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 . В результаті, за клопотанням Служби у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей до Комісії із захисту прав дітей виконавчого комітету ХМР, батьком покинутої дитини був зареєстрований ОСОБА_1 .
Також з листа КНП «Харківський міський перинатальний центр» ХМР встановлено, що ОСОБА_5 на момент народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала з батьком її новонародженої дитини (не чоловіком).
З листа Центру соціальних служб для сімей, дітей та молоді Індустріального району м. Харкова від 31.01.2020 року № 86 встановлено, що в результаті проведеної спеціалістами Центру перевірки встановлено, що ОСОБА_6 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з новонародженою дитиною та біологічним батьком новонародженої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з положеннями ст. 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122,124,126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.
У п.п. 11, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст.136 СК - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст.138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Відповідно до ч. 5 ст. 136 СК України, не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.
Відповідно, з урахуванням вимог частини третьої статті 12 ЦПК України, на позивача покладається тягар доведення, що він не є біологічним батьком дитини, а відповідач у справі повинна довести належними та допустимими доказами, що позивач в момент реєстрації себе батьком дитини знав, що не є батьком дитини, або за встановленими обставинами справи не міг про це не знати.
Як встановлено судом, позивач припинив з ОСОБА_4 шлюбно-сімейні відносини та ведення спільного господарства з 2018 року, проживав окремо, був зареєстрований батьком новонародженої дитини ОСОБА_4 не з власної волі, а за поданням Служби у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей.
Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відтак, виходячи з викладеного вище, суд доходить висновку, що позивачем доведений факт відсутності кровного споріднення між ним та ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Поряд з цим суд бере до уваги, що відповідачка ОСОБА_2 , яка була повідомлена належним чином про призначення судом молекулярно-генетичної експертизи, про що свідчить телефонограма, яка міститься в матеріалах справи, не забезпечила участь дитини в такому дослідженні, при цьому не повідомила суду про поважність причин, які могли перешкодити у прибутті до експертної установи.
Щодо позовних вимог про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості по ним.
Згідно з частиною другою статті 197 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв'язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення (наприклад, у зв'язку із перебуванням платника аліментів у лавах Збройних Сил України, тяжким матеріальним становищем тощо).
Дана норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами.
Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.
Лише за наявності обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.
Висновок суду про відсутність кровного споріднення між дитиною та платником аліментів на її утримання є, беззаперечно, однією з таких обставин.
Аліментний обов'язок позивача був заснований на факті батьківства, а виключення відомостей про батька з актового запису про народження дітини у зв'язку з тим, що позивач не є її біологічним батьком, підтверджує, що позивач не є (і, відповідно, ніколи не був) батьком дитини.
Наслідком ухвалення судом рішення про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про позивача як батька є, зокрема, відсутність у позивача від самого початку існування правовідносин з обов'язку утримання дитини, адже за змістом положень статті 180 СК України обов'язок утримання дитини несуть лише її батьки.
Отже, виключення запису про батьківство позивача є обставиною, що має істотне значення у розумінні частини другої статті 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли він був записаний батьком дитини.
На підставі викладеного вище, суд
Позов задовольнити у повному обсязі.
Виключити відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як батька дитини з актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 12.02.2020 року за № 362; припинити стягнення аліментів та звільнити від сплати заборгованості по ним ОСОБА_1 , що нараховані і стягуються з останнього на виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 27.01.2021 року у справі № 644/5913/20 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Судове рішення ухвалене та проголошене 06.04.2026.
Суддя С.В. Шевченко