"25" січня 2008 р.
Справа № 29/352-07-8334
За позовом Державне підприємство "ЕНЕРГОРИНОК";
до відповідача Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"
про стягнення 46755570,99грн.
Суддя Аленін О.Ю.
Представники:
Від позивача: Алмаз В.В. -довіреність;
Від відповідача: Паскаль Т.В. - довіреність
Позивач ДП “Енергоринок» звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ВАТ “Одесаобленерго» про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію у сумі 36 526 739,27 грн., куповану за період з 01.11.2004 р. по 31.07.2007 р., пені в розмірі 2 897 902,88 грн., збитків від інфляції в сумі 5 931 476,94 грн., річних у сумі 1 399 451,90 грн., судових витрат у сумі 25 500,00 грн. держмита та 118,00 грн. -ІТЗ судового процесу.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.10.2007 року було порушено провадження по даній справі.
Згідно із відзивом відповідача на позов та поясненнями по справі, ВАТ “Одесаобленерго» позов визнає частково у сумі 30 631 928,30 грн. боргу за куповану електричну енергію, в задоволені позовних вимог в іншій частині - просить відмовити.
09.01.2008 року відповідачем подана до суду заява про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області по даній справі, в якій ВАТ “Одесаобленерго» просить розстрочити судове рішення, прийняте за результатами розгляду даної справи строком на 480 місяців, виходячи із скрутного фінансового становища відповідача.
Розглянувши у відкритому судовому засідання матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд, -
Між ДП “Енергоринок» та ВАТ “Одесаобленерго» було укладено договір купівлі-продажу електричної енергії № 2012/01 від 01.03.2004 року ( надалі - Договір), на підставі якого відповідач купував електричну енергію у позивача протягом позовного періоду, тобто з листопада 2004 року по липень 2007 року включно. Зазначені обставини підтверджуються копіями актів купівлі-продажу електричної енергії та рахунків фактур за спірний період. За умовами Договору ВАТ “Одесаобленерго повинно було проводити своєчасні розрахунки за поставлену позивачем електроенергію. Згідно з п.5.4. Договору остаточний розрахунок за куплену у позивача в розрахунковому місяці електроенергію здійснюється відповідачем до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим. Отже, згідно з актами купівлі-продажу електричної енергії, приєднаними до матеріалів справи, в період з 01.11.2004 року по 31.07.2007 року ВАТ “Одесаобленерго» отримало електричну енергію від ДП “Енергоринок “ на загальну кількість 16 319 208.672 тис. кВт вартістю 2 615 135 045,38 грн., у т.ч. ПДВ. Остаточний розрахунок за поставлену електроенергію відповідач повинен був здійснювати до 14 числа місяця наступного за розрахунковим.
Як свідчать матеріали справи ВАТ “Одесаобленерго» не в повній мірі та несвоєчасно проводило розрахунки за куповану електричну енергію, в результаті чого за відповідачем станом на 01.10.2007 року утворилася заборгованість за електроенергію.
Згідно із актом звірки взаєморозрахунків від 18.10.2007 р 03/72-7021, підписаного з боку ДП “Енергоринок» та ВАТ “Одесаобленерго», заборгованість відповідача станом на 01.10.2007 року складає 34 539 332,15 грн. Однак як вбачається із зазначеного акту він має розбіжності у розрахунках за січень 2007 року. Згідно із позовними вимогами позивача та наданою ним довідкою про стан заборгованості відповідача, заборгованість за січень 2007 року складає 12 043 056,95 грн., тоді як у акті звірки взаєморозрахунків від 18.10.2007 р 03/72-7021 за цей період за даними самого ж позивача заборгованість ВАТ “Одесаобленерго» рахується у розмірі 10 055 649,83 грн.
За час розгляду справи, відповідачем було здійсненню часткове погашення заборгованості за позовний період, а саме зменшився борг за січень 2007 року, в підтвердження чого сторони склали акт звірки взаєморозрахунків від 19.11.07 р. № 03/72-7814, згідно із яким боргові зобов'язання ВАТ “Одесаобленерго» перед ДП “Енергоринок» за період з листопада 2004 р. по травень 2007 р. дорівнюють 33 394 427,30 грн.
Дослідивши матеріали справи, надані відповідачем докази проведення оплат купованої електричної енергії у 2007 році, рішення господарських судів, вислухавши пояснення сторін по справі, суд дійшов до висновку, що заборгованість ВАТ “Одесаобленерго» за куповану електричну енергію, за період з 01.11.2004 р. по 31.07.2007 р., підлягає стягненню з відповідача у сумі 30 631 928,30 грн.
Не підлягає стягненню сума боргу у розмірі 2 762 499,00 грн., оскільки остання була оплачена відповідачем, що підтверджується банківськими виписками про перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання ДП “Енергоринок» у лютому -березні 2007 року.
Господарським судом не приймаються доводи позивача про те, що вказані кошти були зараховані ДП »Енергоринок» в погашення заборгованості за 1999 рік згідно із умовами п. 5.5 Договору, з наступних обставин.
Пунктом 5.5. Договору встановлено, що сума, яка була сплачена ВАТ “Одесаобленерго» в розрахунковому місяці понад повну поточну оплату вартості електричної енергії, купленої у ДП “Енергоринок» в цьому місяці, зараховується сторонами як погашення заборгованості відповідача перед позивачем за минулі періоди.
Як вбачається з матеріалів справи у лютому 2007 року ВАТ “Одесаобленерго» здійснило переплату за поточний розрахунковий місяць у розмірі 2 118 604,59 грн., у березні 2007 року - на суму 643 894,41 грн.
У відповідності до актів звірки взаєморозрахунків та пояснень позивача вказані переплати були зараховані ДП “Енергоринок» в рахунок погашення заборгованостей 1999 року. Втім Одеським апеляційним господарським судом згідно із постановою від 25.07.2006 р. по справі № 5/205-05-6104 за позовом ВАТ «Одесаобленерго» до ДП «Енергоринок», якою було визнано договір реструктуризації заборгованості за 1999 рік недійсним, були встановлені обставини спливу строку позовної давності щодо заборгованості за 1999 рік, ще до укладання договору реструктуризації, тобто у 2002 році.
Згідно із ст. 80 Цивільного кодексу УРСР, сплив строку позовної давності є підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості, отже дає відповідно й підстави відповідачу не проводити погашення прострочених боргів. У відповідності до п. 1.25 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств» заборгованість за зобов'язаннями, по яким минув строк позовної давності, відноситься до безнадійної заборгованості. Отже, посилання позивача на те, що сплив позовної давності на стягнення заборгованості за електроенергію 1999 року не звільняє ВАТ “Одесаобленерго» від обов'язку виконання вказаних зобов'язань, не ґрунтуються на вимогах закону, отже не приймаються судом до уваги.
За таких обставин, суд вважає, що зарахування сум переплат проведених відповідачем у лютому та березні 2007 року у розмірі 2 762 499,00 грн. в рахунок погашення боргу 1999 року є безпідставним. Отже на вказану суму переплачених ВАТ “Одесаобленерго» у 2007 році коштів, з врахуванням заяви відповідача від 02.04.2007 року, заборгованість відповідача перед позивачем підлягає зменшенню.
Щодо додаткових вимог позивача про стягнення пені в розмірі 2 897 902,88 грн., збитків від інфляції в сумі 5 931 476,94 грн., річних у сумі 1 399 451,90 грн., нарахованих позивачем на суму основного боргу в зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання, господарським судом було встановлено наступне.
В зв'язку з тим, що положення Цивільного кодексу України не врегульовують питання щодо порядку застосування штрафних санкцій у сфері господарських правовідносин, на думку суду, в даному випадку необхідно застосовувати положення ст. 232 Господарського кодексу України.
За вимогами ст. 232 Господарського кодексу України ( надалі -ГК) початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання є день, наступний за днем, коли це зобов'язання повинно було виконано, при цьому нарахування санкцій триває протягом шести місяців.
З урахуванням шестимісячного строку нарахування пені за прострочення оплати вартості електричної енергії за листопад 2004 року, ДП “Енергоринок» мав право проводити відповідне нарахування з 15 грудня 2004 року по 15 червня 2005 року, за грудень 2004 - з 15 січня 2005 р. по 15 липня 2005 р., за січень 2005 року -з 15. лютого 2005 р. по 15 серпня 2005 р., за листопад 2005 р. -з 15 грудня 2005 р. по 15 червні 2006 р., за грудень 2005 р. -з 15 січня 2006 р. по 15 липня 2006 р., за лютий 2006 р. -з 15 березня 2006 р. по 15 вересня 2006 р., за січень 2007 р. -з 15 лютого 2007 р. по 15 серпня 2007 р., за квітень 2007 р. -з 15 травня 2007 р. по 15 листопада 2007 р., за травень 2007 р.-з 15 червня 2007 р. по 15 грудня 2007 р.
У відповідності до вимог ст.258 Цивільного кодексу України для стягнення неустойки застосовується спеціальний скорочений строк позовної давністю терміном в один рік. Згідно із ст. 264 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Позовна заява ДП “Енергоринок» датована 18.10.2007 р. Отже на стягнення пені, нарахованої до жовтня 2006 р. термін позовної давності сплинув. Згідно із розрахунком суду, виконаним із дотриманням вимог ст. 232 ГК, сума пені, строк позовної давності на стягнення якої не сплинув, складає 712 334,89 грн.
Враховуючи заяву відповідача про застосування строків давності при розгляді даної справи, позовні вимоги ДП “Енергоринок» в частині стягнення пені, підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язання; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
З матеріалів справи вбачається, що ВАТ “Одесаобленерго» знаходиться у скрутному фінансовому становище, зокрема має великі боргові зобов'язання перед ДП “Енергоринок» минулих періодів, що як встановлено постановами Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 р. по справі № 27-31/146-03-2842, від 08.05.2007 року по справі № 5/178-06-4521, виникли не з вини відповідача.
Зважаючи на зазначені обставини, суд вважає за необхідне зменшити суми стягуваної пені з 712 334,89 грн. до 50 000,00 грн.
Господарський суд погоджується з тим, що позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та річних від суми простроченого грошового зобов'язання, з наступних обставин.
Статтею 625 ЦКУ передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати від боржника сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних є засобом захисту прав та інтересів, суть якого полягає у компенсації матеріальних витрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації від боржника за користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредитору.
З урахуванням зазначеного, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, та підлягають стягненню з відповідача.
Однак, суд не погоджується із розрахунком позивача вказаних нарахувань, оскільки останній зроблений без врахування умов Договору стосовно термінів проведення розрахунків. Як вже зазначалося вище остаточний розрахунок за куповану електричну енергію у розрахунковому періоді відповідач повинен був здійснювати до 14 числа включно наступного місяця, таким чином час прострочення виконання грошового зобов'язання починається з 15 числа місяця наступного за розрахунковим.
Враховуючи зазначене, за розрахунком, здійсненим судом, сума нарахувань інфляційних витрат за період з 15.12.2004 року по 01.10.2007 р. складає 5 227 891,94 грн., сума річних - 1 312461,57 грн.
Також, враховуючи обставини справи, з метою належного виконання рішення, господарський суд приходить до висновку про необхідність розстрочення стягнутої рішенням суми боргу, пені, інфляційних та річних нарахувань, що підтверджується наступними обставинами.
В матеріалах справи міститься заява ВАТ “Одесаобленерго» про надання розстрочки виконання рішення суду порядку ст. 121 ст. 83 ГПК України. Відповідач просить суд у разі винесення рішення про задоволення позову та стягнення з нього боргу і санкцій надати йому розстрочку виконання рішення на 480 місяців. В обґрунтування вказаної заяви відповідач посилається на обставини, що перешкоджатимуть йому виконати рішення господарського суду у порядку встановленому останнім.
У відповідності до положень п. 6 ст. 83 ГПК України та частини 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Згідно із актом звірки взаєморозрахунків від 19.11.07 р. № 03/72-7814, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 р. по справі № 27-31/146-03-2842 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.05.2007 року по справі №5/178-06-4521 ВАТ “Одесаобленерго» має заборгованість за поставлену електричну енергію перед ДП “Енергоринок» у сумі 790 640 445,55 грн., та заборгованість з інфляційних нарахувань, пені, річних у сумі 197 588 722,96 грн., загалом 988 229 168,51 грн. Вищезазначеними судовими актами також було визнано, що відповідач фінансово неспроможний проводити погашення боргів минулих періодів та одночасно нормально здійснювати свою підприємницьку діяльність (проводити повну поточну оплату вартості електроенергії, купованої у ДП “Енергоринок», сплачувати податки та збори, проводити реконструкцію електромереж тощо). Реструктуризована рішеннями суду заборгованість ВАТ “Одесаобленерго» минулих періодів повинна погашатися відповідачем щомісячно, шляхом сплати 2 063 867,85 грн., та окрім цього проводити повну поточну оплату об'ємів поставленої електроенергії. При цьому ВАТ “Одесаобленерго» як єдиний на території Одеської області постачальник електричної енергії, в силу ліцензійних умов та правил не має право займатися іншими видами підприємницької діяльності, окрім постачання та передачі електричної енергії споживачам. Фінансування господарської діяльності відповідача повністю залежатиме від встановленою державними органами ціни на продаж електроенергії споживачам. Відповідно до ст. 17 Закону України “Про електроенергетику» роздрібна ціна на електричну енергію для постачання споживачам формується згідно з умовами і правилами здійснення підприємницької діяльності та затверджується Національною комісією регулювання електроенергетики України на підставі розрахунку тільки поточних витрат підприємства на свою діяльність.
Як вбачається із структури тарифу, затвердженого постановою НКРЕ від 13.12.2007 р. №1742 для підприємницької діяльності з постачання та передачи електричної енергії споживачам відповідача, витрат на погашення кредиторської заборгованості ВАТ “Одесаобленерго» у минулих роках діючими тарифами не передбачено. Також, виходячи з прогнозованого фінансового стану відповідача на 2008 рік, з урахуванням усіх необхідних витрат ВАТ “Одесаобленерго» на здійснення діяльності по постачання електричної енергії, вбачається нестача коштів на проведення виплат за рішенням суду.
Чимала дебіторська заборгованість ВАТ “Одесаобленерго» не дозволяє відповідачу розраховувати на погашення кредиторської заборгованості перед позивачем за рахунок платежів споживачів. Оскільки більш ніж половина боргів споживачів ВАТ “Одесаобленерго» є безнадійними з підстав банкрутство юридичних осіб, неплатоспроможності населення, тощо.
Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що виконання рішення відповідачем без надання розстрочки сплати стягнутих сум буде неможливе. Окрім того, негайне виконання судового рішення може негативно вплинути на ситуацію з енергопостачання в Одеському регіоні, оскільки від нормального функціонування єдиної енергопостачальної компанії, якою є ВАТ “Одесаобленерго», залежатиме надійність та безперервність забезпечення електричною енергію споживачів м. Одеси та Одеській області.
За таких обставин позовні вимоги ДП “Енергоринок» підлягають задоволенню частково, а рішення господарського суду Одеської області розстроченню на 480 місяців, зі стягненням щомісячно 77546,42грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито за розгляд справи, а також витрати на ІТЗ судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44,49, 82, 83, 85, 121 ГПК України, суд, -
1.Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго» (65029, м. Одеса, вул.. Садова, 3, код ЄДРПОУ 00131713) на користь державного підприємства “Енергоринок» (01032, м. Київ, вул.. Комінтерну, 27, код ЄДРПОУ 21515381) борг за електроенергію у сумі 30 631 928,30 грн., 50 000,00 грн. пені, інфляційних витрат - 5 227 891,94 грн., річних - 1 312461,57 грн., державного мита - 20300,55 грн., ІТЗ судового процесу -93,94 грн. з розстрочкою виконання рішення суду на 480 місяців зі стягненням щомісячно по 77 546,42 грн.
3. В решті позову відмовити.
Рішення набирає чинності в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України.
Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя Аленін О.Ю.