П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
31 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/28529/25
Категорія: 108010000 Головуючий 1 інстанції:Хлімоненкова М.В.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:10.11.2025р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Алексєєвій Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КАПЛОР 7" до Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправним, скасування розпорядження та припису,
У серпні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "КАПЛОР 7" звернулося до суду з позовом до Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) про:
- визнання протиправним та скасування розпорядження №4 Департаменту від 31 липня 2025 року;
- визнання протиправним та скасування припису Департаменту від 14 травня 2025 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що із змісту рішення виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів від 27 грудня 1991 року №580 (далі - Рішення №580) вбачається, що пам'ятка місцевого значення, зокрема, Склади удільного відомства, 1895 року , арх. Л.Л. Влодек, розташована за адресою: Французький бульвар, №6. У Рішення №580 не значиться об'єкт як пам'ятник архітектури - Склади удільного відомства (арх. ОСОБА_1 )) за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 10, як помилково вказано у розпорядженні.
Також, позивач зазначав, що нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Одеса, бульвар Французький, 10, є пам'яткою культурної спадщини місцевого значення, тому позивач не може бути змушеним виконувати вимоги припису Департаменту.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що склади удільного відомства, 1895 року , розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 6 - об'єкт культурної спадщини, що був взятий на державний облік Рішення №580. В архіві Департаменту наявний Акт за результатами інвентаризації об'єкта культурної спадщини, розташованого за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 10, складений фахівцями управління охорони культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 05 жовтня 2021 року , згідно з яким визначається наявність за зазначеною адресою двох будівель. Також зазначений об'єкт культурної спадщини внесений до історико-архітектурного опорного плану м. Одеса від 08 травня 2007 року №32/1 (Книга ІІ) за №1262 з записом - Будівлі складів удільного відомства, 1895 року , Французький бульвар, 10 (6). Таким чином, визначення цього об'єкта культурної спадщини у переліку об'єктів архітектури і містобудування, наведеного в додатку до Рішення №580, як Склади удільного відомства, а також в історико-архітектурному опорному плані м. Одеса, як Будівлі складів удільного відомства, з зазначенням попередньої адреси - Французький бульвар, 6, свідчить про наявність декількох будівель, що входять до його складу.
Враховуючи зазначене, відповідачем, на виконання чинного законодавства, законно, в межах власних повноважень було видано позивачу припис від 14 травня 2025 року з вимогою укласти охоронний договір на пам'ятку.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року позов ТОВ "КАПЛОР 7" задоволено.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Департаменту №4 від 31 липня 2025 року.
Визнано протиправним та скасовано припис Департаменту від 14 травня 2025 року.
Стягнуто на користь ТОВ "КАПЛОР 7" за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту 4 844,80 грн. сплаченого судового збору.
В апеляційній скарзі Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги:
- наявність або відсутність паспорту або облікової картки пам'ятки жодним чином не впливає статус зазначеного об'єкта культурної спадщини, оскільки в даному випадку облікова документація є вторинною/похідною відносно зазначеного розпорядження;
- варто врахувати правовий висновок Верховного суду України, викладений в постанові від 09 вересня 2014 року у справі №5011-48/950-2012, в якій, застосовуючи наведені приписи законодавства при вирішенні тотожного спору;
- відповідно до положень Порядку проведення окремих видів робіт на об'єктах культурної спадщини в умовах воєнного стану, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2022 року №1342 (далі - Постанова №1342) обстеження пошкоджених об'єктів культурної спадщини проводиться за рішенням власника або уповноваженого ним органу, користувача об'єкта, або за рішенням виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями (далі - уповноважений орган). З метою збереження об'єкта культурної спадщини відповідачем як органом охорони культурної спадщини, в межах наданих повноважень було видане розпорядження від 31 липня 2025 року №4.
- виходячи з аналізу положень Закону України "Про охорону культурної спадщини"(далі - Закон №1805-III) та Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1768 (далі - Порядок №1768) слідує, що власник пам'ятки культурної спадщини чи її частини або уповноважений ним орган (особа) незалежно від форми власності зобов'язаний укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка.
- відповідачем, на виконання чинного законодавства, законно, в межах власних повноважень було видано позивачу припис від 14 травня 2025 року з вимогою укласти охоронний договір на пам'ятку.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
ТОВ "КАПЛОР 7" зареєстроване в установленому законом порядку як юридична особа, код ЄДРПОУ 41087030, основним видом економічної діяльності є 11.02 Виробництво виноградних вин.
12 жовтня 2021 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (Продавець) з однієї сторони та ТОВ "КАПЛОР 7" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації за результатами аукціону, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., зареєстрований у реєстрі за №4321.(далі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, котрий став переможцем електронного аукціону UA-PS-2021-08-19-000084-2, який відбувся 14 вересня 2021 року, об'єкт малої приватизації, а саме Цілісний майновий комплекс "Одесавинпром", який розташований за адресами: Одеська область, місто Одеса, бульвар Французький, 8; Одеська область, місто Одеса, бульвар Французький, 10; Одеська область, місто Одеса, бульвар Французький, 12,Одеська область, місто Одеса, вулиця Наливна, 2; Одеська область, місто Одеса, вулиця Головатого отамана, 151, (далі - Об'єкт приватизації), а Покупець зобов'язується прийняти Об'єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в цьому Договорі умови.
Пунктом 1.3. Договору визначено, що перелік нерухомого та рухомого майна, яке входить до складу Об'єкта приватизації та передається у власність Покупцю, наведено у Додатку, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно Додатку №1 до Договору купівлі-продажу об'єкта державної власності за результатами аукціону, до переліку нерухомого майна, що передане у власність Покупця, входить наступне нерухоме майно за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 10: виробничий корпус з 1 поверховими приміщеннями, виробничий корпус з адміністративними приміщеннями, А,А1, площею 6 201,1 м.кв; будівля їдальні, Б площею 317,7 м.кв; будівля ремонтно-механічного цеху, В площею 170,5 м.кв; будівля парокотельні площею 336,9 м.кв, Г; блок складських приміщень готової продукції, Д площею 2 337,9 м.кв; блок для обслуговування автомобілів, Ж площею 37,5 м.кв; приміщення прохідного пункту, 3 площею 32,2 м.кв; автогараж, И площею 35,7 м.кв; совхозвинтрест (приміщення мансардного,1-го, 2-го поверхів та підвалу (1 та 2 рівня)), К площею 2 657,8 м.кв; насосна, Л площею 19,5 м.кв; будівля зберігання запасів води, М площею 96 м.кв; склад пляшок, Н площею 579,3 м.кв; галерея для транспортування продукції, О площею 354 м.кв; підвали для обробки та зберігання вина з амфорами для зберігання вина, П площею 5 274,4 м.кв; огорожа, №1-6; мостіння І, ІІ; внутрішньомайданчикові мережі водопроводу; зовнішні тепломережі; внутрішньомайданчикові мережі каналізації.
Згідно п.1.1.7 Договору, нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Одеса, бульвар Французький, 10 є пам'яткою культурної спадщини місцевого значення. Продаж зазначеного нерухомого майна здійснюється за погодженням Департаменту дає згоду згідно листів №01-12/4287 від 25 вересня 2020 року, №01-12/3828 від 13 серпня 2021 року за умови, що діяльність Покупця відповідатиме вимогам законодавства про охорону культурної спадщини, державним стандартам і правилам у сфері охорони культурної спадщини і не створить загрози для пам'ятки.
23 вересня 2024 року між Департаментом та ТОВ "КАПЛОР-7" був укладений охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини чи її частину №2774/10/05-10/2-24/1125, відповідно до якого Власник (користувач) бере на себе зобов'язання щодо охорони будівлі-пам'ятки по бульвару Французькому, 10 (загальною площею 2 657,8 кв.м (відповідно до технічного паспорту літера К)), що належить ТОВ "КАПЛОР-7" на підставі договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації за результатами аукціону від 12 жовтня 2021 року, зареєстрованого у реєстрі за номером 4321, посвідченого Іллічовою Н.А., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24 листопада 2021 року, індексний номер витягу: 286440131, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2464117151100 - БУДІВЛЯ ПИВЗАВОДУ (ПОЧ. ХХ СТ.), яка прийнята під охорону держави рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів від 15 серпня 1985 року №480 - як пам'ятка архітектури місцевого значення.
14 травня 2025 року Департаментом видано припис (повторно) ТОВ "Каплор-7", згідно якого в порушення вимог ст. 23 Закону №1805-III власником складських приміщень готової продукції (літера Д) (склади удільного відомства (арх. ОСОБА_1 )) загальною площею 2337,9 кв.м. не укладено охоронний договір на користування вказаними приміщеннями.
Відповідно до вказаного припису, керуючись ч.1 ст. 30 Закону №1805-III Департамент культури, національностей, релігій та охорони культурної спадщини облдержадміністрації зобов'язав: 1) Протягом 10 днів з моменту отримання припису надати до Департаменту правовстановлюючу документацію, для укладання охоронного договору на зазначені приміщення; 2) Надати доступ до зазначених приміщень з метою обстеження для укладання охоронного договору.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04 липня 2025 року, 20 червня 2025 року зареєстроване кримінальне провадження за фактом умисного здійснення обстрілу м. Одеси 20 червня 2025 невстановленими військовослужбовцями збройних сил російської федерації, в умовах російського вторгнення в Україну, із використанням БПЛА типу Shahed-136/Герань-2, зокрема, за локацією: м. Одеса, Французький бульвар, 10, територія ТОВ "КАПЛОР-7", пошкоджено офісні/складські/технічні приміщення, асфальтне полотно.
31 липня 2025 року Департаментом видано розпорядження №4 щодо адреси: м. Одеса, бул. Французький. 10 літ. Д, у якому зазначено, що будівля по бул. Французькому, 10 - Склади удільного відомства (арх. ОСОБА_1 ). прийнята під охорону держави Рішення №580 - як пам'ятка архітектури та містобудування місцевого значення. Листом від 14 липня 2025 року №14-07/25 (вх. Департаменту від 18 липня 2025 року №1099/10/01- 12/1-25) ТОВ "КАПЛОР 7" повідомив Департамент, що внаслідок вибухів БПЛА "Шахед" було суттєво пошкоджено будівлі, у зв'язку з чим створено комісію з обстеження пошкодженого майна. Під час роботи комісії 23 липня 2025 року проводився огляд будівлі пивзаводу, про що складено Акт огляду технічного стану об'єкта культурної спадщини, який пошкоджений внаслідок воєнних дій у період збройної агресії Російської Федерації проти України. Разом з цим, під час огляду території будівлі встановлено, що також пошкоджена будівля складів, про що представником Департаменту складено акт огляду.
Згідно розпорядження, Департамент зобов'язав: 1. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2025 року №1342 створити комісію з обстеження пошкодженого майна та скласти акт огляду будівлі - пам'ятки "Склади удільного відомства" протягом 10 днів; 2. Розробити документацію відповідно до висновків акту огляду та надати на розгляд до Департаменту протягом 30 днів з дня складання акту огляду.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано до суду достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом свідчили про перебування у складі цілісного майнового комплексу "Одесавинпром", набутого позивачем у власність за договором купівлі-продажу, пам'ятки культурної спадщини "Склади удільного відомства".
Суд першої інстанції дійшов висновку, що Акт за результатами інвентаризації від 05 жовтня 2021 року не є належним доказом зміни адреси пам'ятки архітектури та містобудування місцевого значення без відомостей виконавчого органу місцевої ради про зміну такої нумерації.
За таких обставин, враховуючи недоведення відповідачем належними та допустимими доказами належності складських приміщень до пам'ятки культурної спадщини "Склади удільного відомства, 1895 року за проектом архітектора Л.Л. Влодека", оскаржуваний припис виданий 14 травня 2025 року Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації не може вважатися правомірним.
З цих же підстав, та з таких же міркувань суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність розпорядження №4 Департаменту від 31 липня 2025 року, яким зобов'язано ТОВ "КАПЛОР-7" відповідно до Постанови №1342 створити комісію з обстеження пошкодженого майна - пам'ятки "Склади удільного відомства" за адресою: м. Одеса, бул. Французький, 10 літ "Д", скласти акт огляду будівлі, розробити документацію та надати на розгляд до Департаменту.
За результатами розгляду справи суд першої інстанції констатував наявність ряду неузгодженостей щодо обліку об'єктів культурної спадщини.
Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України "Про охорону культурної спадщини" №1805-III.
В Преамбулі Закону зазначено, що об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою. Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Згідно ст. 1 Закону №1805-III, охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Повноваження органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції врегульовано ст. 6 Закону№1805-III.
Зокрема, серед повноважень здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; встановлення режиму використання пам'яток місцевого значення, їхніх територій, зон охорони; забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; укладення охоронних договорів на пам'ятки; видання розпоряджень та приписів за порушення цього Закону.
Відповідно до п.6.3 Положення про Департамент культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням виконуючого обов'язки голови Одеської обласної державної адміністрації від 27 травня 2019 року №647/А-2019 Департамент здійснює контроль за виконанням Закону №1805-III.
Отже, Департамент є спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини та діє в межах чітко визначених законом повноважень.
Щодо статусу об'єкта як пам'ятки культурної спадщини, колегія суддів зазначає наступне.
За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону №1805-III:
- об'єкт культурної спадщини - це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;
- пам'ятка культурної спадщини (далі пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
З матеріалів справи вбачається, що Склади удільного відомства, 1895 р., розташовані за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 6 - об'єкт культурної спадщини, що був взятий на державний облік Рішенням №580 (п.613 додатку до рішення,).
Відповідно до п.12.1 Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України №158 (далі - Порядок №158), інвентаризація об'єктів культурної спадщини здійснюється з метою уточнення даних облікової документації.
Згідно п.12.15. Порядку №158 інвентаризація об'єктів культурної спадщини здійснюється під час проведення заходів постійного та періодичного моніторингу. Під час інвентаризації уточнюються дані про об'єкти (адреса, місце розташування, габарити, зміни планувально-просторових та інших характеристик, межі території) шляхом візуального обстеження, обмірів та фотофіксації.
В архіві Департаменту наявний Акт за результатами інвентаризації об'єкта культурної спадщини, розташованого за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 10, складений фахівцями управління охорони культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 05 жовтня 2021 року, згідно з яким визначається наявність за зазначеною адресою двох будівель.
Також, зазначений об'єкт культурної спадщини внесений до історико-архітектурного опорного плану м. Одеса від 08 травня 2007 року №32/1 (Книга ІІ) за №1262 з записом - Будівлі складів удільного відомства, 1895 р., Французький бульвар, 10 (6).
З наведеного слідує, що визначення цього об'єкта культурної спадщини у переліку об'єктів архітектури і містобудування, наведеного в додатку до Рішення №580, як Склади удільного відомства, а також в історико-архітектурному опорному плану м. Одеса, як Будівлі складів удільного відомства, з зазначенням попередньої адреси - Французький бульвар, 6, свідчить про наявність декількох будівель, що входять до його складу.
До Державного реєстру нерухомих пам'яток України пам'ятка не занесена.
Колегія суддів звертає увагу, що Рішення №580 приймалось відповідно до чинного на час прийняття Закону УРСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" від 13 липня 1978 року №3600-ІХ (далі - Закон УРСР).
Відповідно до ст. 7 Закону УРСР державне управління в галузі охорони і використання пам'яток історії та культури здійснюється Радою Міністрів СРСР, Радою Міністрів Української РСР, виконавчими комітетами обласних, районних, міських, районних у містах, селищних і сільських Рад народних депутатів, а також спеціально уповноваженими на те державними органами охорони пам'яток відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР.
Спеціально уповноваженими державними органами охорони пам'яток історії та культури в Українській РСР є Міністерство культури Української РСР, Державний комітет Ради Міністрів Української РСР у справах будівництва, Головне архівне управління при Раді Міністрів Української РСР та їх органи на місцях, а також інші державні органи, до компетенції яких законодавством Союзу РСР і Української РСР віднесено здійснення зазначених функцій.
Згідно ст. 8 Закону УРСР виконавчі комітети обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів затверджують переліки пам'яток історії та культури місцевого значення.
Щодо розробки облікової документації на зазначений об'єкт культурної спадщини варто зазначити наступне. Відповідно до п.16 Інструкції про порядок обліку, забезпечення збереження, змісту, використання і реставрації недвижимих пам'ятників історії та культури, затвердженої наказом Міністерства культури СРСР №203, яким на органи охорони культурної спадщини покладаються зобов'язання з розробки облікової документації на пам'ятки (облікові картки та паспорти пам'яток) зазначається, що в паспорті вказується категорія охорони та вид пам'ятки з посиланням на стверджуючий документ.
Відтак, паспорт на пам'ятку культурної спадщини може бути розроблений лише після її включення до відповідного Переліку пам'яток. Тобто йде мова про зобов'язання, які виникають в органу охорони культурної спадщини після набуття об'єктом статусу пам'ятки культурної спадщини.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що наявність або відсутність паспорту або облікової картки пам'ятки жодним чином не впливає статус зазначеного об'єкта культурної спадщини, оскільки в даному випадку облікова документація є вторинною/похідною відносно зазначеного розпорядження.
З прийняттям Закону №1805-III законодавцем з метою врегулювання правових, організаційних, соціальних та економічних відносин у сфері охорони культурної спадщини було запроваджено Державний реєстр нерухомих пам'яток України, із внесенням відомостей до якого про об'єкт культурної спадщини і було визначено момент набуття ним статусу пам'ятки культурної спадщини, а відтак, і встановлення регламентованого таким Законом охоронного режиму відносно нього.
При цьому, з метою збереження відповідних об'єктів за час розроблення порядку реєстрації їх в Державному реєстрі нерухомих пам'яток України та здійснення такої реєстрації в п.3 Прикінцевих положень Закону№1805-III і було зазначено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону УРСР, визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.
Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що станом на сьогоднішній день законодавцем було внесено зміни і доповнення до Закону №1805-III, а саме: Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону культурної спадщини" щодо визначення поняття "пам'ятка культурної спадщини", який набрав чинності з 03 серпня 2017 року, було змінено визначення пам'ятки культурної спадщини, встановивши, що це об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що будівля "Склади удільного відомства", яка перебування у складі цілісного майнового комплексу "Одесавинпром", набутого позивачем у власність за договором купівлі-продажу, має статус пам'ятки культурної спадщини
Щодо висновку суду першої інстанції про незаконність видання розпорядження від 31 липня 2025 року №4, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.24 Закону №1805-III власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.
Забороняється змінювати призначення пам'ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 30 Закону №1805-III органи охорони культурної спадщини зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.
З матеріалів справи вбачається, що у липні 2025 року позивач повідомив Департамент, що внаслідок вибухів БПЛА "Шахед" було суттєво пошкоджено будівлі, що перебувають у їх власності.
Під час огляду території будівлі відповідачем було встановлено, що пошкоджена будівля складів, що є пам'яткою культурної спадщини.
Відповідно до положень Постанови №1342 обстеження пошкоджених об'єктів культурної спадщини проводиться за рішенням власника або уповноваженого ним органу, користувача об'єкта, або за рішенням виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями. Таке рішення оформлюється відповідним розпорядчим документом.
З метою забезпечення обстеження пошкоджених об'єктів утворюється комісія, до складу якої залучаються представники органів охорони культурної спадщини, уповноважені представники власника або управителя (балансоутримувача) об'єкта, спеціалісти з вищою освітою за такими спеціальностями в галузі знань "Архітектура та будівництво": "Архітектура та містобудування", "Будівництво та цивільна інженерія", а також інші спеціалісти (за потреби).
Результатом обстеження є акт огляду технічного стану об'єкта культурної спадщини, який пошкоджений внаслідок воєнних дій у період збройної агресії Російської Федерації проти України, в якому описово зазначається інформація щодо отриманих пошкоджень на об'єкті культурної спадщини внаслідок воєнних дій, надаються висновки та рекомендації щодо проведення робіт.
За результатами огляду комісія приймає рішення щодо можливості виконання протиаварійних, невідкладних консерваційних робіт чи ремонтних робіт за однією або кількома із зазначених категорій, про що зазначається у висновку в акті огляду технічного стану, складеного за результатами комісійного огляду об'єкта.
Колегія суддів констатує, що ТОВ "КАПЛОР 7", всупереч вимогам Постанови №1342, як власник, не ініціював процедуру належного обстеження пошкодженого об'єкту культурної спадщини.
Враховуючи, що позивачем вимоги Постанови №1342 не виконувались, відповідний огляд пам'ятки культурної спадщини із залученням спеціалістів не проводився, з метою збереження об'єкта культурної спадщини відповідачем як органом охорони культурної спадщини, в межах наданих повноважень було видане розпорядження від 31 липня 2025 року №4 з вимогами:
- відповідно до Постанови №1342 створити комісію з обстеження пошкодженого майна та скласти акт огляду будівлі - пам'ятки - "Склади удільного відомства" протягом 10 днів
- розробити документацію відповідно до висновків акту огляду та надати на розгляд до Департаменту протягом 30 днів з дня складання акту огляду.
На підставі вищевикладеного та з урахуванням бездіяльності власника, колегія суддів доходить висновку, що відповідач своїм розпорядженням від 31 липня 2025 року №4 діяв правомірно та виконував вимоги Постанови №1342.
Щодо законності видання припису від 14 травня 2025 року, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно п.14 ч.1 ст. 6 Закону №1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них.
Відповідно ч.6 ст. 3 Закону №1805-III рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов'язковими для виконання юридичними і фізичними особами.
Частиною 1 ст. 23 Закону №1805-III передбачено, що усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Зазначене також передбачене п.2 Порядку №1768).
З аналізу положень Закону №1805-III та Порядку №1768 колегія суддів зазначає, що власник пам'ятки культурної спадщини чи її частини або уповноважений ним орган (особа) незалежно від форми власності зобов'язаний укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка.
Тобто, обов'язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам'ятки або уповноважений ним орган, і саме власник, а за наявності уповноваженого органу - такий орган, повинен бути ініціатором.
В результаті перевірки спеціалістами Департаменту дотримання власниками пам'ятки культурної спадщини - Складів удільного відомства, 1895 р., розташованих за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 6 вимог пам'яткоохоронного законодавства було виявлено порушення ст. 23 Закону №1805-III, а саме: не укладено охоронний договір,
Колегія суддів акцентує, що про відсутність охоронного договору позивач заперечує.
На підставі вищезазначеного, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем, на виконання чинного законодавства, законно, в межах власних повноважень було видано позивачу припис від 14 травня 2025 року з вимогою укласти охоронний договір на пам'ятку.
Підсумовуючи, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування розпорядження №4 від 31 липня 2025 року припису Департаменту від 14 травня 2025 року., що помилково не було враховано судом першої інстанції, що, в свою чергу, на думку колегія суддів, свідчить про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, також, колегія суддів констатує, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "КАПЛОР 7".
Колегія суддів вважає необхідним акцентувати увагу, що в Преамбулі Закону України "Про охорону культурної спадщини" зазначено, об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою. Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Статус об'єкта культурної спадщини не несе загрозу праву власності, а обов'язок зберігати історико-культурний об'єкт, згідно положень ст. 54 Конституції України, є обов'язком усіх громадян України.
Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб'єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст.139 КАС України, відсутні.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.3, 4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "КАПЛОР 7" до Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправним, скасування розпорядження та припису.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 03 квітня 2026 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.