25 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/21203/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 р. (суддя Турлакова Н.В) в адміністративній справі №160/21203/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №046350015903 від 13 травня 2025 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до його загального страхового стажу період роботи з 03 травня 1993 р. по 29 березня 1996 р. згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до його пільгового стажу за Списком №1 (підземний) період роботи прохідником підземним 5 розряду із повним робочим днем в шахті ім. К.А. Румянцева з 01 січня 2011 р. по 27 вересня 2011 р. та прохідником підземним 5 розряду із повним робочим днем в шахті на ДП «Артемвугілля» структурного підрозділу «Ордена трудового червоного прапору Шахта ім. К.А. Румянцева з 20 травня 2013 р. по 31 серпня 2014 р. згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 та здійснити перерахунок пенсії з моменту звернення, тобто з 13 травня 2025 р. із урахуванням норм ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80 % заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
В обгрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 протиправно не зараховано
до страхового стажу період його роботи, з підстав наявності виправлень в трудовій книжці щодо дати наказу про прийняття його на роботу. Відповідальність за ведення трудової книжки покладено на роботодавця, тому позивач не може нести за це відповідальність. Також, протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи із посиланням на відсутність атестації робочого місця. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Також, Велика Палата Верховного Суду у справі №520/15025/16-а дійшла висновку, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації
робочих місць є відповідальністю роботодавця.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Судом:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №046350015903 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період роботи з 03 травня 1993 р. по 29 березня 1996 р. та до пільгового стажу за Списком №1 (підземний) період роботи прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті з 01 січня 2011 р. по 27 вересня 2011 р. та з 20 травня 2013 р. по 31 серпня 2014 р. згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 ;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 травня 2025 р. про перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та прийняти рішення.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що 13 травня 2025 р. позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії із урахуванням норм Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», за результатом розгляду якої Головними управліннями Пенсійного фонду України в Харківській області було прийнято рішення №046350015903 та правомірно в перерахунку пенсії відмовлено у зв'язку із відсутністю в позивача необхідного пільгового стажу. До пільгового стажу не враховано періоди роботи з 01 січня 2011 р. по 27 вересня 2011 р. та з 20 травня 2013 р. по 31 серпня 2014 р. - відсутні дані про проведення атестації робочих місць. Також, до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 03 травня 1993 р. по 29 березня 1996 р. - в даті наказу про прийняття на роботу наявне виправлення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відзив обґрунтовано тим, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для зарахування йому до страхового та пільгового стажу спірних періодів його роботи.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 р. у справі №200/2753/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області №046350015903 від 18 квітня 2024 р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 21 травня 1992 р. по 30 червня 1992 р., з 11 січня 1993 р. по 21 березня 1993 р., з 27 січня 1998 р. по 27 листопада 1998 р., з 06 квітня 2015 р. по 04 травня 2017 р. згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 06 березня 1996 р., з 12 січня 2022 р. згідно записів вкладишу до трудової книжки НОМЕР_3 від 04 травня 2017 р., з 01 вересня 2022 р. по 23 січня 2023 р. згідно записів трудової книжки НОМЕР_4 від 01 вересня 2022 р.; зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з 10 квітня 2024 р.
Починаючи з 11 лютого 2024 р., ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, а 13 травня 2025 р. він звернувся із заявою про її перерахунок відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці". Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.05.2025 №046350015903 в перерахунку пенсії відмовлено у зв'язку із відсутністю стажу 15 років на роботах, передбачених Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці". Листом від 01 липня 2025 р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_1 , що до його страхового стажу не зараховано період роботи з 03 травня 1993 р. по 29 березня 1996 р., оскільки в даті наказу про прийняття на роботу наявне виправлення; до пільгового стажу не враховано періоди роботи з 01 січня 2011 р. по 27 вересня 2011 р. та з 20 травня 2013 р. по 31 серпня 2014 р., оскільки відсутні дані про проведення атестації робочих місць.
Не погоджуючись із відмовою в перерахунку пенсії, а також не зарахуванні періодів роботи до страхового та пільгового стажу, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом.
Частково задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що недоліки заповнення трудової книжки, а також не проведення або не своєчасне проведення атестації робочого місця, є відповідальністю роботодавця, тому це не може позбавити особу конституційного права на соціальний захист.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України постановою №637 від 12 серпня 1993 р. затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, приписи якого передбачають, що коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
В матеріалах справи наявна копія трудової книжки серії НОМЕР_1 , записи №5,6 якої підтверджують, що в період з 03 травня 1993 р. по 29 березня 1996 р. ОСОБА_1 працював в МПП "Олімп" в якості монтажника коксохімічного виробництва. Також в трудовій книжці міститься записи №42,43,48,49, які підтверджують роботу ОСОБА_1 в шахті ім.К.А. Румянцева в період з 18 листопада 2010 р. по 27 вересня 2011 р. та з 20 травня 2013 р. по 14 жовтня 2014 р. - прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті (а.с. 23-41).
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи з 03 травня 1993 р. по 29 березня 1996 р., з підстав виправлення в його трудовій книжці року наказу про прийняття роботу, оскільки Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2018р. у справі №687/975/17 вказано, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки з вини адміністрації підприємства, не може бути підставою для позбавлення особи права на соціальний захист. Крім того слід зазначити, що вищевказаний період роботи позивача недійсним не визнавався.
Також, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги, що відсутність доказів проведення атестації, є підставою для не зарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи, зокрема, з 01 січня 2011 р. по 27 вересня 2011 р. та з 20 травня 2013 р. по 31 серпня 2014 р. на посаді прохідника підземного 5 розряду із повним робочим днем в шахті, яка відноситься до Списку №1 робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких
дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16 січня 2003 р.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 р. у справі №520/15025/16-а викладено наступний правовий висновок: «На працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Дана обставина не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист."
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №046350015903.
Зважаючи на відсутність заперечень від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо визначеного йому судом першої інстанції обов'язку зарахувати ОСОБА_1 спірні періоди роботи до відповідного стажу роботи та розглянути заяву позивача повторно, колегія суддів в цій частині рішення суду першої інстанції залишає без змін, враховуючи приписи статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що датою прийняття спірного рішення №046350015903 є 21.05.2025 (а.с.52). Суд першої інстанції вірно встановив цю обставину в ході розгляду справи, що підтверджується мотивувальною частиною його судового рішення (а.с.140), однак в резолютивній частині суд відтворив прохальну частину позовної заяви, зазначивши дату рішення №046350015903 , як "13.05.2025", що не відповідає обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а допущена судом першої інстанції описка є підставою для зміни резолютивної частини оскарженого рішення, що відповідатиме приписам статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025р. в адміністративній справі №160/21203/25 - змінити, зазначивши в абзаці другому його резолютивної частини дату рішення №046350015903 - "21.05.2025".
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025р. в адміністративній справі №160/21203/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 25 березня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
суддя О.О. Круговий