31 березня 2026 року м. Київ
справа №752/23250/25
провадження № 33/824/1606/2026
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києвавід 30 жовтня 2025 року щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, директора ПзІІ «ВАЙТЕРРА Україна», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 163-1, ч. 1 ст. 163-1, ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу № 350/34-00-04-01-01 від 17.09.2025, ОСОБА_1 обіймаючи посаду директора ПзІІ «ВАЙТЕРРА Україна» вчинив правопорушення, а саме: несвоєчасного подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску від 21.08.2025 №9253010468 за липень 2025 року ч.1 ст. 163-4 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» від 07.12.1984 №8074-V (зі змінами та доповненнями), порушення:
- пункту 51.1 статті 51; підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями;
- пункту 119.1 статті 119 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI ,зі змінами та доповненнями.
Крім того, відповідно до протоколу № 406/34-00-07-02 від 17.09.2025, ОСОБА_1 обіймаючи посаду директора ПІІ «ВАЙТЕРРА Україна» вчинив правопорушення, а саме: вчинив правопорушення: частини 1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8074-V із змінами та доповненнями в частині порушення порядку ведення податкового обліку внаслідок неправомірного декларування показників в податковій декларації з ПДВ за червень 2025 року: ВАЙТЕРРА УКРАЇНА»:
- пп. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню по рядку 20.2.1 «Сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19-рядок 19.1), яка: підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1+рядок 20.2.2) (рядок ЗДЗ): на рахунок платника у банку», податкової декларації з ПДВ за червень 2025 року на суму 967 255,15 гривень.
- п.200.12 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, платником завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 39 159 696 грн, оскільки у платника податків наявний податковий борг.
Крім того, відповідно до протоколу № 408/34-00-07-02 від 15.10.2025, ОСОБА_1 обіймаючи посаду директора ПІІ «ВАЙТЕРРА Україна» вчинив правопорушення, а саме: вчинив правопорушення: частини 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 №8074-V із змінами та доповненнями в частині порушення порядку ведення податкового обліку внаслідок неправомірного декларування показників в податкової декларації з ПДВ за червень 2025 року: ВАЙТЕРРА УКРАЇНА»:
- пп. «а» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню по рядку 20.2.1 "Сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200і.З статті 200і розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), яка: підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1+рядок 20.2.2) (рядок З ДЗ): на рахунок платника у банку», податкової декларації з ПДВ за липень 2025 року на суму 178 759,19 гривень.
- п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України оскільки ним завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 174 760,45 рядок 21 Декларації з ПДВ за липень 2025 року;
- п.201.1, п. 201.10. ст.201, п.89 підр. 2 розд. XX Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-Уі зі змінами та доповненнями, підприємством ПІІ «ВАЙТЕРРА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 23393195) не складено податкові накладні та не зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних на послуги, що використані не в господарській діяльності підприємства, всього на суму ПДВ 40517,42 грн., у тому числі за липень 2025 року на суму 40 517,42 грн.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2025 року визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85,00 грн.
Визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, і обмежитись усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Не погодившись з такою постановою в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідно до протоколу № 408/34-00-07-02, ОСОБА_1 6 листопада 2025 року подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову та прийняти нову, якою закрити провадження у справі за ст. 163-1 КУпАП на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції неправомірно розглянув різні протоколи в одному провадженні, адже вони не мають спільний предмет розгляду та стосуються різних підстав, а саме вищевказані протоколи складені на підставі різних актів перевірки, в яких зазначені різні періоди перевірки підприємства та застосовуються різні статті КУпАП, що є грубим процесуальним порушенням.
Вказує, що ПІІ «Вайтерра Україна» (змінено на ПІІ «Бунге Юкрейн») не погодилось з порушенням, вказаним в акті перевірки, та оскаржило акт перевірки та податкове повідомлення. Зазначає, що підприємство веде податковий облік у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Всі податкові повідомлення - рішення підприємство оскаржує в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Зазначає, що наразі у підприємства наявна позитивна практика скасування прийнятих податкових повідомлень - рішень, оскільки всі такі рішення скасовуються на підставі відповідних судових рішень.
Звертає увагу апеляційного суду на те, що податковий орган зловживає своїми правами та виносить незаконні податкові повідомлення - рішення, які на регулярній основі скасовуються в судовому порядку. Це, в свою чергу, підтверджує факт того, що на стадії розгляду цієї справи в суді першої інстанції встановлення вини ОСОБА_1 є передчасним.
Також вказує, що акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки в силу норм Податкового кодексу України акт перевірки не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платників податків, не є актом індивідуальної дії та підлягає оскарженню. Разом з цим, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, який був складений на підставі акта перевірки, не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки не є являє собою імперативного факту доведеності вини особи.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - Рудік Н.В. підтримав доводи апеляційної скарги. Південе міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомлялись про розгляд справи належним чином, однак не забезпечили явку представника у судове засідання, причину неявки суду не повідомили.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність, обґрунтованість та вмотивованість постанови суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції дослідив протокол № 408/34-00-07-02 від 15.10.2025 та його додатки, разом з поясненнями та клопотаннями ОСОБА_1 , та його представника - адвоката Рудіка Н.В. та дійшов висновку що, по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення в межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а саме у виді штрафу.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам.
Відповідно до ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Встановлено, що за результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПІІ «Вайтерра Україна» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2025 року було складено акт від 10 вересня 2025 року № 585/34-00-07-02/23393195 про те, що з боку підприємства встановлено порушення: пп. «а» п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-Vl, із змінами та доповненнями, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню по рядку 20.2.1 "Сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200'.3 статті 200' розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), яка: підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1+рядок 20.2.2) (рядок З Д3): на рахунок платника у банку», податкової декларації з ПДВ за липень 2025 року на суму 178 759,19 гривень; п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України оскільки ним завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 174 760,45 рядок 21 Декларації з ПДВ за липень 2025 року; п.201.1, п. 201.10. ст.201, п.89 підр. 2 розд. ХХ Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-Vi зі змінами та доповненнями, підприємством ПІ «ВАЙТЕРРА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 23393195) не складено податкові накладні та не зареєстровано їх B Єдиному реєстрі податкових накладних на послуги, що використані не господарській діяльності підприємства, всього на суму ПДВ 40517,42 грн. у тому числі за липень 2025 року на суму 40 517,42 грн.
На підставі акту перевірки складено податкові повідомлення - рішення № 71934000702 від 14.10.2025 року, № 71934000702, № 72134000702.
Вказане податкове повідомлення - рішення після його отримання уповноваженим представником Підприємства оскаржено до Державної податкової служби України у порядку, встановленому Податковим кодексом України, що підтверджується наявними у справі доказами (а.с. 214-221).
За результатами розгляду скарги, рішенням Державної податкової служби України № 36825/6/99-00_06-01-03-06 від 25 грудня 2025 року скасовано ППР Південного МУ ДПС по роботі з ВПП від 14.10.2025 № 71934000702, № 72034000702 в частині встановленого перевіркою завищення податкового кредиту по взаємовідносинах з ФГ «ПАНАСЮКІВ», ФГ «АЛЕКСЕЙ» і у відповідній частині штрафні санкції, а в іншій частині зазначені ППР та ППР Південного МУ ДПС по роботі з ВПП від 14.10.2025 N 72134000702 залишено без змін, а скаргу - частково задоволено.
З урахуванням вказаного рішення складено нові податкові повідомлення-рішення від 30.12.2025 року № 94934000702 та № 95034000702.
Після цього, ТОВ «ЛІДЕА УКРАЇНА» звернулось до Київського окружного адміністративного суду для оскарження податкових повідомлень-рішень від 30.12.2025 року № 94934000702 та № 95034000702, доказом чого є копія позовної заяви та ухвала Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року, якою відкрито провадження в адміністративній справі.
Відповідно до п.86.8. Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акту перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Відповідно до пунктів 56.1 та 56.2 ст.56 ПК України, рішення прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п.56.15 ст.56 ПК України, скарга подана із дотриманням строків, визначених п.56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Отже, за змістом наведених норм у випадку оскарження платником податків податкового повідомлення - рішення, прийнятого за результатами перевірки, сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 163-1, 163-4 КУпАП, є наявність на момент складання протоколів узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не актів перевірки.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбаченого ч ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не ґрунтуються на доказах по справі, оскільки акт перевірки контролюючого органу в розумінні положень ст. 56 Податкового кодексу України, як на час складання протоколів про адміністративні правопорушення, так і на момент судового розгляду був не узгодженим, податкові повідомлення-рішення № 71934000702 та № 72034000702 скасовані рішенням ДПСУ, а процедура оскарження нових податкових повідомлень-рішень ще триває, а тому стверджувати про законність та обґрунтованість актів були відсутні підстави, а отже він не міг бути визнаний доказом вини ОСОБА_1 за відсутності інших доказів у справі.
За таких обставин, протоколи про адміністративні правопорушення, які формуються на неузгоджених податкових повідомленнях-рішеннях та актах перевірки не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 в порушенні вимог ч. 1 ст. 163-1 , а тому висновок суду про доведеність його вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 163-1 є необґрунтованим.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про визнання винним ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
Таким чином, в апеляційній скарзі наведено переконливі доводи, які ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи та дають апеляційному суду підстави для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 11 квітня 2023 року в частині притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 163-1 КУпАП та в частині закриття провадження за ст 163-1 Куп АП на підставі ст. 38 КУпАП скасувати.
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Желепа