30 жовтня 2025 року м. Київ
Справа № 757/68189/21
Провадження: № 22-ц/824/2772/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,
суддів Верланова С. М., Нежури В. А.,
секретар Лаврук Ю. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги адвоката Нора Артема Григоровича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРУС-МЕДІА» та в інтересах ОСОБА_1
на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 року, ухвалене під головуванням судді Козлова Р. Ю.,
у справі за позовом Хайленд Дістіллерс Лімітед(Highland Distillers Limited) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРУС-МЕДІА», Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент), правонаступником якого є Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор», про визнання недійсними свідоцтв України на торговельні марки НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21 та зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2021 року компанія Хайленд Дістіллерс Лімітед (Highland Distillers Limited) (далі - компанія) звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що компанія є суб'єктом господарювання, місцерозташування якої знаходиться в Шотландії і яка входить до групи компаній міжнародної корпорації «Edrington» (Едрінгтон), виробляє спиртні напої, зокрема, шотландський віскі. Компанія є власником всесвітньо відомих брендів шотландського віскі, у тому числі «ІНФОРМАЦІЯ_2» та «ІНФОРМАЦІЯ_5». Разом із компаніями, які пов'язані з нею корпоративними зв'язками, вони входять до «The Scotch Whiskey Association» (Асоціація виробників шотландського віскі), одним із пріоритетів діяльності якої є захист відповідної продукції у всьому світі. Компанія (Хайленд Дістіллерс Лімітед) є власником свідоцтв на торговельні марки, якими маркується його продукція, що реалізується на території України, зокрема: № НОМЕР_1 від 10 березня 2011 року на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_2» для товарів і послуг, 33 клас Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі - МКТП), заявка m201014174 від 14 вересня 2010 року; № НОМЕР_4 від 11 жовтня 2010 року на торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для товарів і послуг, 33 клас МКТП, заявка m201010926 від 15 липня 2010 року; № НОМЕР_2 від 10 березня 2011 року на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_3» для товарів і послуг, 33 клас МКТП, заявка m201012251 від 06 серпня 2010 року; № НОМЕР_3 від 10 березня 2011 року на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_4» для товарів і послуг, 33 клас МКТП, заявка m201012249 від 06 серпня 2010 року; «ІНФОРМАЦІЯ_5», 33 клас МКТП, міжнародна реєстрація від 10 травня 2005 року, № НОМЕР_22.
Найбільш розповсюджені алкогольні продукції, які виробляє компанія, представлені на світовому та національному ринках алкогольною продукцією (шотландським віскі) під назвами: «ІНФОРМАЦІЯ_2» та «ІНФОРМАЦІЯ_5». Компанія є власником відповідних свідоцтв на торговельну марку, зокрема № НОМЕР_1, № НОМЕР_4 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , та за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_22, якими маркується популярна та відома у всьому світі алкогольна продукція (шотландський віскі), яка вироблена в Шотландії, продається в Україні та маркована позначенням «ІНФОРМАЦІЯ_6» та «ІНФОРМАЦІЯ_7».
Класифікація шотландського віскі за окремими географічними регіонами проводилася протягом тривалого проміжку часу. Шотландія має всесвітню відому репутацію виробника віскі, яка має свою історію та охороняється на державному рівні. У силу історичних традицій більшість назв віскі в Шотландії отримали на честь місцевості виробництва. Зокрема, «ІНФОРМАЦІЯ_6» (ІНФОРМАЦІЯ_6) це один із найвідоміших географічних регіонів у Шотландії, який має асоціації з виробництвом віскі. Близько 80 % нинішніх шотландських спиртових заводів - виробників віскі, знаходяться у цьому регіоні. Спеціальні норми щодо географічної назви даного регіону закріплені у Положенні про шотландський віскі. Відповідне позначення згадується в інших документах, розроблених Асоціацією виробників шотландського віскі, які регулюють порядок щодо оформлення етикеток, тари та упаковок, що використовується для алкогольної продукції (віскі). Компанія та інші шотландські виробники віскі, які реєструють свої напої (віскі) в Шотландії, мають безперечне право використовувати це географічне зазначення в назвах своїх алкогольних напоїв. Інші свідоцтва на торговельні марки, до складу яких входить словесне позначення «ІНФОРМАЦІЯ_6» (ІНФОРМАЦІЯ_8), не можуть вважатися законними.
Водночас, в 2021 році компанії стало відомо про реєстрацію в Україні торговельних марок за свідоцтвами: № НОМЕР_5 від 11 квітня 2016 року (заявка m201415931 від 10 листопада 2014 року, власники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ); № НОМЕР_7 від 11 квітня 2016 року (заявка m201415932 від 10 листопада 2014 року, власники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ); № НОМЕР_8 від 12 червня 2017 року (заявка m201520580 від 16 листопада 2015 року, власник: ОСОБА_1 ); № НОМЕР_9 від 26 червня 2017 року (заявка m201524374 від 29 грудня 2015 року, власник: ОСОБА_1 ); № НОМЕР_11 від 26 грудня 2018 року (заявка m201709262 від 25 квітня 2017 року, власник: товариство з обмеженою відповідальністю «Петрус-Медіа» (далі - ТОВ Петрус-Медіа»); № НОМЕР_13 від 26 грудня 2018 року (заявка m201709267 від 25 квітня 2017 року, власник: ТОВ Петрус-Медіа»); № НОМЕР_12 від 25 січня 2019 року (заявка m201709260 від 25 квітня 2017 року, власник: ТОВ Петрус-Медіа»).
Крім того, відмічає, що в Україні виробляється та продається в роздрібній мережі алкогольна продукція, маркована оскаржуваними марками: № НОМЕР_5, № НОМЕР_7, № НОМЕР_8, № НОМЕР_9, виробником якої вказано товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» (далі - ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор»).
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор» здійснює діяльність відповідно до коду КВЕД 11.01 дистиляція та змішування спиртних напоїв.
Кінцевими бенефіціарами власниками вказаного товариства є ОСОБА_1 , яка є власником/співвласником оскаржуваних марок, та ОСОБА_2 , який є співвласником марки № НОМЕР_5 та марки № НОМЕР_7. До переліку засновників (учасників) входить також ОСОБА_3 , який є співвласником марки № НОМЕР_5 та марки № НОМЕР_7.
Торговельна марка «ІНФОРМАЦІЯ_9» за свідоцтвом України № НОМЕР_6 на торговельну марку, за якою зареєстроване доменне ім'я «ІНФОРМАЦІЯ_10», зареєстрована на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджує пов'язаність вказаних осіб із виробництвом, маркуванням алкогольної продукції оскаржуваними марками: № НОМЕР_5, № НОМЕР_7, № НОМЕР_8, № НОМЕР_9, та пропонуванням і рекламуванням алкогольної продукції на вебсайті, який розміщений за посиланням: «ІНФОРМАЦІЯ_10».
При цьому, ТОВ «Петрус-Медіа» здійснює діяльність за кодом КВЕД 73.11 рекламні агентства, кінцевими бенефіціарними власниками товариства є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Крім того, ОСОБА_1 є засновником (учасником) ТОВ «Петрус-Медіа».
Указане підтверджує пов'язаність вищезазначених осіб із виробництвом та маркуванням алкогольної продукції оскаржуваними марками та рекламою алкогольної продукції, оскільки марки є відповідними рекламними матеріалами для алкогольної продукції.
Вищевказані торговельні марки не відповідають умовам надання правової охорони відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», оскільки можуть ввести в оману щодо товару та особи, яка виробляє товар, а саме, що алкогольний напій є шотландським віскі, який виробляється в шотландському регіоні «Хайленд», а також стосовно особи, яка виробляє товар, зокрема, що особа знаходиться в указаному шотландському регіоні та має право на використання відповідного географічного позначення для алкогольної продукції. Крім того, зображення оскаржуваної марки № НОМЕР_5 містить надпис «ІНФОРМАЦІЯ_11». Тобто, споживач може сприйняти продукцію, марковану оскаржуваною маркою, за справжнє віскі, проте це не відповідає дійсності. Посилається на положення Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Держпатенту України від 28 липня 1995 року № 116 (у редакції наказу від 20 серпня 1997 року № 72), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 вересня 1997 року за № 416/2220 (далі - Правила), зокрема, на пункт 4.3.1.9, за яким до позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов'язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг, або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності. Потенційні споживачі алкогольної продукції внаслідок оформлення у вищевказаний спосіб зовнішнього виду алкогольної продукції: «ІНФОРМАЦІЯ_12», «ІНФОРМАЦІЯ_13» та «ІНФОРМАЦІЯ_14», «ІНФОРМАЦІЯ_15», «ІНФОРМАЦІЯ_16» (маркованої оскаржуваними марками), із урахуванням рекламної компанії (яка міститься, зокрема, у мережі Інтернет), можуть прийти до наступних висновків:
- алкогольний напій вироблений в регіоні «ІНФОРМАЦІЯ_6 (ІНФОРМАЦІЯ_6)» (Шотландія), що не відповідає дійсності та вводить в оману;
- алкогольний напій має певне відношення до продукції «Віскі» або взагалі є таким продуктом, що не відповідає дійсності та вводить в оману (включаючи заяви, опубліковані на веб-сайті «Златогор» про «смак/аромат шотландського віскі/віскі»);
- алкогольним напоєм є шотландський віскі, що не відповідає дійсності та вводить в оману;
- виробник алкогольної продукції має право на використання у найменуванні алкогольної продукції географічного зазначення - простого зазначення походження товару «ІНФОРМАЦІЯ_6», що не відповідає дійсності та вводить в оману щодо місця виробництва продукту.
З урахуванням наведеного, компанія Хайленд Дістіллерс Лімітед (Highland Distillers Limited) просила суд:
- визнати недійсним свідоцтво України на торговельну марку № НОМЕР_5;
- зобов'язати ДП «УІІВ» (Укрпатент) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України № НОМЕР_5 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність»;
- визнати недійсним свідоцтво України на торговельну марку № НОМЕР_7 ;
- зобов'язати ДП «УІІВ» (Укрпатент) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України № НОМЕР_7 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність»;
- визнати недійсним свідоцтво України на торговельну марку № НОМЕР_8 ;
- зобов'язати ДП «УІІВ» (Укрпатент) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України № НОМЕР_8 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність»;
- визнати недійсним свідоцтво України на торговельну марку № НОМЕР_9 ;
- зобов'язати ДП «УІІВ» (Укрпатент) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України № НОМЕР_9 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність»;
- визнати недійсним свідоцтво України на торговельну марку № НОМЕР_10 ;
- зобов'язати ДП «УІІВ» (Укрпатент) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України № НОМЕР_13 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність»;
- визнати недійсним свідоцтво України на торговельну марку № НОМЕР_11 ;
- зобов'язати ДП «УІІВ» (Укрпатент) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України № НОМЕР_11 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність»;
- визнати недійсним свідоцтво України на торговельну марку № НОМЕР_12 ;
- зобов'язати ДП «УІІВ» (Укрпатент) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України № НОМЕР_12 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 року позов компанії Хайленд Дістіллерс Лімітед (HIGHLAND DISTILLERS LIMITED) задоволено.
Визнано недійсними повністю свідоцтва України на торговельні марки: № НОМЕР_5 від 11 квітня 2016 року, № НОМЕР_7 від 11 квітня 2016 року, № НОМЕР_8 від 12 червня 2017 року, № НОМЕР_9 від 26 червня 2017 року, № НОМЕР_11 від 26 грудня 2018 року, № НОМЕР_13 від 26 грудня 2018 року, № НОМЕР_12 від 25 січня 2019 року.
Зобов'язано УКРНОІВІ внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтв України на вищевказані торговельні марки та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати на користь компанії Хайленд Дістіллерс Лімітед (HIGHLAND DISTILLERS LIMITED) у розмірі 15 929,50 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати на користь компанії Хайленд Дістіллерс Лімітед (HIGHLAND DISTILLERS LIMITED) у розмірі 15 929,50 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 судові витрати на користь компанії Хайленд Дістіллерс Лімітед (HIGHLAND DISTILLERS LIMITED) у розмірі 15 929,50 грн.
Стягнуто з ТОВ «Петрус-Медіа» судові витрати на користь компанії Хайленд Дістіллерс Лімітед (HIGHLAND DISTILLERS LIMITED) у розмірі 15 929,50 грн.
Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Нор А. Г. в інтересах ТОВ «ПЕТРУС-МЕДІА» та в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, рішення суду просив скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.
На обгрунтування доводів апеляційної скарги ТОВ "Петрус-медіа" вказує, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, безпідставно поклався виключно на висновок експерта №234 від 10 серпня 2022 року, поданий позивачем, яким встановлено, що торговельні марки за свідоцтвами України № НОМЕР_11 , НОМЕР_20, НОМЕР_21 містять елементи, подібні до зображення етикетки алкогольного напою, що може ввести споживача в оману щодо його походження. Звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що у свідомості споживача виникають асоціації між оспорюваними позначеннями та компанією Highland Distillers Limited. У зв'язку з цим, доводи позивача про порушення його прав і законних інтересів є необґрунтованими. Вважає, що позивач безпідставно посилається на «Положення про шотландське віскі 2009 року» №2890, яке не є частиною законодавства України, а отже, не може бути застосоване для обґрунтування позову. Звертає увагу, що фраза «ІНФОРМАЦІЯ_17» у перекладі означає «ІНФОРМАЦІЯ_18» і становить єдине атрибутивне словосполучення з граматичним акцентом на слові «FOX». Відповідно, частина «ІНФОРМАЦІЯ_6» не є домінуючим елементом позначення, а отже, не сприймається як географічна вказівка. Позначення «ІНФОРМАЦІЯ_6» може співвідноситись із великою кількістю географічних місцевостей у світі, що виключає його однозначне сприйняття як вказівку саме на шотландський регіон. Окрему увагу звертає на висновок експертів №83/22 від 08 серпня 2022 року, складений за ініціативою ОСОБА_1 , та вважає його таким, що відповідає вимогам ст. 102 ЦПК України. Адже, під час дослідження застосовувались методи аналізу, синтезу та порівняння із використанням довідково-нормативних джерел, методичних рекомендацій та законодавчих актів, перелік яких наведено у вступній частині висновку. При цьому, вважає висновки №72-04/21 від 01 квітня 2021 року та №086/21 від 25 жовтня 2021 року такими, що хоча і не є судовими експертизами в розумінні ст. 102 ЦПК України, проте можуть розцінюватися як письмові докази відповідно до ст. 95 ЦПК України, адже вони містять аналіз відповідних позначень на етикетках, які практично відтворюють оспорювані торговельні марки. Зауважує, що оскаржувані торговельні марки активно використовуються з грудня 2014 року. Настоянки з маркуванням «ІНФОРМАЦІЯ_17», «ІНФОРМАЦІЯ_19», «ІНФОРМАЦІЯ_20» представлені на ринку понад 9 років. Протягом цього часу споживачі мали змогу сформувати своє сприйняття товару, його походження та виробника. Отже, торговельні марки набули розрізняльної здатності в розумінні ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», а отже, не можуть вважатися такими, що вводять в оману, а отже, висновки суду в цій частині вважає помилковими. Крім того, вважає, що звіт про соціологічне опитування від 04 жовтня 2022 року, наданий позивачем, не може вважатися належним і допустимим доказом, оскільки не містить ідентифікуючих даних осіб, які брали участь в опитуванні, а отже, не дозволяє перевірити достовірність отриманих результатів. Позначення, що включені до складу комбінованих торговельних марок згідно зі свідоцтвами НОМЕР_19, № НОМЕР_13 , № НОМЕР_12 , не містять зображення географічних місць, архітектурних об'єктів чи інших візуальних елементів, які можуть вводити в оману споживача щодо походження товару чи особи виробника. Вони не мають оманливого характеру.
ТОВ «ПЕТРУС-МЕДІА» також обґрунтовує свої доводи правовими висновками, сформульованими у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі №910/13822/16, від 20 лютого 2020 року у справі №310/20650/17, від 14 липня 2022 року у справі №910/16653/19, які були залишені судом першої інстанції поза увагою.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги в інтересах ОСОБА_1 додатково зазначено на безпідставне незастосування судом першої інстанції положень щодо позовної давності. Наголошує, що оскаржувані торговельні марки або знаки, ідентичні їм за загальним візуальним сприйняттям, використовуються з грудня 2014 року (а в деяких випадках - з серпня 2016 року). Це надає підстави вважати, що позивач мав об'єктивну можливість дізнатися про використання спірних позначень ще до їх офіційної реєстрації, зокрема, через продаж продукції, рекламу, публікації в інтернеті. Тому, на думку відповідачки, строк позовної давності має обчислюватися від дати публікації свідоцтв, і з урахуванням спливу трирічного строку, позов підлягає залишенню без задоволення.
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є тотожними доводам ТОВ «ПЕТРУС-МЕДІА».
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 адвокат Грунський В. О. в інтересах Хайленд Дістіллерс Лімітед , заперечував проти доводів скаржниці та посилався на п. 10.7.1 Методичних рекомендацій, згідно з яким позначення може визнаватися оманливим, якщо його використання створює небезпеку введення споживача в оману. У даній справі, така небезпека є високою. Відповідно, позивач не зобов'язаний доводити, що у споживача вже виникла асоціація з конкретним виробником, адже достатньо самої загрози введення в оману. Також, зазначає, що як на час розгляду справи по суті так і на час апеляційного перегляду справи слово «ІНФОРМАЦІЯ_6» стало відомим як позначення регіону виробництва віскі в Шотландії. Згідно з п. 10.7.7 Методичних рекомендацій, це може сприйматися як вказівка на географічне походження товару. Звіт від 04.10.2022 року щодо сприйняття споживачами назв «ІНФОРМАЦІЯ_17» та інших підтверджує високий ризик введення в оману. Доводи відповідачки про відсутність такої загрози є лише суб'єктивними припущеннями, які згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України не є доказами. Крім того, наданий відповідачем висновок експерта 83/22 є неналежним і недопустимим доказом, оскільки містить порушення норм права, а також не спростовує докази позивача. Зауважує, що позначення «ІНФОРМАЦІЯ_6» широко використовується для маркування шотландського віскі, зокрема продукції «ІНФОРМАЦІЯ_2», що імпортується в Україну. Тож, використання такого слова у складі торговельної марки для алкогольної продукції класу 33 МКТП може вводити споживача в оману щодо місця походження товару, що суперечить абз. 2 ч. 1 ст. 6 Закону про походження товарів.
Щодо пропуску строків позовної давності, то зауважує, що позивачу про існування оскаржуваних торговельних марок стало відомо лише в червні 2021 року, після того, як його представником запропоновано провести та в подальшому проведено пошук зареєстрованих в Україні об'єктів інтелектуальної власності із використанням позначень "ІНФОРМАЦІЯ_6".
Відзив на апеляційну скаргу ТОВ «ПЕТРУС-МЕДІА», поданий адвокатом Грунським В. О. в інтересах Хайленд Дістіллерс Лімітед є аналогічним відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
У відзиві на апеляційні скарги Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" вважало обгрунтованими доводи апеляційних скарг, та зазначило, що статтею 10 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" передбачено, що за заявкою на отримання свідоцтва України на знак для товарів і послуг проводиться експертиза, яка має статус науково-технічної експертизи. На підставі висновку про відповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи 24 грудня 2015 року прийняті рішення №№ 24417/4, 24418/4 про реєстрацію торговельних марок за заявками № m2014 15931, m2014 15932. На підставі статті 12 Закону здійснено публікацію про видачу свідоцтв України №№ НОМЕР_5 , НОМЕР_7 в офіційному бюлетені «Промислова власність» 11 квітня 2016 року № 7, здійснено державну реєстрацію торговельних марок та видані свідоцтва України (пункт 1 статті 13 Закону). За результатами кваліфікаційної експертизи заявки № m 2015 24374 прийнято рішення від 28 квітня 2017 року № 42712/ЗМ/17 про реєстрацію торговельної марки відносно частини товарів і послуг, здійснено публікацію про видачу свідоцтва України № НОМЕР_9 в офіційному бюлетені «Промислова власність» 26 червня 2017 року № 12, здійснено державну реєстрацію торговельної марки та видано свідоцтво України (пункт 1 статті 13 Закону в редакції 317-VIII). Вказує, що судом не надано належної оцінки доводам УКРНОВІ за результатами проведення кваліфікаційної експертизи заявок за спірними свідоцтвами. Не надано оцінки доводам й про те, що висновок №234 є неповним, необґрунтованим доказом у розумінні статей 79, 80 ЦПК України. Посилається на пропуск позивачем позовної давності. У зв'язку з чим, просили апеляційні скарги адвоката Нора А.Г. задовольнити, рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 лютого 2023 року скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
У відповіді на відзив УКРНОІВІ адвокат Грунський В. О. в інтересах Хайленд Дістіллерс Лімітед зазначив, що УКРНОІВІ пропущено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. Також, вказує, що наявність висновку кваліфікаційної експертизи на користь реєстрації торговельної марки не є доказом того, що торговельна марка відповідає умовам надання правової охорони як і не є підставою для відмови у визнанні відповідного свідоцтва недійсним у судовому порядку.
У відповіді на відзив Компанії Хайленд Дістіллерс Лімітед, адвокат Нор А. Г. в інтересах ОСОБА_1 , зазначив, що із зображень знаків згідно оскаржуваних свідоцтв, позначення "ІНФОРМАЦІЯ_6" використовуються виключно як елемент словесної частини позначень "ІНФОРМАЦІЯ_17", "ІНФОРМАЦІЯ_19", "ІНФОРМАЦІЯ_20". Вказані словосполучення є атрибутивними словосполученнями з підрядним зв'язком узгодження, у якому прикметник "THE ІНФОРМАЦІЯ_6" є залежним словом, змінною ознакою. Відтак, частина "ІНФОРМАЦІЯ_6" не може бути елементом, на який падає логічний наголос, оскільки є залежним від частини "FOX", що є домінуючим елементом. Згідно правил граматики англійської мови використання артиклю "THE", що стоїть перед прикметником, відноситься до іменника, який визначається прикметником, та використовується, коли мова йде про конкретний іменник. Такий переклад пояснюється також зображувальною частиною знаків згідно оскаржених свідоцтва, що представлена зображенням лисиці рудого, чорного та білого кольорів на фоні гірської місцевості, оскільки зображувальний елемент у вигляді лисиці на фоні гірської місцевості повністю доповнює семантичне значення вищевказаних словесних позначень, з огляду на що прикметникова форма слова "ІНФОРМАЦІЯ_6" в словосполученнях "ІНФОРМАЦІЯ_17", не є і не можуть сприйматись як географічне позначення певного регіону чи власної назви будь-якого географічного об'єкту. За наведених ним обставин, вважає, що відсутня небезпека введення в оману споживача, у тому числі стосовно географічного походження товарів. Звертає увагу, що відповідність оскаржуваних торговельних марок умовам надання правової охорони має перевірятись станом на дати подання заявок на такі торговельні марки, а не станом на дати проведення досліджень згідно вказаного Звіту про соціологічне опитування сприйняття споживачами назв міцних алкогольних напоїв. Вказане додатково підтверджує недопустимість і недостовірність використання в якості доказу долученого позивачем до матеріалів справи звіту. Вказує, що відсутність скарг споживачів щодо їх введення в оману додатково підтверджує безпідставність позовних вимог. Зазначає про те, що позивач дізнався про існування оскаржуваних торговельних марок набагато раніше ніж у червні 2021 році, оскільки за заявою позивача від 21 січня 2019 року №190121/13196, Південно-східним міжобласним територіальним відділенням антимонопольного комітету України здійснювався розгляд справи №127-26.4/79-19, предметом якої є питання введення в оману споживачів під час реалізації на ринку України настоянок "ІНФОРМАЦІЯ_17", "ІНФОРМАЦІЯ_19", "ІНФОРМАЦІЯ_20".
В поясненнях на відповідь на відзив адвоката Нора А. Г. в інтересах ОСОБА_1 представником Хайленд Дістіллерс Лімітед зазначено, що законодавець не передбачив можливості подання такого процесуального документу як відповідь на відзив на апеляційну скаргу, оскільки предметом апеляційного розгляду є перевірка законності рішення суду першої інстанції, а не дослідження доводів сторін стосовно предмета спору, а отже, просить не приймати до уваги відповідь адвоката Нора А.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на відзив. Вказує, що попри наведені адвокатом Нором А.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , доводи, існує абсолютно очевидна небезпека введення в оману споживачів при використанні словесного позначення "ІНФОРМАЦІЯ_6" в складі оскаржуваних марок. Посилається на необґрунтованість доводів відповідача про те, що неможливо ввести в оману споживачів стосовно географічного походження товарів, оскільки висновок 83/22 не може підтверджувати чи спростувати будь-які факти та обставини у цій справі, адже він є неналежним та недопустимим доказом з огляду на допущення цілого ряду грубих порушень. Вказує, що за допомогою звіту як письмового доказу позивачем доведено можливість введення споживачів в оману стосовно географічного регіону виготовлення продукції, маркованої оскаржуваними торговельними марками, а не порушення прав на просте зазначення походження товару з боку відповідача. Посилається на безпідставність доводів в частині пропуску позовної давності, вказує, що предмет цього спору не стосується заборони продажу настоянок чи оскарження рішення антимонопольного органу. Адже, факт існування антимонопольної справи стосовно складових елементів дизайну алкогольної продукції не є тотожним оскарженню реєстрації об'єктів прав інтелектуальної власності, оскільки існування дизайну продукції не свідчить про те, що такий дизайн захищається як об'єкт права інтелектуальної власності, зокрема, що він був зареєстрований як торговельна марка.
Наголошує, що про існування реєстрації на оскаржувані торговельні марки, що є безпосереднім предметом цього спору, позивачу стало відомо в червні 2021 року, після того як його представником було запропоновано провести та в подальшому проведено пошук зареєстрованих в Україні об'єктів інтелектуальної власності із використанням позначення "ІНФОРМАЦІЯ_6".
Постановою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Нора А. Г. задоволено частково. Апеляційну скаргу ТОВ «Петрус-Медіа» задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
В задоволенні позовних вимог компанії Хайленд Дістіллерс Лімітед (Highland Distillers Limited) в частині визнання недійсними свідоцтв України на торговельні марки: № НОМЕР_5 від 11 квітня 2016 року, № НОМЕР_7 від 11 квітня 2016 року, № НОМЕР_8 від 12 червня 2017 року, № НОМЕР_9 від 26 червня 2017 року, зобов'язання УКРНОІВІ внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтв України на торговельні марки: № НОМЕР_5 від 11 квітня 2016 року, № НОМЕР_7 від 11 квітня 2016 року, № НОМЕР_8 від 12 червня 2017 року, № НОМЕР_9 від 26 червня 2017 року, та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність» відмовлено.
Провадження в частині позовних вимог компанії Хайленд Дістіллерс Лімітед (HIGHLAND DISTILLERS LIMITED) до ТОВ «Петрус-Медіа», УКРНОІВІ про визнання недійсними свідоцтва України на торговельні марки: № НОМЕР_11 від 26 грудня 2018 року, № НОМЕР_13 від 26 грудня 2018 року, № НОМЕР_12 від 25 січня 2019 року, а також зобов'язання УКРНОІВІ внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтв України на торговельні марки: № НОМЕР_11 від 26 грудня 2018 року, № НОМЕР_13 від 26 грудня 2018 року, № НОМЕР_12 від 25 січня 2019 року та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність» закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України.
Не погодившись із таким судовим рішенням, компанія Хайленд Дістіллерс Лімітед (Highland Distillers Limited) подала касаційну скаргу до Верховного суду.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2024 року касаційну скаргу компанії Хайленд Дістіллерс Лімітед (Highland Distillers Limited) задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2024 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 20 вересня 2024 року, визначено колегію суддів для розгляду даної справи у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Мостова Г. І., судді: Лапчевська О. Ф., Березовенко Р. В.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18 грудня 2024 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 травня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Усика Є. С. про відвід судді Мостової Г.І. та заяву судді Мостової Г.І. про самовідвід від розгляду справи за апеляційною скаргою адвоката Нора А. Г., який діє в інтересах ТОВ «Петрус-медіа», та за апеляційною скаргою адвоката Нора А. Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Печерського районного суду міста Києва від 27 лютого 2023 року задоволено.
Справу передано на повторний авторозподіл для визначення судді у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного суду від 12 травня 2025 року призначено повторний автоматизований розподіл справи №757/68189/21 у зв'язку із відводом колегії суддів.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 12 травня 2025 року, визначено колегію суддів для розгляду даної справи у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Невідома Т.О., судді: Верланов С. М., Нежура В.А.,
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 травня 2025року призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні адвокат Козелецька Н. О. в інтересах Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" та адвокат Федина О. В. в інтересах ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційних скарг ТОВ «ПЕТРУС-МЕДІА» та ОСОБА_1
Адвокат Безродний А. Ю. та Огнев'юк Я. В. в інтересах Хайленд Дістіллерс Лімітед(Highland Distillers Limited) заперечували проти доводів апеляційних скарг та вважали їх необгурнтованими.
Інші учасники у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Заслухавши пояснення учасників справи, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 є власниками знаку для товарів № НОМЕР_5 на підставі свідоцтва від 10 листопада 2014 року (т. 1, а. с. 165-166).
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 є власниками знаку для товарів № НОМЕР_7 (свідоцтво видане на підставі заявки від 10 листопада 2014 року) (т. 1, а. с. 167-168).
ОСОБА_1 є власницею знаку для товарів № НОМЕР_8 (свідоцтво видане на підставі заявки від 16 листопада 2015 року) (т. 1, а. с. 169-170).
ОСОБА_1 є власницею знаку для товарів № НОМЕР_9 (свідоцтво видане на підставі заявки від 29.12.2015 року) (т.1, а.с. 171-172).
ТОВ "ПЕТРУС-МЕДІА" є власником знаку для товарів № НОМЕР_11 (свідоцтво видане на підставі заявки від 25 квітня 2017 року)(т. 1, а. с. 203-204).
ТОВ "ПЕТРУС-МЕДІА" є власником знаку для товарів № НОМЕР_13 , (свідоцтво видане на підставі заявки від 25 квітня 2017 року)(т., 1 а.с. 205-206).
ТОВ "ПЕТРУС-МЕДІА" є власником знаку для товарів № НОМЕР_12 , (свідоцтво видане на підставі заявки від 25 квітня 2017 року)(т.1, а.с. 207-208).
Відповідно до виписки з Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відносно свідоцтва № НОМЕР_1 Хайленд Дістіллерс Лімітед є власником торговельної марки, згідно із заявкою m 2010 14174 від 14 вересня 2010 року (т. 1, а. с. 49-50).
Знак належить Хайленд Дістіллерс Лімітед , що підтверджується даними виписки на торговельні марки відносно свідоцтва № НОМЕР_4 , згідно із заявкою m 2010 10926 від 15 липня 2010 року (т. 1,а. с. 51-52).
Знак належить Хайленд Дістіллерс Лімітед , що підтверджується даними виписки на торговельні марки відносно свідоцтва № НОМЕР_2 , згідно із заявкою заявки m 2010 12251 від 06 серпня 2010 року (т. 1,а. с. 53-54).
Знак належить Хайленд Дістіллерс Лімітед , що підтверджується даними виписки на торговельні марки відносно свідоцтва № НОМЕР_3 , згідно із заявкою m 2010 12249 від 06 серпня 2010 року (т. 1,а. с. 55-56).
Хайленд Дістіллерс Лімітед (Highland Distillers Limited) з 10 травня 2005 року є власником знаку для товарів 33 класу, а саме: «ІНФОРМАЦІЯ_21» (т. 1, а. с. 58-60).
Відповідно до висновку експертів № 83/22 за результатами експертизи у сфері інтелектуальної власності від 08 серпня 2022 року, складеного Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України на замовлення ОСОБА_1 :
1. Позначення «ІНФОРМАЦІЯ_6», як частина словесної частини позначень: «ІНФОРМАЦІЯ_22», «ІНФОРМАЦІЯ_23», «ІНФОРМАЦІЯ_24», «ІНФОРМАЦІЯ_25», включених до складу комбінованих торгівельних марок за свідоцтвами України на знак для товарів і послуг: № НОМЕР_5 від 11 квітня 2016 року, № НОМЕР_7 від 11 квітня 2016 року, № НОМЕР_8 від 12 серпня 2017 року, № НОМЕР_9 від 26 червня 2017 року, № НОМЕР_11 від 26 грудня 2018 року, № НОМЕР_13 від 26 грудня 2018 року, № НОМЕР_12 від 25 січня 2019 року, щодо заявлених товарів/послуг не можуть сприйматися споживачами в Україні як вказівка на місце виробництва товару/послуги знаходження виробника/надавача послуг.
2. Позначення: «ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_17», «ІНФОРМАЦІЯ_19», «ІНФОРМАЦІЯ_20», «ІНФОРМАЦІЯ_26», включенідо складу комбінованих торгівельних марок за свідоцтвами України на знак для товарів і послуг: № НОМЕР_5 від 11 квітня2016 року, № НОМЕР_7 від 11 квітня 2016 року, № НОМЕР_8 від 12 червня2017 року, № НОМЕР_9 віл 26 червня 2017 року, № НОМЕР_11 від 26 грудня2018 року, № НОМЕР_13 від 26 грудня2018 року, № НОМЕР_12 від 25 січня 2019 року, не можуть скласти у споживача в Україні оманливі уявлення щодо походження заявлених товарів/послугіз Шотландії, зокрема з географічного регіону«ІНФОРМАЦІЯ_6.
3. Позначення «ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_17», «ІНФОРМАЦІЯ_19», «ІНФОРМАЦІЯ_20», «ІНФОРМАЦІЯ_17», включенідо складу комбінованих торгівельних марок за свідоцтвами України на знак для товарів і послуг: № НОМЕР_5 від 11 квітня2016 року, № НОМЕР_7 від 11 квітня 2016 року, № НОМЕР_8 від 12 червня2017 року, № НОМЕР_9 від 26 червня 2017 року, № НОМЕР_11 від 26 грудня2018 року,№ НОМЕР_13 від26 грудня 2018 року, № НОМЕР_12 від 25 січня2019 року, не є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару/послуги, їх географічного походженняабо особи, яка виробляє товар або надає послугу в Україні.
4. Сукупність словесних та графічних позначень, включених до складу комбінованих торгівельних марок за свідоцтвами України на знак для товарів і послуг: № НОМЕР_5 від 11 квітня2016 року, № НОМЕР_7 від 11 квітня 2016 року,№ НОМЕР_8 від 12 червня2017 року, № НОМЕР_9 від 26 червня 2017 року, № НОМЕР_11 від 26 грудня 2018 року, № НОМЕР_13 від 26 грудня2018 року, № НОМЕР_12 від 25 січня 2019 року, не є оманливою або такою, щоможе ввести в оману щодо товару/послуги, їхгеографічного походження або особи, яка виробляє товар або надає послугу в Україні (а. с. 91-119, т. 2).
Відповідно до висновку експерта Сопової К. А. № 72-04/21 від 01 квітня 2021 року, складеного за результатом проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності: 1. Позначення «ІНФОРМАЦІЯ_17», «ІНФОРМАЦІЯ_27», розміщені на етикетках напоїв алкоголів міцних «ІНФОРМАЦІЯ_17», «ІНФОРМАЦІЯ_19», «ІНФОРМАЦІЯ_24», виробництва ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор», код ЄДРПОУ 3108218, не є оманливим або такими, що вводять в оману щодо товару, його географічного походження та особи, яка виробляє такий товар.
2. Позначення «ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_28», «ІНФОРМАЦІЯ_29», розміщені на етикетках напоїв алкогольних міцних «ІНФОРМАЦІЯ_17», «ІНФОРМАЦІЯ_19», «ІНФОРМАЦІЯ_22», виробництва ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор», код ЄДРПОУ 31082518, не є оманливим або таким, що вводять в оману щодо товару, його географічного походження та особи, яка виробляє такий товар.
3. Інформація, розміщена на етикетках напоїв алкоголів міцних «ІНФОРМАЦІЯ_17», «ІНФОРМАЦІЯ_19», «ІНФОРМАЦІЯ_22», виробництва ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор», код ЄДРПОУ 31082518, та яка розміщена на сайті в мережі Інтернет за посиланням: «ІНФОРМАЦІЯ_10», згідно з наданих на дослідження документів, не містить неповні, неточні або неправдиві дані про походження таких алкогольних напоїв, їх виробника, спосіб виготовлення та споживчі властивості.
4. Сукупність текстової та графічної інформації, розміщеної на етикетках напоїв алкогольних міцних «ІНФОРМАЦІЯ_22», «ІНФОРМАЦІЯ_19», «ІНФОРМАЦІЯ_24», виробництва ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор», код ЄДРПОУ 31082518, та яка розміщена на сайті в мережі Інтернет за посиланням: «ІНФОРМАЦІЯ_10», не складає у споживача оманливі уявлення щодо товару, його географічного походження та особи, яка виробляє товар.
Згідно з висновку експерта № 234 за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 10 серпня 2022 року, складеного судовим експертом Жилою Б. В. за зверненням компанії Хайленд Дістіллерс Лімітед:
1. Торговельні марки за свідоцтвами України: № НОМЕР_5, № НОМЕР_7, № НОМЕР_8, № НОМЕР_9, є такими, що можуть ввести в оману щодо вказаних у свідоцтвах товарів 33 класу МКТП та особи їх виробника.
2. Торговельні марки за свідоцтвами України: № НОМЕР_11, № НОМЕР_13, № НОМЕР_12, є такими, що можуть ввести в оману щодо вказаних у свідоцтвах послуг 35 класу МКТП (а. с. 136-175, т. 2).
Згідно зі звітом від 04 жовтня 2022 року про соціологічне опитування «Сприйняття споживачами назв міцних алкогольних напоїв «ІНФОРМАЦІЯ_17», «ІНФОРМАЦІЯ_19» та «ІНФОРМАЦІЯ_22», що проведено з 25 серпня по 15 вересня 2022 року дослідницькою компанією «Ю.С.С.», 74,2 % опитаних споживачів (представники досліджуваної цільової аудиторії - мешканці міст України з населенням понад 100 тис. осіб, віком від 18 до 65 років, які споживали та/або придбавали міцні алкогольні напої принаймні один раз протягом року перед датою проведення опитування) вважають, що продукція «ІНФОРМАЦІЯ_17», «ІНФОРМАЦІЯ_19» та «ІНФОРМАЦІЯ_22», зображення якої були їм продемонстровані, належить до таких алкогольних напоїв як віскі. Також 58,9 % опитаних споживачів відповіли, що назва «ІНФОРМАЦІЯ_6» на етикетках продукції «ІНФОРМАЦІЯ_17», «ІНФОРМАЦІЯ_19» та «ІНФОРМАЦІЯ_22» асоціюється у них з такою країною як Шотландія (т. 4,а. с. 37-43).
Задовольняючи позов Хайленд Дістіллерс Лімітед(Highland Distillers Limited), суд першої інстанції виходив з того, що торговельні марки за свідоцтвами: № НОМЕР_5, № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_11 , № НОМЕР_13 , № НОМЕР_12, є такими, що не відповідають умовам надання правової допомоги відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», оскільки можуть ввести в оману щодо товару, послуги та особи, яка виробляє товар або надає послугу.
Суд першої інстанції також надав оцінку наявним у справі доказам, у тому числі звіту про соціологічне опитування від 04 жовтня 2022 року та поданому позивачем висновку експертизи від 10 серпня 2022 року № 234, згідно якого, торговельні марки за свідоцтвами України: № НОМЕР_5, № НОМЕР_7, № НОМЕР_8, № НОМЕР_9, є такими, що можуть ввести в оману щодо вказаних у свідоцтвах товарів 33 класу МКТП та особи їх виробника. Торговельні марки за свідоцтвами України: № НОМЕР_11, № НОМЕР_13, № НОМЕР_12 , є такими, що можуть ввести в оману щодо вказаних у свідоцтвах послуг 35 класу МКТП. Цей звіт і висновок визнано судом належними і допустимими доказами у справі, їх не спростовано відповідачами.
Тобто, суд дійшов висновку, що позначення: «ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_17», «ІНФОРМАЦІЯ_19», «ІНФОРМАЦІЯ_20», є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, їх географічного походження або особи, яка виробляє товар.
При цьому, суд першої інстанції відхилив наданий представником ОСОБА_1 висновок від 08 серпня 2022 року № 83/22 за результатами експертизи у сфері інтелектуальної власності, складений експертами Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, за яким вищевказані позначення не є оманливими та не можуть сприйматися споживачами в Україні як вказівка на місце виробництва товару/місцезнаходження виробника, так як він є необґрунтований, складений з порушенням порядку проведення дослідження та обраних методик.
Суд першої інстанції відхилив посилання відповідачів на наявність рішення у справі, яка вирішувалася у Південно-східному міжобласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету України, оскільки в цій справі не вирішувалося питання недійсності свідоцтв на торговельні марки, а також відхилив посилання представника ОСОБА_1 про наявність підстав для застосування позовної давності, так як оскаржувані торговельні марки були зареєстровані пізніше дати випуску алкогольної продукції «ІНФОРМАЦІЯ_17» й не доведено, що у справі про захист від недобросовісної конкуренції досліджувалися питання використання оскаржуваних торговельних марок. Суд виходив із того, що виписки щодо оскаржуваних торговельних марок видані на запит позивача у червні 2021 року, інші докази про обізнаність позивача з порушенням його прав відсутні.
При цьому, оскільки наявні правові підстави для визнання недійсними відповідних свідоцтв України, то підлягають задоволенню й похідні позовні вимоги про зобов'язання УКРНОІВІ щодо внесення зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтв України: № НОМЕР_5 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_11 , № НОМЕР_13 , № НОМЕР_12 , та опублікування відомостей про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Суд першої інстанції застосував відповідні норми ЦК України, Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», положення Правил. Розподіл судових витрат (судовий збір і витрати, пов'язані з проведенням експертизи) здійснено на підставі статей 133, 141 ЦПК України.
Перевіряючи вказані висновки суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів відмічає наступне.
Відносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права власності на торговельні марки (знаки для товарів і послуг) в Україні регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».
Відповідно до ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.
За змістом ст.420 ЦК України до об'єктів права інтелектуальної власності належать, зокрема, торговельні марки (знаки для товарів і послуг).
Статтею 492 ЦК України, визначено, що торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Відповідно до статті 494 ЦК України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п.1 ст.7 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (в редакціях від 16 жовтня 2012 року, 09 квітня 2015 року) (далі - Закон) особа, яка бажає одержати свідоцтво, подає до установи заявку.
За змістом п.1 ст.16 Закону права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки.
З матеріалів справи убачається, що 10 листопада 2014 року відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . та ОСОБА_3 було подано заявки № m201415931 та № m201415932 щодо реєстрації права власності на торговельні марки «ІНФОРМАЦІЯ_30» та «ІНФОРМАЦІЯ_27. ІНФОРМАЦІЯ_17» відповідно для товарів, віднесених до 33 (тридцять третього) класу МКТП.
16 листопада 2015 року відповідачкою, ОСОБА_1 , було подано заявку № m201520580 щодо реєстрації права власності на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_19» для товарів, віднесених до 33 (тридцять третього) класу МКТП.
29 грудня 2015 року відповідачкою, ОСОБА_1 , було подано заявку № m201524374 щодо реєстрації права власності на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_20» для товарів, віднесених до 33 (тридцять третього) класу МКТП.
25 квітня 2017 року відповідачем, ТОВ «ПЕТРУС-МЕДІА» було подано заявки № m201709262, № m201709267, № m201709260 щодо реєстрації права власності на торговельні марки «ІНФОРМАЦІЯ_17» для послуг, віднесених до 35 (тридцять п'ятого) класу МКТП.
Колегія суддів відмічає, що відповідно до положень статті 499 ЦК України права інтелектуальної власності на торговельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до пп. «а» п. 1 ст. 19 Закону свідоцтво на знак для товарів і послуг може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.
У відповідності до п. 1-3 ст. 5 Закону правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, вимогам Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. Об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом.
Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону не можуть одержати правову охорону позначення, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.
Порядок визначення оманливості позначень, зареєстрованих в якості знаків для товарів і послуг регулюється Правилами складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Держпатенту України №116 від 28.07.1995 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 02.08.1995 за № 276/812 (далі - Правила).
Згідно з п. 4.3.1.9 Правил до позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов'язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності. Позначення може бути визнане оманливим або таким, що здатне вводити в оману, коли є очевидним, що воно в процесі використання як знака не виключає небезпеку введення в оману споживача.
Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
З матеріалів справи убачається, що представник позивача просив приєднати до матеріалів справи висновок судового експерта Жили Б.В. №234 від 10 серпня 2022 року, згідно з яким торговельні марки за свідоцтвами України №№ НОМЕР_5, НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 можуть вводити в оману щодо товарів 33 класу МКТП та особи їх виробника.Крім того, торговельні марки за свідоцтвами України №№ НОМЕР_11 , НОМЕР_13 , НОМЕР_12 можуть вводити в оману щодо послуг 35 класу МКТП.
Експерт зазначив, що одна частина торговельних марок є зображеннями етикеток алкогольних напоїв (товари 33 класу), а інша - спрощеними зображеннями етикеток, включаючи «спонсор показу», та відноситься до послуг 35 класу, пов'язаних з рекламуванням і комерційним перерозподілом товарів.
Згідно з Методичними рекомендаціями, основним елементом комбінованих позначень є словесний елемент, що привертає увагу споживача. У даному випадку, слово «ІНФОРМАЦІЯ_6», яке є географічною назвою шотландського регіону, здатне викликати асоціації зі шотландським віскі.
Позначення «ІНФОРМАЦІЯ_6», використане у складі торговельних марок, може вводити споживача в оману щодо географічного походження товару та місцезнаходження виробника, оскільки цей регіон є відомим місцем виготовлення шотландського віскі.
Зокрема, торговельні марки за свідоцтвами України №№ НОМЕР_11 , НОМЕР_13 , НОМЕР_12 , що містять елементи «ІНФОРМАЦІЯ_17», можуть викликати помилкове враження, що ці послуги стосуються продажу або просування шотландського віскі з регіону Хайленд або напоїв на його основі.
В результаті експерт дійшов висновку, що ці торговельні марки можуть ввести в оману споживачів щодо товарів 33 класу та послуг 35 класу МКТП.
Крім того,зі змісту висновку, а саме першого та другого аркушів, судовим експертом Жилою Б.В. зазначено, що висновок підготовлено для подання у справі № 757/68189/21-ц, а також те, що судовий експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок відповідно до ст. 384 КК України, що відповідає положенням ст. 106 ЦПК України.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, висновками експертів.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України обов'язки доказування і подання доказів кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
З огляду на наведене вище, суд першої інстанції, дослідивши подані сторонами докази, обґрунтовано визнав висновок експерта Жили Б.В. №234 від 10 серпня 2022 року належним і достовірним доказом, надавши йому перевагу серед інших досліджень.
При цьому суд правильно керувався вимогами ч. 6 ст. 95 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ, включаючи експертний висновок, не має наперед встановленої сили, а оцінюється у сукупності з іншими доказами на підставі внутрішнього переконання суду.
Також, суд дотримався вимог ч. 5 ст. 103 ЦПК України, надавши належне обґрунтування відхилення альтернативного висновку №83/22, поданого представниками відповідача, з огляду на численні методологічні порушення, включаючи підміну об'єкта дослідження, відсутність аналізу змісту торговельних марок та недотримання методичних рекомендацій щодо оцінки семантики позначень.
Колегія суддів погоджується, що висновок експерта Жили Б. В. який було складено з урахуванням вимог законодавства, із застосуванням профільних методичних рекомендацій у сфері інтелектуальної власності, оскільки цей висновок є логічним, послідовним та переконливим. В ньому детально проаналізовано складові елементи торговельних марок та доведено, що наявність географічного позначення «ІНФОРМАЦІЯ_6» у словесній частині може вводити споживачів в оману щодо географічного походження товару.
Крім того, на підтримку висновків експерта суд обґрунтовано врахував звіт соціологічного дослідження компанії «Ю.С.С.», що підтвердив сприйняття споживачами слова «ІНФОРМАЦІЯ_6» як позначення, пов'язаного із Шотландією та віскі.
Отже, з огляду на всю сукупність доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у спірних торговельних марках ознак, які можуть ввести споживача в оману щодо походження товару, а висновок експерта Жили Б.В. було правомірно покладено в основу судового рішення.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо критичної оцінки доводів відповідачів та висновку експертів № 83/22 від 08 серпня 2022 року, складеного Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.
По-перше, правильно зазначено судом першої інстанції, факт проходження кваліфікаційної експертизи чи сертифікації продукції не є автоматичним підтвердженням відповідності торговельної марки умовам надання правової охорони, передбаченим Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Згідно з п. 2 ст. 6 цього Закону, правова охорона не надається позначенням, які можуть ввести в оману споживача. Це стосується і тих випадків, коли оманливість виникає не внаслідок прямої неправди, а через асоціативний вплив, зокрема, через географічні вказівки, які створюють уявлення про походження товару, що не відповідає дійсності.
По-друге, правильним є висновок суду про те, що рішення Антимонопольного комітету України у справі № 127-26.4/79-19 не має визначального значення саме для обставин цієї конкретної справи, оскільки в даних правовідносинах розглядається зовсім інше правове питання, в іншому предметному контексті та з іншим суб'єктним складом, а відтак є не релевантним рішенню № 127-26.4/79-19. Адже, у справі АМКУ досліджувалися дії виробника як можливе порушення у сфері недобросовісної конкуренції, а не питання відповідності оспорюваних знаків умовам правової охорони згідно зі спеціальним законодавством у сфері інтелектуальної власності.
Також, є вмотивованим і висновок суду про неналежність та недопустимість висновку експертів № 83/22. Адже такий документ не відповідає вимогам ст. 102 ЦПК України та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз. Зокрема, у висновку фактично підмінено об'єкт дослідження, замість аналізу зображень торговельних марок, експертами було проаналізовано оформлення товару (етикетки, контретикетки), які не є предметом правової охорони згідно зі свідоцтвами. Крім того, у висновку відсутній аналіз семантики ключового елементу «ІНФОРМАЦІЯ_6» як географічного позначення, що прямо суперечить методичним рекомендаціям ДП «Укрпатент» та положенням Методики судово-експертного дослідження знаків, а висновки, викладені у пункті 1 експертизи, не підтверджені застосуванням жодної методики чи логіки доказового обґрунтування, водночас, використано формальні загальні фрази, які не розкривають змісту дослідження.
Суд правильно звернув увагу на те, що експертами не було проведено аналіз смислового навантаження географічної назви «ІНФОРМАЦІЯ_6», не оцінено її сприйняття серед споживачів у контексті шотландського віскі незважаючи на те, що ця назва є однією з найвідоміших географічних вказівок на походження цього виду продукції, і охороняється законодавством Великобританії та ЄС.
За наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повній мірі обґрунтував на яких підставах судом відхилено висновок експертизи № 83/22 та як наслідок дійшов правильного висновку про те, що також висновок не відповідає принципам повноти, об'єктивності, науковості й допустимості, а отже, не може бути прийнятим до уваги як належний доказ у справі.
Водночас, висновок експерта Жили Б.В. №234 від 10 серпня 2022 року є повноцінним, обґрунтованим, складеним на підставі чинних методичних документів, з урахуванням усіх обставин справи, а тому правомірно був покладений в основу рішення суду.
Водночас, з матеріалів справи убачається, що в суді першої інстанції ОСОБА_1 порушувала питання щодо застосування до даних правовідносин строків позовної давності, яке обґрунтувала тим, що виробництво настоянок «ІНФОРМАЦІЯ_17» з використанням оскаржуваних торговельних марок, які виготовляються ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» розпочалося з грудня 2014 року після проведення обов'язкової сертифікації алкогольних напоїв та отримання сертифікату відповідності від 23 грудня 2014 року. Виробництво настоянок «ІНФОРМАЦІЯ_19», «ІНФОРМАЦІЯ_20» розпочалося після проведення обов'язкової сертифікації та отримання сертифікату відповідності від 25 серпня 2016 року, та до цього часу здійснюється безперервно. При цьому, заявки, згідно яких отримано свідоцтва України на торговельні марки НОМЕР_15 від 11 квітня 2016 року, НОМЕР_16 від 11 квітня 2016 року, НОМЕР_17 від 12 червня 2017 року, НОМЕР_18 від 26 червня 2017 року, подано відповідно 10 листопада 2014 року, 10 листопада 2014 року, 16 листопада 2016 року, 29 грудня 2015 року. Водночас, з позовом до суду позивач звернувся в грудні 2021 року , чим, на її думку, пропустив строки позовної давності(т. 1а. с. 153-164).
Перевіряючи висновки суду першої інстанції в цій частині, колегія суддів виходить із такого.
Питання застосування позовної давності регламентується положеннями Глави 19 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлена статтею 257 ЦК України і становить три роки.
Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом виключно за заявою сторони у спорі, поданою до ухвалення судового рішення, а її сплив є самостійною підставою для відмови у позові.
У разі заяви сторони про застосування позовної давності суд має встановити, чи є підстави для задоволення позовних вимог. У разі недоведеності позову - суд відмовляє в його задоволенні з цих підстав, без оцінки питання позовної давності. Лише якщо вимоги є обґрунтованими, але строк позовної давності сплив, і інша сторона заявила про це, суд зобов'язаний відмовити в позові саме через пропуск строку, якщо відсутні поважні причини його пропуску.
Такий підхід послідовно відображений у правових висновках Верховного Суду, зокрема, у постановах Великої Палати від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц (провадження № 14-381цс18), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), та інших.
Тобто, позовна давність застосовується судом лише у межах правовідносин між позивачем та тією стороною, яка заявила про її сплив.
Отже, оскільки у даній справі про сплив строку позовної давності заявлено лише ОСОБА_1 , тому суд обґрунтовано розглядав питання позовної давності виключно стосовно вимог, звернених до неї.
При цьому, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, перед застосуванням наслідків спливу позовної давності суд зобов'язаний з'ясувати, чи було порушено право, за захистом якого звернутося до суду. Якщо встановлено, що право дійсно порушено, але строк позовної давності сплив - за наявності відповідної заяви іншої сторони суд має відмовити у позові, якщо відсутні поважні причини для поновлення цього строку.
У пункті 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) окремо звернуто увагу на необхідність дослідження строку позовної давності окремо за кожною позовною вимогою до відповідної сторони у спорі, з урахуванням обставин, які об'єктивно свідчать про початок можливості реалізації права на захист.
Важливим при цьому є і правовий висновок, сформульований Верховним Судом у постанові від 28 січня 2020 року у справі № 910/20564/16, в якому зазначено, що для цілей визначення початку перебігу строку позовної давності значення має не лише момент, коли особа фактично дізналася про порушення права, а й коли вона могла об'єктивно про нього дізнатися. Судове звернення допускається з моменту виникнення у сторони реальної можливості захистити свої права у судовому порядку, що в окремих випадках може бути пов'язано з початком використання оспорюваного позначення на ринку, або виникненням конфлікту прав чи інтересів.
Водночас, в матеріалах цієї справи відсутні докази того, що позивач був обізнаний про факт реєстрації спірних торговельних марок на ім'я ОСОБА_1 до 3 червня 2021 року (саме на цю дату датуються офіційні виписки з реєстру Укрпатенту, які містяться в матеріалах справи та були надані самим позивачем). Інші докази, що підтверджували б обізнаність позивача про реєстрацію раніше, у справі відсутні.
З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовна заява була подана в межах трирічного строку позовної давності, обчисленого з моменту, коли позивач фактично дізнався або міг дізнатися про наявність порушення свого права (червень 2021 року).
З огляду на викладені обставини, висновок суду першої інстанції про подання позову в межах строку позовної давності є правомірним та обґрунтованим, а заява представника ОСОБА_1 про застосування наслідків її спливу є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Отже, оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що торговельні марки за свідоцтвами НОМЕР_15, НОМЕР_16, № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_11 , № НОМЕР_13 , № НОМЕР_12 є такими, що не відповідають умовам надання правової допомоги відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону, оскільки можуть ввести в оману щодо товару, послуги та особи, яка виробляє товар або надає послугу.
У зв'язку з чим, вимоги позивача про зобов'язання Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (УКРНОІВІ) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтв України № НОМЕР_5 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_11 , № НОМЕР_13 , № НОМЕР_12 та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені «Промислова власність» також підлягають задоволеню, оскільки є похідними від основної вимоги.
Надаючи оцінку решті доводам апеляційних скарг, колегія суддів відмічає про таке.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційних скарг з посиланням на дані висновку експертів №83/22 за результатами експертизи у сфері інтелектуальної власності від 08 серпня 2022 року, складеного на замовлення ОСОБА_1 , оскільки зі змісту вказаного висновку убачається, що експертами досліджувались розміщені на напоях етикетки, контретикетки, які містять відомості про смакові якості продукту, смакові якості продукту, виробника продукту, замовника виробництва адресу місцезнаходження тощо, що не віднесено до обсягу правової охорони оскаржуваних торговельних марок.
Крім того, є необгрунтованими доводи апеляційної скарги на дані висновку експерта Сопової К. А. №72-04/21 від 01 квітня 2021 року, складеного за результатом проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності , оскільки згідно цього висновку вирішувались питання чи є позначення, розміщені на відповідних етикетках алкогольних напоїв, оманливими або такими, що вводять в оману щодо товару, його географічного походження та особи, яка виробляє такий товар.
Тобто, згідно вказаних висновків досліджувались не торговельні марки, які є предметом оспорювання, а етикетки ( контретикетки), розміщені на алкогольній продукції.
Посилання скаржників на ту обставину, що були досліджені позначення на етикетках, які практично відтворюють торговельні марки, не є переконливим.
Висновок експерта №234 за результатами проведення експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 10 серпня 2022 року є повним, вмотивованим, із його змісту убачається, що здійснено дослідження торговельних марок за свідоцтвами України №№ НОМЕР_5 , НОМЕР_7 , НОМЕР_14 , НОМЕР_9 , НОМЕР_11 , НОМЕР_13 , НОМЕР_12 з урахуванням чинної на час їх подання редакції Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».
Отже, відповідачами не спростовано дані висновку експерта про те, що торговельні марки за свідоцтвами України №№ НОМЕР_5 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 є такими, що можуть ввести в оману щодо вказаних у свідоцтвах товарів 33 класу МКТП та особи їх виробника.
Заперечення скаржників проти даних звіту від 04 жовтня 2022 року про соціологічне опитування є неприйнятними, оскільки безпосередньо у дослідженні зафіксовано здобуті факти про соціальну дійсність щодо явища, що досліджувалось (а саме сприйняття представниками досліджуваної цільової аудиторії країни походження міцних алкогольних напоїв «ІНФОРМАЦІЯ_17», «ІНФОРМАЦІЯ_19» та «ІНФОРМАЦІЯ_20»), доводами апеляційної скарги наведені факти не спростовано.
Доводи відзиву на апеляційну скаргуУКРНОІВІ в тій частині, що необхідно враховувати результати проведення кваліфікаційної експертизи заявок за спірними свідоцтвами, відхиляються апеляційним судом, оскільки дані кваліфікаційної експертизи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи адвоката Грунського В.О., який діє в інтересах Хайленд Дістіллерс Лімітед , наведені у відповіді від 19 червня 2023 року на відзив УКРНОІВІ в тій частині, що УКРНОІВІ пропущено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, як такі, що не відповідають матеріалам справи.
Адже, з матеріалів справи убачається, що представник УКРНОІВІ Фінагіна В.Б. отримала ухвалу суду від 22 травня 2023 року та копію апеляційних скарг з додатками 05 червня 2023 року ( том 4 а.с. 220).
Відзив УКРНОІВІ подано засобами поштового зв'язку 08 червня 2023 року, тобто, в межах визначеного судом строку, підстав для його повернення без розгляду не убачається ( том 5 а.с. 91-112).
Всі інші наведені в апеляційній скарзі доводи не впливають на правильність прийнятого судом рішення та не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Оскільки доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, тому відповідно до положень ст. 375 ЦПК Україниапеляційні скарги адвоката Нора А. Г. в інтересах ТОВ «ПЕТРУС-МЕДІА» та в інтересах ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 року без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційні скарги адвоката Нора Артема Григоровича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРУС-МЕДІА» та в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з підстав, визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 03 квітня 2026 року.
Головуючий Т. О. Невідома
Судді С. М. Верланов
В. А. Нежура