Рішення від 06.04.2026 по справі 165/579/26

справа № 165/579/26

провадження №2/165/661/26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гайворонського О.В.,

з участю секретаря судового засідання Дячук С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововолинського міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ "ФК "КРЕДИТ КАПІТАЛ" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним.

08.11.2023 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит №5221153 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит на суму 4 000,00 грн. Позичальник зобов'язався повернути суму кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

Первісний кредитодавець свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі. Разом з тим, ОСОБА_1 порушив свої зобов'язання, встановлені договором. Загальна сума заборгованості відповідача за договором про споживчий кредит №5221153 від 08.11.2023 становить 15 713,40 грн, яка складається з: 3 666,00 грн - заборгованості за тілом кредиту; 11 647,40 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом; 400,00 грн - заборгованості за комісією.

28.05.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ" уклали договір про відступлення прав вимоги №106-МЛ, відповідно до якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ" отримало право вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №5221153 від 08.11.2023 на загальну суму 15 713,40 грн.

У зв'язку з наведеним, оскільки відповідач своїх зобов'язань щодо сплати кредитних коштів не виконує, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про споживчий кредит №5221153 від 08.11.2023 на суму 15 713,40 грн, а також стягнути судові витрати по справі.

Ухвалою від 05 березня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

Відповідач у визначений судом строк подав відзив на позовну заяву, в якому частково визнав позовні вимоги в частині стягнення з нього суми тіла кредиту у розмірі 3 666,00 грн, у решті вимог просить відмовити, включно із витратами за надання правничої допомоги. Посилається на те, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України, тому відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються. До відзиву надав копію довідки №395/585 від 05.09.2025, виданої начальником відділу персоналу та стройового штабу Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова підполковником ОСОБА_2 , з якої вбачається, що сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів у Житомирському військовому інституті імені С.П.Корольова з 26.08.2022 орієнтовно по червень 2026 року згідно з наказом начальника ЖВІ від 26.08.2022 №313 (а.с.93); копію військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 12.09.2022 (а.с.48,49).

Позивач у визначений судом строк відповідь на відзив на позовну заяву та будь-яких інших клопотань до суду не подав.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні фактичні обставини справи, зміст відповідних спірних правовідносин та застосовує до них такі норми права.

08.11.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №5221153, який відповідач підписав електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора (а.с.6-12).

Відповідно до умов договору кредит надається в сумі 4 000,00 грн (п.1.2 договору), строком на 105 днів (п.1.3 договору); пільговий період складає 15 днів до 23.11.2023 (п.1.3.1 договору); поточний період складає 90 днів до 21.02.2024 (п.1.3.2 договору); комісія за надання кредиту - 400,00 грн (п.1.5.1 договору); проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - 990,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,65% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п.1.5.2 договору); проценти за користування кредитом протягом поточного періоду - 12 600,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду (п.1.5.3 договору).

У відповідності до п.2.2.1 договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.п.1.5.1-1.5.3 договору, в один з термінів (дат), вказаних в п.1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п.1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною п.1.5.2 в сумі та на умовах, визначених п.2.3 договору.

Згідно п.2.2.2 договору нарахування позикодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п.2.2.3 договору.

Відповідно до п.2.2.3 договору проценти нараховуються за стандартною ставкою, що визначена п.1.5.3 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, та з інших причин визначена в п.1.5.2 процентна ставка запропонована позичальнику протягом пільгового періоду зі знижкою і є меншою за стандартну ставку, встановлену п.1.5.3 договору. Якщо визначена п.1.5.2 договору процентна ставка є нижчою від стандартної ставки, то після завершення пільгового періоду, з урахуванням пролонгацій, проценти протягом поточного періоду продовжують нараховуватись за стандартною ставкою згідно п.1.5.3 договору. Стандартна процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань позичальника зі сплати процентів протягом пільгового періоду, з урахуванням пролонгацій, є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк поточного періоду, це означає, що протягом пільгового періоду позичальнику була надана знижка/пільга, що дорівнює різниці між стандартною ставкою встановленою п.1.5.3 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2. договору. Після спливу строку кредитування нарахування процентів за користування кредитом припиняється.

Згідно п.2.3.1 договору позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил. Якщо позичальник здійснює продовження/поновлення пільгового періоду та збільшення строку кредитування (пролонгацію) на умовах, визначених цим пунктом, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено/поновлено пільговий період нараховуються за ставкою, визначеною п.1.5.2 договору.

Відповідно до п.2.4.1 договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення, згідно п.1.4 договору.

Факт переказу грошових коштів відповідачу відповідно до умов договору про споживчий кредит №5221153 від 08.11.2023 підтверджується копією платіжного доручення №114708178 від 08.11.2023 та довідкою АТ «ПУМБ» від 19.03.2026 (а.с.15 на звороті, 59).

28.05.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ" уклали договір про відступлення прав вимоги №106-МЛ, відповідно до якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ" отримало право вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №5221153 від 08.11.2023 (а.с.17-26).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 10.09.2025 до договору про відступлення прав вимоги №106-МЛ, ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №5221153 від 08.11.2023 в сумі 15 713,40 грн (а.с.28 на звороті).

Згідно виписки з особового рахунку станом на 12.02.2026 загальна заборгованість відповідача за договором про споживчий кредит №5221153 від 08.11.2023 становить 15 713,40 грн, яка складається з: 3 666,00 грн - заборгованості за тілом кредиту; 11 647,40 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом; 400,00 грн - заборгованості за комісією (а.с.16 на звороті).

Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд також виходить з наступного.

Частинами 1, 3 статті 509 ЦК України, передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до змісту ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 526 ЦК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України, встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно ч.12 ст.11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512, ст.514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

До відзиву на позовну заяву відповідача долучено довідку, видану начальником відділу персоналу та стройового штабу Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова підполковником ОСОБА_2 , з якої вбачається, що сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів у Житомирському військовому інституті імені С.П.Корольова з 26.08.2022 орієнтовно по червень 2026 року згідно з наказом начальника ЖВІ від 26.08.2022 №313.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У статтях 1 - 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

В частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Таким чином, судом встановлено, що у період укладення та виконання умов договору про споживчий кредит №5221153 від 08 листопада 2023 року відповідач мав статус військовослужбовця Збройних Сил України та на нього поширювались пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто до відповідача не може застосовуватись примус до зобов'язання сплатити проценти за користування кредитом.

Враховуючи наведені положення законодавства, зважаючи на право відповідача, як військовослужбовця, на гарантоване законом надання йому відповідних пільг, суд приходить до висновку, що позов ТОВ "ФК "КРЕДИТ КАПІТАЛ" підлягає задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 3 666,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 400,00 грн заборгованості за комісією.

Згідно із ст.141 ЦПК України понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати щодо сплати судового збору (а.с.5), пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 689,03 грн, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити повністю у задоволенні вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн, зазначивши про неспівмірність цих витрат наданим позивачу адвокатом послугам та необґрунтованість таких витрат.

Відповідно до частин 4-6 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000 гривень позивач надав: договір про надання правничої допомоги №0107, акт №16179 наданих послуг, детальний опис наданих послуг (а.с.32, 33).

Оскільки відповідачем не обгрунтовано належними доказами клопотання про відмову у задоволенні вимог позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Виходячи із того, що позовні вимоги задоволено частково на суму 4 066,00 грн, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 070,40 грн.

Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ" 4 066 (чотири тисячі шістдесят шість) гривень заборгованості за договором про споживчий кредит №5221153 від 08 листопада 2023 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ" 2 070 (дві тисячі сімдесят) гривень 40 копійок витрат, понесених позивачем за надання професійної правничої допомоги.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ" 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) гривень 03 копійки сплаченого судового збору.

У решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ", код ЄДРПОУ 35234236, юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, м. Львів, 79018.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Олександр ГАЙВОРОНСЬКИЙ

Попередній документ
135454952
Наступний документ
135454954
Інформація про рішення:
№ рішення: 135454953
№ справи: 165/579/26
Дата рішення: 06.04.2026
Дата публікації: 08.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Нововолинський міський суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (06.04.2026)
Дата надходження: 26.02.2026
Предмет позову: про стягнення заборгованості