06 квітня 2026 р. Справа № 520/27990/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Русанової В.Б. , П'янової Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 25.12.25 по справі № 520/27990/25
за позовом ОСОБА_1
до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 27 029,46 грн., що утримані з грошового забезпечення ОСОБА_1 , виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі № 520/1221/25 за позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії;
- зобов'язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 27 029,46 грн., що утримані з грошового забезпечення виплаченого на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі № 520/1221/25 за позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення суду №520/1221/25 відповідач здійснив нарахування грошового забезпечення позивача, право на яке останній набув під час проходження служби, у розмірі 150163,64 грн., а в подальшому 26 вересня 2025 року виплатив грошове забезпечення у сумі 115626,00 грн. утримавши податок з доходів фізичних осіб за ставкою 18% у сумі 27029,46 грн. та військовий збір за ставкою 5 % у сумі 7508,18 грн., проте відповідач протиправно не здійснив виплату грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 27029,46 грн (18 %), що утримана з грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення, виплачених на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі №520/1221/25.
Зобов'язано Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію з утриманих сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 27029,46 грн. (18%), що утриманий з грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення, виплачених на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі №520/1221/25.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 по справі №520/27990/25 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивач у період проходження ним служби цивільного захисту на посаді у штаті відповідача не був військовослужбовцем у розумінні Закону № 2232-ХІІ та Закону № 2011-ХІІ, а отже вважаємо посилання у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції на приписи Закону № 2011-ХІІ безпідставними та такими, що неповинні враховуватися при розгляді даної справи.
Виплати за рішенням суду звільненому поліцейському або співробітнику ДСНС України включаються до загального місячного (річного) оподаткування доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб, без урахування положень пункту 168.5 статті 168 Кодексу, і військовим збором на загальних підставах. Такий висновок зокрема наведений у роз'ясненнях Державної податкової служби України, викладених у листі від 28.05.2024 № 6995/5/99-00-24-01-01-05 (мається в матеріалах судової справи) у відповідь на звернення Міністерства внутрішніх справ України
У чинному законодавстві відсутні норми, які б передбачали компенсацію сум утриманого податку з доходів фізичних осіб та військового збору з донарахованих за рішенням суду виплат, для звільнених із служби цивільного захисту осіб.
Вважає, що при розгляді даної справи суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що позивач на момент здійснення донарахування та виплати сум на виконання судового рішення по справі № 520/1221/25 був звільнений із служби цивільного захисту та відповідно втратив право на застосування Порядку № 44.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи ( в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у них доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ( у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивач проходив публічну службу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.
Наказом (по особовому складу) від 12.11.2021 №434 старшого прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 звільнено зі служби, виключено з кадрів ДСНС України та знято з усіх видів забезпечення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі №520/1221/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в належному розмірі за періоди із 15 квітня 2016 рік по 28 лютого 2018 рік. Зобов'язано Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період із 15 квітня 2016 рік по 28 лютого 2018 рік - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 рік по 31 грудня 2019 рік із урахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації та розміром підвищення доходу. Зобов'язано Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2019 рік, з урахуванням вимог абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2025 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 залишено без змін.
На виконання зазначеного рішення суду відповідач здійснив розрахунок грошового забезпечення позивача, нарахував кошти в розмірі 150163,64 грн., які підлягали до виплати позивачу, що підтверджується відповідним розрахунком (а.с. 9, 16).
Відповідач виплатив позивачу грошові кошти в розмірі 115626,00 грн., утримавши з розрахованої суми ПДФО (18%) - 27029,46 грн. та військовий збір (5 %) - 7508,18 грн., що вбачається з відповідного розрахунку та платіжних інструкцій, наявних у матеріалах справи №1358, №1359, №11360 (а.с. 9-10).
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому грошової компенсації з утриманих сум податку на доходи з фізичних осіб з донарахованого на виконання рішення суду по справі №520/1221/25 грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення, звернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з підстав їх обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 779) затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, який визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Приписами пунктів 4, 5 Порядку №44 визначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Таким чином, аналізуючи наведені положення, можна дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
Тобто, військовослужбовець, звільнений з військової служби, має право на виплату грошової компенсації за утриманий податок з доходів фізичних осіб з грошового забезпечення в період проходження ним військової служби.
Таким чином, враховуючи те, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі № 520/1221/25, встановлено несвоєчасну виплату відповідачем у повному обсязі грошового забезпечення та індексації позивачу, позивач не може бути позбавлений права на компенсацію суми податку з доходів фізичних осіб.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі №825/761/17, від 29.07.2020 року у справі № 814/142/17 та від 08.02.2023 у справі №420/9834/22.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що з метою належного захисту прав позивача в спірних правовідносинах, необхідно задовольнити позов шляхом визнання протиправною бездіяльності Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за суму податку з доходів фізичних осіб у розмірі 27029,46 грн. (18 %), що утримана з грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення, виплачених на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі №520/1221/25 та зобов'язання Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію з утриманих сум податку з доходів фізичних осіб у розмірі 27029,46 грн. (двадцять сім тисяч двадцять дев'ять гривень 46 копійок) (18 %), що утриманий з грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення, виплачених на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі №520/1221/25.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача, що позивач у зв'язку з його звільненним втратив статус та не має права на виплату компенсації, оскільки з аналізу приписів пункту 168.5 статті 168 ПК України слідує, що компенсації підлягає сума податку на доходи фізичних осіб, яка утримана не тільки з грошового забезпечення, а й з грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, тобто для виплати військовослужбовцю компенсації податку з доходів фізичних осіб немає значення чи є виплачені суми складовими грошового забезпечення, чи не є такими складовими та чи виплачені вони під час проходження військової служби чи після звільнення зі служби на виконання судового рішення.
Вказана правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 825/761/17, від 22.06.2018 у справі № 812/1048/17.
Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 по справі № 520/27990/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.Б. Русанова Я.В. П'янова