про залишення позовної заяви без руху
06 квітня 2026 року справа № 580/3195/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/3195/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська 26, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00034039) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
30.03.2026 вх. №16757/26 Позивач у позовній заяві просить:
- визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідок про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2025 та на 01.01.2026 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХIІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, а також процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025 та на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 ;
- зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на ОСОБА_1 нові довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025 та на 01.01.2026 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, а також процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначити із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025 та на 01.01.2026 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.07.2025 та з 01.02.2026.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
У додатках до позовної заяви не надана копія наказу про звільнення зі служби (та відомості про оскарження / не оскарження індивідуального акта), попередня довідка про складові грошового забезпечення, докази на підтвердження змін грошового забезпечення за прирівняною посадою після звільнення позивача та власний розрахунок деструктивних відхилень щодо премії та надбавки з наданням доказів.
Верховний Суд вказує: під час складання довідок для перерахунку військових пенсій розмір премій та додаткових надбавок має визначатися, виходячи із середніх фактичних виплат за відповідною посадою у конкретному територіальному органі за місяць, у якому виникло право на перерахунок. Принцип офіційного з'ясування обставин (ex-officio) зобов'язує адміністративний суд самостійно виявляти та витребовувати докази, необхідні для перевірки правильності обчислення грошового забезпечення, якщо учасник справи обґрунтовано оспорює дані, наведені суб'єктом владних повноважень (висновки від 30 вересня 2025 року у справі № 280/8532/24).
Вимогу зобов'язального характеру позивач формує до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області, проте не враховує вимоги ст.49 КАС України. Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов'язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з'ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи.
Відповідно до частин першої та третьої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Заяву про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження позивач до позову не подав, не повідомив з якою датою пов'язує перебіг строку звернення до суду.
Загальновідомо, що Кабінет Міністрів України відповідно до ст.116 Конституції України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту. Відомостей про те, що Президент України відповідно до п.16 ст.106 Конституції України зупинив дію акта Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності позивачем не надано.
Верховний Суд у справі №240/12017/19 зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Велика Палата у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 306/2708/23 вказала, що статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Перебіг строку звернення до суду починається у разі: вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду).
Порушені права позивача можуть бути захищені судом у межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23).
Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Усупереч вимог п.4,5,6 ч.5 ст.160 КАС України позивач не обгрунтовує зміст і характер порушеного права у кожному бюджетному році з наданням відомостей про попередні довідки станом на 01.01.2025 та на 01.01.2026, формуючи вимоги про нові довідки, з наданням власного розрахунку відхилень щодо кожної складової та доказами зміни оплати праці діючих службовців за прирівняною посадою.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23). З метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160-161 КАС України, що має наслідком на підставі ст. 169 КАС України залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 123, 160, 161, 169, 171, 241, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'яти днів з дати отримання копії ухвали. Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; доказів на підтвердження обставин та копії власного звернення до колишнього роботодавця/страхувальника/податкового агента; відомості про рішення Уряду про підвищення оплати праці службовцям за прирівняною посадою, попередні довідки, копію наказу про звільнення і служби; обґрунтованого клопотання про залучення третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області; обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду та повідомлення: з якою саме датою пов'язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом щодо довідки; власного розрахунку відхилень щодо кожної складової грошового забезпечення у відповідному бюджетному році.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута Позивачу.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали направити Позивачу.
Ухвала складена, підписана 06.04.2026.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА