про залишення позовної заяви без руху
06 квітня 2026 року справа № 580/3134/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/3134/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України (вул. Гоголя 240, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 20001740) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
30.03.2026 вх. №16546/26 Позивач у позовній заяві просить:
- визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Черкаській області щодо відмови в оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області та ОСОБА_1 оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 із обов'язковим зазначенням відомостей про розмір посадового окладу та окладу за військове звання, що обчислюються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, із урахуванням щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення ОСОБА_1 з 01.02.2026 перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України в Черкаській області оформити та подати до Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області та ОСОБА_1 оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, які обчислити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт з додатками 1, 12, 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для проведення ОСОБА_1 з 01.02.2026 перерахунку основного розміру пенсії.
Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС україни Позивач не обгрунтував зміст і характер порушеного права з наданням доказів відкликання попередньої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 з власним розрахунком деструктивних відхилень складових грошового забезпечення за прирівняною посадою, формуючи вимогу одночасно відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
У додатках до позовної заяви не надана копія наказу про звільнення зі служби (та відомості про оскарження / не оскарження індивідуального акта), попередня довідка про складові грошового забезпечення, докази на підтвердження змін грошового забезпечення за прирівняною посадою після звільнення позивача та власний розрахунок деструктивних відхилень щодо премії та надбавки з наданням доказів.
Верховний Суд вказує: під час складання довідок для перерахунку військових пенсій розмір премій та додаткових надбавок має визначатися, виходячи із середніх фактичних виплат за відповідною посадою у конкретному територіальному органі за місяць, у якому виникло право на перерахунок (висновки від 30 вересня 2025 року у справі № 280/8532/24).
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Вимогу зобов'язального характеру позивач формує до Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області, проте не враховує вимоги ст.49 КАС України. Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов'язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з'ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи.
Велика Палата у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 306/2708/23 вказала, що статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Перебіг строку звернення до суду починається у разі: вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду); розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду).
Верховний Суд у справі №240/12017/19 зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частин першої та третьої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно із ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Заяву про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження позивач до позову не подав, не повідомив з якою датою пов'язує перебіг строку звернення до суду.
Порушені права позивача можуть бути захищені судом у межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23).
Загальновідомо, що Кабінет Міністрів України відповідно до ст.116 Конституції України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту. Відомостей про те, що Президент України відповідно до п.16 ст.106 Конституції України зупинив дію акта Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності позивачем не надано.
Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.
Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23). З метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160-161 КАС України, що має наслідком на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України залишення позовної заяви без руху. Керуючись ст.2, 123, 160, 161, 169, 171, 241, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'яти днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; доказів на підтвердження обставин та копії власного звернення до колишнього роботодавця/страхувальника/податкового агента; відомості про рішення Уряду про підвищення оплати праці службовцям за прирівняною посадою, попередню довідку про грошове забезпечення станом, копію наказу про звільнення зі служби; обґрунтованого клопотання про залучення третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області; обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду та повідомлення: з якою саме датою пов'язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом щодо довідки; власного розрахунку відхилень щодо кожної складової грошового забезпечення за попередньою довідкою.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута Позивачу.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали направити Позивачу.
Ухвала складена, підписана 06.04.2026.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА