06 квітня 2026 року справа № 580/11740/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Янківської В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій не законними та зобов'язання вчинити дії,
20 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення відомостей за позивача, як військовозобов'язаного до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та до електронного реєстру військовозобов'язаних "Оберіг " та протиправною бездіяльність цього відділу про виключення позивача з реєстрів;
2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 зняти позивача з обліку як військовозобов'язаного та виключити відомості щодо нього як військовозобов'язаного з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та з Реєстру електронного реєстру військовозобов'язаних "Оберіг ".
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду 27 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за наявності документів, які підтверджують 2 групу інвалідності, учасник бойових дій та звільнений в запас 25.05.1988 солдат Збройних Сил СРСР, він неправомірно внесений в Єдиний реєстр допризовників, військовозобов'язаних та резервістів в системі «Оберіг» як військовозобов'язаний та порушник, яким не являється. Просить суд зобов'язати відповідача виключити його із системи «Оберіг», як такого, що не є військовозобов'язаним та не порушує правила військового обліку.
Відповідач у визначений термін відзиву не надав, хоча належним чином повідомлений про розгляд справи через систему Електронний суд.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 витребувано від відповідача докази у справі.
13.03.2026 на адресу суду надійшли письмові пояснення від відповідача, в яких він зазначає, що жодних заяв від позивача про виключення його з військового обліку не надходило та відсутні підстави вчинити такі дії.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Позиція позивача.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 10.04.1986 був призваний на дійсну строкову службу у Збройні Сили СРСР з ІНФОРМАЦІЯ_5 . Учасник бойових дій в Афганістані, де був контужений. Звільнений в запас. 25.05.1988 року. Рішенням Центральної військово - Лікарської комісії Міністерства оборони України мінно-вибухове осколочне поранення голови, правої руки правої ноги, 34МГ, контузія пов'язані з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись військові дії. Протокол №1030 від 24.04.2013 p /. Рішенням Черкаської обласної MCEK - 2 від 07.08.2013 р. встановлена II група інвалідності. Причина інвалідності поран./контузія / 34 та захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велись бойові дії. На підтвердження II-групи інвалідності видана Довідка до Акта огляду МСЕК серії 10 АЛБ - 348080.08.2013. На підставі перелічених документів Монастирищенською службою соціального захисту видано посвідчення інваліда війни 11 групи серії НОМЕР_1 від 03.09.2013р безтермінової дії.
Позивач зазначає, що документи передавались у ІНФОРМАЦІЯ_6 . 13.08.2013 військовим комісаром Монастирищенського РЕК майором ОСОБА_2 завірена копія з Виписки з акта огляду МСЕК серії 10 ААБ № 346080 із залишенням екземпляру документу в особовій справ. 07.05.2018 р. Черкаським облвоєнкоматом видано посвідчення серії НОМЕР_2 від 07.05.2018 р ветерана військової служби. Закінчив службу в армії старшим солдатом. Станом на 26.09.2007 р. досягнув 40 років. Згідно до чинного на той час законодавства мав бути виключеним з військового обліку відповідно до ст. 32 Закону України № 3597-18 від 04.04.2006 р. Вважаючи , що перебуває у відставці, будучи Інвалідом II групи, не звертався особисто до ІНФОРМАЦІЯ_7 в звязку з військовою агресією Російської Федерації з 24.02.2022p. Будь-яких повідомлень, викликів з ІНФОРМАЦІЯ_7 не надходило. Разом з тим 25.08.2025 був зупинений на блокпосту в м. Біла Церква на автотрасі Київ-Одеса працівниками поліції, які пред'явили претензії на підставі ознайомлення ними з відомостями, які внесені в Єдиний реєстр допризовників, військовозобоязаних та резервістів в системі «Оберіг», що є військовозобов'язаним та порушником, яким не являється на виклики до ІНФОРМАЦІЯ_8 , тобто є так названим "ухилянтом", повідомили, що мають затримати, примусово писати пояснення до найближчого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
27.08.2025 р. позивач склав звернення на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 про зняття з військового обліку та виведення з відомостей в реєстр "Оберіr ", a адвокатом зроблений адвокатський запит, в якому з посиланням на чинне законодавство запропоновано в цілях запобігання звернення до адміністративного суду вирішити питання розгляду даної заяви та виключити/зняти з військового обліку, вирішити питання виключення інформації з Реєстру "Оберіг" щодо позивача як військовослужбовця.
Позиція відповідача.
Відповідно до журналу реєстрації вхідних документів заяву позивача щодо виключення з військового обліку отримано не було та відповідно не зареєстровано.
Згідно із даними Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 з 26.11.2025 та не являється порушником правил військового обліку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
За змістом статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 №1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає дотримання правил військового обліку (частина 3 статті 1 Закону №2232-XII).
Відповідно до частини 3 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини 8 статті 2 Закону №2232-XII виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Відповідно до частини 5 статті 33 Закону №2232-XII військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).
У статті 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону №3543-XII визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, зокрема:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Судом вивчено матеріали позовної заяви, з яких вбачається, що позивач склав заяву про виключення його з військового обліку та разом з адвокатським запитом направив на адресу відповідача через Нову пошту.
Натомість, позивач не надає доказів отримання відповідачем таких документів, чи надіслання їх рекомендованим повідомленням (це спосіб надіслати лист з підтвердженням вручення та можливістю відстеження його доставки).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 806/2046/18 дійшов висновку, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення його прізвища.
Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, передбачають порядок вручення рекомендованих поштових відправлень.
Позивач не надав і матеріали справи не містять доказів вручення документів відповідачу, що свідчить про правомірність позиції відповідача про неотримання ним документів від позивача щодо виключення останнього із військового обліку, а тому відсутні підстави визнавати протиправною бездіяльність чи дії відповідача щодо нерозгляду його документів.
Щодо вимоги позивача про виключення відомостей щодо нього як військовозобов'язаного з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (реєстру «Оберіг»), суд зазначає таке.
Частиною восьмою ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» встановлено, що органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Єдиний держаний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, окрім іншого зазначеного у вказаній статті належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України «Про Єдиний держаний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», до службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: 1) відомості про виконання військового обов'язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військоволікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"4) відомості про участь у бойових діях.
Згідно абз. 8 ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військовуслужбу», військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
З огляду на вказане, внесення Органом ведення Реєстру даних до Єдиного держаного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення військовозобов'язаними правил військового обліку у тому числі інформацію, що слугувала підставою про подання до органів Національної поліції звернення надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, для здійснення адміністративного затримання та доставлення військовозобов'язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у відповідності до приписів п. 56, 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений Постановою КМУ від від 30 грудня 2022 р. № 1487, не суперечать та узгоджуються із приписами Закону України «Про Єдиний держаний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Крім того, приписами ч. 9 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначено, що органи ведення Реєстру забезпечують внесення та актуалізацію його бази даних.
Програмне забезпечення Реєстру відносно порушення військовозобов'язаними правил військового обліку побудовано за принципом відображення у Реєстрі певних статусів, наприклад: якщо військовозобов'язаний порушив правила військового обліку і відносно такого військовозобов'язаного у Реєстрі шляхом електронної інформаційної взаємодії з Єдиною інформаційною системою МВС України було автоматично сформовано електронне подання до відповідного підрозділу Національної поліції про доставлення такого військовозобов'язаного до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.ст. 210, 210-1 КУпАП У відповідності до приписів Постанови КМУ від 30 грудня 2022 р. №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» відносно такого військовозобов'язаного у Реєстрі відображається інформація стосовно порушення ним правил військового обліку зі статусом «активний», а після доставлення такого військовозобов'язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки і складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.ст. 210, 210-1 КУпАП відображається статус «неактивний». При цьому, дані про порушення таким військовозобов'язаним правил військового обліку у Реєстрі після складання протоколу і винесення відповідної постанови по справі про адміністративне правопорушення (притягнення до відповідальності та/або закриття справи про адміністративне правопорушення) не зникають і залишаються у Реєстрі, але вже у статусі «неактивний».
Реєстром не передбачено функціоналу безпосереднього «виключення» внесених даних про порушення військовозобов'язаними правил військового обліку.
Разом з тим, наявність в Реєстрі інформації про неявку позивача за повісткою не є видом чи формою адміністративної відповідальності, тому закінчення строків притягнення до відповідальності не свідчить про необхідність виключення з Реєстру відомостей про неприбуття особи за повісткою до ТЦК, що є службовими даними, які підлягають внесенню до Реєстру.
Військовий облік є безперервним процесом, який вимагає актуальної інформації про військовозобов'язаних для забезпечення мобілізаційної готовності. Факт неявки за повісткою, навіть якщо за нього не може бути накладено адміністративне стягнення, залишається невиконаним зобов'язанням, яке безпосередньо впливає на точність та повноту даних у Реєстрі. Збереження інформації про порушення правил військового обліку в Реєстрі (навіть якщо строки адміністративної відповідальності закінчилися) є важливим для цілей актуалізації даних та моніторингу виконання військового обов'язку.
Вимога щодо самостійного прибуття особи для скасування позначки спрямована на забезпечення виконання позивачем його обов'язку з'явитися до ТЦК для оновлення своїх даних та з'ясування обставин його військово-облікового статусу, а не на накладення штрафу. Це механізм забезпечення належного військового обліку, який відрізняється від карального заходу. Неможливість накласти штраф не означає, що держава повинна втратити критично важливу інформацію про неявку або можливість забезпечити виконання особою її безперервного обов'язку з'явитися та оновити свої записи.
Відповідач у письмових поясненнях зауважує, . що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 з 26.11.2025 та не являється порушником правил військового обліку.
Реєстр є базою даних, яка відображає статус особи щодо виконання нею військового обов'язку. Внесення інформації про неявку до Реєстру є необхідним для відображення актуального статусу військовозобов'язаного та забезпечення достовірності даних для цілей мобілізації. Звернення до поліції є законним механізмом забезпечення явки особи для виконання її обов'язків з військового обліку, а не виключно для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Наявність в ЄДРПВР інформація про неприбуття військовозобов'язаного за повісткою, жодним чином не порушує його права, лише свідчить про невиконання ним конституційного військового обов'язку.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позиція позивача зі спірних питань є помилковою та такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини в період воєнного стану у державі, та/або фактичним обставинам справи.
Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, системно проаналізувавши приписи законодавства України та надавши оцінку наявним у справі доказам та основним доводам сторін, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА