30 березня 2026 року справа № 580/13448/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Державної інспекції архітектури та містобудування України до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва,
встановив:
05 грудня 2025 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася Державна інспекція архітектури та містобудування України з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить зобов'язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований об'єкт розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 7110800000:02:005:0010.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення позапланової перевірки стосовно суб'єкта містобудування складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 29.11.2024 № 13 та враховуючи наявність виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, складено протокол про адміністративне правопорушення від 24.03.2025 та видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.03.2025 з вимогою усунути привести земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:02:005:0010, у попередній стан, шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва у термін до 26.05.2025. Під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на об'єкті будівництва, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що ОСОБА_3 не виконав вимоги припису від 24.03.2025, а саме - не привів у попередній стан земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:02:005:0010 шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва. Отже, вимоги які зазначені в приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.03.2025 громадянином Іфрахом Альбертом не виконано, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав, просив суд у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що акт перевірки, складений за відсутності суб'єкта містобудування чи його уповноваженого представника, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на нього, що є порушенням прав суб'єкта містобудування бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень. Порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування її результатів.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
На підставі вимоги правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складеної на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.09.2024 за № 711/7259/24 (провадження № 1-кс/711/1927/24) та наказу Державної інспекції архітектури та містобудування України від 12 листопада 2024 року № 195 «Про проведення позапланової перевірки» та направлення для проведення позапланової перевірки від 12.11.2024 № 1553/02/12-24, головним інспектором будівельного нагляду Другого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно будівельного контролю та нагляду Сіренком Олександром Володимировичем; головним інспектором будівельного нагляду Другого відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно будівельного контролю та нагляду Зубарєвою Аліною Михайлівною; головним інспектором будівельного нагляду Другого відділу державного архітектурно будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Яковлевим Богданом Олексійовичем, у період з 18.11.2024 по 29.11.2024 проведено позапланову перевірку будівництва на об'єктах за адресами: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_3 , з кадастровими номерами 7110800000:02:005:0202, 7110800000:02:005:0991. 7110800000:02:005:0821, 7110800000:02:005:0010, 7110800000:02:005:0820, 7110800000:02:005:0990.
Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка кадастровий номер 7110800000:02:005:0010, площею 0,1055 га, належить на праві власності Іфраху Альберту (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Враховуючи, що ОСОБА_3 є власником вказаної земельної ділянки, йому надіслано повідомлення про проведення позапланової перевірки від 14.11.2024 № 1588/02/12-24 із вимогою прибути 18.11.2024 о 10 год 30 хв за адресою: АДРЕСА_1 та надати необхідні документи для проведення перевірки.
18.11.2024 об 10:30 год. посадові особи прибули на об'єкт будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , із залученням представників органу місцевого самоврядування та національної поліції для проведення позапланової перевірки.
Під час перевірки за вищевказаною адресою візуально виявлено збудовану 9 поверхову будівлю, де тривають роботи з улаштування фасадів, поряд з будівлею знаходяться будівельні матеріали.
Згідно з пунктом 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".
Шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, за параметром пошуку «адреса Черкаська область, м. Умань, вул. Туристів (Пушкіна) 56», виявлено інформацію про скасовану Управлінням Державної архітектурно будівельної інспекції у Черкаській області декларацію про початок будівельних робіт від 07.06.2016 № ЧК 083161590708 «Будівництво житлового будинку готельного типу»; замовник: Іфрах Альберт; кадастровий номер: 7110800000:02:005:0010.
Відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
З вищевикладеного вбачається, що зазначений об'єкт було збудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, що свідчить про самочинне будівництво.
Враховуючи, що законодавством України передбачена відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема, у вигляді накладення штрафу. В той же час розмір стягнення залежить від класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва. У зв'язку із вищевикладеним виникла необхідність у визначені класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки, об'єкт будівництва розташований в охоронній зоні пам'ятки історії місцевого значення «Могила Цадика Нахмана 1811 р.», то відповідно до частини п'ятої статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», об'єкти, що будуються в охоронних зонах пам'яток культурної спадщини, не можуть бути віднесені до класу наслідків СС1, а отже належать до щонайменше СС2, що потребує отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Рішенням Черкаської обласної ради народних депутатів №23 від 07.02.1995 «Могилу Цадика Нахмана 1811 року» внесено до Списку пам'яток історії та культури області, що перебувають під охороною держави. При цьому, Указом Президента України №283/94 від 07.06.1994 створено історико культурний центр на місці поховання духовного лідера брацлавських хасидів Цадика Нахмана у місті Умань Черкаської області. Рішенням №431 від 10.11.1994 року Виконавчого комітету Уманської міської ради народних депутатів було зареєстровано положення про Історико-культурний центр, пунктом 1.7. якого було визначено, що на території центру в межах охоронних зон будь-які земляні, будівельні, шляхові роботи можуть здійснюватися лише за погодженням з державними органами охорони пам'яток історії та культури, а також з Громадою.
Згідно норм Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого Наказом Міністерства культури України №158 від 11.03.2013 року, територією пам'ятки є земельна ділянка, на якій розташована пам'ятка і яка пов'язана з нею історично і функціонально та забезпечує її збереження і функціонування як об'єкта культурної спадщини (викопіювання додається). При цьому межі охоронних зон Історико-культурного центру було визначено Рішенням Виконавчого комітету Уманської міської ради народних депутатів №375 від 13.10.1994 року. 09.04.2021 Наказом Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації №41 затверджено межі та режими використання зон охорони пам'ятки історії місцевого значення «Могила Цадика Нахмана 1811 р.».
При цьому, згідно з режимами використання охоронних зон, на території зони охорони пам'ятки заборонена господарська діяльність, окрім реставрації, благоустрою (за проектами, погодженими в установленому порядку) та поточних ремонтів.
Із вищенаведеного вбачається, що будівля відносяться до класу наслідків (відповідальності) СС2, оскільки розташована в охоронній зоні пам'ятки історії місцевого значення «Могила Цадика Нахмана 1811 р.».
Таким чином, під час здійснення позапланової перевірки встановлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності Іфрахом Альбертом (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: пункт третій частини першої статті 34, частина перша статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; абзац третій пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466.
За результатами проведення позапланової перевірки стосовно суб'єкта містобудування складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 29.11.2024 № 13 та враховуючи наявність виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, складено протокол про адміністративне правопорушення від 24.03.2025 та видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.03.2025 з вимогою усунути привести земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:02:005:0010, у попередній стан, шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва у термін до 26.05.2025.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення складено постанову від 03.04.2025 № 10/2025/02-2-02, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 96 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн.
В подальшому, на підставі наказу Державної інспекції архітектури та містобудування України від 28.08.2025 № 186 «Про проведення позапланової перевірки», та відповідно до направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 03.09.2025 № 2158/02/12-25, головними інспекторами ДІАМ проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об'єктах будівництва за адресами: АДРЕСА_1 ; вул. Туристів (колишня назва Пушкіна), 54А, АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_1 ; вул. Г. Косинки, 8, м. Умань, Черкаська область; вул. Г. Косинки, 20, м. Умань, Черкаська область; вул. Г. Косинки, 20В, м. Умань, Черкаська область. Предмет перевірки: виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.03.2025.
Іфраха Альберта, було належним чином повідомлено про проведення позапланового заходу на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ; повідомленням від 04.09.2025 року за № 2180/02/12-25.
10.09.2025 головні інспектори ДІАМ прибули на об'єкт будівництва, розташованого за адресою: м. Умань, Черкаська область, вул. Туристів (колишня назва Пушкіна), 56, із залученням представників органу місцевого самоврядування та національної поліції для проведення позапланової перевірки, в свою чергу, Іфрах Альберт або уповноважена особа з відповідним документом, що посвідчує особу не з'явились.
Приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.03.2025 складеного стосовно ОСОБА_1 вимагалося привести земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:02:005:0010, у попередній стан, шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва у термін до 26.05.2025.
Під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на об'єкті будівництва, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що ОСОБА_3 не виконав вимоги припису від 24.03.2025, а саме - не привів у попередній стан земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:02:005:0010 шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва. Отже, вимоги які зазначені в приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.03.2025 громадянином Іфрахом Альбертом не виконано.
За результатами проведення позапланової перевірки стосовно суб'єкта містобудування складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 16.09.2025 № 41 та враховуючи наявність порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, складено протокол про адміністративне правопорушення від 16.09.2025.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення прийнято постанову адміністративне правопорушення від 05.11.2025 року № 38/2025/02-1-02, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП та накладено штраф в розмірі 5100 грн.
Отже, відповідачу неодноразово надавалась змога усунути вищезазначені порушення, однак всі вимоги приписів були свідомо проігноровані, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 10 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV "Про архітектурну діяльність" (далі Закон № 687-XIV), для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Відповідно до статті 9 Закону № 687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Так, правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон № 3038-VI).
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону № 3038-VІ до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Частини перша та друга статті 26 Закону № 3038-VI, встановлюють, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону № 3038-VI проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст.31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.
Отже, положення частини 1 статті 38 Закону № 3038-VI встановлює перелік юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у органу державного архітектурно-будівельного контролю повноваження на пред'явлення позову про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсації витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Зокрема, пред'явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:
1) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
2) визначення такого об'єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;
3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.
Тобто, тягар доказування наявності вказаних фактів та умов покладається на суб'єкті владних повноважень, що звертається до суду, а їх перевірка покладена на суд.
Суд звертає увагу, що зверненню суб'єкта владних повноважень з адміністративним позовом про зобов'язання знести самочинне будівництва передує саме наявність вищезазначених обставин.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону № 3038-VІ державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб.
Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі Порядок № 553).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, зокрема, за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 553 серед підстав для проведення позапланової перевірки є, у тому числі, вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Згідно з частиною третьою статті 41 Закону № 3038-VІ посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом.
Пункт 17 Порядку № 553 визначає, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Під час розгляду цієї справи проблемним є питання застосування норм права, що стосуються правового регулювання спорів за зверненням до суду з позовом про знесення самовільно збудованих будівель і споруд чи приведення їх до попереднього стану органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Зазначене питання неодноразово було предметом судового розгляду Верховним Судом. Зокрема судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.01.2020 у справі №822/2149/18 висловлено таку правову позицію:
«Правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об'єкта самочинного будівництва.
За змістом частини 7 статті 376 Цивільного кодексу України зобов'язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил.
У цих випадках з позовом про зобов'язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.
У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися частиною першою статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI, за якою у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.».
З урахуванням вказаної правової позиції у спірних правовідносинах суд зауважує, що позивачем самочинність будівництва обумовлювалась здійсненням будівництва (реконструкції) без наявності дозволу на виконання будівельних робіт.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2025 у справі № 560/10290/24.
Судом встановлено, що на підставі вимоги правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складеної на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.09.2024 за № 711/7259/24 (провадження № 1-кс/711/1927/24) та наказу Державної інспекції архітектури та містобудування України від 12 листопада 2024 року № 195 «Про проведення позапланової перевірки» уповноваженими особами позивача у період з 18.11.2024 по 29.11.2024 проведено позапланову перевірку будівництва на об'єктах за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_3 ; вул. Г. Косинки, 20, м. Умань, Черкаська область; АДРЕСА_3 , з кадастровими номерами 7110800000:02:005:0202, 7110800000:02:005:0991. 7110800000:02:005:0821, 7110800000:02:005:0010, 7110800000:02:005:0820, 7110800000:02:005:0990.
Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка кадастровий номер 7110800000:02:005:0010, площею 0,1055 га, належить на праві власності Іфраху Альберту (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Враховуючи, що ОСОБА_3 є власником вказаної земельної ділянки, йому надіслано повідомлення про проведення позапланової перевірки від 14.11.2024 № 1588/02/12-24 із вимогою прибути 18.11.2024 о 10 год 30 хв за адресою: АДРЕСА_1 та надати необхідні документи для проведення перевірки.
18.11.2024 об 10:30 год. посадові особи прибули на об'єкт будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , із залученням представників органу місцевого самоврядування та національної поліції для проведення позапланової перевірки.
Під час перевірки за вищевказаною адресою візуально виявлено збудовану 9 поверхову будівлю, де тривають роботи з улаштування фасадів, поряд з будівлею знаходяться будівельні матеріали.
Шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, за параметром пошуку «адреса Черкаська область, м. Умань, вул. Туристів (Пушкіна) 56», виявлено інформацію про скасовану Управлінням Державної архітектурно будівельної інспекції у Черкаській області декларацію про початок будівельних робіт від 07.06.2016 № ЧК 083161590708 «Будівництво житлового будинку готельного типу»; замовник: Іфрах Альберт; кадастровий номер: 7110800000:02:005:0010.
За результатами проведення позапланової перевірки стосовно суб'єкта містобудування складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 29.11.2024 № 13 та враховуючи наявність виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, складено протокол про адміністративне правопорушення від 24.03.2025 та видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.03.2025 з вимогою усунути привести земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:02:005:0010, у попередній стан, шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва у термін до 26.05.2025.
В подальшому, на підставі наказу Державної інспекції архітектури та містобудування України від 28.08.2025 № 186 «Про проведення позапланової перевірки», та відповідно до направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 03.09.2025 № 2158/02/12-25, головними інспекторами ДІАМ проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об'єктах будівництва за адресами: АДРЕСА_1 ; вул. Туристів (колишня назва Пушкіна), 54А, АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_1 ; вул. Г. Косинки, 8, м. Умань, Черкаська область; вул. Г. Косинки, 20, м. Умань, Черкаська область; вул. Г. Косинки, 20В, м. Умань, Черкаська область. Предмет перевірки: виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.03.2025.
Іфраха Альберта, було належним чином повідомлено про проведення позапланового заходу на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ; повідомленням від 04.09.2025 року за № 2180/02/12-25.
10.09.2025 головні інспектори ДІАМ прибули на об'єкт будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , із залученням представників органу місцевого самоврядування та національної поліції для проведення позапланової перевірки, в свою чергу, Іфрах Альберт або уповноважена особа з відповідним документом, що посвідчує особу не з'явились.
Приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.03.2025 складеного стосовно ОСОБА_1 вимагалося привести земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:02:005:0010, у попередній стан, шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва у термін до 26.05.2025.
Під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на об'єкті будівництва, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що Іфрах Альберт не виконав вимоги припису від 24.03.2025, а саме - не привів у попередній стан земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:02:005:0010 шляхом знесення об'єкта самочинного будівництва. Отже, вимоги які зазначені в приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 24.03.2025 громадянином Іфрахом Альбертом не виконано.
За результатами проведення позапланової перевірки стосовно суб'єкта містобудування складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 16.09.2025 № 41 та враховуючи наявність порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, складено протокол про адміністративне правопорушення від 16.09.2025.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення прийнято постанову адміністративне правопорушення від 05.11.2025 року № 38/2025/02-1-02, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП та накладено штраф в розмірі 5100 грн.
Необхідно зазначити, що самочинне будівництво, яке здійснюється з численними порушеннями державних будівельних норм, стандартів та правил посягає на встановлений порядок та основні засади регулювання містобудівної діяльності. Зазначені порушення є істотними порушеннями будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам, а тому, враховуючи викладене, суд висновує, що дії, вчинені відповідачем, порушують встановлений законом порядок виконання будівельних робіт, призводять до дезорганізації нормальної діяльності та виконання наданих законом повноважень позивачу, порушують права та законні інтереси інших громадян, що може привести до заподіяння такими діями значної шкоди громадським інтересам, інтересам громадян тощо.
Пункт 5 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року № 6 “Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» передбачає, що відповідно до положень статті 38 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування належить також відповідним інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. Такий позов може бути пред'явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об'єкта є неможливою.
Поняття “знесення», згідно положень пп. “в» п. 6.3.3 ДБН А .3.1-5:2016 “Організація будівельного виробництва», може включати знесення не тільки наземних, а і підземних частин будівель і споруд.
Отже, ураховуючи те, що відповідач без дозвільних документів з порушеннями будівельних норм і правил провів спірне будівництво, а також не виконав у встановлений строк вимоги припису від 24.03.2025, тому суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог та зобов'язання відповідача знести об'єкт самочинного будівництва.
Аналогічну позицію у подібних правовідносинах висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2018 у справі №826/12543/16.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому даний позов необхідно задовольнити повністю.
Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований об'єкт розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером 7110800000:02:005:0010.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА