01 квітня 2026 року Справа № 580/10048/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді: Янківської В.П.,
за участю секретаря судового засідання: Цаплі І.Ю.,
представника позивача - Клименка Олександра (згідно ордеру), Підгорного Максима (згідно ордеру),
представника відповідача - Білоуса Владислава (за самопредставництвом)
розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Сантехбудконструкція» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
07 січня 2025 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Главшляхбуд» з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, в якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення: № 17058/023-00-07-01-01 від 11.11.2024, № 17057/023-00-07-01-01 від 11.11.2024, № 17056/023-00-07-01-01 від 11.11.2024, № 17054/023-00-07-01-01 від 11.11.2024, № 17053/023-00-07-01-01 від 11.11.2024.
11 жовтня 2024 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Сантехбудконструкція» до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просить:
1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 4470/23-00-07-03-01 форми “Р» від 12.04.2024 року;
2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 4483/23-00-07-03-01 форми “Р» від 12.04.2024 року;
3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 4490/23-00-07-03-01 форми “Р» від 12.04.2024 року;
4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 4485/23-00-07-03-01 форми “ПН» від 12.04.2024 року;
5) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №4492/23-00-07-03-01 форми “ПС» від 12.04.2024 року;
6) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 4472/23-00-07-03-01 форми “П» від 12.04.2024 року;
7) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 4487/23-00-07-03-01 форми “В4» від 12.04.2024 року.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 відмовлено у задоволенні заяви Товариства про поновлення строку, позовну заяву залишено без розгляду.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 01.04.2025 ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 залишив без змін.
Постановою Верховного Суду від 08.01.2026 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантехбудконструкція» задоволено. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 26.01.2026 постановлено продовжити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17 лютого 2026 року об 10 год. 40 хв.
17.02.2026 представник відповідача подав до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду, в якій просить відповідно залишити позов без розгляду. Клопотання обгрунтоване тим, що рішення про результати розгляду скарги ДПС України від 04.07.2024 №20342/6/99-00-06-01-01-06, повернуто Укрпоштою за зворотною адресою 20.07.2024 (поштове відправлення №0600938545046) у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання 20.07.2024 року. Тобто рішення ДПС України вважається фактично вручене відповідно до вимог Податкового кодексу 20.07.2024 року. Проте, відповідач зазначає, що позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду вперше 03.10.2024 року з позовом про визнання протиправним та скасування спірних податкових повідомлень-рішень від 12.04.2024, а ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 №580/9798/24 позовну заяву було повернуто ТОВ «Сантехбудконструкція» за заявою представника Бортника Ю.З. Вдруге позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду 10.10.2024 року з позовом про визнання протиправним та скасування спірних податкових повідомлень-рішень від 12.04.2024 у даній справі. Оскільки рішення ДПС України було отримано 20.07.2024 року, а позивачем в свою чергу поданий вдруге адміністративний позов 10.10.2024 року, чітко прослідковується, що місячний термін звернення до суду пропущений позивачем.
Представник позивача подав до суду заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в якому зазначив, що висновки Верховного Суду у даній справі жодним чином не спростовуються доводами наведеними у клопотанні відповідача та доданими до клопотання копіями документів, оскільки у матеріалах справи відсутні копії квитанції чи касового чека, які б підтверджували надсилання поштового відправлення із вкладеним прийнятим рішенням до ТОВ «САНТЕХБУДКОНСТРУКЦІЯ».
Вирішуючи дане клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає таке.
Предметом оскарження у даній справі є податкові повідомлення-рішення від 12.04.2024 № 4470/23-00-07-03-01 (форми “Р»), № 4483/23-00-07-03-01 (форми “Р»), № 4490/23-00-07-03-01 (форми “Р»), № 4485/23-00-07-03-01 (форми “ПН»), №4492/23-00-07-03-01 (форми “ПС»), № 4472/23-00-07-03-01 (форми “П»), № 4487/23-00-07-03-01 (форми “В4»).
Також судом встановлено, що Товариством проводилася процедура адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень.
Так, у рішенні від 04.07.2024 №20342/6/99-00-06-01-03-06 “Про результати розгляду скарги» ДПС України зазначила, що вона розглянула скаргу Товариства (вх. ДПС від 10.05.2024 № 18716/6) на вказані вище податкові повідомлення-рішення та з урахуванням рішення від 27.05.2024 № 15682/6/99-00-06-01-01-06 про продовження строку розгляду скарги до 08.07.2024 (включно), у задоволенні скарги Товариства відмовила.
З даним позовом Товариство звернулося до суду першої інстанції через систему “Електронний суд» 10.10.2024.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Загальні норми процедури судового оскарження в межах розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - КАС України).
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (частина перша статті 5 КАС України).
Положеннями частини першої статті 122 КАС України унормовано, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положеннями частини четвертої статті 122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інше подібне за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість пропущеного строку; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Конституційний Суд України в рішенні від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визнав конституційними положення КАС України про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору, якими лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту й обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Спірним у цій справі є питання додержання позивачем строку звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючого органу, які стосуються нарахування грошових зобов'язань, а саме - податкових повідомлень-рішень від 12.04.2024.
При цьому, судом встановлено, що Товариством проводилася процедура адміністративного оскарження цього рішення, про що свідчать обставини, зазначені у рішення ДПС України від 04.07.2024 №20342/6/99-00-06-01-03-06 “Про результати розгляду скарги».
У сфері оподаткування права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України).
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
За пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Відповідно до правового висновку, сформованого Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19, норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Вказаний правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 тривалий час застосовують адміністративні суди у своїй судовій практиці, його, зокрема, підтримав Верховний Суд у постанові від 10.05.2024 у справі № 520/1810/23, у якій констатував, що строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24 вказала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Також, у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на необхідність встановлення судами обставин закінчення процедури адміністративного оскарження ухваленням рішення ДПС України про результати розгляду скарги платника податків та підтвердженням дати отримання такого рішення платником (який має бути підтверджений належними та допустимими доказами), від якого починається відлік строку для звернення до суду після закінчення процедури адміністративного оскарження.
Як зазначалося вище, судами було встановлено та не заперечувалося відповідачем, що Товариством проводилася процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 12.04.2024.
В клопотання про залишення позовної заяви без розгляду представник відповідача зазначив, що рішення про результати розгляду скарги ДПС України від 04.07.2024 №20342/6/99-00-06-01-01-06, було повернуто Укрпоштою за зворотною адресою 20.07.2024 (поштове відправлення №0600938545046) у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання 20.07.2024. До клопотання представником відповідача додано копія конверта поштового відправлення, копія витягу зі списку згрупованих відправлень (Список №662) та копія фіскального чека.
В той же час, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 54 Правил надання послуг поштового зв'язку (у редакції від 29.06.2024р.) (далі - Правила) про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправнику може видаватися один розрахунковий документ на один список з одним примірником списку.
Пунктом 62 Правил визначено, що підтвердженням оплати послуг поштового зв'язку з пересилання письмової кореспонденції є, зокрема, розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв'язку.
Так, копія фіскального чеку стосується групи рекомендованих листів за списком № 6833, тоді як наданий список згрупованих відправлень за формою ф.103 значиться як список № 662. Дата і час подання рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення у формі ф.119 зазначена як 04.07.2024 11:37, тоді як датою оплати фіскального чеку є 04.07.2024 18:58. І
Із зазначених фактів випливає відсутність взаємозв'язку наданого фіскального чека як з наданим списком згрупованих відправлень за формою ф.103 так і з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за формою ф.119
Таким чином суд зазначає, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б достеменно підтвердили факт надіслання Товариству рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 04.07.2024 №20342/6/99-00-06-01-03-06, а тому клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду (вх. 7949/26 від 17.02.2026).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення у відповідності до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала у повному обсязі складена 06.04.2026.
СуддяВалентина ЯНКІВСЬКА