про повернення позовної заяви
06 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1783/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали адміністративного позов
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до
Головного управління Національної гвардії України (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9-а, ЄДРПОУ 08803498)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної гвардії України щодо невнесення в довідку №27/13/4-2160 від 27.01.2025 року станом на 01.01.2023 рік про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 премії у відсотковому розмірі;
- зобов'язати Головне управління Національної гвардії України скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року, в яких на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 15.03.2018 №200, визначити розміри премії 250 відсотків від посадового окладу, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2023 рік та розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених ст.7 Закону України про Державний бюджет України, відповідно на 2023 рік для перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.
Ухвалою судді від 31.03.2026 позовну заяву залишено без руху, зокрема, у зв'язку з необхідністю надання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
01.04.2026 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про поновлення процесуального строку, мотивована тим, що видача уповноваженим державним органом довідки про розмір грошового забезпечення у цій категорії справ не створює нового права на перерахунок пенсії, а є лише документальним підтвердженням складових грошового забезпечення, які повинні бути враховані органом Пенсійного фонду України під час реалізації вже існуючого обов'язку з перерахунку пенсії, що виник у силу закону з моменту підвищення прожиткового мінімуму. Отримання позивачем зазначеної довідки було зумовлене невиконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку, у зв'язку з чим позивач був вимушений вчиняти додаткові дії, спрямовані на підтвердження складових грошового забезпечення у належному розмірі та захист свого порушеного права. Отже, право позивача на підвищення пенсії виникло з 01 січня 2023 року безпосередньо в силу закону, а невиконання відповідачем обов'язку з складання та направлення до пенсійного органу довідки з цього моменту свідчить про триваючу протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень. В заяві про поновлення процесуального строку представник позивача посилається на висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.02.2026 у справі №560/17663/24, від 05.02.2026 у справі № 560/14567/24, від 05.02.2026 у справі №560/9714/24, від 06.02.2026 у справі № 560/12392/24.
В даній справі спір виник у зв'язку із зменшенням розміру відсотків складових визначених у довідці, що враховується для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 року.
Суд відхиляє посилання позивача на позиції Верховного Суду у справах №560/17663/24 від 03.02.2026, №560/14567/24 від 05.02.2026, №560/9714/24 від 05.02.2026, №560/12392/24 від 06.02.2026, оскільки вони не є релевантними для обставин справи, що розглядається, оскільки стосуються взагалі права на перерахунок пенсії, а відтак не підлягають застосуванню.
Суд зазначає, що правові позиції щодо застосування норм КАС України стосовно підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом не підлягають застосуванню автоматично, не мають універсального характеру, без урахування обставин конкретної справи, що розглядається судом, на що звернула увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 року у справі №154/3029/14-ц.
Тому суд залишається на своїй позиції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, адже позивачем не наведено конкретних обставин, які б свідчили, що строк ним не пропущений, або пропущений з поважних причин.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду із даним позовом та наголошував, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Згідно із частиною першою статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (частина перша статті 120 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що позивач, отримавши довідку про грошове забезпечення №27/13/4-2160 від 27.01.2025 року, знав про складові та їх розміри, а також мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про те, як обчислено та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий розрахунок, які складові такої довідки станом 01.01.2023. Отже, з дня отримання довідки №27/13/4-2160 від 27.01.2025 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 (на виконання рішення суду у справі №340/6192/24) позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання довідки, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових грошового забезпечення, звернулась до органу, уповноваженого на видачу таких довідок, із заявою про надання їй відповідної інформації. У такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від органу відповіді на подану нею заяву.
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №9901/325/19 (провадження № 11-677заі19) вказала, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Разом з тим, поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Суд звертає увагу, що у даній справі позивач на виконання судового рішення №340/6192/24 отримав довідку про грошове забезпечення станом на 01.01.2023, зокрема щодо її складових, позивач був обізнаний ще у січні 2025 року. Отже, з дня отримання довідки від 27.01.2025 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 (на виконання рішення суду у справі №340/6192/24) позивач вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Стосовно підстав пропуску строку звернення до суду зазначених представником позивача, суддя враховує, що будь яких доказів, які б підтверджували існування у ОСОБА_1 перешкод щодо звернення до суду у встановлений строк, позивачем не надано.
Таким чином, суддею не встановлено обставин, що перешкоджали позивачу звернутися до суду в межах строку, встановленого законом.
З огляду на ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суддя повертає позовну заяву.
Згідно з п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Зважаючи на викладене, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись п.1 ч.5 ст.169, ст.ст.243, 248, 256, 293-297 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу разом із доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА