06 квітня 2026 року Справа № 280/879/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
На адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшла справа за позовною заявою ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем, на думку позивача, протиправно внесено відомості про порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_2 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, оскільки до адміністративної відповідальності він не притягувався, протоколи та постанови відносно нього не складалися. А тому, на думку позивача, відомості до Реєстру про порушення правил військового обліку з боку позивача внесені безпідставно. З огляду на вказане, позов просить задовольнити.
Ухвалою 09 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Також, вказаною ухвалою судді від відповідача витребувано докази по справі.
02 березня 2026 року від представника відповідача із пропуском строку, встановленого ухвалою судді від 09 лютого 2026 року, надійшов відзив на позов, який містить заперечення проти задоволення позову з огляду на те, що відповідно до частини 4 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", ОСОБА_1 , рекомендовано встати на військовий облік за місцем фактичного проживання. ІНФОРМАЦІЯ_3 рішень, щодо взяття ОСОБА_1 , на військовий облік не приймалося. На теперішній час ІНФОРМАЦІЯ_3 не має сформованої облікової документації, медичної (висновка ВЛК), документації про рішення комісії на громадянина ОСОБА_1 , прийняття будь яких рішень не є можливим, ксерокопій (сканкопій) наданих документів не достатньо(оскільки копії взагалі не є документами). Прийняте рішення на підставі наданих ОСОБА_1 буде суперечити чинному законодавству, що призведе до притягнення до відповідальності службовців ІНФОРМАЦІЯ_4 . З метою врегулювання питання виключення з військового обліку ОСОБА_1 , рекомендовано встати на військовий облік за місцем фактичного проживання, що відповідає вимогам частини 3 статті 33, частини 4 статті 37, пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", за якими повинні діяти громадяни України, а саме будучи військовозобов'язаними громадяни України повинні стати на військовий облік за місцем фактичного проживання, але позивач ігнорує ці норми. Наданих копій документів не достатньо для вирішення питання про виключення з військового обліку.
05 березня 2026 року від представника відповідача на адресу суду надійшла заява, якою суд повідомлено про те, що на теперішній час протокол про адміністративне правопорушення не складався, Національною поліцією ОСОБА_1 не доставлявся. Облікові документи ІНФОРМАЦІЯ_3 не складалися, особисто ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 не відвідав, можливості перевірити оригінали документів не надав. Вказує, що у разі, якщо територіальним центром комплектування та соціальної підтримки встановлені обставини скоєння особою адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, а складання протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення є неможливе через фізичну відсутність такої особи, то відповідач наділений правом звернення до органів Національної поліції для доставлення таких осіб з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, що і було вчинено відповідачем у відповідності до наведених правових приписів та статті 259 КУпАП. Враховуючи вищенаведене, позивач був зобов'язаний стати на облік військовозобов'язаних за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи, проте, відповідних дій не вчинив, чим допустив порушення правил військового обліку.
10 березня 2026 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій остання не погоджується із доводами представника відповідача, викладеними у відзиві на позов та вказує про пропуск представником відповідача строку для подання відзиву на позов.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Позивач, ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 з 06 серпня 2010 року згідно паспорту серії НОМЕР_3 , копія якого міститься в матеріалах справи.
Відповідно до військово-облікового документу Резерв+, позивач перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 .
01 липня 2024 року позивачем уточнено дані та зазначено адресу проживання: АДРЕСА_1 .
За відомостями військово-облікового документу у застосунку «Резерв+» ТЦК та СП 13 січня 2026 року звернулось до Нацполіції. Причина, - «Не стали на військовий облік за новою адресою».
У позовній заяві позивач посилається на те, що у військово-обліковому документі Резерв + міститься припис про порушення військового обліку та звернення до органів Національної поліції України для здійснення адміністративного затримання та доставлення позивача для складання протоколу. Причина: "Не стали на військовий облік за новою адресою".
Проте, позивач стверджує, що правила військового обліку не порушував, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності щодо нього не складалися.
Листом від 22 січня 2026 року за ЩТ/371 у відповідь на адвокатський запит представника позивача, який зокрема містив вимогу про виключення даних щодо порушення позивачем правил військового обліку, відповідачем повідомлено, що відповідно до відомостей що містяться у АІКС «Оберіг» громадянин ОСОБА_1 ігнорує свій обов'язок встати на військовий облік, а відтак ним були порушені правила військового обліку, згідно статті 37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», а саме, що позивач змінив місце проживання і не став на військовий облік у ТЦК та СП протягом 7 днів, у зв'язку з чим його було подано у розшук до органів Національної поліції України.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та направлення звернення до органів Національної поліції України для здійснення його адміністративного затримання та доставлення для складання протоколу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні триває.
Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року оголошено загальну мобілізацію на території України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 3543-XII:
особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій (абзац п'ятий);
система військового обліку - сукупність систем військового обліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, які структурно складаються із керівників як організаторів ведення військового обліку, служб персоналу (посадових осіб), які безпосередньо ведуть військовий облік, об'єктів військового обліку - призовників, військовозобов'язаних, резервістів та засобів автоматизації процесів ведення військового обліку з використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених цим Законом та іншими законами України (абзац тринадцятий).
Відповідно до абзацу сьомого частини третьої статті 22 Закону № 3543-XII інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Спеціальним нормативним-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби є Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 Закону № 2232-ХІІ).
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Абзацами першим - шостим частини дев'ятої статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини десятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно із частиною третьою статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина п'ята статті 33 Закону № 2232-ХІІ).
Частиною першою статті 34 Закону № 2232-ХІІ визначено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-ХІІ взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних, зокрема: військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання (абзац п'ятий).
Відповідно до частини третьої статті 37 Закону № 2232-ХІІ призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік.
У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Частиною четвертою статті 37 Закону № 2232-ХІІ визначено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов'язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов'язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені в Закону України від 16 березня 2017 року № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VIII).
Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно зі статтею 2 Закону № 1951-VІІІ основними завданнями Реєстру є:
1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;
2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;
3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 3 Закону № 1951-VІІІ визначено, що основними засадами ведення Реєстру є: обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1951-VІІІ держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Згідно із частиною п'ятою статті 5 Закону № 1951-VІІІ органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина восьма статті 5 Закону № 1951-VІІІ).
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев'ята статті 5 Закону №1951-VІІІ).
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1951-VІІІ до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VІІІ визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Пункт 1 частини першої статті 8 Закону № 1951-VIII передбачає, що до службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать відомості про виконання військового обов'язку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VІІІ призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Частиною третьою статті 13 Закону № 1951-VІІІ передбачено, що до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 1951-VІІІ ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Частиною третьою статті 14 Закону № 1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію (частина четверта статті 14 Закону № 1951-VІІІ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно із пунктом 14 Порядку № 1487 військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов'язані та резервісти працюють (навчаються).
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 16 Порядку № 1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.
У пункті 19 Порядку № 1487 вказано, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов'язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад».
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
У пункті 23 Порядку № 1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Відповідно до абзаців першого, третього пункту 56 Порядку № 1487 Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України «Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі.
Абзацами першим, другим підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який є Додатком 2 до Порядку № 1487 (далі - Правила військового обліку), визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.
Згідно із абзацами першим-четвертим підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану:
у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів);
мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон;
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року 2022 № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154).
Відповідно до абзацу першого пункту 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням (абзац перший пункту 2 Положення № 154).
Пунктом 8 Положення № 154 визначено завдання територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно із абзацом дев'ятим пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.
З вище наведених положень нормативно-правових актів, якими врегульовано спірні правовідносини, слідує, що відповідач на території визначеної адміністративно-територіальної одиниці або як ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначений Генеральним штабом Збройних Сил, є відповідальною особою за ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, внесення до нього даних, у тому числі й щодо порушення військовозобов'язаним правил військового обліку; звернення в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , суд зазначає таке.
За змістом позовної заяви, позивач з липня 2024 року проживає у с. Чайки Київської області.
Так, розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 містять відомості про уточнення позивачем даних 01 липня 2024 року, зокрема зазначення ним адреси проживання ( АДРЕСА_1 ).
Обліковий документ ОСОБА_1 , сформований у застосунку «Резерв+» містить відмітку, що дані уточнено вчасно, дата - 01 липня 2024 року, адреса проживання: АДРЕСА_1 .
При цьому, позивач має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 з 06 серпня 2010 року згідно паспорту серії НОМЕР_3 .
Судом установлено, що відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 внесені відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів 13 січня 2026 року, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не став на облік за новою адресою, та направлено відповідне звернення до органів Національної поліції.
У справі, що розглядається, спір стосується дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) даних про порушення позивачем правил військового обліку.
Позивач заперечує правомірність таких дій відповідача з тих підстав, що позивач до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, не притягувався, протоколи / постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відсутні, сплинув строк для притягнення до адміністративної відповідальності.
На думку позивача, без притягнення до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку, відсутні підстави для внесення відомостей до Реєстру про порушення позивачем правил військового обліку.
Однак, суд вважає такі твердження позивача безпідставними та такими, що ґрунтуються на хибному тлумаченні вищенаведених положень законодавства.
Так, з огляду на положення статті 6 Закону № 1951-VIII в Реєстр вносяться, обробляються та зберігаються персональні дані та службові дані призовників, військовозобов'язаних, резервістів.
До персональних даних за положеннями частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII віднесені відомості про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення) (пункт 20-1).
У свою чергу, частина перша статті 8 Закону № 1951-VIII визначає, що до службових даних віднесені відомості про виконання особою військового обов'язку (пункт 1).
Отже Законом № 1951-VIII унормовано внесення до Реєстру даних, як про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, так і про виконання особою військового обов'язку, до якого, серед іншого, відповідно до частини третьої статті 1 Закону № 2232-XII включено обов'язок дотримання правил військового обліку.
Тобто Закон № 1951-VIII розрізняє такі дані між собою.
Суд вважає, що підставою для внесення даних до Реєстру про притягнення особи до адміністративної відповідальності, є складання відповідної постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, на чому наголошує й позивач.
Проте, з огляду на наведені положення законодавства, відсутність такої постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності ще жодним чином не свідчить про дотримання особою (військовозобов'язаним) правил військового обліку і не нівелює факту наявності такого порушення, якщо воно мало місце.
Суд вважає, що позивач безпідставно ототожнює між собою «притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку», тобто покладення на особу міри відповідальності за допущене порушення, з «порушенням правил військового обліку», тобто вчиненням дій / допущенням бездіяльності щодо дотримання покладеного на військовозобов'язаного військового обов'язку.
Тобто, достатньою підставою для внесення до Реєстру даних про порушення військовозобов'язаним правил військового обліку є сам факт допущеного порушення, незалежно від того, чи притягнуто особу до адміністративної відповідальності за його вчинення.
Щодо наявності чи відсутності факту порушення ОСОБА_1 правил військового обліку суд зазначає, що у військово-обліковому документі позивача, сформованому у застосунку «Резерв+» вказано, що порушення ОСОБА_1 правил військового обліку полягає у тому, що військовозобов'язаний не став на військовий облік за новою адресою.
Аналіз наведених вище положень статті 37 Закону № 2232-XII, Порядку № 1487 та Правил військового обліку дає підстави для висновку, що військовозобов'язані повинні:
- перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідному районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи, у разі залишення свого зареєстрованого місця проживання;
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних.
Пунктом 81 Порядку № 1487 (у редакції Порядку станом на дату внесення відповідачем відомостей щодо порушення позивачем правил військового обліку - 13 січня 2026 року було визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України) та військово-облікового документа.
Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Тобто, станом на 13 січня 2026 року позивачем порушено правила військового обліку, а саме частину третю статті 33, частину четверту статті 37 Закону № 2232-ХІІ, оскільки у відповідності до пункту 81 Порядку № 1487 ОСОБА_1 не звернувся з заявою про взяття на військовий облік до ТЦК та СП за місцем свого проживання.
З вищеописаних доказів судом установлено, що відповідачем до Реєстру внесені дані саме щодо порушення ОСОБА_1 правил військового обліку у зв'язку з тим, що він не став на військовий облік за новою адресою ( АДРЕСА_1 ), а не про притягнення його до адміністративної відповідальності, тому суд вважає, що відсутність постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, як і закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності, не створювали для відповідача перешкод у внесенні таких даних до Реєстру та не свідчать про протиправність його дій станом на 13 січня 2026 року внесення відповідних відомостей до Реєстру та направлення звернення до органів Національної поліції.
З огляду на наведене, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , які мали місце 13 січня 2026 року, не належать до задоволення.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку та розшук ОСОБА_1 , суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VІІІ призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Представник позивача 20 січня 2026 року звернувся до відповідача із адвокатським запитом, прохальна частина якого містила вимоги щодо виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку відносно позивача у зв'язку із відсутністю порушення з його сторони законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідач надав відповідь на адвокатський запит у якій повідомив представника позивача про відсутність підстав для виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку відносно позивача.
Разом з тим, адвокатський запит не є заявою, передбаченою пунктом 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VІІІ, хоча і містив вимоги як про надання адвокату інформації щодо позивача з метою надання йому правничої допомоги, так і про виключення відомостей з Реєстру.
Відтак, у відповідача були відсутні підстави для виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку відносно позивача у зв'язку із наявністю порушення зі сторони ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та наданих до матеріалів справи письмових доказів, суд дійшов висновку про наявність сукупності підстав для відмови в задоволенні позову.
З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв'язку з відмовою в задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 5, 7-10, 72, 77, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 06 квітня 2026 року.
Суддя Д.В. Татаринов