Справа № 607/26922/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/56/26 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ухвала слідчого судді
26 березня 2026 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
Головуючої - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
з участю:
скаржника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі в рамках матеріалів судового провадження матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Збаразького районного суду Тернопільської області від 23 січня 2026 року, заяву ОСОБА_6 про відвід головуючої - судді ОСОБА_2 та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,-
Встановила:
Перед початком розгляду даного провадження скаржник ОСОБА_6 заявив клопотання про відвід судді ОСОБА_2 та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ..
Підставою для відводу судді ОСОБА_2 скаржник ОСОБА_6 зазначає те, що суддя вже приймала раніше участь у розгляді справ за апеляційними скаргами ОСОБА_6 на ухвали слідчого судді, а тому він не довіряє їй розгляд цього провадження та вважає вказану обставину порушенням своїх прав. В обґрунтування підстав для відводу секретаря судового засідання ОСОБА_5 скаржник зазначає, що вона не повідомляла його про судове засідання і він її вперше бачить.
Заслухавши суддю-доповідача, думку скаржника, який підтримав заяву про відвід, колегія суддів приходить до висновку, що такий не підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до ч.1 ст.76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Аналіз матеріалів даного провадження свідчить про те, що суддя ОСОБА_2 в рамках саме цього провадження раніше участі не приймала та рішень за результатами розгляду даної апеляційної скарги не виносила.
Водночас, участь судді ОСОБА_2 у розгляді апеляційних скарг на інші ухвали слідчих суддів в рамках інших проваджень не виключає участі судді ОСОБА_2 під час апеляційного розгляду цього провадження, що передбачено нормою ст.76 КПК України, а отже на даному етапі відсутні підстави для відводу судді ОСОБА_2 , з мотивів зазначених скаржником.
Статтею 75 КПК України регламентовано обставини, що виключають участь судді у кримінальному провадженні, зокрема: якщо суддя є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Як визначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 р. у справі «Білуха проти України», наявність безсторонності відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України»).
Висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням судді чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства, який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявника не влаштовує.
Вказана позиція висловлена ВПВС в ухвалі від 15.09.2022 у справі № 201/10234/20.
Таким чином, незгода скаржника із прийнятими раніше рішеннями суддею ОСОБА_2 в інших провадженнях, учасником яких був скаржник ОСОБА_6 , не можуть самі по собі бути підставою для відводу судді з урахуванням відсутності при цьому підстав, передбачених ст.ст. 75, 76 КПК України, а посилання на упередженість судді, без зазначення про це конкретних доводів, є припущеннями.
Крім того, відповідно до змісту ч.1 ст.79 КПК України секретар судового засідання не має права брати участі в кримінальному провадженні та відводиться за підставами, передбаченими частиною першою статті 77 цього Кодексу, з тим обмеженням, що його попередня участь у цьому кримінальному провадженні як секретаря судового засідання не може бути підставою для відводу.
Виходячи із приписів ч.1 ст.77 КПК України, до якої відсилає норма ч.1 ст.79 КПК передбачено, що секретар судового засідання не має права брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
В даному випадку заява ОСОБА_6 не підлягає до задоволення, оскільки наведені ним узагальнені підстави для відводу секретаря судового засідання ОСОБА_5 , без зазначення конкретних фактів, які б свідчили про неможливість її участі під час розгляду даного провадження, є необґрунтованими. При цьому, вимоги ст.77, 79 КПК України містять вичерпний перелік обставин, що виключають участь секретаря судового засідання в кримінальному провадженні, серед яких відсутні такі на які вказує скаржник ОСОБА_6 ..
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що в даному випадку заява ОСОБА_6 про відвід головуючої - судді ОСОБА_2 та секретаря судового засідання ОСОБА_5 не підлягає до задоволення, оскільки наведені ним підстави для відводу є безпідставними.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
У задоволенні заяви ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_2 та секретаря судового засідання ОСОБА_5 - відмовити.
Головуючий
Судді