Номер провадження: 11-сс/813/465/26
Справа № 522/5488/24 1-кс/522/666/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
01.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю заявника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_6 про відвід головуючого судді ОСОБА_2 та суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 19.01.2026, якою було відмовлено у відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_6 про постановлення ухвали
установив:
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було відмовлено у відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_6 про постановлення ухвали щодо витребування з «Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» наступної інформації: 1) чи справді проводиться дана комісійна судово-медична експертиза, який номер їй присвоєно, прізвища експертів; 2) якщо комісійна судово-медична експертиза проводиться, чому перевищені строки виконання, не повідомлено прокурору про те, що строки проведення експертизи будуть перевищені та за яких обставин; 3) чому за півтора роки ОСОБА_6 ніхто не оглядав та не було проведено жодних обстежень.
Не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її протиправність та порушення її прав як потерпілої у кримінальному провадженні, просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити її клопотання від 16.01.2026.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.01.2026, було визначено колегію суддів для розгляду вказаного апеляційного провадження (єдиний унікальний номер №522/5488/24, номер провадження №11-сс/813/465/26) у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (а.с. 29).
Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_6 було призначено на 04.03.2026 на 10:30 год.
В подальшому, у зв'язку із виключенням судді ОСОБА_7 зі складу постійно діючої колегії суддів рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду від 30.01.2026 №1, 27.02.2026 була здійснена заміна судді ОСОБА_7 для розгляду даного кримінального провадження та, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2026, було визначено колегію суддів для розгляду даного кримінального провадження у складі головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_8 (а.с. 37).
Судове засідання, призначене на 04.03.2026, не відбулось у зв'язку із постійними перебоями електропостачання, що унеможливило стабільну роботу технічних засобів до доступ до підсистеми відео-конефренцзв'язку, внаслідок чого розгляд апеляційного провадження було відкладено на 10:15 год. 01.04.2026 (а.с. 38).
09.03.2026 до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_6 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_8 від розгляду її апеляційної скарги з підстав сумніву в їх упередженості, оскільки судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розглядали її апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.04.2025 (справа №522/4882/25, провадження №11-сс/813/797/25) та дійшли висновку про наявність звичайної описки у клопотанні директора КУ «ООБСМЕ» ОСОБА_9 стосовно надходження до установи постанови прокурора про призначення комісійної судово-медичної експертизи за фактом смерті ОСОБА_6 , що призвело до порушення її прав як потерпілої у кримінальному провадженні, а суддя ОСОБА_8 ухвалювала рішення у справі №522/2622/25, що послугувало підставою для її, ОСОБА_6 , звернення із дисциплінарною скаргою до Вищої Ради Правосуддя на дії судді ОСОБА_8 , внаслідок чого дана суддя має особисту неприязнь до неї та не може розглядати справи, де вона є учасником.
Згодом, у зв'язку із перебуванням судді-учасника колегії ОСОБА_8 у відпустці, 01.04.2026 була здійснена її заміна та, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2026, було визначено колегію суддів для розгляду даного кримінального провадження у складі головуючого судді ОСОБА_2 , суддів-учасників колегії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
В судовому засіданні апеляційного суду від 01.04.2026 ОСОБА_6 підтримала подану заяву про відвід суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також зазначила, що у зв'язку із зміною складу суду, вона заявляє усний відвід також судді ОСОБА_4 , який у складі колегії суддів ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 приймав рішення у справі №522/2622/25, з приводу якого нею було подано дисциплінарну скаргу до Вищої Ради Правосуддя, внаслідок чого даний суддя має особисту неприязнь до неї.
Прокурор Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_11 в судове засідання апеляційного суду, призначене на 01.04.2025, не з'явилась, не зважаючи на своєчасне та належне сповіщення про дату, час та місце апеляційного розгляду, про причини неприбуття не повідомила та жодних клопотань на адресу суду не подавала.
Враховуючи неявку прокурора в судове засідання, колегія суддів, керуючись вимогами ч. 4 ст. 405 КПК України та з'ясувавши думку інших учасників провадження, вважає за можливе розгляд заяви ОСОБА_6 про відвід суддів здійснювати за відсутності прокурора.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 , яка підтримали доводи поданої нею заяви про відвід та просила її задовольнити, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновків про таке.
Стаття 75 КПК України визначає вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді у кримінальному провадженні.
Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Положення ч.ч. 2 та 5 ст. 80 КПК України встановлюють, що за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявленого відводу, колегія суддів виходить з того, що мотиви, на які посилається ОСОБА_6 в обґрунтування заявленого відводу, формально не містять підстав, передбачених ст.ст. 75, 76 КПК України, які унеможливлюють участь суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розгляді даної справи.
Зокрема, мотивуючи свої сумніви стосовно неупередженості суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_6 фактично висловлює свою незгоду із мотивами ухвали Одеського апеляційного суду від 16.06.2025, постановленої за результатами розгляду апеляційної скарги заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси від 04.04.2025, в якій колегія суддів у складі головуючого судді ОСОБА_2 , суддів-учасників колегії ОСОБА_3 та ОСОБА_7 дійшла висновку про відсутність в поданій ОСОБА_6 заяві переконливих обставин, які б свідчили про вчинення стосовно неї будь-якого злочину з боку посадових осіб, які здійснюють досудове розслідування к/п №12024163520000133, а також про допущення директором КУ «ООБСМЕ» ОСОБА_9 в клопотанні описки, пов'язаної із зазначенням того, що на адресу установи надійшла постанова прокурора про призначення комісійної судово-медичної експертизи за фактом смерті ОСОБА_6 (справа №522/4882/25, провадження №11-сс/813/797/25).
Разом із тим факт, незгоди ОСОБА_6 із мотивами постановленої ухвали та висновками колегії суддів, які вичерпно наведені у вищевказаному судовому рішенні, не може слугувати безумовним підтвердженням упередженого ставлення суддів Одеського апеляційного суду до неї.
Що стосується мотивів заявленого судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_4 відводу, колегія суддів зауважує на тому, що факт подання ОСОБА_6 до Вищої Ради Правосуддя дисциплінарної скарги на суддів Одеського апеляційного суду, в тому числі й на суддю ОСОБА_4 , у зв'язку із постановленням ними постанови Одеського апеляційного суду від 29.01.2026 у справі №522/2622/25 (провадження №22-ц/813/3270/26) також не є свідченням упередженого ставлення до ОСОБА_6 з боку суддів, натомість, є реалізацією гарантованого їй права на звернення зі скаргами до відповідних органів суддівського самоврядування.
Разом із тим, оцінюючи доводи заявленого відводу, колегія суддів враховує положення ст.ст. 1, 15 Кодексу суддівської етики, відповідно до яких суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду; неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів (цінність 2 принципу «Неупередженість»), схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН №2006/23 від 27.07.2006, неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків.
Так, ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод (далі - Конвенція) кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що безсторонність (неупередженість) суду для цілей п.1 ст. 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення ЄСПЛ у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії», «Пуллар проти Сполученого Королівства», «Мироненко і Мартенко проти України»).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення ЄСПЛ у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надає вимога об'єктивної безсторонності (рішення ЄСПЛ у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя, ще має бути видно, що воно здійснюється».
Відтак, ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (рішення ЄСПЛ у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
Забезпечення достатніх гарантій виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів у безсторонності судді досягається, у тому числі, шляхом вирішення відводів.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява №33949/02).
Враховуючи той факт, що у ОСОБА_6 існують сумніви щодо неупередженості та безсторонності суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , колегія суддів не вважає за необхідне переконувати ОСОБА_6 у відсутності таких обставин, з урахуванням фактичного небажання останньої усвідомити та прийняти той факт, що попередня відмова в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_6 на інше судове рішення жодним чином не може свідчити про наявність у того чи іншого судді апеляційного суду будь-якого упередженого ставлення до апелянта.
В цьому контексті, з аналогічних підстав, колегія суддів визнає декларативними та необґрунтованими доводи ОСОБА_6 стосовно того, що суддя ОСОБА_4 має особисту неприязнь до неї у зв'язку із поданням нею дисциплінарної скарги на дії зазначеного судді.
Водночас, не вдаючись до спроб зрозуміти та оцінити дійсні мотиви заявленого ОСОБА_6 відводу суддям Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд апеляційної інстанції враховує те, що ОСОБА_6 вже неодноразово висловлювала недовіру суддям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зокрема, при розгляді її апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 04.04.2025, внаслідок чого колегія суддів доходить висновку про те, що у разі незадоволення заявленого відводу та подальшої участі зазначених суддів в апеляційному розгляді та в прийнятті будь-якого рішення, ОСОБА_6 наполягатиме на тому, що таке рішення прийнято внаслідок упередженості суддів, а у інших учасників провадження або сторонніх позивачів, незважаючи на результати такого розгляду, також можуть виникнути сумніви в неупередженості суддів при прийнятті рішення.
Приймаючи до уваги наведені вище вимоги законодавства України, практики ЄСПЛ та Бангалорських принципів поведінки суддів, керуючись положеннями ст.ст. 75, 81 КПК України, з метою забезпечення виконання положень ст.ст. 2, 7-9, 21, 28 КПК України, якими регламентовані завдання кримінального провадження та загальні засади кримінального судочинства, зокрема, з метою дотримання, в першу чергу, права ОСОБА_6 на неупереджений розгляд справи, відновлення її довіри до суду, запобігання виникненню будь-яких сумнівів в учасників процесу та сторонніх спостерігачів щодо безсторонності складу суду, колегія суддів вважає, що заявлений відвід підлягає задоволенню, оскільки в разі його не задоволення та подальшого розгляду справи даним складом суду, учасники кримінального провадження або інші сторонні спостерігачі можуть поставити під сумнів будь-яке рішення апеляційного суду, ухвалене в даному складі суду.
Керуючись ст.ст. 7-9, 24, 75, 80, 82, 370, 405, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Задовольнити заяву ОСОБА_6 про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 19.01.2026, якою було відмовлено у відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_6 про постановлення ухвали.
Матеріали судового провадження передати до апарату Одеського апеляційного суду для здійснення повторного автоматичного розподілу в порядку ст. 35 КПК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4