Справа № 127/5915/26
Провадження №11-сс/801/278/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
01 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
Головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Літинського районного суду Вінницької області від 17.03.2026, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_7 про визнання бездіяльності службових осіб Вінницької окружної прокуратури щодо ненадання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі поданої ним заяви від 26.01.2026 та в зобов'язанні уповноважених службових осіб Вінницької окружної прокуратури надати ОСОБА_7 витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань з внесенням відповідних відомостей на підставі ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 13.02.2026 року, -
встановив:
Оскаржуваною ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.03.2026 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 про визнання бездіяльності службових осіб Вінницької окружної прокуратури щодо ненадання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі поданої заяви від 26.01.2026 та в зобов'язанні уповноважених службових осіб Вінницької окружної прокуратури надати ОСОБА_7 витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань з внесенням відповідних відомостей на підставі ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 13.02.2026.
Слідчий суддя вказав, що скаржник ОСОБА_7 просить визнати бездіяльність службових осіб Вінницької окружної прокуратури щодо ненадання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі поданої заяви від 26.01.2026, проте такі відомості було внесено на підставі ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 13.02.2026, якою було визнано бездіяльність службових осіб Вінницької окружної прокуратури щодо невнесення таких відомостей та зобов'язано їх внести. 14.02.2026 року вищезазначені відомості було внесено до ЄРДР за №42026022110000070 та Витяг 26.02.2026 року було направлено ОСОБА_7 на електронну адресу та в паперовому вигляді на поштову адресу, що підтверджується наданими суду копією реєстру відправки поштової кореспонденції та скріншотом на електронну адресу скаржника.
Не погодившись із рішенням суду, заявник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати постановити нову ухвалу, якою визнати бездіяльність службових осіб Вінницької окружної прокуратури щодо ненадання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі поданої ним заяви від 26.01.2026; зобов'язати уповноважених службових осіб Вінницької окружної прокуратури надати йому витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань з внесенням відповідних відомостей на підставі ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 13.02.2026.
Вимоги обґрунтовує тим, що 20.02.2026 ним отриманий лист за підписом виконувача обов'язків керівника Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_8 про те, що відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Разом з тим, імперативні приписи речення першого частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України зобов'язують, зокрема, прокурора не тільки невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування, і через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вважає, що наведена ухвала Літинського районного суду Вінницької області протиправна і має бути скасована з таких підстав. Обґрунтовуючи своє рішення в частині відсутності правових підстав для задоволення його скарги Літинський районний суд Вінницької області здійснив посилання на те, що 26.02.2026 витяг з ЄРДР був направлений йому на електронну адресу та в паперовому варіанті на поштову адресу. Суд зауважив, що підтвердженням такого направлення є копія реєстру відправки поштової кореспонденції та скрінінгом на електронну адресу скаржника. Разом з тим, відповідне поштове відправлення ним отримане не було. Натомість ним двічі на електронну адресу та один раз шляхом поштового відправлення отриманий лист від 27.02.2026, в якому наявне посилання на лист від 26.02.2026. Однак відповідний лист ним отриманий не був. Надані суду копії відомостей свідчать, що лист був направлений на його електронну адресу, однак не містять доказів отримання такого листа. Як вже зазначив вище, ним на електронну адресу був двічі отриманий лист саме від 27.02.2026, а не від 26.02.2026, як про це зазначає суд в оскаржуваній ухвалі. При цьому реєстр поштових відправлень не містить посилання на те, який саме документ був направлений на його поштову адресу. Натомість ним на поштову адресу був отриманий саме лист від 27.02.2026, а не від 26.02.2026, як про це зазначає суд у оскаржуваній ухвалі.
Заявник ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд скарги у його відсутність.
Представник заявника ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилася, в телефонному режимі повідомила, що не заперечує щодо розгляду апеляційної скарги в її відсутність, зазначила, що підтримує апеляційну скаргу в повному обсязі, покладається на розсуд суду щодо розгляду апеляційної скарги заявника.
Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги заявника, зазначив про те, що витяг з ЄРДР за №42026022110000070 від 14.02.2026 разом з повідомленням про внесення відомостей були направлені ОСОБА_7 на електронну адресу та в паперовому вигляді на поштову адресу, вказав що права заявника не були порушені.
Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до ч.1,2 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно із положеннями ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Вважаємо, що без встановлення матеріальної (об'єктивної) істини у справі жодне із вищенаведених завдань, які поставлені перед кожним без винятку кримінальним провадженням, досягнути неможливо.
У відповідності до ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України гарантує кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
За ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298). Згідно з п 1 глави 2 розділу І цього положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з попереднього джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4,5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Як убачається з матеріалів справи, 23.02.2026 заявник ОСОБА_7 звернувся до суду першої інстанції з скаргою на бездіяльність службових осіб Вінницької окружної прокуратури щодо ненадання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі на підставі заяви від 26.01.2026 року.
Заявник ОСОБА_7 просив визнати бездіяльність службових осіб Вінницької окружної прокуратури щодо ненадання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі поданої заяви від 26.01.2026, проте такі відомості було внесено на підставі ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 13.02.2026, якою було визнано бездіяльність службових осіб Вінницької окружної прокуратури щодо невнесення таких відомостей та зобов'язано їх внести. 14.02.2026 року вищезазначені відомості було внесено до ЄРДР за №42026022110000070 та Витяг 26.02.2026 року було направлено ОСОБА_7 на електронну адресу та в паперовому вигляді на поштову адресу, що підтверджується наданими суду копією реєстру відправки поштової кореспонденції та скріншотом на електронну адресу скаржника.
Також, листом від 20.02.2026 року скаржника повідомлено, що матеріали кримінального провадження № 42026022110000070 від 14.02.2026 було скеровано до четвертого слідчого відділу ТУ ДБР розташованого в м. Хмельницькому, для організації та проведення досудового розслідування.
При цьому, як встановлено судом та вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42026022110000070 від 14.02.2026 та інших матеріалів кримінального провадження, уповноваженими особами Вінницької окружної прокуратури до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України на підставі ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 13.02.2026, матеріали кримінального провадження спрямовано до четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниці) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Хмельницькому для організації та проведення досудового розслідування, досудове розслідування триває.
Згідно з ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Відповідно до ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Проте, зміст ст.214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Згідно ч.1 ст.307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляє ухвалу згідно з правилами цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Суд першої інстанції цілком правильно відмовив у задоволенні скарги з метою запобігання зловживанню скаржником своїм правом, дотримання засад кримінального провадження щодо розумності й справедливості, правової визначеності.
В ст.412 КПК України зазначено про те, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Доводи апеляційної скарги про визнання бездіяльності службових осіб Вінницької окружної прокуратури щодо ненадання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі поданої ним заяви від 26.01.2026 та зобов'язання уповноважених службових осіб Вінницької окружної прокуратури надати апелянту витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань з внесенням відповідних відомостей на підставі ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 13.02.2026 на вимогах КПК не ґрунтуються.
Колегією суддів встановлено, що 26.02.2026 року ОСОБА_7 було направлено на електронну адресу та в паперовому вигляді на поштову адресу, що підтверджується наданими до суду першої інстанції копією реєстру відправки поштової кореспонденції №191 та скріншотом на електронну адресу заявника (арк. спр. №№ 41,42) , про що також зазначив слідчий суддя в оскаржуваному рішенні.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано залишив без задоволення скаргу заявника ОСОБА_7 , навівши в ухвалі відповідні мотиви по суті скарги.
В ході перевірки доводів апеляційної скарги, апеляційний суд не встановив і істотних порушень вимог КПК України.
Апеляційний суд враховує, що ЄСПЛ демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору можливого впливу цих порушень на загальну справедливість судового розгляду. Методи, які застосовує ЄСПЛ, загалом не передбачають дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. У своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує на необхідності з'ясування, чи перешкодили допущені порушення в досягненні справедливості. «При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення серйозних чи вагомих, на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухвалення підсумкового судового рішення як несправедливого».
Враховуючи наведене вище та те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні №42026022110000070 від 14.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України триває та проводиться Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м.Вінниці) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, рішення слідчого судді повністю відповідає повноваженням, визначеним статтею 307 КПК України.
На переконання апеляційного суду - слідчий суддя місцевого суду повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність щодо ненадання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі поданої заяви.
Порушень кримінального процесуального закону, які були б підставою для зміни чи скасування ухвали слідчого судді не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Літинського районного суду Вінницької області від 17.03.2026, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_7 про визнання бездіяльності службових осіб Вінницької окружної прокуратури - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4