Провадження № 1-кп/742/84/26
Єдиний унікальний № 747/395/24
31 березня 2026 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі колегії суддів: головуючої - судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 , за участю: прокурора - ОСОБА_5 , обвинуваченого - ОСОБА_6 , його захисника - адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого - ОСОБА_8 , його захисника - адвоката ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
В провадженні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.307, ч.1 ст.309, ч.3 ст.311 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.306, ч.3 ст.307, ч.3 ст.311 КК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав свої письмові клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_6 прокурором констатовано наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, - переховуватися від суду обгрунтовується тим, що як ОСОБА_8 , так і ОСОБА_6 у разі визнання їх винуватими, усвідомлюючи можливість призначення їм реального покарання, всіма можливими способами будуть намагатися уникнути кримінальної відповідальності за інкриміновані діяння, в тому числі шляхом переховування від суду.
Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, - незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених обгрунтовується тим, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , не перебуваючи під вартою, матимуть реальну можливість впливати на свідків, місце проживання яких їм достовірно відоме, з метою надання таких показів, які спростують їхню вину.
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, - вчинити інші аналогічні кримінальні правопорушення обгрунтовується тим, що як ОСОБА_8 , так і ОСОБА_6 ніде не працюють та не мають постійного джерела прибутку, тому можуть вчиняти кримінальні правопорушення, пов'язані зі збутом психотропних речовин. Оскільки на даний час вказані вище ризики продовжують мати місце, то з метою запобігання виконанню обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_6 покладених на них процесуальних обов'язків прокурор і просив суд продовжити їм дію запобіжного заходу у виді саме тримання під вартою до 60 днів, без визначення розміру застави.
Обвинувачені та їх захисники в судовому засіданні заперечили проти задоволення даних клопотань, просили такий змінити на інший, більш м'який, посилаючись на недоведеність вказаних ризиків, а також просили застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 зауважив, що ОСОБА_6 перебуває під вартою вже 1 рік 11 місяців. Станом на дату розгляду клопотання не вивчено жодного доказу, допитано лише чотирьох свідків. Таким чином, розгляд кримінального провадження затягується, а ОСОБА_6 тим часом перебуває під вартою, внаслідок чого нівелюються його права.
На думку захисника, ухвали Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13.02.2025, 22.07.2025, 10.12.2025 та 03.02.2026 про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прийняті з порушенням Конституції України та КПК України, а відтак його тримання під вартою є незаконним взагалі.
Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши наведені у клопотаннях доводи, члени колегії суддів дійшли наступних висновків.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Конституційне право на судовий захист належить до невідчужуваних та непорушних. Кожен під час розгляду будь-якої справи, в тому числі кримінальної, щодо діяння, у вчиненні якого обвинувачується, має право на правосуддя, яке відповідало б вимогам справедливості.
Частинами 3 , 4 статті 331 КПК України встановлено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Заслухавши думку учасників судового провадження та враховуючи, що на даний час строк тримання під вартою ОСОБА_8 та ОСОБА_6 спливає 04.04.2026, однак розгляд кримінального провадження не завершено та вирішено проводити його спочатку у зв'язку зі зміною члена колегії, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинувачених під вартою.
Продовжуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, які обґрунтовують тримання обвинувачених під вартою та наведені в попередніх судових рішеннях про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою стосовно обвинувачених, які продовжують існувати, а саме характер висунутого обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, які мають підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише прав обвинувачених, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, а також тяжкість покарання, яка загрожує обвинуваченим у разі визнання винуватими в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, та всі наявні в матеріалах провадження дані про особи обвинувачених.
Тому, з урахуванням тяжкості обвинувачення, обставин вчинення кримінальних правопорушень, об'єктивних обставин, які вказують на можливість переховування від суду, знаючи можливу міру покарання за інкриміновані порушення, та вплив на свідків, особи яких відомі обвинуваченим, а також даних про особи обвинувачених, які не мають сталих соціальних зв'язків і офіційних заробітків, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає ризикам та обставинам, що передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які не відпали і продовжують існувати.
Наразі кримінальне провадження перебуває на розгляді в суді, на час вирішення клопотань прокурора судовий розгляд ще не завершений, а у зв'язку з зміною складу колегії судовий розгляд за ініціативою сторони захисту вирішено розпочати спочатку, тому наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строку тримання обох обвинувачених під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, і ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу не досягли такого рівня, щоб забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених без тримання їх під вартою.
Усі наведені стороною захисту обставини були враховані судом, але вони не спростовують тих встановлених обставин та даних про обвинувачених, які ставлять під сумнів виконання ними всіх покладених на них процесуальних обов'язків при обранні більш м'якого запобіжного заходу.
Наявність у обвинуваченого ОСОБА_6 тяжких захворювань, зазначених у відповіді начальника філії ДУ «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України в Чернігівській області», не перешкоджає триманню його під вартою. Даних щодо неможливості утримувати обвинуваченого ОСОБА_6 в умовах СІЗО за станом здоров'я матеріали справи не містять і строною захисту суду не надано.
Разом з тим, зважаючи на досить тривалий період розгляду даної справи та на те, що обвинувачені вже більше року тримаються під вартою, приймаючи до уваги матеріальний та фізичний стан обвинувачених, суд вважає за можливе на даному етапі судового розгляду застосувати до них альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої було визначено Чернігівським апеляційним судом при перегляді попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.331, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою продовжити до 30.05.2026 з можливістю внесення застави розміром 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 998400 (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти під заставу.
Запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою продовжити до 30.05.2026 з можливістю внесення застави розміром 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 998400 (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти під заставу.
Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26295412; банк отримувача - ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) - 820172; рахунок отримувача - UA128201720355289002000005960.
Роз'яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити про це письмово прокурора Прилуцької окружної прокуратури та Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Уповноважена службова особа Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України у разі внесення застави при звільненні обвинуваченого зобов'язана роз'ясняти йому обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Покласти на обвинувачених у разі внесення застави наступні обов'язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з місця фактичного проживання без дозволу суду;
3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
5) не спілкуватися зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими обвинуваченими.
В частині продовження дії запобіжного заходу ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів з часу проголошення її повного тексту.
Повний текст ухвали оголошено 06.04.2026 о 12 год. 45 хв.
Головуюча суддя ОСОБА_10
Судді ОСОБА_11
ОСОБА_12 ФЕТІСОВА