Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 1-кп/733/43/26
Єдиний унікальний №733/106/26
Ухвала
Іменем України
06 квітня 2026 року м.Ічня Ічнянський районний суд Чернігівської області
в складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілої - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 , в режимі відеоконференції
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Ічня в режимі відеоконференції клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про повернення прокурору кримінального провадження № 12023270330001162, відомості про яке 28.08.2023 внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України
У провадженні Ічнянського районного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
06.04.2026 захисником адвокатом ОСОБА_5 в підготовчому засіданні заявлено усне клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. Клопотання мотивує тим, що у обвинувальному акті всупереч вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України належним чином не викладено фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: неконкретизовані. В обвинувальному акті зазначений пункт 12.6 Правил дорожнього руху порушення швидкості обвинуваченим, однак яку саме швидкість порушив 130 км/год чи 90 км/год. не зрозуміло, тільки зазначена виборка порушення правил дорожнього руху , що є некоректним. Також порушені норми ст.8,10,21 КПК України.
Така преюдиція щодо винуватості ОСОБА_6 у кримінальному правопорушенні грубо порушує передбачені ст.7 КПК України загальні засади кримінального провадження, зокрема засади презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, принципів верховенства права й законності, а також входить в колізію з нормами КПК України щодо вільної оцінки доказів. За наведених обставин, захисник зазначає про неможливість розгляду поданого прокурором обвинувачення.
Обвинувачений ОСОБА_6 також підтримав клопотання про повернення обвинувального акту.
Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_4 заперечила щодо повернення обвинувального акту прокурору.
Прокурор заперечував щодо повернення обвинувального акту прокурору вказавши, що відсутні для цього підстави, оскільки у обвинувальному акті викладені всі фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими. Вважає, що обвинувальний акт містить всі елементи, визначені ст. 291 КПК України, відтак відповідає вимогам процесуального закону.
Заслухавши клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками до нього, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Він повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України.
Відповідно до змісту ст. 291 КПК України, обвинувальний акт є підсумковим процесуальним документом досудового розслідування, за допомогою якого здійснюється функція обвинувачення, та в якому викладається його сутність і підстави, дається юридична оцінка та кваліфікація дій підозрюваного (обвинуваченого), визначаються межі судового розгляду.
Вичерпний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт, визначено ч. 2 ст. 291 КПК України.
Так, згідно з вимогами ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Частиною 1 ст. 337 КПК України встановлено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.
Зі змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 вбачається, що обвинувальний акт містить усі відомості, передбачені ст. 291 КПК України.
Доводи захисника, про те, що прокурором в обвинувальному акті не конкретизоване формулювання обвинувачення не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки в обвинувальному акті викладаються ті фактичні обставини вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Вказане означає, що визначення обсягу та способу викладення фактичних обставин кримінального правопорушення у тексті обвинувального акту належить до повноважень прокурора, а тому ані суд, ані інші учасники судового провадження не можуть вимагати від нього змінити їх виклад. Чинним КПК України не передбачено положень, які б наділяли суд правом чи можливостями, в тому числі і за клопотанням сторін та шляхом повернення обвинувального акту, спонукати прокурора до зміни висунутого обвинувачення або встановлених ним обставин. Обґрунтування стороною обвинувачення належної кваліфікації кримінального правопорушення і, відповідно, її підтвердження чи спростування, має відбуватися виключно в ході судового розгляду на підставі дослідження та оцінки наданих суду доказів.
В будь-якому випадку зазначене формулювання наперед немає значення для суду, оскільки вказані обставини в обвинувальному акті мають бути доведені прокурором під час розгляду провадження по суті, а прокурор має право змінювати обвинувачення під час судового розгляду, що передбачено положеннями ч. 2 ст. 337 КПК України, які надають можливість прокурору під час судового розгляду змінити обсяг пред'явленого обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення.
З огляду на викладені вимоги Закону, суд вважає, що викладення прокурором в обвинувальному акті саме тих фактичних обставин, які він вважає встановленими, ґрунтується на законі. Крім того, враховуючи зміст ч.1 ст.337 КПК України, відповідно до якого судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд позбавлений права вийти за межі вже складеного обвинувального акту, а тим більше фактично надати вказівку прокурору щодо формулювання нового обвинувачення.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2021 у справі № 409/1465/16-к зазначив, що кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення під час направлення обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 223-1430/0/4-12 від 03.10.2012 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні в цілому відповідає вимогам ст. 291 КПК України, відсутні підстави для його повернення прокурору, а тому клопотання захисника обвинуваченого задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 391,314, 315-316, 369-372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали суду складено 06.04.2026 року.
Cуддя ОСОБА_1