Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2/733/299/26
Єдиний унікальний №733/313/26
Іменем України
06 квітня 2026 року м. Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі головуючого - судді Овчарика В.М.,
за участю секретаря Пікуль Л.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
У лютому 2026 року Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі-Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 30 066,06 грн. В обґрунтування свої вимог позивачем зазначено, що відповідач звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 22.06.2016 року останній підписав анкету-заяву юніора та відкрито картковий рахунок для картки Юніора № НОМЕР_1 , строк дії якої 08/19. У подальшому після закінчення строку дії даної картки останнім 30.12.2016 року було отримано картку Юніора № НОМЕР_2 , строк дії 06/20. Після досягнення повноліття ОСОБА_1 20.09.2019 року у відділенні отримана картка Універсальна № 4149439300788191, строк дії 05/23. 25.04.2021 року відповідач підписав за допомогою ОТР пароля через Приват24 Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Банком на підставі Договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що визначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а відповідачу надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 23 000,00 гривень. Таким чином Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме: щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлено договором. Але в процесі користування кредитним рахунком ОСОБА_1 не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, у зв'язку з чим станом на 26.01.2026 року за ним утворилася заборгованість у розмірі 30 066,06 гривень, яка складається з 24 122,82 грн - заборгованості за тілом кредиту та 5 943,24 грн - заборгованості за простроченими відсотками. яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідача на свою користь разом із судовими витрати, які становлять 2 662,40 грн.
Увалою судді від 09 березня 2026 року провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи (а.с. 138).
Заяв та клопотань від учасників справи не надходило.
У судове засідання представник позивача не з'явився, який письмово просив розглянути справу за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з'явився, який згідно поштового повідомлення відсутній за місцем своєї реєстрації.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
За таких обставин, враховуючи, що заяв про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та відзиву на позов від нього не надійшло, тому суд відповідно до ст. 280 ЦПК України вирішив справу на підставі наявних у ній даних та доказів, провівши заочний розгляд справи, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом установлено, що 22.06.2016 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву юніора (а.с. 57) та відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 , строк дії якої - 08/19. У подальшому після закінчення строку дії даної картки останнім 30.12.2016 року було отримано картку Юніора № НОМЕР_2 , строк дії 06/20. Після досягнення повноліття ОСОБА_1 20.09.2019 року у відділенні отримана картка Універсальна № 4149439300788191, строк дії 05/23 (а.с. 56).
25.04.2021 року відповідач підписав за допомогою ОТР пароля через Приват24 Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (а.с. 58-66, 67-76). Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Зобов'язався останній також виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.
Кредитний договір підписаний простим електронним підписом, що є належним підтвердженням підпису згідно із вимогами Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Таким чином, ОСОБА_1 , ознайомившись з умовами кредитування, підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та погодив наступні умови:
1) Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 50 000 грн, (п.1.2. Договору);
2) Тип кредитної карти: Картка «Універсальна»;
3) Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору);
4) Спосіб та строк надання кредиту: безготівковим шляхом;
4) Процентна ставка, відсотків річних: 42 % - для карт Універсальна та 40,8 % - для карт Універсальна GOLD (п. 1.3 Договору);
5) Кількість та розмір платежів, періодичність: внесення коштів у розмірі мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п. 1.4. Договору);
6) Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору);
7) Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).
До договору представник позивача додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 81-117).
Таким чином, за змістом позовних вимог та документів, наявних у справі, доказом укладення між банком та ОСОБА_1 договору про надання банківських послуг слугують заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та Умови та Правила надання банківських послуг.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 22.06.2016 року, укладеного між банком та клієнтом, вбачається, що загальний розмір заборгованості відповідача станом на 26.01.2026 року становить 30 066,06 гривень, з яких: 24 122,82 грн - заборгованість за тілом кредиту та 5 943,24 грн - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 18-20, 25).
На підтвердження того, що відповідач користувався вищевказаними картками та відповідно грошовими коштами, позивач надав виписку за договором № б/н за період з 22.06.2016 року по 27.01.2026 року (а.с. 21-24, 26-55).
Тобто, ОСОБА_1 користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом положень ч. 1, 2 ст. 207, п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо, крім іншого, воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв'язку, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-IV від 22.05.2003 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 (який діяв на момент виникнення правовідносин) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
У ст.11 даного Закону України передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідач шляхом власноручного введення ОТР пароля, отриманого від АТ КБ «ПриватБанк», підписав договір, тобто договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
ОСОБА_1 не спростовано презумпцію правомірності правочину та не надано будь-яких доказів того, що АТ КБ «ПриватБанк» отримало персональні дані відповідача та використало їх у власних цілях.
Таким чином, сторони договору досягли згоди з усіх істотних його, уклали його у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом обміну електронними повідомленнями та підписали у порядку, визначеному статтею 12 Закону, а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону).
Вказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату нарахованих за період користування відсотків, неустойка та інші платежі відповідно до договору, у разі наявності.
ОСОБА_1 , підписавши вказаний договір, надав згоду на отримання та повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановленому кредитним договором.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки та на умовах передбачених у договорі.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання. Між сторонами виникли правовідносини з кредитного договору.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Положеннями ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Таким чином, судом установлено, що АТ КБ «ПриватБанк» повністю виконало свої зобов'язання перед позичальником ОСОБА_1 відкривши кредитний рахунок, що підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_1 за договором та встановив початковий кредитний ліміт, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, що в подальшому збільшувався та зменшувався.
Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 22.06.2016 року відбувся старт карткового рахунку № НОМЕР_1 ; 20.09.2019 року встановлено кредитний ліміт 1 000 грн, який поступово збільшувався; 26.04.2021 року кредитний ліміт збільшено до 2 000 грн, 19.05.2021 року зменшено кредитний ліміт до 0 грн; 14.04.2025 року - збільшено кредитний ліміт до 3 000 грн; 14.04.2025 року - зменшено кредитний ліміт до 1 000 грн; 15.04.2025 року кредитний ліміт збільшено до 10 000 грн; 17.04.2025 року - збільшено до 20 000 грн; 17.04.2025 зменшено кредитний ліміт до 15 000 грн, потім до 12 000 грн; 18.04.2025 року - . збільшено кредитний ліміт до 23 000 грн; 01.09.2025 року зменшено кредитний ліміт до 0,00 грн (а.с. 59).
Факт підписання сторонами кредитного договору від 22.06.2016 року та отримання коштів відповідачем не спростовано, а тому суд вважає укладеним кредитний договір між сторонами.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач кредит отримав, в подальшому розпорядився даними коштами на власний розсуд, але свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів не виконав, кредитні кошти не повернув.
Доказів на спростування отримання кредиту у формі кредитної лінії відповідачем не надано.
Враховуючи, що кошти фактично отримані відповідачем в добровільному порядку кредитору в повному обсязі не повернуті, позивач має право вимагати дострокового виконання договору в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а відтак, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати відповідачем обов'язку з повернення коштів.
Тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення в судовому порядку з позичальника заборгованості за кредитним договором в розмірі 30 066,06 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (а.с. 5).
Керуючись статтями 525, 526, 527, 530, 549, 599, 610, 625, 629, 634, 638, 1050, 1054 ЦК України, статтями статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 22 червня 2016 року у розмірі 30 066 (тридцять тисяч шістдесят шість) гривень 06 коп, з яких: 24 122,82 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 943,24 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп судового збору.
Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте Ічнянським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місце розташування: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 06 квітня 2026 року.
Головуючий суддя В. М. Овчарик