справа № 732/501/26 провадження № 1-кп/732/88/26
06.04.2026 місто Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді - ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду в м. Городня в порядку спрощеного провадження, без проведення судового розгляду у судовому засіданні та без виклику для участі в ньому учасників кримінального провадження, кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.03.2026 за № 12026275560000017, по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Політрудня Городнянського району Чернігівської області, українки, громадянки України, не працює, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , має на утриманні двох малолітніх дітей ( ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
14 березня 2026 року близько 13 години 00 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись у будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, нанесла ОСОБА_6 не менше трьох ударів відкритою долонею руки в ліву частину обличчя, в результаті чого заподіяла їй тілесні ушкодження у вигляді синців навколоочної та виличної ділянок зліва, саден навколоочної та виличної ділянок зліва, які згідно з висновком експерта № 23 від 23.03.2026 відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що не спричинили розладу здоров'я.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VІІІ під домашнім насильством розуміється діяння (дії або бездіяльність) фізичного насильства, що вчиняються в сім'ї, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (CETS №210) Стамбул, 11 травня 2011 рік (далі Стамбульська конвенція), п.b ст.3 встановлює, що «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
Вказаними умисними діями ОСОБА_3 у відповідності до ст. 1, 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», вчинила домашнє насильство у формі фізичного насильства стосовно своєї матері ОСОБА_3 .
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026275560000017 від 15.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд в порядку спрощеного провадження.
Відповідно до ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Судом за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження встановлено, що під час дізнання підозрювана ОСОБА_3 у присутності захисника адвоката ОСОБА_7 , подала письмову заяву, відповідно до якої беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Не оспорювала встановлені під час дізнання обставини. Їй були роз'яснені наслідки неможливості оскаржити встановлені обставини в апеляційному порядку, та від неї отримана відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без її участі.
Ухвалою суду від 02 квітня 2026 року за клопотанням прокурора відповідно до статей 381, 382 КПК України обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, призначено до судового розгляду у спрощеному порядку за відсутності учасників кримінального провадження.
Суд, вивчивши в порядку спрощеного судового провадження, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, разом з доданими до нього матеріалами кримінального провадження, зібраними в ході досудового розслідування, приходить до висновку, що обставини вчинення обвинуваченою ОСОБА_3 кримінального правопорушення - проступку, встановлені органом досудового розслідування, підтверджуються сукупністю доказів, зібраних органом дізнання в підтвердження висунутого ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Обвинувачена ОСОБА_3 не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодна із розглядом судом обвинувального акту в спрощеному порядку.
Письмова заява підозрюваної ОСОБА_3 складена 31 березня 2026 року в присутності захисника, свідчить щодо беззаперечного визнання нею своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (а. с. 12).
Потерпіла ОСОБА_6 у заяві від 31 березня 2026 року погодилася зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення обвинуваченою кримінального проступку та надала згоду на розгляд обвинувального акту без проведення судового розгляду у судовому засіданні за її відсутності (а. с. 13).
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (проступку) мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_3 в умисному завданні потерпілій легких тілесних ушкоджень, за обставин, встановлених органом досудового розслідування, доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 суд визнає щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винна перебуває в сімейних відносинах.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд ураховує характер та ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до
ст. 12 КК України є кримінальним проступком; особу обвинуваченої - її вік, сімейний стан, стан здоров'я; те, що обвинувачена раніше не судима, відомості про притягнення останньої до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень відсутні; відповідно до довідки № 48 від 23.03.2026 КНП «Городнянська міська лікарня» на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; за місцем проживання характеризується посередньо; той факт, що обвинувачена має на утриманні двох малолітніх дітей; наявність обставини, яка пом'якшує покарання та обставин, які обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання особі, у межах установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання; особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд ураховує, що обвинувачена вчинила кримінальний проступок, потерпіла претензій не має.
Враховуючи принцип індивідуалізації покарання, передбачений статтею 65 КК України, суд дійшов висновку, що обвинуваченій ОСОБА_3 необхідним та достатнім покаранням для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, можливо призначити покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 850,00 гривень, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, як самою обвинуваченою, так і іншими особами.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи, не застосовувалися, і підстав для їх обрання при постановленні вироку в порядку спрощеного провадження не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374, 375, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок суду за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду або через Городнянський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1