01 квітня 2026 рокуСправа №160/10542/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Боженко Н.В.
за участі секретаря судового засідання: Сватко Є.А.
за участі:
позивача: ФОП ОСОБА_1 ,
представника позивача та
третьої особи Лісового Д.О.,
представника відповідача Скляр Н.М.,
представника третьої особи
АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» Корнєва М.О.
представника третьої особи
ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» Краснопьорової О.С.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у місті Дніпрі клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про залучення до участі в адміністративній справі №160/10542/19 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/10542/19 за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької міської ради у Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕРАСИМОВ ГРУП», фізична особа-підприємець ОСОБА_7 , Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕМГІРМАШ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Український державний науково-дослідний Інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», Акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», Приватне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», Публічне акціонерне товариство «АРСЕЛОРМІТТАЛ Кривий Ріг», Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» про визнання протиправним та нечинним рішення.
17 березня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яке надійшло від позивача в підсистемі «Електронний Суд». Позивач просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Дніпропетровську обласну прокуратуру.
В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що Дніпропетровська обласна прокуратура будучи обізнаною про наявність у місті Кривому Розі незаконної технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу, не виконала свої прямі обов'язки та не звернулась до суду у порядку ст.ст. 53, 54 КАС України із відповідним позовом, що свідчить про необхідність їх залучення до участі у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, адже підтвердження у судовому порядку незаконності технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу підтвердить наявність факту бездіяльності Дніпропетровської обласної прокуратури, а це вже безпосередньо впливає на їх інтереси та обов'язки.
У разі задоволення позовних вимог прокурор, як заінтересована особа може подати апеляційну скаргу і просити про його скасування через незалучення прокурора до участі у справі. Крім того, в якості прикладу раптового вступу прокурора у справу звертаємо увагу на судову справу щодо оскарження попереднього рішення Криворізької міської ради №3884 від 14.05.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу».
30 березня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано додаткові пояснення щодо клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, які надійшли від позивача в підсистемі «Електронний Суд». Позивач зазначає, що ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 23.03.2026 року у справі №216/2200/26 у кримінальному провадженні №12026041230000410 надано дозвіл на проведення огляду земельної ділянки комунальної форми власності, яка належить Криворізькій міській раді (Відповідач у нашій справі) та яка перебуває у користуванні підприємства - АТ «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ» (третя особа у нашій справі). Вказаною ухвалою встановлено, зокрема: наявність кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ст. 236 КК України; наявність попередньої змови посадових осіб щодо штучного зменшення податкового навантаження, що як наслідок призводить до техногенноекологічної кризи, що проявляється у затопленні шахт, піднятті рівня підземних вод, забрудненні довкілля, ризику провалів та підтоплення територій; участь прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури у відповідному кримінальному провадженні (погодження процесуальних дій). Обставини, що встановлені матеріалами кримінального провадження №12026041230000410 у поєднанні із предметом спору по даній справі свідчать про існування незаконного механізму мінімізації обов'язкових платежів, а саме незаконне заниження нормативної грошової оцінки земель створило умови для фактичного зменшення плати за землю для суб'єктів господарювання, які використовують значні площі земель міста, що призвело до отримання ними необґрунтованої економічної переваги та порушення принципу рівності платників податків, а кошти які повинні були надходити до бюджету, фактично залишаються у розпорядженні підприємства та, як вбачається із матеріалів кримінального провадження №12026041230000410 супроводжуються їх подальшим виведенням через штучні фінансово-господарські операції.
Також позивач повторно зазначає про те, що незалучення прокурора до участі у справі створює ризик подальшого оскарження судового рішення з підстав порушення процесуальних прав особи, яка здійснює представництво інтересів держави.
Чергове підготовче судове засідання призначене на 31 березня 2026 року.
В підготовче судове засідання з'явились представники позивача, відповідача, а також позивач та представники третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМГІРМАШ", АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, інші учасники справи відсутні, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
В підготовчому судовому засіданні позивач, представник позивача та третьої особи просили клопотання задовольнити з підстав, викладених у поданому позивачем клопотанні, а також у наданих згодом додаткових поясненнях.
Представник відповідача та представники третіх осіб АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» проти задоволення клопотання заперечували, стверджуючи про відсутність правових підстав для залучення органу прокуратури до участі у справі в статусі третьої особи.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява.
Так, положеннями ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України визначено наступні статуси третіх осіб: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно з ч. 4 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України у заявах про залучення третіх осіб та у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Частиною 5 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Частиною першою статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.
Аналіз положень статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що підставою для залучення до участі у справі третіх осіб є встановлення фактів про те, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі.
Такі обставини можуть бути виявлені судом самостійно при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду, або ж наведені у відповідних клопотаннях про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача.
Судове рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 29.01.2026 року у справі №320/25649/24.
В подальшому вже Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.03.2026 року у справі №922/5241/21 відступила від раніше сформованих нею ж в інших постановах правових висновків про те, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у його мотивувальній частині містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи (п. 10.39).
В свою чергу суд зазначає, що наразі відсутні будь-які підстави вважати, що предмет спору в даній справі, в т.ч. предмет доказування у ній, зумовлять те, що в мотивувальній частині рішення міститимуться висновки суду про права та обов'язки органу прокуратури, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав би про права та обов'язки органу прокуратури. Вказане свідчить, що судове рішення не буде таким, що прийняте про права та обов'язки органу прокуратури.
Отже, суд констатує відсутність правових підстав для залучення Дніпропетровської обласної прокуратури в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача до участі в даній справі.
При цьому, позивач зазначав, що Дніпропетровська обласна прокуратура не подала власний позов з аналогічним предметом, в зв'язку з чим задоволення позову підтвердить бездіяльність органу прокуратури та вплине на його права та обов'язки.
Суд відхиляє такий аргумент як безпідставний, оскільки Закон України «Про прокуратуру» визначає право, а не обов'язок прокурора звертатися до суду за наявності відповідних правових підстав. Повноваження органу державної влади не відносяться до його прав та інтересів. Повноваженнями є юридично закріплені можливості та обов'язки органу державної влади, які він має використовувати для досягнення певних цілей, визначених законом. При цьому, згідно принципу диспозитивності нереалізація права не створює правових наслідків для відповідного суб'єкта. В свою чергу доводи позивача про бездіяльність мають характер припущень, оскільки таку обставину (саме в сформульованому позивачем контексті) може встановити лише суд або проведене службове розслідування, відповідні обставини наразі відсутні. При цьому слід розрізняти бездіяльність та позицію суб'єкта владних повноважень щодо відсутності підстав в конкретних обставинах для реалізації свої владних повноважень.
Також позивач вказував на те, що прокурор може подати апеляційну скаргу з підстав його незалучення до участі у справі як заінтересованої особи. Проте, цей аргумент фактично має похідний характер, оскільки вплив рішення суду в цій справі на права органу прокуратури вже оцінено судом при розгляді попереднього аргументу позивача. Як наслідок, цей аргумент позивача також є безпідставним. Окрім цього, сам позивач визнає, що орган прокуратури може оскаржити рішення суду і без його участі у справі.
Посилання позивача на обставини здійснення кримінального провадження №12026041230000410 мають характер припущення, оскільки доказом на підтвердження стверджуваних позивачем обставин наприклад міг би бути вирок суду, який набрав законної сили.
Суд повторює, що рішенням суду в даній справі з огляду на предмет спору та предмет доказування не може бути вирішено питання про права та обов'язки органу прокуратури, що самодостаньо виключає необхідність залучення цього суб'єкта до участі у справі в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Враховуючи вищевикладене, правові підстави для задоволення клопотання позивача відсутні.
Керуючись ст. ст. 49, 50, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про залучення до участі в адміністративній справі №160/10542/19 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Повний текст ухвали суду складений 06 квітня 2026 року.
Суддя Н.В. Боженко