06 квітня 2026 рокуСправа №160/23614/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: 15 серпня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди збільшеної до 100000 гривень в розрахунку на місяць, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за весь час його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я через отримане 20.12.2024 року поранення, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого;
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у повному обсязі додаткову винагороду збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць, передбачену Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за весь час його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я через отримане 20.12.2024 року поранення, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, з урахуванням виплачених сум;
-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди збільшеної до 100000 гривень в розрахунку на місяць, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за час перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення 20.12.2024 року за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за період з 17.04.2025 року по 16.05.2025 року, згідно висновків позаштатної постійнодіючої ВЛК КНП «Люботинська міська лікарня» ЛМР ХО №2025-0417-1425 3428-0 від 17.04.2025 року, №2025-0718-1034-5813-7 від 18.07.2025 року;
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити А1376 у повному обсязі додаткову винагороду збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць, передбачену Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за час перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення 20.12.2024 року за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії за період з 17.04.2025 року по 16.05.2025 року, згідно висновків позаштатної постійнодіючої ВЛК КНП «Люботинська міська лікарня» ЛМР ХО №2025-0417-1425-3428-0 від 17.04.2025 року, №2025-0718-1034-5813-7 від 18.07.2025 року, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що відповідачами було допущено протиправну бездіяльність щодо непроведення нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період перебування його на стаціонарному лікуванні та у відпустці для лікування після поранення внаслідок отриманої травми під час захисту Батьківщини в розмірі 100 000, 00 грн. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
29 серпня 2025 року від відповідача Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти заявлених позовних вимог. Зокрема, відповідач зазначив, що причиною травмування солдата ОСОБА_1 була власна необережність, про що свідчить довідка про обставини травмування. У зв'язку з цим Військова частина не зобов'язана здійснювати виплату позивачу додаткової винагороди збільшеної до 100000 гривень в розрахунку на місяць, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Відповідач також вказав, що в період з 11.01.2025 до 30.01.2024 та з 01.03.2025 до 30.03.2025, з 31.03.2025 до 08.04.2025, як вбачається з довідок про тимчасову непрацездатність, позивач перебував на амбулаторному лікуванні, а не стаціонарному. В період з 08.02.2025 до 10.03.2025 позивач перебував у відпустці для лікування після травми. Проте, з довідки позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 08.02.2025 №1483 вбачається, що травма ОСОБА_1 легкого ступеня та пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, а не захистом Батьківщини. З довідки позаштатної військово-лікарської комісії КНП "Міська клінічна лікарня №31" Харківської міської ради №10 від 10.01.2025 вбачається, що травма пов'язана з проходженням військової служби. З цих підстав відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 проходить з 07.05.2022 військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується записами військового квитка серії НОМЕР_3 .
Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 03 січня 2025 року №7/20 ОСОБА_1 отримав поранення, а саме травматичний відрив дистальної фаланги другого пальця лівої кісті та різаної рани першого пальця лівої кисті з переломом нігтьової фапланги. Травма отримання внаслідок власної необереджності під час виконання обов'язків військової служби та не пов'язане з бойовим ураженням або діями з боку противника.
Матеріали справи містять також Акт проведення службового розслідування нещасного випадку (травмування) від 28.12.2024 за формою НВ-2 та акт про нещасний випадок (небойове травмування) солдата ОСОБА_1 (форма НВ-3) від 28.12.2024.
Результатами розслідування встановлено, що причиною травмування соладата ОСОБА_1 стала власна необережність під час знаходження поблизу клино-затворної групи.
Актом проведення розслідування нещасного випадку встановлено, що ОСОБА_1 на підставі бойового розпорядження від 20.12.2024 №140 виконував бойове завдання на вогневій позиції «Рись» поблизу населеного пункту Великі Приходи (0962) Харківська область. Приблизно о 12:36 год. під час обслуговування клино-затворної групи самохідної артилерійської установки АС-90 солдат ОСОБА_1 внаслідок зміщення клина по направляючим отримав травму лівої кісті. Йому була надана перша допомога та було доправлено до стабілізаційного пункту та в подальшому до шпиталю м. Харків, де його оглянули та видали первинну медичну картку форма №100 з діагнозом: «Травматичний відрив дистальної фаланги 2 пальця лівої кісті, різана рана 1 пальця лівої кісті з переломом нігтьової фаланги».
На підставі висновків комісії, матеріалів розслідування та актів комісії, командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ (з основної діяльності) №3585 від 28.12.2024 "Про результати розслідування за фактом травмуання ОСОБА_1 ", згідно з яким нещасний випадок (небойове травмування) солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стався 20.12.2024 під час виконання бойового завдання на вогневій позиції "РИСЬ" поблизу населеного пункту Великі Проходи (0962) Харківської області та призвів до травматичного відриву дистальної фаланги другого пальця лівої кисті та різаної рани першого пальця лівої кісті з переломом нігьової фаланги.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 у справі №160/11899/25 адміністративний позов ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,- задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2024 №3585.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 організувати належним чином службове розслідування за фактом травмування ОСОБА_1 20.12.2024 з метою об'єктивного, всебічного та повного з'ясування усіх обставин його травмування і за його результатами видати оновлену довідку про обставини травми ОСОБА_1 .
Рішення набрало законної сили 19.11.2025.
У зв'язку з отриманним травмуванням, ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні з 11.01.2025 до 30.01.2025, з 10.02.2025 до 28.08.2025, з 01.03.2025 до 30.03.2025, з 31.03.2025 до 08.04.2025.
Дана обставина підтверджується наявними довідками в матеріалах справи, а саме: Довідкою № 19 про тимчасову непрацездатність, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовця внутрішніх військ МВС від 11.01.2025, Довідкою № 79 про тимчасову непрацездатність, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовця внутрішніх військ МВС від 10.02.2025, Довідкою № 121 про тимчасову непрацездатність, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовця внутрішніх військ МВС від 28.02.2025, Довідкою № 176 про тимчасову непрацездатність, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовця внутрішніх військ МВС від 31.03.2025.
З 20.12.2024 до 10.01.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №5973/1985.
Довідкою позаштатної військово-лікарської комісії від 10.01.2025 №10 встановлено, що травма ОСОБА_1 пов'язана з проходженням військової служби.
Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії №1483 від 08.02.2025 травма позивача пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, травма легкого ступеня.
Згідно з довідкою позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії КПН "Люботинська міська лікарня" від 17.04.2025 №2025-0417-1425-3428-0 травма відноситься до тяжких.
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії №2025-0524-1129-4734-0 від 24.05.2025 травма позивача пов'язана із захистом Батьківщини, травма відноситься до тяжких.
Відповідно до довідки позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії КНП "Люботинська міська лікарня" від 18.07.2025 №2025-0718-1034-5813-7 травма позивача - так, пов'язана із захистом Батьківщини, травма відноситься до тяжких.
03 липня 2025 року позивач через свого представника звернувся разом із рапортом від 30.06.2025 про нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000, 00 грн в розрахунку на місяць за весь період стаціонарного лікування та перебування у відпустці для лікування внаслідок отриманої травми позивачем.
Листом від 19.08.2025 року № 2/1/3/6041 Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що позивач отримав травмування внаслідок власної необередності, що не пов'язане із захистом Батьківщини, а тому він не має право на нарахування додаткової винагороди у розмірі 100 000, 00 грн.
Вважаючи свої права порушеними в частині не нарахування додаткової винагороди у розрахунку 100 000, 00 грн на місяць, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до ч.2ст.1-2 Закону №2011-ХІІ у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 8 Постанови №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Пунктом 1постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 Постанови №168 (в редакції після 19.07.2022 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Постанову №168 (в редакції від 19.07.2022 ) доповнено пунктом 2-1 такого змісту: 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.
Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
25.03.2022 для врегулювання питання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022р, Міністром оборони України прийнято рішення від 25.03.2022 року №248/1298 та від 18.04.2022 №248/1529.
В подальшому, питання виплати додаткової винагороди регулюється рішенням Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, чинним на час виникнення та існування спірних правовідносин, згідно з яким документальне підтвердження вказаних вище фактів здійснюється на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтовой, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналу ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. При цьому відряджені військові підтверджують безпосередню участь у бойових діях або заходах довідкою керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Виплата здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. При цьому в цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень за місяць обов'язково зазначають підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо. Такі накази за минулий місяць мають бути видані до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Крім цього, у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також включені військовослужбовців, зокрема, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Підставою для видачі наказу є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), в якій має бути зазначено: військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).
Наказом передбачений перелік випадків, згідно з яким не включаються до наказів про виплату додаткової винагороди військовослужбовці, зокрема, які: самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного з залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
Зазначене не стосується військовослужбовців, визначених у пунктах 4-8, 10, які протягом поточного місяця загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов'язаних із захистом Батьківщини) або захоплені в полон, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні або отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини.
З урахуванням вищеозначеного рішення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, в подальшому наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44затверджено зміни до Положення №260 та внесено до цього Положення новий розділ XXXIV (Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану).
Згідно з п.9 розділу XXXIV Положення №260 (в редакції Наказу МОУ від 25.01.2023 №44) накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Пунктом 10 розділу XXXIV Положення №260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. також включаються військовослужбовці у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Пунктом 11 розділу XXXIV Положення №260 встановлено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення. контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем.
Отже військовослужбовці Збройних Сил за час несення ними військової служби отримують як основне грошове забезпечення, передбачене Постановою №704, а також на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), виплачується й додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, яка може становити до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, при цьому, право на отримання такої додаткової винагороди також мають і військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, а підставою для виплати цієї додаткової винагороди за вказаних обставин слугує довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення №402, що видається командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини, та видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем. Вказана довідка, в свою чергу, є підставою для включення військовослужбовця до наказів командирів (начальників) про виплату такої додаткової винагороди.
Нормами Постанови №168 встановлено лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме:
- пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини,
- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100 000 гривень винагорода.
Виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, здійснюється особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, тоді як виплата такої додаткової винагороди особам, які перебувають на лікуванні або у відпустці, здійснюється за умови, якщо така відпустка надана для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Військовослужбовець, який дістав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язане із захистом Батьківщини, за весь час стаціонарного лікування отримує винагороду 100000 грн. При цьому, таку винагороду зберігають за час відпустки після лікування, якщо поранення було важким, а ступінь важкості поранення визначають ВЛК. Під час лікування після поранення (без прив'язки до тяжкого), але обов'язково пов'язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовці отримують і грошове забезпечення, і додаткову винагороду 100000 грн. а під час відпустки за станом здоров'я (під час реабілітації) додаткову винагороду 100000грн отримують лише ті військовослужбовці, в кого поранення визнано тяжким за висновком ВЛК.
Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Розділ І названого Положення передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до п.п. «б» п.6.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402, направлення на медичний огляд проводиться: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.
Відповідно до п.21.1 та п.21.2 Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення. Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Додатком 1 до Положення №402 затверджено Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, статтею 81 якого передбачено назву хвороби, ступінь порушення функції «Стани після проведеного лікування з приводу травм, отруєнь та деяких інших наслідків дії зовнішніх чинників» та вказано контингенти, що проходять медичний огляд за графами розкладу хвороб «Тимчасово непридатні. Потребують лікування, відпустки, звільнення тощо».
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.
Відповідно до п.11ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не може перевищувати чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).
Відповідно до п.1.1 гл.1 р. І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 6.11 гл.6 р.ІІ Положення №402 передбачено, що Постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров'я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).
Постанова ВЛК про потребу у звільненні від виконання службових обов'язків (занять) за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка затвердженню штатною ВЛК не підлягає.
Згідно з п.6.15 гл.6 р. ІІ Положення №402, відпустка за станом здоров'я надається військовослужбовцю командиром військової частини (закладу), де він проходить службу, на підставі постанови ВЛК. При вибутті військовослужбовця у відпустку за станом здоров'я довідка ВЛК з постановою ВЛК видається йому на руки.
Отже на цей час законодавчо визначено такий вид відпустки, як відпустка для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, та підзаконними нормативно-правовими актами передбачено, що під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі (у тому числі закордонному) одночасно налаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
Щодо заявлених позовних вимог про нарахування та виплату додаткової винагороди в період з 11.01.2025 до 30.01.2025, з 10.02.2025 до 28.08.2025, з 01.03.2025 до 30.03.2025, з 31.03.2025 до 08.04.2025.
Так, матеріалами справи було встановлено, що ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні з 11.01.2025 до 30.01.2025, з 10.02.2025 до 28.08.2025, з 01.03.2025 до 30.03.2025, з 31.03.2025 до 08.04.2025.
Дана обставина підтверджується наявними довідками в матеріалах справи, а саме: Довідкою № 19 про тимчасову непрацездатність, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовця внутрішніх військ МВС від 11.01.2025, Довідкою № 79 про тимчасову непрацездатність, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовця внутрішніх військ МВС від 10.02.2025, Довідкою № 121 про тимчасову непрацездатність, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовця внутрішніх військ МВС від 28.02.2025, Довідкою № 176 про тимчасову непрацездатність, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовця внутрішніх військ МВС від 31.03.2025.
Постановою КМУ №168 визначено що, виплата додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, здійснюється особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Отже, Військовою частиною НОМЕР_1 правмірно не нараховувалась додаткова винагорода у розмірі 100 000, 00 грн в спірний період з підстав того, що позивач перебував не на стаціонарному, а на амбулаторному лікування всупереч вимогам, встановленим Постановою КМУ №168.
Тобто в цій частині позовних вимог має бути відмовлено.
Щодо нарахування додаткової винагороди в період з 20.12.2024 до 10.01.2025, коли позивач перебував на стаціонарному лікуванні.
У відзиві зазначено в якості підстави для відмови у нарахуванні та виплаті додаткової грошової винагороди за час перебування позивача на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення вказано, що позивачем отримано травму не у зв'язку захистом Батьківщини, а внаслідок власної необережності. Така ж підстава зафіксована в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 03.01.2025 № 7/20.
З цього приводу суд зазначає таке.
За умовами постанови Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода виплачується при дотриманні сукупно таких умов: перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (1), перебування на лікуванні викликано отриманим пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) (2), поранення (контузія, травма, каліцтво) повинні бути пов'язаними із захистом Батьківщини (3), обставини чого повинні бути відображені у відповідній довідці про обставини поранення, виданої командиром військової служби, де проходить позивач службу (4).
Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 у справі №160/11899/25 адміністративний позов Рудаса до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,- задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2024 №3585.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 організувати належним чином службове розслідування за фактом травмування ОСОБА_1 20.12.2024 з метою об'єктивного, всебічного та повного з'ясування усіх обставин його травмування і за його результатами видати оновлену довідку про обставини травми ОСОБА_1 .
Рішення набрало законної сили 19.11.2025.
Відтак, на сьогоднішній день відсутні докази на підтвердження того, що травма позивача пов'язана із захистом Батьківщини.
Стосовно вимоги позивача про нарахування йому додаткової винагороди у розмірі 100 000, 00 грн внаслідок його перебування у відпустці з 17.04.2025 до 16.05.2025, згідно з висновками позаштатної постійнодіючої ВЛК КНП «Люботинська міська лікарня» ЛМР ХО №2025-0417-1425 3428-0 від 17.04.2025, №2025-0718-1034-5813-7 від 18.07.2025.
Суд зазначає, що хоч дані Висновки військово-лікарської комісії й містять потребу у відпустці позивача на 30 днів, однак матеріалами справи не встановлено, та не має відповідних доказів того, що позивач у період 17.04.2025 до 16.05.2025 перебував у відпустці внаслідок отриманої травми, пов'язаної із захистом Батьківщини.
Отже, суд дійшов висновку про відмову у задоволення позовних вимог в цій частині.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Розподіл судового збору не здійснюється.
Керуючись статтями 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя А.О. Сластьон